Кримінальне право частина особлива 6 страница

33. Кр. відп-сть за заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживанням довірою(ст.192). Безпосер. об’. - відносини власності в галузі використання майна, що належить власнику, а також відносини, які випливають з різного роду Д.ів і зобов'язань, внаслідок яких власник мав би отримати доход (прибуток), - відносини з формування фондів власності. Предмет зл. - майно, що незаконно використовується всупереч інтересам власника, а також грошові суми (кошти), які мали б надійти в розпорядження власника майна на підставі тих або ін. операцій і Д.ів, - не одержаний прибуток (упущена вигода). Об/с хар-ся відсутністю ознак шахрайства (ст.190). Тут особа, яка вдається до обману або зловживання довірою, не заволодіває чужим майном, не обертає його на свою користь або ін. осіб, не отримає право на таке майно. Власник не позбавляється реально належного йому майна, воно не вибуває з його фондів. Заподіяння майнової шкоди м. виражатися в таких формах: а) незаконному використанні чужого майна (незаконне користування); б) ухиленні від сплати обов'язкових платежів; в) обертанні на власну користь грошових коштів, які на підставі тих або ін. Д.ів і зобов'язань мають надійти на користь власника. Незаконне використання чужого майна являє собою протиправне безоплатне використання чужого майна всупереч інтересам власника для витягання майн. вигод. Майно, що належить власнику, незаконно використовується винним для виконання різного роду робіт в інтересах окремих гр-н або орг-й, від яких він отримує винагороду (наживу) і т.ч.протиправне збагачується (тобто «ліві роботи»). Суд. практиці відомі випадки незаконного використання різних знарядь виробництва: транспортних засобів (автотранспорт, залізничний і повітряний транспорт), будівельних машин і м-змів (трактори, автокрани, скрепери, грейдери, бульдозери, екскаватори) та ін. Тут винний, який перебуває в договірних відносинах з власником майна, зловживає наданою йому довірою (вихід за межі наданих повноважень), використовує майно всупереч інтересам власника для особистого незаконного збагачення. При цьому завжди порушується одна з правомочностей власника - право користування належним йому на праві власності майном. Склад заподіяння майнової шкоди утворять також дії, що полягають в незаконному використанні теплової енергії, опалювального газу, електроенергії (крадіжка газу, електроенергії), якщо винний самовільно підключається до відповідних енергетичних с-м і приладів і тим самим заподіює майнову шкоду власнику. Ухилення від сплати обов'язкових платежів виражається в тому, що сбт шляхом обману не передає орг-ї або гр-нові своє особисте майно - обов'язкові платежі, які він зобов'язаний був передати власнику. Це м. випливати з ц-п Д.ів про надання гр-нам в користування майна і полягає в обов'язку здійснити (виконати) платежі за комунальні послуги, користування електроенергією, газом, транспортом тощо, або з вчинених на користь винного тих або ін. послуг немайн. х-ру - ухилення від сплати (в повному або частковому об'ємі) мита за посвідчення нотаріальними конторами Д.ів, довіреності тощо. Цю форму заподіяння майнової шкоди слід відрізняти від зл., передбаченого ст.212 КК, - ухилення від сплати податків, зборів, ін. обов'язкових платежів. В останньому випадку зл. також вчиняється (або м. вчинитися) шляхом обману. Однак тут особа ухиляється від сплати спец. видів платежів - податків, зборів, ін. обов'язкових платежів, що входять до с-ми оподаткування, введених у встановленому З. порядку. Обертання на власну користь платежів, які мали, б надійти власнику від окремих гр-н або орг-й, хар-ся тим, що обов'язкові платежі, які мали б надійти у володіння власника майна за надані ним майнові послуги орг-ям або гр-нам, винний протиправне обертає на власну користь. Такі сусп. небезпечні діяння вчиняються шляхом обману або зловживання довірою особою, наділеною повноваженнями використання або контролю за використанням майна, що надається гр-нам або орг-ям за відповідну оплату у вигляді транспортних, комунальних, видовищних та подібних послуг. Ці особи, порушуючи свої обов'язки, протиправне привласнюють платежі, що мають надходити до фондів власника (провезення провідником залізничного транспорту, водієм