Схема комплексной экологической классификации по О.П. Оксиюк и В.Н. Жукинскому
| Показатели | Градации качества | Тип | ||
| Группа | Подгруппа | Класс | Разряд | |
| Солевой состав | Степень минерализации (соленость) | Пресные | гипогалинные | А |
| олигалинные | ||||
| Солоноватые | мезогалинные | |||
| полигалинные | ||||
| Соленые | эугалинные | |||
| ультрагалинные | ||||
| Ионный состав по О.А. Алекину [1946]: Ca2+, Mg2+, Na+ | Гидрокарбонатные | В | ||
| Сульфатные | ||||
| Хлоридные | ||||
| Эколого-санитарная (трофосапро-биологическая) | Гидрофизические | Предельно чистая | Предельно чистая | С |
| Биотрофные и гидрохимические | ||||
| Гидробиологические | Чистая | Очень чистая | ||
| Бактериологические | Вполне чистая | |||
| Биоиндикация сапробности | ||||
| Трофность | Удовлетворительной чистоты | Достаточно чистая | ||
| Эколого-токсиколо-гическая | Содержание токсичных веществ | неорганические | Слабо загрязненная | |
| органические | Загрязненная | Умеренно загрязненная | ||
| Токсичность по биотестам | Сильно загрязненная | |||
| Радиоэко-логическая | Вездесущие радионуклиды | Грязная | Весьма грязная | |
| Коррозионные радионуклиды | ||||
| Осколки деления | Предельно грязная |
ОЦІНКА ЯКОСТІ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД ЗА ЕКОЛОГІЧНОЮ
КЛАСИФІКАЦІЄЮ, КЛАСИ ТА КАТЕГОРІЇ
| Клас якості вод | І | II | III | IV | V | ||
| Категорія якості води | |||||||
| Назва класів і категорій якості вод за їх станом | Відмінні | Добрі | Задовільні | Погані | Дуже погані | ||
| Відмінні | Дуже добрі | Добрі | Задовільні | Посередні | Погані | Дуже погані | |
| Назва класів і категорій якості вод за ступенем їх чистоти (забрудненості) | Дуже чисті | Чисті | Забруднені | Брудні | Дуже брудні | ||
| Дуже чисті | Чисті | Досить чисті | Слабко забруднені | Помірно забруднені | Брудні | Дуже брудні | |
| Сапробність | Олігосапробні | β-мезосапробні | α-мезосапробні | Полісапробні | |||
| β-олігосапробні | α-олігосапробні | β’-мезосапробні | β’’-мезосапробні | α’-мезосапробні | α’’-мезосапробні | Полісапробні | |
| Трофність (переважаючий тип) | Оліготрофні | Мезотрофні | Евтрофні | Політрофні | Гіпертрофні | ||
| Оліготрофні-оліго-мезотрофні | Мезотрофні | Мезо-евтрофні | Евтрофні | Ев-політрофні | Політрофні | Гіпертрофні |
Структура екологічної класифікації поверхневих вод
19. Контактная коагуляция, ее преимущества и способность осуществления.
Технологічний процес освітлення і знебарвлення води, що полягає в адсорбції її домішок з порушеною агрегативной стійкістю на поверхні частинок контактної маси. Переваги коагуляції контактної в порівнянні із звичайною об'ємною в наступному: протікає вона швидше, менш чутлива до температури, можлива навіть при низькому лужному резерві води, вимагає на 10-15% менших доз коагулянтів.
В основі процесу лежать вандер-ваальсові сили міжмолекулярної тяжіння. Однак, вони визначаються тільки за умови руху рідини, коли дрібні частинки домішок води зближуються із зернами фільтруючого завантаження, подолавши при цьому електростатичні сили відштовхування.
У процесі контактної коагуляції взаємодіючі частинки, значно розрізняються своїми розмірами. Частинки домішок води мають мікро-і ультрамікроскопічні розміри, а частки контактного середовища - макроскопічні. Прилипання агрегативно нестійких домішок води до поверхні частинок контактної маси є окремим випадком коагуляції. Інтенсивність прилипання дрібних домішок до відносно великим зернам завантаження набагато перевищує швидкість агломерації між собою окремих дрібних частинок у вільному об'ємі рідини.
Подібна глибина освітлення води при контактній коагуляції частинок з утворенням пластівців досягається за 20 - 40 хв. Контактна коагуляція відрізняється не тільки високою швидкістю процесу, але і великою повнотою вилучення з води її домішок, що дозволяє при обробці маломутних кольорових вод обмежуватися тільки одним методом її кондиціонування. При коагулюванні домішок води в об’ємі утворені пластівці вимагають подальшого їх виділення тим чи іншим методом.
Практика показала, що ефект контактної коагуляції підвищується в міру скорочення інтервалу між введенням коагулянту в оброблювану воду і її надходженням у шар контактної маси. За цей короткий проміжок часу в оброблюваній воді встигають утворитися мікроагрегати злиплих первинних частинок. Далі коагуляція йде за рахунок корозії цих мікроагрегатів на макроповерхності частинок контактної маси.
Водоочисні споруди, робота яких заснована на принципі контактної коагуляції, називають контактними освітлювачами, контактними фільтрами, освітлювачами з шаром зваженого осаду.
20. Что такое трофность и сапробность водных объектов?,Галинность воды.
Оценка качества ПВС по общим показателям производится на основе классификаций: a) по степени минерализации, ионному составу и б) эколого–санитарной (трофо–сапробиологической). По характеристикам степени минерализации и ионного состава можно определить галинность экосистем; эколого-санитарная классификация дает представление о положении водного объекта в системе биолимнологической (трофической) классификации вод и позволяет оценивать его санитарно-биологическое состояние (сапробность).
Эколого-санитарная классификация включает трофо–сапробиологические показатели, отражающие абнотические и биотическне параметры водных экосистем: гидрохнмические„ гидрпонологичсскне, бактериологические, а также некоторые гидрофизические, играющие важную роль в функционировании биоты.
ГАЛИННОСТЬ – Галінність – Halinity – отношение организмов к солености воды (различают орг-змы олиго-, мезо-, поли- и эврига- линные).
Трофность– характеристика местообитания (почвы, водоёма) по его биологической продуктивности, обусловленной содержанием биогенных элементов.
По требованиям к трофности местообитания растения и микроорганизмы делятся на:
олиготрофы — организмы, обитающие на почвах (или в водоёмах) с низким содержанием питательных веществ
мезотрофы — организмы, предпочитающие средние по обеспеченности элементами питания местообитания.
эутрофы – организмы, обитающие на почвах (или в водоёмах) с высоким содержанием питательныхвеществ.
Сапробность (от греческого sapros – гнилой) – физиолого-биохимические свойства организма (сапробионта), обусловливающего его способность обитать в воде с тем или иным содержанием органических веществ, поступающих в водоем преимущественно с хозяйственно-бытовыми стоками.
