Варіанти індивідуального завдання
Таблиця 4.1 – Теоретична частина індивідуального завдання
| № варіанта | № № питань | № варіанта | № № питань |
| 1,31,61,91,121 | 16,46,76,106,121 | ||
| 2,32,62,92,122 | 17,47,77,107,122 | ||
| 3,33,63,93,123 | 18,48,78,108,123 | ||
| 4,34,64,94,124 | 19,49,79,109,124 | ||
| 5,35,65,95,125 | 20,50,80,110,125 | ||
| 6,36,66,96,126 | 21,51,81,111,126 | ||
| 7,37,67,97,127 | 22,52,82,112,127 | ||
| 8,38,68,98,128 | 23,53,83,113,128 | ||
| 9,39,69,99,129 | 24,54,84,114,129 | ||
| 10,40,70,100,130 | 25,55,85,115,130 | ||
| 11,41,71,101,131 | 26,56,86,116,131 | ||
| 12,42,72,102,132 | 27,57,87,117,132 | ||
| 13,43,73,103,133 | 28,58,88,118,133 | ||
| 14,44,74,104,134 | 29,59,89,119,134 | ||
| 15,45,75,105,135 | 30,60,90,120,135 |
4.3 Методичні вказівки до виконання розрахункової частини індивідуального завдання
4.3.1 Розрахунок обсягів та концентрацій забруднюючих речовин
Обсяги скидів забруднюючих речовин та їх концентрації визначаються на підставі даних обстеження об'єктів та аналізу журналів обліку водоспоживання, водовідведення, роботи каналізаційних насосних станцій з урахуванням вимог дозволів на спеціальне водокористування та затверджених норм ГДС (ТУС). Визначені при цьому показники включаються в розрахункові формули.
Відбір проб зворотних вод чи забруднюючих речовин, а також води водного об'єкта для оцінки впливу забруднень, здійснюється відповідно до діючих інструкцій та нормативних актів.
З моменту встановлення факту скиду до повного його припинення проби відбираються не менше 3-х разів з метою одержання реальної характеристики зворотних вод протягом всього періоду скиду.
Допускається одноразовий відбір проб при скиді забруднюючих речовин із суден, плавзасобів, морських надводних та підводних споруд, берегових та інших об'єктів при короткочасному (не більше 12 годин) періоді скиду.
При сталому складі зворотних вод (наприклад, господарсько-фекальні води суден, стічні води міської каналізації) чи забруднюючої речовини дозволяється, як виняток, використання в розрахунках попередніх даних про їх склад.
Середня концентрація забруднюючих речовин в стічних водах за період порушення водоохоронного законодавства визначається з усієї сукупності відібраних і підданих хімічному аналізу проб стічної води і обчислюється за формулою:
Сс = (С1 + С2 + … + Сn)/Cn, (4.1)
де Сс − середня концентрація, приймається як розрахункова при визначенні збитків, г/м3;
С1, С2,...Сп − концентрації забруднюючих речовин у відібраних пробах за період порушення водоохоронного законодавства, г/м3;
п − кількість відібраних проб.
Обсяг стічних вод з суден, плавзасобів і водних споруд розраховується за формулою:
Wсв = 0,9Wзв – (Wнв + Wст.в), (4.2)
де Wзв − обсяг забраної води, м3;
Wнв − обсяг невикористаної води, м3;
Wст.в − обсяг стічної води в ємностях водного транспорту або зданої на очисні споруди, м3;
0,9 − коефіцієнт, що враховує нормативні витрати води.
При відсутності даних про кількість скинутої нафти чи інших забруднюючих речовин їх маса (Мі) визначається за формулою:
Мі = (Мр – Мф) * S * 10-6 + (Cр – Cфк) * V*10-6, (4.3)
де Мі − маса нафти (нафтопродуктів), які потрапили у воду, т;
Мр − маса нафти (нафтопродуктів) на 1 м поверхні води, г/м2;
Мф – фонова маса нафти (нафтопродуктів) на 1 м поверхні води, г/м2;
S − площа розливу нафти, м2;
Ср − концентрація розчиненої у воді нафти на глибині п, г/м3;
Сфк − фонова концентрація розчиненої у воді нафти, г/м3;
V − об'єм забрудненої води, м3, визначається за формулою:
V = 5 * h, (4.4)
де h − глибина поширення нафти у воді, м.
