Vi. функиіи сусідніх органів

Сечовидільна система - огляд області нирок. Болючість м'язів спини або кістково- вертебральних кутів характерна для гострого пієлонефриту, сечокам'янної хвороби (по- зитивний симптом Пастернацького). Сечовиділення: часте, тяжке, болюче, зменшене або відсутнє (показники гострої ниркової недостатності при септичному і геморагічно- му або травматичному шоках). Колір сечі, запах Добовий діурез. Оцінка сечі при по- ступленні (при кип'яченні або обробні хімреактивом).

Розлад функції кишечнику. Запори. Поноси. Нетримання калу і газів. Болі при дефе­кації. Тенезми при дефекації. Кровотеча і прямої кишки.

VII. Загальний стан хворої в даний час (status praesens communis)

Положення хворої (активне, пасивне, вимушене).

Загальне фізичне обстеження містить, визначення росту, маси тіла, конституції, фізичних аномалій; пульсу , AT, температури, частоти дихання.

Огляд жінки починають з голови: оглядають волосся, обличчя, ротову порожнину, язик, щитовидну залозу. Оцінюють загальний стан: задовільний, середнього ступеня важкості або важкий. При цьому слід зазначити, у чому полягає важкість стану. Наприклад, стан важкий - виражені ядуха, блідність шкіри, періоральний ціаноз і т.п.). Потім слід описати стан усіх систем.

Нервова система - свідомість, положення, настрій, орієнтація в часі за просторі, дермографізм, рефлекси (зінничні, сухожильні, періостальні), функціональний стан.

Шкіра - колір (блідність, сіруватість, ціаноз), тургор, вологість або сухість, розши­рення вен, рубці (утягнений або зірчатий рубець після кесарева розтину в минулому свідчить про обтяжний, частіше гнійно-септичний післяопераційний період); висип, пігментація, депігментація, крововиливи, ламкість нігтів. Наявність рожевих або білих стрій свідчить про вегетативну дисфункцію.

Тип оволосіння - характеризує гормональні відхилення.

Підшкірно-жирова клітковина - її розвиток, рівномірність розташування, пас- тозність, набряки, їх локалізація.

Лімфатичні вузли - їх кількість (одиничні, численні), розмір, форма, консистенція, болісність, рухомість, підпаяність зі шкірою та навколишніми тканинами. Оглядають задні, передні шийні, аксилярні, кубітальні, інгвінальні лімфатичні вузли для визначен­ня інфікованості або метастазів пухлини.

М'язова cucmeмa - ступінь її розвитку, тонус (нормальний, підвищений, знижений), болісність при пальпації. Сила м'язів.

Кісткова система - стан хребта (деформації, рухомість, болісність та тюп.). Дефор­мації кісток таза та кінцівок.

Система дихання - носове дихання (збережено, немає). Тип дихання (грудний, че­ревний, змішаний). Частота, глибина, ритм дихання, участь в акті дихання обох поло­вин грудної клітки. Дані перкусії і аускультації.

Система кровообігу - пульс, ЛТ. '"Шоковий індекс" -відношення пульсу до ар­теріального тиску. Якщо він 1 або більше 1, то в організмі є "шокова готовність" внаслідок тривалої, наприклад, анемії, крововтрати або ендогенної інтоксикації. Дані перкусії і аускультації серця.

Система травлення - губи, їхній колір, вологість, висип, тріщини. Порожнина роту: колір слизових оболонок, вологість. Сухі губи з тріщинами характерні для диз- бактеріозу (частіше кандидомікозу). Язик: колір, вологість, тріщини. Стан мигдалин (гіпертрофія, набряк), вічко чисте або гіперемійоване. Печінка. Селезінка.

VIII. Гінекологічний статус (status gynaecologicus)

Молочні залозу (розмір, форма сосків). Утягнуті або розщеплені соски свідчать про гіпоестрогенію, опуклі - нормальний гормональний статус. Пігментація навколососко­вих зон також відображає естрогенну насиченість: - бліда зустрічається при гіпоестрогенії, а гіперпігментна - при нормальному гормональному статусі.

Черево оглядають при положенні жінки на спині із зігнутими в колінних суглобах кінцівками для більш повної релаксації передньої черевної стінки. Крім того, необхідно мати пустий сечовий міхур. Черево умовно поділяють на 4 квадранти або 3 зони (епігастрій, мезогасрій або умбілікальна зона та гіпогастрій або надлобна зопа Визна­чають, наявність об'ємних новоутворень, рубців, стрій, ознак статевого оволосіння. Проводять аускультацію кишок, перкусію та пальпацію черева для визначення асциту або перитоніту, об'ємних мас.

Спеціальні методи дослідження гінекологічних хворих

• Огляд зовнішніх статевих органів

Ступінь і характер волосяного покриву (тип рослинності). Розвиток великих і ма­лих статевих губ. Стан промежини, наявність патологічних процесів. Зіяння статевої щілини. Стан слизової вульви та входу до піхви (забарвлення, блідість, ціаноз).Стан зовнішнього отвору сечо-випускного каналу та вивідних протоків бартолінових залоз. Форма пліви незайманості або її залишків

• Досліджений за допомогою дзеркал.

Визначають забарвлення слизової шийки та піхви, характер секрету, величину та форму шийки матки та наявність патологічних процесів в області шийки матки та піхви. Ложкоподібне дзеркало і підіймач найзручніші з наявних моделей піхвових дзер­кал.

• Номінальне (внутрішнє) дослідженим виконується за таким тоном:

а) визначають стан тазового дна;

б) промацують область розташування бартолінових залоз;

в) промацують уретру;

г) визначають стан піхви; об'єм, складчастість, розтяжність, наявність рубців, інфільтратів, пухлини, визначають глибину і ширину склепінь, стан слизової (ру­хомість, болісність);

д) пальпують шийку матки з метою визначення її величини, форми, консистенції, положення відповідно провідної вісі тазу, стан зовнішнього зіву, рухомість шийки.

• Дворучне піхво-абдомінальне (бімануальне) дослідження.

Застосовується для розпізнання захворювань матки, придатків, тазової очеревини, клітковини й лімфовузлів малою тазу. Визначають:

а) положення матки (нахил - versio; перетин - flехіо; зміщення вертикальної вісі - posilio і горизонтальній вісі - elevatio, descensus, prolapsus та ін.);

б) величина матки: нормальна, збільшена, зменшена;

в) форма матки: нормальна (грушоподібна, пласкувата), кулеподібна, неправильна та ін.:

г) консистенція: звичайна, розм'якшена, щільна;

д) рухомість: нормальна, обмежена, відсутня, надмірна;

е) болісність;

є) придатки (труби та яєчники), розмір, форма, рухомість, болісність-консистенція. За наявності пухлини визначити стан відносно матки і стінок тазу Стан параметрію, зв'язок, їх інфільтрація, болісність;

ж) лімфатичні вузли в параметрії, на стінках тазу, їх розміри, форма, консистенція, болісність.

• Ректальне і ректально-абдомінальне дослідження.

Застосовується у дівчат, коли пальцеве-піхвове дослідження не можливе, при ат- резіях або стенозі піхви, додатково до піхвово-абдомінального дослідження при пухли­нах статевих органів (рак шийки матки) з метою уточнення ступеня поширеності.