автобуса пасажирів, які не мають квитків, з отриманням від них оплати вартості проїзду тощо). Проте, якщо на цю особу покладений обов'язок отримання платежів від гр-н або орг-й за надані їм послуги (кондуктор, касир, бухгалтер), вчинене має розглядатися як привласнення чужого майна (ст.191 КК). Способами заподіяння майнової шкоди, як і при шахрайстві, виступають обман або зловживання довірою. Однак у зл., що розглядається, обман на відміну від шахрайства виступає не як спосіб заволодіння чужим майном або правом на нього, а як спосіб ухилення від сплати обов'язкових платежів або обертання на власну користь платежів, які мали б надійти власнику від окремих гр-н або орг-й за надані їм послуги майн. або немайн. х-ру, але ще не надійшли до фондів власності. Зловживання довірою виступає, як правило, у вигляді способу незаконного використання чужого майна. Якщо обман при заподіянні майнової шкоди був пов'язаний з використанням підроблених документів або їх підробкою, вчинене слід кваліфікувати за сукупністю зл. - за ст.192 і 358. У зл., що розглядається, сусп. небезпечний наслідок, як і при шахрайстві, виражається в майновій шкоді. Але при шахрайстві майнова шкода полягає в позбавленні власника (потерпілого) належного йому майна внаслідок його протиправного заволодіння і обертання винним на свою користь або користь ін. осіб. При заподіянні ж майнової шкоди, залежно від форми вчинення цього зл., в 1 випадках (при незаконному користуванні чужим майном) вона полягає у вартості використаного або спожитого майна (газ, електроенергія, паливно-мастильні мат-ли, амортизаційні відрахування, ін. майнові витрати), або в розмірі платежів, що мали б надійти, але не надійшли внаслідок обману або зловживання довірою до фондів власника. Майнова шкода відповідно до ч.1 ст.192 має б. значною, тобто у п'ятдесят і > разів перевищувати НМДГ. Від майнової шкоди як наслідку складу, що розглядається, слід відрізняти незаконну наживу (збагачення), отриману винним. Нажива м.б. рівною, більшою або меншою порівняно до заподіяної шкоди і не впливає на кваліфікащ'ю вчиненого. Розмір наживи при призначенні покарання враховується судом при оцінці тяжкості вчиненого. Зл. вважається закінченим з моменту настання сусп. небезпечних наслідків - заподіяння значної майнової шкоди. Сб/с хар-ся прямим умислом, що поєднаний з корисливими мотивом і метою. Сбт - б.-я. особа, яка не є службовою. Такі самі дії службової особи слід кваліфікувати за ст.364 - зловживання владою або службовим становищем. Ч.2 ст.192 передбачає відп-сть за ті самі дії, вчинені за попередньою змовою групою осіб, або такі, що заподіяли майнову шкоду у великих розмірах, тобто таку, яка у сто і > разів перевищує НМДГ.

34. Кр. відп-сть за знищення або пошкодж. майнаУмис. знищення або пошкодж. майна (ст.194). Безпосер. об’. зл. виступають відносини власності з приналежності мат. благ (при знищенні майна) і використання мат. благ (при пошкодженні майна). Додатковим об’. зл. (ч.2 ст.194) виступає життя і здоров'я людини. Предмет зл. - майно, що належить держ., колективним орг-ям, а також індивідуальне чи приватне майно. Воно м.б. рухомим і, на відміну від викрадення, заволодіння і привласнення чужого майна, нерухомим - будівлі, споруди, обладнання тощо. Майно як предмет зл. повинно мати товарну, мінову вартість. При цьому воно повинне б. для особи, яка вчиняє цей зл., чужим - тобто належати на праві власності ін.й особі і на це майно винний не має ні дійсного, ні передбачуваного права. Знищення і пошкодж. спец. видів майна або природних багатств в їх природному стані вимагає кваліф-ї за ін. ст.КК. Зокрема, знищення або пошкодж. лісових масивів та зелених насаджень, незаконна порубка лісу, умис. знищення або пошкодж. тер-й, взятих під охорону держави, та об’. природно-заповідного фонду, за наявності ознак складу зл., підлягає кваліф-ї відповідно за ст.245 або ст.246, або ст.252; пошкодж. шляхів сполучення і транспортних засобів - за ст.277; нищення, руйнування чи псування пам'яток історії або культури - за ст.298. Застосовуються спец. N (ст.290, 292, 347, 352, 399 і 411) і у випадках знищення чи пошкодж. ін. спец. видів майна. Ст.194 тут не застосовується, за виключенням випадків, якщо знищення або пошкодж. спец. видів майна підпадає під ознаки ч.2 ст.194 і карається більш суворо, ніж передбачено санкціями спец. N. Об/с полягає у знищенні або пошкодженні чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах. Знищення чужого майна - це такий протиправний руйнуючий вплив на майно, внаслідок якого воно повністю втрачає свою споживчу або економічну цінність, приведення його до такого стану, при якому воно взагалі не м.