Площа розливу нафти S може бути визначена одним чи декількома способами, наприклад, за результатами аерозйомки або за проведеними інспектором визначеннями маси нафти на одиницю площі (1 м2) за зовнішнім виглядом нафтової плівки та оцінками геометричних розмірів плями нафти.
Маса нафти, яка потрапила на сніжно-льодову поверхню, може бути визначена інструментальними методами за площею розливу та шляхом визначення маси нафти на одиницю площі.
Маса нафти на одиницю площі сніжно-льодової поверхні визначається шляхом відбору кернів у 4-5 місцях, що розташовані на лінії, яка розділяє пляму забруднення приблизно на дві частини; місця відбору проб повинні бути розташовані на однаковій відстані одна від одної. Із відібраних проб складається загальна проба, в якій і визначається маса нафти на 1 м2 площі.
4.3.2 Розрахунок величини збитків
При встановленому факті забруднення поверхневих та морських вод (за винятком забруднення із суден, кораблів та інших плавучих засобів територіальних і внутрішніх вод України) збитки в національній валюті визначаються згідно з (4.5-4.11).
Збитки від наднормативних скидів визначаються за формулою:
m
Знад = V * T * (Ссф - Сд ) * Σ (0,003 * Аі * П) * &*10-3, (4.5)
і=1
де V − витрати зворотних вод, м3/год;
Т − тривалість наднормативного скиду, годин;
Ссф − середня фактична концентрація забруднюючих речовин у зворотних водах, г/м3;
Сд − дозволена для скиду концентрація забруднюючих речовин, визначена при затвердженні ГДС (ТУС), г/м3. У разі скиду речовин, які відсутні в переліку допустимих, а фактична концентрація їх перевищує ГДК для водного об'єкта, що приймає зворотні води, в розрахунковій формулі Сд приймається такою, що дорівнює ГДК;
0,003 − базова ставка відшкодування збитків, (в частках неоподаткованого мінімуму доходів громадян НМД/кг забруднюючих речовин, в долях неоподаткованого мінімуму доходів за одиницю маси речовини);
Аі − показник відносної небезпечності речовини, визначається із співвідношення 1/СГДК;
де СГДК − гранично допустима концентрація цієї речовини згідно з
СанПіН № 4630-88 або Узагальненим переліком ГДК шкідливих речовин для води рибогосподарських водойм. У разі скиду речовин, для яких не встановлені рівні ГДК або орієнтовно-безпечні рівні впливу (ОБРВ), показник відносної небезпечності приймається таким, що дорівнює 100, а при ГДК − «відсутність» − 100000. Для завислих речовин показник відносної небезпечності приймається 0,3, а для підприємств, що експлуатують комунальні системи каналізації − 0,1;
П − величина неоподаткованого мінімуму доходів громадян в одиницях національної валюти;
& − коефіцієнт, що враховує категорію водного об'єкта (див. табл. 4.2);
10-3 − коефіцієнт, що враховує розмірність величин. Збитки за наднормативні скиди у комунальну каналізацію відшкодовуються у разі порушення технологічних режимів роботи очисних споруд, передбачених проектом у розмірі, який не повинен перевищувати 50 % прибутку за послуги каналізації за час порушення природоохоронного законодавства (крім аварійних скидів).
Збитки від самовільних, аварійних та санкціонованих вимушених скидів зворотних вод (крім скидів із водних транспортних засобів) визначаються за формулою:
m
Зсав. = V *T * Ссф * Σ (0,003 * Аі * П) * & * 10-3, (4.6)
і=1
де позначення аналогічні тим, що використані у (4.5).
