І. види й тривалість самостійної роботи студента
Міністерство аграрної політики та продовольства України
Луганський національний аграрний університет
Кафедра безпеки життєдіяльності та природокористування
ЕКОЛОГІЯ
НАВЧАЛЬНО – МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК
ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ
для студентів денної та заочної форм навчання
Луганськ -2011
УДК 502/504(075.8)
Екологія:Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни / - Луганськ: Елтон -2, 2011. – 73 с.
Укладач: Баєв О.А - кандидат біологічних наук, доцент кафедри безпеки життєдіяльності та природокористування.
Рецензент: Соколов І.Д. - доктор біологічних наук,професор, завідувач кафедрою біології рослин Луганського національного аграрного університету.
Відповідальний за випуск: Баєв О.А.
Навчально-методичний посібник містить рекомендації та матеріали для самостійного вивчення дисципліни “Екологія”.
Рекомендовано до видання Методичною радою факультету харчових технологій Луганського національного аграрного університету: протокол № від р.
ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………….5
І. ВИДИ Й ТРИВАЛІСТЬ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА
1.1. Обсяг самостійної роботи студента……………………………………………6
ІІ. ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
2.1. Вивчення наданого викладачем лекційного матеріалу, матеріалу
основних, додаткових літературних джерел, періодики та наочних
посібників з метою підготовки до поточного та підсумкового контролю
знань за матеріалами змістових модулів №1-3……………………………………7
2.2. Наполеглива аналітико-синтетична робота з Інтернет виданнями,
новітньою періодикою і літературою, для ґрунтовної підготовки
і захисту індивідуального завдання……………………………………………….11
2.3.Повторення пройденого курсу дисципліни і підготовка до
проведення підсумкового контролю (заліку) з модуля “Екологія” з
попереднім захистом індивідуального завдання………………………………….12
ІІІ. В ДОПОМОГУ СТУДЕНТУ
МОДУЛЬ № 1. ОСНОВИ ТЕОРЕТИЧНОЇ ЕКОЛОГІЇ
Екологічні фактори та їх класифікація
3.1.1. Рівні організації живої матерії………………………………………………14
3.1.2. Екологічні фактори, їх класифікація та основні закони впливу………….15
3.1.3. Температура як екологічний фактор………………………………………..17
3.1.4. Світло як екологічний фактор……………………………………………….18
3.1.5. Вологість як екологічний фактор. Вода як середовище життя
організмів……………………………………………………………………………19
3.1.6. Повітря як екологічний фактор. Будова і властивості атмосфери………..21
3.1.7. Едафічні фактори довкілля. Ґрунти як природне утворення……………...23
3.1.8. Біотичні фактори довкілля…………………………………………………..24
Екологія спільнот. Основи глобальної екології
3.2.1. Екосистема та біогеоценоз…………………………………………………..29
3.2.2. Первинна продукція екосистем. Значення та особливості процесу
фотосинтезу. Хемосинтез…………………………………………………………..32
3.2.3. Трофічні ланцюги. Основні закони стійкості і функціонування
екологічних систем…………………………………………………………………34
3.2.4. В.І. Вернадський та його вчення про біосферу та ноосферу……………...38
3.2.5. Сучасні уявлення про біосферу. Основи стійкості і саморегуляції
біосфери……………………………………………………………………………..41
3.2.6. Кругообіги хімічних елементів в біосфері…………………………………43
МОДУЛЬ № 2. ПРИКЛАДНІ АСПЕКТИ ЕКОЛОГІЇ
Основи екологічного менеджменту
3.3.1. Предмет екологічного менеджменту……………………………………….47
3.3.2. Екологічний менеджмент на підприємстві…………………………………48
3.3.3. Стадії екологічного менеджменту на підприємстві……………………….52
3.3.4. Сертифікація екологічного менеджменту………………………………….52
3.3.5. Корпоративний екологічний менеджмент…………………………………56
3.3.6. Організаційно-управлінські аспекти природоохоронної діяльності
корпорацій…………………………………………………………………………60
3.3.7. Формування політики корпоративного екологічного менеджменту……62
МОДУЛЬ № 3. СТРАТЕГІЯ І ТАКТИКА ЗБЕРЕЖЕННЯ ЖИТТЯ НА ЗЕМЛІ
Правове регулювання природокористування та охорони довкілля
3.4.1. Роль права у регулюванні взаємодії природи і суспільства.
Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища”…….65
3.4.2. Основні законодавчі акти України, що регулюють правовідносини у
сферах взаємодії людини і природи……………………………………………..68
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ…………………………………………………………..73
ВСТУП
У наш час проблеми раціонального природокористування і охорони навколишнього середовища є чи не найактуальнішими. Науково-технічна революція надто ускладнила взаємовідносини суспільства з навколишнім середовищем. Широкомасштабний і до кінця не передбачуваний вплив людини на всі без винятку складові біосфери саме тепер, здається, досяг свого критичного рівня, адже зв'язки між окремими компонентами біосфери формувалися впродовж тисячоліть. Людина, застосовуючи різноманітні технічні засоби, за значно коротший проміжок часу різко змінила плин природних процесів.
Вичерпність багатьох природних ресурсів створює певні труднощі в забезпеченні людства матеріальними благами, забруднення навколишнього природного середовища призводить до порушення нормальних умов існування живих організмів, до зростання економічних збитків та до виникнення інших негативних наслідків, вимагає перегляду відносин між людиною й довкіллям. З метою розв'язання суперечностей, що виникли між суспільством і природою в умовах прискореного руйнування біосфери нашої планети, необхідно побудувати господарську діяльність на принципах, які б передбачали узгодження соціальних і економічних потреб людини, а також спроможності біосфери задовольнити ці потреби без загрози для свого власного існування.
Курс «Екологія» призначений для студентів І курсу денної форми навчання економічного факультету Луганського національного аграрного університету. Він передбачає: засвоєння основних закономірностей взаємодії людини, суспільства і природи; ознайомлення з особливостями впливу антропогенних факторів на природне середовище; вивчення проблем, пов'язаних зі станом, охороною та раціональним використанням природних ресурсів; управління процесом природокористування. Ця дисципліна є комплексною і тісно пов'язана з такими предметами, як біологія, екологія, економічна теорія, економіка сільського господарства, економіка промисловості, соціологія, медицина, географія.
Метою курсу є набуття студентами знань із різноманітних проблем у сфері природокористування та охорони навколишнього середовища, зокрема формування у студентів навичок аналізу і визначення економічної ефективності впровадження природоохоронних заходів. Методологія вивчення дисципліни має виходити з принципу єдності комплексу еколого-економічних знань, який охоплює розвиток у студентів екологічної свідомості, упровадження екологічного мислення для вирішення наукових і практичних завдань народного господарства. Відповідно до „Рекомендацій щодо впровадження кредитно-модульної системи у вищих навчальних закладах III - IV рівнів акредитації", затверджених наказом МОН України від 30.12.2005р. №774, особливу увагу слід приділяти методичному забезпеченню організації такої самостійної роботи і виконанню індивідуальних завдань студентів у вищій школі.
І. ВИДИ Й ТРИВАЛІСТЬ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА
1.1. Обсяг самостійної роботи студента
Навчальним планом передбачено вивчення дисципліни „Екологія" протягом одного семестру. Інформаційний обсяг дисципліни складається з одного модуля в 1,5 кредити ЕСТS, на вивчення якого заплановано 54 навчальні години. Модуль „Екологія" поділяється на 3 змістових модулі по 0,5 кредиту кожний.
В обсязі навчального часу на самостійну роботу студента з вивчення дисципліни „Екологія" припадає 67% всього учбового часу - 36 годин. Самостійна робота студента (табл. 1.1) протягом семестру складається з таких видів інтелектуальної підготовки, а саме:
1) Вивчення наданого викладачем лекційного матеріалу, матеріалу основних, додаткових літературних джерел, періодики та наочних посібників з метою підготовки до поточного та підсумкового контролю знань за матеріалами змістових модулів №1-3.
2) Наполеглива аналітико-синтетична робота з Інтернет виданнями, новітньою періодикою і літературою, для ґрунтовної підготовки і захисту індивідуального завдання.
3) Повторення пройденого курсу дисципліни і підготовка до проведення підсумкового контролю (заліку) з модуля “Екологія” з попереднім захистом індивідуального завдання.
Таблиця 1.1.
Види і тривалість самостійної роботи студента