б. використане за своїм призначенням, причому втрачені майном властивості не м.б. відновлені. Предмет - майно (речі, гроші, цінні папери, будівлі, споруди тощо) - внаслідок знищення перестає існувати як таке. Пошкодж. чужого майна полягає в такому протиправному впливі на предмет, внаслідок якого він частково, не в повному обсязі втрачає свої споживчі властивості та економічну цінність і при цьому істотно обмежується можливість його використання за призначенням. Пошкоджене майно м.б. відновлене і знову набути тимчасово або частково втрачених корисних якостей для використання його за ф-ціональним призначенням лише при необх. фінансових, тр. та ін. витратах. Сусп. небезпечні наслідки як ознака об/с зл. виражаються в шкоді у великих розмірах. Шкода у великих розмірах - поняття оціночне, яке уточнюється у кожному конкретному випадку, з урахуванням мат. становища потерпілого. Між знищенням або пошкодж. чужого майна і заподіяною шкодою має б. встановлений причинний зв'язок. Сб/с хар-ся умис. формою вини - прямий або непрямий умисел. Сбт - б.-я. особа, а за ч.2 ст.194 - особа, яка досягла 14річного віку. Ч.2 ст.194 передбачає відп-сть за те саме діяння, вчинене шляхом підпалу, вибуху чи ін. загальнонебезпечним способом, або заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах, або спричинило загибель людей чи ін. тяжкі наслідки. Щодо загибелі людей (людських жертв) та ін. тяжких наслідків повинна б. необережна форма вини. Якщо при знищенні або пошкодженні чужого майна особа бажала або свідомо допускала настання смерті потерпілого або настання ін. тяжких наслідків (напр., спричинення тяжкого тілесного ушкодж.), вчинене потрібно кваліфікувати за ч.2 ст.194 КК і за відповідною ст. КК, що передбачає відп-сть за зл. проти життя та здоров'я людини.

35. Кр. відп-сть за порушення обов'язків щодо охорони майна(ст.197). Предметом цього зл. виступає чуже майно, яке передане власником ін.й особі, напр., сторожу, водію, кур'єру на зберігання чи під охорону і яка несе перед власником на договірних основах обов'язок із забезп. збереження цього майна. Об/с виражається в порушенні винним обов'язків із забезп. збереження майна, тобто у невиконанні або неналежному виконанні особою, якій доручено зберігання чи охорона чужого майна, своїх обов'язків. Невиконання особою своїх обов'язків з охорони чужого майна виражається в тому, що вона не робить ніяких дій щодо виконання прийнятих на себе обов'язків із забезп. збереження ввіреного чужого майна. Неналежне виконання обов'язків передбачає, що особа хоч і здійснює певні дії із забезп. збереження ввіреного їй майна, але не в повному обсязі або не так, як це було потрібно відповідно до прийнятих нею на себе зобов'язань. Об/с відсутня, якщо у особи не було можливості забезпечити охорону майна (напр., внаслідок стихійного лиха - землетрусу, розливу ріки, раптового приступу хвороби, серцевого нападу тощо). Для наявності об/с необхідне настання, внаслідок порушення особою обов'язків щодо охорони майна, тяжких наслідків, які мають перебувати в причинному зв'язку з цим порушенням. Тяжкі наслідки - це розкрадання, загибель, псування майна тощо. Це оціночне поняття уточнюється в кожному конкретному випадку. Якщо заподіяна майнова шкода, її вартісний критерій м.б. визначений виходячи з примітки до ст.185. Порушення обов'язків щодо охорони чужого майна саме по собі не викликає настання тяжких наслідків, але створює для цього необх. умови їх спричинення. Тяжкі наслідки наступають внаслідок дій ін. осіб (розкрадання, пошкодж. майна), стихійних сил природи (загибель, псування майна) тощо. Сб/с - стосовно порушення обов'язків щодо охорони майна - б.-я. форма вини (як умисел, так і необережність), щодо тяжких наслідків - тільки необережність. Сбт - б.-я. особа, яка не є службовою. Для службової особи відп-сть за такі дії настає за службову недбалість за ст.367.