Збитки від скидів зворотних вод із водних транспортних засобів (за винятком скидів із суден, кораблів та інших плавучих засобів в територіальні і внутрішні морські води України) визначаються за формулою:
m
Зв = Σ (W* Сф * 0,003 * Аі * П) *& * 10-3, (4.7)
і=1
де W − обсяг скинутих зворотних вод, м3;
Сф − фактична концентрація забруднюючої речовини в зворотних водах, г/м3. У разі відсутності даних про витрати скинутих із судна господарсько-фекальних вод та їх концентрації обсяг накопичення їх для суден І категорії (судна довжиною більше 65 м необмеженого району плавання, незалежно від чисельності екіпажу) приймається 50 л, а для всіх інших категорій 25 л на одну особу за добу при БСК20 − 350 мг/л і вмісті твердих завислих речовин 350 мг/л.
Збитки від аварійних та інших скидів сировини, речовин у чистому вигляді (нафтопродуктів, фенолів і ін.) визначаються за формулою:
За = М * 0,003 * Аi * П * &, (4.8)
де М − маса скинутої забруднюючої сировини, кг.
Розрахунок збитків від забруднення водного об'єкта сміттям (за винятком забруднення сміттям територіальних і внутрішніх морських вод України із суден, кораблів та інших плавучих засобів), здійснюється за формулою:
Зс = (М * Кх * 0,17) * Аі + Т * 0,1, (4.9)
де Зс − збитки від забруднення вод сміттям, в одиницях національної валюти;
М − маса сміття (в центнерах), яке зібране судном-сміттєзбірником або визначається як добуток забрудненої площі S і середньої маси Мсер сміття з 1м2 (зібраного в трьох різних місцях забрудненої акваторії на однаковій відстані від її центру − М1, М2, М3):
М = S * Мсер, (4.10)
де Мсер = (М1 + М2 + М3)/3;
S − площа водної поверхні зі сміттям, м2;
Кх − коефіцієнт, що характеризує ступінь забруднення поверхні води сміттям;
0,17 − вартість перевезення та утилізації сміття, в НДМ-одиниць;
Аі − показник небезпечності сміття, визначається з відношення:
1/ГДК найбільш небезпечної забруднюючої речовини, яка була виявлена в складі скинутого сміття;
Т − строк роботи спеціальних суден (судна) при збиранні сміття, годин;
0,1 − вартість 1 години роботи спеціального судна в НМД.
У разі залпового скиду, що призвів до забруднення водного об'єкта в контрольному створі до 50 і більше ГДК, розрахована сума збитків помножується на коефіцієнт 10.
Сума збитків може бути зменшена, якщо винним були вжиті заходи з ліквідації наслідків забруднення водного об'єкта (збирання, знешкодження забруднюючої речовини і ін.). У випадку вжиття заходів з ліквідації наслідків забруднення сума збитків зменшується, залежно від кількості зібраної або знешкодженої забруднюючої речовини і загального строку ліквідації наслідків забруднення.
Сума збитків в цьому випадку розраховується за формулою:
Зз = Зпз * [1 – Σ (Мі / М) * Кзз], (4.11)
де: Зз − зменшена сума збитків, в од. нац. валюти;
Зпз − початкова сума збитків, в од. нац. валюти;
Мі − маса зібраної забруднюючої речовини за кожний відрізок часу ліквідації, т;
М − маса скинутої забруднюючої речовини, т;
Кзз − коефіцієнт зменшення збитків, залежно від строку ліквідації наслідків забруднення.
Строк ліквідації наслідків забруднення вод розраховується для кожного відрізка часу, як різниця між строком, який пройшов з моменту початку скиду (якщо він встановлений) і строком закінчення ліквідації наслідків забруднення вод, (Т) і строком, який пройшов з моменту виявлення скиду (якщо момент початку скиду не встановлений) і строком закінчення ліквідації наслідків і забруднення вод, (Тв).
Якщо одночасно відбувається скид і збір забруднюючої речовини, строк визначається як час роботи технічних засобів.
4.3.2.1 Розрахунок розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання вод
При самовільному водокористуванні збитки розраховуються за формулою:
Зсв = W * Тар, (4.12)
де W − обсяги води при самовільному водокористуванні, м3;
Тар − діючі на час порушення тарифи на воду в одиницях національної валюти за 1 м3.
