Джерела радіації та одиниці її вимірювання
Термін “іонізуюче випромінювання” об’єднує різні за своєю фізичною природою види випромінювання. Схожість між ними в тому, що всі вони володіють високою енергією та реалізують свою біологічну дію через ефект іонізації з подальшим розвитком хімічних реакцій в біологічних структурах клітини, які можуть привести до її знищення.
Іонізуюче випромінювання не сприймається органами чуття людини: ми не бачимо його, не чуємо і не відчуваємо його дії на наше тіло. Іонізуюче випромінювання включає потік α-частинок (ядра атомів гелію – ), β-частинок (електрони, позитрони), γ-випромінювання та багато інших.
З іонізуючими випромінюваннями людина зустрічається шоденно в будь-якому районі Землі. Це, перш за все, так званий природний радіаційний фон, який складається із трьох складових:
- космічного вимірювання, яке потрапляє на Землю із Космосу;
- випромінювання від природних радіоактивних елементів, які знаходяться в ґрунті, будівельних матеріалах, повітрі, воді;
- випромінювання від природних радіоактивних речовин, які з їжею і водою потрапляють в середину організму, і зберігаються в тілі людини протягом всього її життя.
Іонізуюче випромінювання супроводжувало Великий вибух, з якого, як зараз вважають, почалося утворення нашого Всесвіту біля 20 мільярдів років тому назад. Радіоактивні матеріали ввійшли до складу Землі з самого її утворення.
Відкриття радіоактивності та іонізуючих випромінювань належить французькому вченому Анрі Беккерелю, який у 1896 р. встановив, що на фотографічних плівках, прикритих кусками мінералу, який містив уран, після проявлення з’являються сліди невідомих випромінювань. В 1898 р. Марія і П’єр Кюрі виявили, що уран після випромінювання здатен перетворюватися в інші хімічні елементи, названі полонієм та радієм.
Беккерель один з перших зіткнувся з неприємною властивістю радіоактивного випромінювання – здатністю викликати опіки тканин живого організму, а Марія Кюрі померла від злоякісного захворювання крові. Увінчалися результати праці групи талановитих вчених світу в даній області досліджень тим, що в 1945 р. була створена та випробувана перша атомна бомба, а в 1954 р. – запущена перша атомна електростанція.
Природний радіаційний фон – випромінювання, що створюються космічними джерелами та теригенними (властивостями Землі) радіонуклідами.
Радіонукліди – радіоактивні атоми з даним масовим числом та атомним номером. Радіонукліди одного і того ж хімічного елемента називаються його радіоактивними ізотопами.
До техногенних джерел радіоактивності відность:
- атомні станції;
- підприємства з видобування та перероблення уранових руд;
- підприємства з виготовлення ядерного палива;
- підприємства з перероблення та захоронення радіоактивних відходів;
- науково-дослідні та проектні організації, які мають дослідні реактори, критичні збірки та стенди;
- ядерні енергетичні установки на морських та космічних судах та апаратах;
- стаціонарні військові об’єкти для зберігання ядерних боєприпасів та ракетні старти, а також транспорт, що перевозить радіоактивні матеріали;
- джерела іонізуючого випромінювання у багатьох сферах господарствам та наукової діяльності.
Атомна енергетика України виробляє 45…50% електроенергії від загального обсягу. Вона включає 4 атомні станції з 15-ма реакторами.