36. Придбання, отримання, зберігання чи збут майна, одержаного зл-ним шляхом, відмінність цього зл. від співучасті у зл. та легалізації (відмивання доходів), одержаних зл-ним шляхом(ст.198) Об’. є встановлений З. порядок придбання і відчуження майна, який забезпечує право власності. Предметом зл. є майно, завідомо одержане зл-ним шляхом. Під майном, одержаним зл-ним шляхом, слід розуміти майно, яке прямо або опосередковано отримано в рез-ті вчинення сусп. небезпечного діяння. Таке майно м.б. здобуте як шляхом вчинення зл., так і шляхом вчинення діяння, яке містить ознаки зл., але в силу передбачених З. обст-нне тягне кр. відп-сті (напр., вчинене особою, яка не є суб’. зл. ч-з неосудність або недосягнення віку, з якого настає кр. відп-сть). Зл-ний спосіб, у який одержано таке майно, для кваліф-ї діяння за ст.198 значення не має. Це м. бути: викрадення майна, його привласнення, вимагання, заволодіння ним шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем, одержання хабара, контрабанда, шахрайство з фінансовими ресурсами, вбивство з корисливих мотивів тощо. Не м.б. визнано предметом цього зл.: 1) майно, яке одержано не зл-ним шляхом, а внаслідок вчинення адм. чи ін. правопорушення; 2) майно, отримане в обмін на здобуте зл-ним шляхом, напр., товари, куплені за викрадені гроші; 3) майно, не одержане, а виготовлене зл-ним шляхом, напр., у рез-ті заняття забороненими видами госп. д-сті (ст.203), збуту незаконно виготовлених підакцизних товарів (ст.204) тощо; 4) предмети (зброя, радіоактивні мат-ли, нарк. засоби, психотр., сильнодіючі та отруйні речовини, прекурсори), які вилучені з вільного цивільно-правового обігу (або обмежені у ньому) і незаконний збут, придбання чи зберігання яких утворюють самост.склади зл. (напр., передбачених ст.307, 309, 311, 321). Розмір майна, яке було предметом цього зл., на кваліф-ю не впливає. У тих випадках, коли предметом заздалегідь не обіцяного придбання або отримання, збуту чи зберігання майна, завідомо одержаного зл-ним шляхом, було майно у незначних розмірах (невелика кількість речей, незначна їх вартість тощо), вчинене діяння ч-з малозначність (ч.2 ст.11) м. і не визнаватися зл. З об/с зл. полягає у заздалегідь не обіцяних діях з майном, завідомо здобутим зл-ним шляхом, у формі: 1) придбання; 2) отримання; 3) зберігання; 4) збуту. Придбання і отримання майна, завідомо одержаного зл-ним шляхом, є близькими за своїм змістом поняттями. І придбання, і отримання забезпечує можливість розпоряджатися вказаним майном як своїм власним (володіти ним, використовувати його, відчужувати). Відрізняються вони способом набуття такої можливості. Придбанням майна, завідомо одержаного зл-ним шляхом, передбачає оплатне (купівля) чи інше компенсаційне (відплатне - обмін, прийняття в рахунок погашення боргу тощо) одержання такого майна. Отримання майна, завідомо одержаного зл-ним шляхом, передбачає безоплатне одержання такого майна (напр., як подарунок, спадок). Згідно з положеннями ч.2 ст.4, заздалегідь не обіцяне отримання майна, завідомо одержаного зл-ним шляхом за відсутності ознак легалізації (відмивання) доходів, одержаних зл-ним шляхом, утворює склад зл., передбаченого ст.198, лише у разі, якщо воно було вчинене після визнання такого діяння зл-ним. Збут майна, завідомо одержаного зл-ним шляхом, - це оплатне чи безоплатне відчуження майна ін.й особі. Такі дії м.б. вчинені у формі продажу, дарування, обміну тощо і з правової точки зору являють собою недійсні правочини. Під зберіганням майна, завідомо одержаного зл-ним шляхом, слід розуміти більш-менш тривале володіння майном, у процесі якого винний зберігає контроль над ним. Воно м. знаходитись при ньому, у його оселі, транспортному засобі чи у будь-якому іншому відомому винному місці. Відп-сть за ст.198 настає лише за таке придбання, отримання, зберігання або збут зазначеного вище майна, яке не було заздалегідь обіцяне. Якщо виконання зазначених дій було заздалегідь обіцяне виконавцю або співуч-ку зл., відп-сть настає не за ст.198, а за співучасть у конкретному зл.. Придбання, отримання, збут або зберігання майна, завідомо одержаного зл-ним шляхом, підлягає кваліф-ї за ст.198 лише за певних обст-н- у разі, якщо такі дії не містять ознак легалізації (відмивання) доходів, одержаних зл-ним шляхом. Ознаки такої легалізації передбачені у ст.209. Зл. вважається закінченим з моменту одержання зазначеного у ст.198 майна у володіння або для зберігання, чи з моменту його збуту. Сбт зл. загальний. Заздалегідь не обіцяне придбання, отримання, збут та зберігання майна, завідомо одержаного зл-ним шляхом, вчинене службовою особою з використанням свого службового становища (за умови спричинення істотної шкоди або тяжких наслідків), потребує кваліф-ї за сукупністю зл. - за ст.198 і відповідною ч.