Таблиця 4.2 – Значення коефіцієнтів, що враховують категорію водного об'єкта (&)
| Категорія водного об'єкта | & |
| Морські та поверхневі водні об'єкти комунально-побутового водокористування | 1,0 |
| Поверхневі водні об'єкти господарсько-питного водокористування | 1,4 |
| Поверхневі та морські водні об'єкти рибогосподарського водокористування: ІІ категорії І категорії | 1,6 2,0 |
4.3.2.2 Розрахунок стягнень за збитки, спричинені забрудненням атмосферного повітря
Наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються:
- викиди забруднюючих речовин, які перевищують рівень гранично допустимих або тимчасово погоджених викидів, що встановлені дозволами на викид, які видані у встановленому порядку;
- викиди забруднюючих речовин джерелами, які не мають дозволів на викид, в тому числі, і по окремих інгредієнтах;
- викиди забруднюючих речовин, що здійснюються з перевищенням граничних нормативів їх утворення і вмісту в газах, що відходять, для окремих типів технологічного та іншого обладнання.
Розрахунок наднормативних викидів
Розрахунки наднормативних викидів (Мі) в тоннах здійснюються шляхом визначення різниці між фактичними і дозволеними потужностями викидів, з урахуванням часу роботи джерела в режимі наднормативного викиду.
Розрахунок виконується за формулою:
Мі = 0,0036 (ViСi – Мqi) Т, (4.13)
де Vi − об'ємна витрата газопилового потоку на виході з джерела, м3/с;
Сі − середня концентрація i-тої забруднюючої речовини (із серії відібраних проб), г/м3, розрахована як середня арифметична;
Мqi − потужність дозволеного викиду i-тої забруднюючої речовини з даного джерела, г/с, встановлена дозволом на викид;
Т − час роботи джерела в режимі наднормативного викиду, годин.
Термін роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, підтвердженого даними контрольної перевірки з урахуванням фактично відпрацьованого часу.
Якщо за даними вимірів, зафіксованих в журналах первинної облікової документації підприємства, неодноразово виявлялося перевищення встановленого нормативу по даному джерелу і речовині, то термін роботи джерела в режимі наднормативного викиду береться з часу введення нормативу.
Якщо за даними вимірів, зафіксованих в журналах первинної облікової документації підприємства, неодноразово виявлялося перевищення встановленого нормативу по даному джерелу і речовині, то термін роботи джерела в режимі наднормативного викиду береться з часу введення нормативу в дію по даному джерелу і речовині до дня контрольної перевірки, але не більше, як за один астрономічний рік.
У випадках, коли останнім виміром, зафіксованим в журналах первинної облікової документації підприємства, не виявлено перевищення встановленого нормативу по даному джерелу і речовині, а при інспекційній перевірці перевищення встановлено, відлік часу роботи джерела в режимі наднормативного викиду береться з моменту виявлення порушення. В цьому разі приписом до акта перевірки встановлюється термін усунення порушення, після закінчення якого, за замовленням підприємства, здійснюється контрольна перевірка його фактичного усунення і, відповідно, розраховується час роботи джерела в режимі наднормативного викиду.
Всі контрольні перевірки фактів усунення виявлених порушень роботи джерел в режимі наднормативних викидів проводяться за рахунок підприємств.
В разі відсутності на підприємстві зафіксованих в первинній обліковій документації результатів вимірів потужності викидів забруднюючих речовин або результати вимірів анульовані, час роботи джерела в режимі наднормативного викиду встановлюється за три попередніх місяці до дня даної перевірки.
При невиконанні у встановлені терміни заходів щодо досягнення нормативів гранично допустимих викидів, розрахунки наднормативних викидів здійснюються як різниця між фактичною потужністю викиду, яка підтверджена результатами інструментальних вимірів, і величиною нормативу викиду після впровадження заходу, з урахуванням терміну, що минув після планового його закінчення.
Розрахунки потужності викидів забруднюючих речовин за джерелами або речовинами, які не мають дозволу на викид, ведуться на основі потужності фактичного викиду, що визначається інструментальними вимірами. При цьому час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту оформлення дозволу на викид.
Необхідна кількість проб для визначення потужності викиду регламентована Інструкцією проведення відбору проб з газопилових потоків, затвердженою Мінприроди України.