ст.364. Сб/с хар-ся прямим умислом. Особа усвідомлює, що придбаває, отримує, збуває або зберігає майно, одержане зл-ним шляхом, і бажає вчинити такі дії. Усвідомлення того, що майно одержане зл-ним шляхом, є обов'язковою ознакою інтелект. моменту умислу винного. При цьому точна обізнаність про х-р та конкретні обст-ни вчиненого так званого предикатного зл. не вимагається. У разі, коли особа вважає, що вона придбаває, отримує, зберігає або збуває майно, одержане зл-ним шляхом, яке не є таким насправді, її дії за спрямованістю умислу м. розцінюватись як замах на цей зл. За наявності сумніву особи щодо законності походження придбаного чи отриманого нею майна описані у диспозиції ст.198 дії не утворюють складу цього зл. Відповідно до цив. законодавства така особа є недобросовісним набувачем майна і м. нести цивільно-правову відп-сть (ст.400 ЦК). У разі одержання службовою особою хабара, предметом якого є майно, завідомо для хабарника одержане зл-ним шляхом, вчинене (за умови, що служб. особа усвідомлює, що як хабар вона отримує мат. цінності, одержані зл-ним шляхом) потрібно розцінювати не лише як одержання хабара, а й як заздалегідь не обіцяне отримання майна, завідомо одержаного зл-ним шляхом, і кваліфікувати за відповідною ч.ст.368 і ст.198. Якщо особа, будучи достовірно поінформованою про зл-не походження майна, придбаває, отримує, зберігає чи збуває таке майно, бажаючи приховати вчинений тяжкий чи особливо тяжкий зл. (у рез-ті якого це майно було одержане), її дії за наявності ін. необх. підстав необх. кваліфікувати за сукупністю зл., передбачених ст.198 і 396. Придбання, отримання, збут або зберігання майна, завідомо одержаного зл-ним шляхом (ст.198), слід відмежовувати від легалізації (відмивання) доходів, одержаних зл-ним шляхом (ст.209). Осн. відмінності між цими зл. полягають в ознаках об’. та сб/с. Об’. сторону зл., передбаченого ст.198, становлять лише придбання, отримання, збут або зберігання зазначеного майна. Об/с зл., передбаченого ст.209, хар-ся ін. діями, а саме: вчиненням фінансової операції чи укладенням угоди з коштами або ін. майном, одержаними внаслідок сусп. небезпечного протиправного діяння, а також вчиненням дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження таких коштів або ін. майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, а так само набуття, володіння або використання коштів чи ін. майна, одержаних внаслідок вчинення сусп. небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів. Придбання, отримання, збут або зберігання майна також м.б. складовими зазначених у ст.209 дій, однак вони, 1) не вичерпують їх, а, 2) мають іншу спрямованість. Дії, описані у ст.209, спрямовані на надання легального статусу (легалізацію, відмивання) коштам та іншому майну, одержаним зл-ним шляхом, ч-з використання його під виглядом законного у фінансових операціях, ін. угодах. Водночас, для вчинення дій, передбачених у ст.198, така мета не є х-рною.

37. Кр. відп-сть за виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в У. з метою збуту або збут підроблених грошей, держцінних паперів чи білетів держлотереї(ст.199). Безпосер. об’. - сусп. відносини у сфері кредитно-грошової с-ми У., а також ін. країн у разі підробки їх валюти. Відповідно до Міжнародної конвенції від 20 квітня 1929 р. щодо боротьби з підробкою грошових знаків, ратифікованою Урядом СРСР 3.05.1931 p., держави-учасниці встановили відп-сть за підроблення не тільки власних грошей, а й тих, що знаходяться в обороті цих держав. Тут У. виступає як правонаступниця. Випуск (емісія) грошових знаків проводиться державою суворо централізовано, з урахуванням відповідності між грошовою і товарною масами, щоб не допустити, стримати чи подолати знецінення грошей (інфляцію). Предмет цього зл. становлять: підроблені нац. валюта У. у вигляді банкнот або металевої монети; іноземна валюта; держцінні папери; білети держлотереї. Об/с м. виражатися у виготовленні, зберіганні, придбанні, перевезенні, пересиланні, ввезенні в У. з метою збуту, а також збуті зазначених предметів. Виготовлення полягає у виготовленні повністю фальшивих підроблених грошей, держцінних паперів чи білетів держлотереї або в їх частковій підробці (фальсифікації). Напр., підроблення номера, серії облігації, білета держлотереї, зміна основних реквізитів доларової банкноти тощо. Способи підроблення та кількість виготовлених фальшивок на кваліф-ю діяння не впливають. Для кваліф-ї дій особи за ст.199 необх. встановити, що підроблені гроші, держцінні папери чи білети держлотереї мають значну зовнішню схожість зі справжніми за формою, розміром, кольором і основними реквізитами. У разі грубого підроблення, що легко виявляється, і обманного способу збуту діяння кваліф-ся як шахрайство. Зл. вважається закінченим з моменту виготовлення хоча б одного фальшивого примірника для подальшого збуту незалежно від того, чи вдалося вчинити збут підроблених предметів. Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в У. з метою збуту чи збут грошових знаків і держцінних паперів, вилучених з обороту (монети старого карбування, радянські гроші, відмінені грошовими реформами тощо), та тих, що мають лише колекційну цінність, не утворить складу зл., передбаченого ст.199. За наявності підстав ці дії мають кваліфікуватися як шахрайство. Зберіганням охоплюються дії, пов'язані зі знаходженням предмета цього зл. у володінні винного: при собі, в приміщенні, в тайниках чи ін. місцях незалежно від строку зберігання. Перенесення вищезазначених предметів слід розглядати як різновид зберігання. Придбання - це отримання підробленої нацвалюти та ін. предметів зл. б.-я. способом, напр., купівля, отримання в обмін на ін. товари, в рахунок сплати боргу, в дар тощо. Під перевезенням слід розуміти б.-я. дії з переміщення підробленої нацвалюти У. та ін. предметів зл. незалежно від способу транспортування і місця зберігання. Пересилання - це переміщення тих самих предметів за умови, що транспортування здійснюється без участі відправника, напр., у вигляді поштових або багажних відправлень. Ввезення в У. передбачає переміщення ч-з митний кордон У. предметів зл. Зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в У. визнаються закінченим зл. з моменту вчинення цих дій. Збут підробленої нацвалюти У. та ін. предметів зл. означає випуск їх в оборот шляхом оплати куплених товарів, розміну, дарування, надання позики, пред'явлення чека або облігації до оплати тощо. Збут м. вчинятися не тільки підроблювачем, а і його співуч-ками та особами, які знали про наявність фальшивки, у тому числі й ті, які випадково отримали її і після виявлення вирішили позбутися. Збут визнається закінченим зл. з моменту прийняття будь-ким хоча б одиничної фальшивки як справжнього грошового знака, держцінного паперу чи білета держлотереї. Отримання фальшивих грошей від ін. особи для збуту (без участі в їх виготовленні) утворить готування до збуту. Сб/с - прямий умисел, поєднаний з метою збуту вказаних вище предметів. Відсутність такої мети викл. кр. відп-сть. Сбт - б.-я. особа, яка досягла 16р.. Відповідно до зазначеної Міжнародної конвенції 1929 р. іноземні гр-ни підлягають кр. відп-сті за ст.199 КК незалежно від місця вчинення зл., навіть якщо вони вчинили його за кордоном, проти грошової с-ми б.-я. з держав-учасниць конвенції. Ч.2 ст.199 передбачає відп-сть за ті самі дії, вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб чи у великому розмірі. Великий розмір, відповідно до примітки до ст.199, має місце, якщо сума підробки у двісті і > разів перевищує НМДГ. Ч.3 ст.199 передбачає відп-сть за ті самі дії, вчинені організованою групою чи в особливо великому розмірі. Особливо великий розмір, відповідно до примітки до ст.199, має місце, якщо сума підробки у чотириста і > разів перевищує НМДГ.

38. Кр. відп-сть за контрабанду. Види цього зл.(ст.201). Безпосер. об’. контрабанди - сусп. відносини, що забезпечують нормальний товарообіг ч-з митний кордон і внесення до бюджету мита та зборів. Додатковий безпосер. об’. - сусп. безпека - при контрабанді озброєння; а також здоров'я населення - при контрабанді отруйних, сильнодіючих, радіоактивних речовин. Предмет цього зл. - товари. Під «товарами» розуміється б.-я. переміщувана ч-з митний кордон У. продукція, в тому числі продукція, на яку поширюються права інтелектуальної власності, послуги, роботи, що є об’. купівлі-продажу або обміну (п. 11 ст.15 Митного кодексу У.). Склад зл. матиме місце, якщо переміщення товарів ч-з митний кордон У. поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю вчинене у великих розмірах. Згідно з приміткою до ст.201 контрабанда товарів вважається вчиненою у великих розмірах, якщо їх вартість у тисячу і > разів перевищує НМДГ. До предмета контрабанди також відносяться: історичні та культурні цінності, отруйні, сильнодіючі, радіоактивні, вибух. речовини, зброя та боєприпаси (крім гладкоствольної мисливської зброї та бойових припасів до неї), стратегічно важливі сировинні товари, щодо яких законодавством встановлено відповідні правила вивезення за межі У. Об/с виражається в діях, що полягають у переміщенні у великому розмірі ч-з митний кордон У. товарів чи ін. предметів, вказаних у ч.1 ст.201, вчинене поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю. Під переміщенням слід розуміти ввезення на митну тер-ю У., вивезення з цієї тер-ї або транзит ч-з тер-ю У. товарів та ін. предметів у б.