Середня арифметична із визначених разових концентрацій серії проб при номінальному навантаженні технологічного обладнання є базовою для розрахунку наднормативних викидів згідно з (4.1).
Розрахунки потужності наднормативних викидів в результаті аварійних і залпових викидів, не передбачених технологічними регламентами виробництв, здійснюються розрахунковим методом на основі матеріальних балансів даних технологічних регламентів та ін.
Розмір компенсації збитків, регулюючі коефіцієнти
Розрахунок ведеться на основі розміру мінімальної заробітної плати з урахуванням обсягів наднормативних викидів і регулюючих коефіцієнтів. Розмір компенсації збитків в одиницях національної валюти визначається за формулою:
3 = Мі * і*П * Аі * Кт * Кз, (4.14)
де 3 − розмір компенсації збитків, од. нац. валюти;
Мі − маса забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря наднормативно, т;
і*П − базова ставка компенсації збитків в частках мінімальної заробітної плати (П) за одну тонну умовної забруднюючої речовини на момент перевірки, од. нац. валюти/тонну;
Аі − безрозмірний показник відносної небезпечності забруднюючої речовини;
Кт − коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості;
Кз − коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту забруднюючою речовиною.
Безрозмірний показник відносної небезпечності забруднюючої речовини (Аі) визначається із співвідношення за формулою:
Ai = i/ГДКi, (4.15)
де ГДКі − середньодобова гранично допустима концентрація або орієнтовно безпечний рівень впливу (ОБРВ) забруднюючої речовини, мг/м3.
Для речовин з ГДК більше одиниці в чисельнику вводиться поправний коефіцієнт 10. Для речовин, у яких відсутня величина середньодобової гранично допустимої концентрації, при визначенні показника відносної небезпечності, береться величина максимальної разової ГДК забруднюючої речовини в атмосферному повітрі. Для речовин, по яких відсутні величини ГДК і ОБРВ, показник відносної небезпечності Аі приймається таким, що дорівнює 500.
Коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості (Кт), залежить від чисельності мешканців населеного пункту, його народногосподарського значення і розраховується за формулою:
Кт = Кнас * Кф, (4.16)
де: Кнас − коефіцієнт, що залежить від чисельності мешканців населеного пункту (див. табл. 4.3);
Кф − коефіцієнт, що враховує народногосподарське (функціональне) значення населеного пункту (див. табл. 4.4).
Таблиця 4.3 − Коефіцієнт, що залежить від чисельності мешканців населеного пункту
| Чисельність населення, тис. чол. | Кнас |
| До 100 | 1,00 |
| 100,1 - 250 | 1,20 |
| 250,1 - 500 | 1,35 |
| 500,1 - 1000 | 1,55 |
| більше 1000 | 1,80 |
Таблиця 4.4 − Коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту
| Тип населеного пункту | Кф |
| І Організаційно-господарські та культурно-побутові центри місцевого значення з перевагою аграрно-промислових функцій (районні центри, міста, селища районного підпорядкування) та села | 1,0 |
| ІІ Багатофункціональні центри, центри з перевагою промислових і транспортних функцій (обласні центри, міста обласного підпорядкування, великі промислові та транспортні вузли) | 1,25 |
| III Центри з перевагою рекреаційних функцій* | 1,65 |
*Якщо населений пункт одночасно має промислове та рекреаційне значення, застосовується коефіцієнтКф = 1,65.
Коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту забруднюючою речовиною (Кз), визначається за формулою:
Кзі = q/ГДКсді , (4.17)
де q − середньорічна концентрація забруднюючої речовини за даними прямих інструментальних вимірів на стаціонарних постах за попередній рік, мг/м3;
ГДКсді − середньодобова гранично допустима концентрація забруднюючої речовини, мг/м3.
У випадку, коли в даному населеному пункті інструментальні виміри концентрації даної забруднюючої речовини не виконуються, а також, коли рівні забруднення атмосферного повітря населеного пункту забруднюючою речовиною не перевищують ГДК, значення коефіцієнта Кз приймається за одиницю.