-я. спосіб, включаючи використання з цією метою трубопровідного транспорту та ліній електропередачі (п. З ст.15 Митного кодексу У.). Митний кордон - це межі митної тер-ї У. Вона збігається з держкордоном У., за винятком меж спец. митних зон. Межі тер-ї спец. митних зон є складовою ч.митного кордону У. Поняття митної тер-ї, митного кордону, спец. митних зон і спец. митних режимів викладені у ст.3, 4, 5 і 6 Митного кодексу У. Переміщення ч-з митний кордон товарів чи ін. предметів поза митним контролем означає переміщення поза місцем розташування митниці або поза часом здійсн. митного оформлення, або з незак. звільненням від митного контролю. Під переміщенням з приховуванням від митного контролю слід розуміти переміщення з використанням тайників та ін. засобів, що утруднюють виявлення предметів, або шляхом надання одним предметам вигляду ін., або з поданням митному органу У. як підстави для переміщення предметів підроблених документів, одержаних незак. шляхом, або документів, що містять неправдиві дані, а також документів, що є підставою для переміщення ін. предметів. Зл. вважається закінченим з моменту незаконного переміщення предметів ч-з митний кордон У. Затримання особи у межах митного кордону У. в момент його перетину з предметами контрабанди кваліф-ся як замах на цей зл. Сб/с - прямий умисел. Сбт - б.-я. особа, яка досягла 16р.. Ч.2 ст.201 передбачає відп-сть за контрабанду, вчинену за попередньою змовою групою осіб або особою, раніше судимою за контрабанду.

39. Порушення порядку заняття госп. та банківською д-стю(ст.202). Об/с цього зл. хар-ся порушенням порядку зайняття госп. д-стю і пов'язаного з нею отримання доходу у великих розмірах. Госп. д-сть - це б.-я. д-сть, у тому числі підприємницька, юр. осіб, а також фіз/о - суб’. підприємницької д-сті, пов'язана з виробництвом (виготовленням) продукції, торгівлею, наданням послуг, виконанням робіт (ст.1 З. «Про ліцензування певних видів госп. д-сті»). Підприємницька д-сть визначається в З. У. «Про підпр-во» як безпосередня самост., с-матична, на власний ризик д-сть з виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фіз. та юр. особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької д-сті у порядку, встановленому законодавством (ст.1). Зл. м. виражатися у здійсн. госп. д-сті без реєстрації або без спец. дозволу - ліцензії, а так само з порушенням умов ліцензування. Здійсн. госп. д-сті без держреєстрації. Статус підприємця набувається після реєстрації, відповідно до постанови КМУ від 25.05.1998 р., тому незаконною є підприємницька д-сть, що здійснюється без реєстрації або до моменту реєстрації. Здійсн. госп. д-сті без спец. дозволу - ліцензії. Перелік видів д-сті, що підлягають ліцензуванню, і порядок отримання ліцензії визначені З. «Про ліцензування певних видів госп. д-сті». Відповідно до ст.9 цього З. до підприємницької д-сті, що підлягає ліцензуванню на тер-ї У., відноситься, напр., виробництво і реалізація лікарських засобів, особливо небезпечних хімічних речовин, медична, ветеринарна, юр. практика, аудиторська, страхова д-сть, виробництво ветеринарних медикаментів і препаратів і багато ін. Госп. д-сть є незаконною, якщо її здійснюють взагалі без ліцензії або під час оформлення ліцензії до моменту її одержання. Здійсн. госп. д-сті з порушенням умов ліцензування. Ця форма зл. має місце, якщо особа, маючи ліцензію на певний вид д-сті, займається ін.. Напр., лі-кар-ветеринар, маючи ліцензію на зайняття ветеринарною практикою, почне лікувати людей, або особа, яка має ліцензію на зайняття юр. практикою, займається аудиторською або судекспертною д-стю. Порушення умов ліцензування м. виражатися у зайнятті підпр-вом не в тій місцевості, де ця д-сть дозволена ліцензією, або закінчився строк дії ліцензії до її продовження. Якщо підприємець за допущені порушення З. позбавлений ліцензії, то продовження ним госп. д-сті слід оцінювати як підпр-во без спец. дозволу. Зл. вважається закінченим після того, як буде встановлено, що внаслідок порушення порядку зайняття госп. д-стю отриманий дохід у великих розмірах. Ним визнається у примітці до ст.202 дохід, сума якого у тисячу і > разів перевищує НМДГ. Сб/с - прямий умисел. Суб’. м.б. особа, яка зобов'язана зареєструватися як підприємець або отримати відповідну ліцензію на зайняття певною д-стю. Суб’. здійсн. госп. д-сті з порушенням умов ліцензування м.б. тільки особа, яка має відповідну ліцензію. Ч.2 ст.202 передбачає відп-сть за здійсн. банківської д-сті або банківських операцій, а також професійної д-сті на ринку цінних паперів, операцій небанківських фінансових установ без держреєстрації або без спец. дозволу (ліцензії), одержання якого передбачено законодавством, або з порушенням умов ліцензування, якщо це було пов'язано з отриманням доходу у великих розмірах. Банківська д-сть - це 1 з видів комерц. підприємницької д-сті, яка регулюється З. «Про банки і банк. д-сть», ін. законодавчими актами У., а також N-тивно-правовими актами Нац. банку У. Для орг-ї комерційного банку і зайняття банківською д-стю необх. пройти держреєстрацію у встановленій Нац. банком У. формі й отримати банк. ліцензію. Банківська ліцензія надається Нац. банком У. Банківські операції, професійну д-сть на ринку цінних паперів м. здійснювати й ін. кредитно-фінансові орг-ї, гр-ни, які також зобов'язані пройти держреєстрацію і отримати відповідний спец. дозвіл - ліцензію. Безпосер. об’. цього зл. - сусп. відносини, які регулюють д-сть комерційних банків та ін. кредитних орг-й, осіб, які здійснюють банківські операції, професійну д-сть на ринку цінних паперів. Об/с хар-ся вчиненням діяння і пов'язаного з ним отриманням доходу у великих розмірах. Зл. м. виражатися у здійсн. банківської д-сті або банківських операцій, а також професійної д-сті на ринку цінних паперів без реєстрації або без спец. дозволу (ліцензії), одержання якого передбачене законодавством, або з порушенням умов ліцензування. Здійсн. банківської д-сті або банківських операцій, а також професійної д-сті на ринку цінних паперів без реєстрації. Така д-сть, від кого б вона не виходила (комерційний банк, небанківські фінансові установи, гр-н), підлягає держреєстрації. Зайняття цією д-стю без держреєстрації є незак. Відповідно до ст.2 З. «Про банки і банк. д-сть» під банківською д-стю слід розуміти залучення до вкладів грошових коштів фіз. і юр. осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фіз. та юр. осіб. Поняття «банківські операції», «професійна д-сть на ринку цінних паперів» за своїм обсягом ширші, ніж поняття «банківська д-сть» і включають у себе, крім 3 названих вище операцій, ще й такі, як операції з валютними цінностями, емісію власних цінних паперів, орг-ю купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів, здійсн. операцій на ринку цінних паперів від свого імені (включаючи андеррайтинг), надання гарантії і поручительств та ін. зобов'язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання в грошовій формі тощо. Здійсн. банківської д-сті або банківських операцій, а також професійної д-сті на ринку цінних паперів без спец. дозволу (ліцензії), отримання якого передбачене законодавством. Напр., зайняття такою д-стю буде незак., якщо конкретна особа, яка оголосила себе засновником комерційного банку або кредитної орг-ї, або особа, яка керує банком чи ін. комерц. орг-єю, гр-н починає банк. д-сть без ліцензії Нац. банку У. Здійсн. банківської д-сті або банківських операцій, а також професійної д-сті на ринку цінних паперів з порушенням умов ліцензування. Умови ліцензування б. порушені, напр., якщо засновник комерційного банку чи керівник, який не має необх. статутного капіталу, отримав незак. шляхом відповідну ліцензію, починає банк. д-сть або здійснює її у регіоні, не вказаному в ліцензії, або здійснює банківські операції після того, як Нац. банк У. відкликав ліцензію. Здійсн. банківської д-сті з порушенням умов ліцензування м. виражатися у перевищенні банком повноважень, наданих ліцензією, з порушенням строків ліцензії тощо. Порушення умов ліцензування матиме місце, напр., і тоді, коли особа, маючи ліцензію тільки на операції з обміну валюти, починає здійснювати ін. банківські операції. Зл. вважається закінченим після того, як буде встановлений факт отримання внаслідок незаконної банківської д-сті доходу у великих розмірах . Сб/с - прямий умисел. Суб’. зл. м.б. особа, яка фактично є засновником комерційного банку або ін. кредитної орг-ї або управляє д-стю таких орг-й, а також особа, яка зобов'язана зареєструватися як підприємець і отримати відповідну ліцензію на здійсн. банківських операцій або професійної д-сті на ринку цінних паперів.