Суб’єкти лісової політики – це юридичні та фізичні особи, які є власниками лісів, або займаються відтворенням, охороною і використанням лісових ресурсів.

Фактори лісової політики – це сукупність політичних, економічних, екологічних, організаційних, технічних і технологічних процесів, які впливають на еколого-економічну ефективність лісової політики. Факторами лісової політики є: положення чинного законодавства, постанов, інструкцій та інших офіційних документів законодавчої і виконавчої влади; особливості довкілля, розвитку науки, техніки, виробництва і соціальної сфери, які впливають на формування і вдосконалення лісової політики, а, відповідно, і на процеси відтворення, охорони і використання лісових ресурсів. Всю сукупність факторів лісової політики характеризують за такими групами: політичні, екологічні, економічні, соціальні, технічні.

Політичні фактори лісової політики - це сукупність політичних інструментів лісової політики та національні й міжнаціональні політичні сили і громадські організації, які впливають на лісову політику, а, відповідно, і на процеси відтворення, охорони і використання лісових ресурсів. Так, в багатьох країнах світу сформувалися впливові політичні сили “зелених”, які, як правило, займають конструктивну позицію щодо збереження природи (включаючи збереження лісів). Ці політичні сили в багатьох випадках суттєво впливають на національну лісову політику.

Екологічні фактори лісової політики - це такі екологічні параметри лісових ресурсів і умов навколишнього природного середовища, які істотно впливають на лісову політику, а, відповідно, і на відтворення, охорону і використання лісових ресурсів. Так, Чорнобильська катастрофа на території України так негативно вплинула на стан лісових ресурсів і довкілля, що виникла об’єктивна необхідність втілення специфічної лісової політики на забруднених радіонуклідами територіях.

Найбільш важливими екологічними факторами, що впливають на формування і розвиток лісової політики, можна вважати: велику тривалість періоду вирощування стиглих лісових насаджень; вплив лісу на клімат на Землі; здатність лісу самовідновлюватися, продукувати кисень, фітонциди та інші корисні речовини; вікову структуру лісів; продуктивність лісових угідь; забруднення довкілля та екологічну безпеку та інші.

Велика тривалість періоду вирощування стиглих лісових насаджень є екологічним фактором, що істотно впливає на національну лісову політику. З метою скорочення обороту рубки лісових насаджень і прискорення повернення інвестицій в багатьох європейських країнах проводиться лісова політика, яка передбачає відновлення лісу за рахунок швидкорослих деревних порід, розширення природного поновлення лісу та інші заходи.

Одним з важливих екологічних факторів лісової політики є вплив лісу на клімат планети. Цей вплив буває як загальнопланетарним, так і регіональним. В зв’язку з цим багато міжнародних впливових організацій та промислово розвинуті країни проводять політику збільшення лісистості територій за рахунок заліснення малопродуктивних земель для ведення ефективного сільського господарства. Зокрема, таку лісову політику проводять скандинавські країни (Швеція, Норвегія, Фінляндія).

Латвія проводить політику щодо нарощування лісистості території, керуючись не стільки екологічними, скільки економічними міркуваннями. Уряд Латвії вважає, що на бідних землях їхньої держави проблематично створити конкурентоспроможне сільськогосподарське виробництво. Однак лісогосподарське виробництво на таких землях в майбутньому може приносити немалі доходи. Якщо врахувати те, що європейська спільнота надає економічну допомогу лісовласникам на створення лісових насаджень на землях, що не відносяться до лісових, то перспектива заліснення земель сільськогосподарського призначення є для Латвії більш ніж привабливою.

Економічні фактори лісової політики - це сукупність законів, постанов та інструкцій законодавчої і виконавчої влади, а також стан національної і світової економіки, які впливають на лісову політику, а, відповідно, і на стан відтворення, охорони і використання лісових ресурсів.

На формування лісової політики істотно впливає стан національної економіки. Так, погіршення стану національної економіки України в 1990-1997 роках та незадовільна робота всіх законодавчих і виконавчих органів призвели до зменшення обсягів коштів, що виділяються з державного бюджету на розвиток лісового господарства, падіння обсягів лісогосподарських робіт та погіршення стану охорони і відтворення лісових ресурсів. Все це вимагає суттєвого коригування лісової політики з метою наближення її до тих реалій в економіці, що мають місце в Україні.

Соціальні фактори лісової політики - це сукупність соціальних мотивів, які істотно впливають на лісову політику, а, відповідно, і на розвиток відтворення, охорони і використання лісових ресурсів для соціальних потреб (рекреації, культури, духовного розвитку тощо). Так, у кінці двадцятого століття на розвиток лісокористування і лісової політики європейських держав істотно впливає такий соціальний фактор, як зростання попиту на лісовий відпочинок. Зростання попиту на лісовий відпочинок вимагає оновлення лісової політики щодо відтворення лісів та інструментів лісової політики.

У зв’язку із зростанням соціального значення лісів, виникає об’єктивна необхідність консервації лісів, збереження стиглих запасів деревини на корені, зменшення обсягів лісокористування. Все це породжує суперечності в суспільстві, особливо між власниками лісів та користувачами соціальних благ лісу. Лісова політика повинна згладжувати ці суперечності і не призводити до їх загострення.

Важливим соціальним фактором лісової політики є національні традиції лісокористування, які іноді формуються впродовж століть. Лісова політика тоді стане надійним інструментом управління, якщо вона не буде ігнорувати національні традиції та ментальність окремих націй і національних меншин. Так, у Канаді поважаються традиції індіанців, що проживають у північних районах, щодо їх споконвічного права полювання на мисливських тварин. В Німеччині зберігається століттями накопичений ритуал організації полювання, який виховує гуманне ставлення до природи і повагу до звичаїв і обрядів свого народу.

Технологічні фактори лісової політики - це напрямки розвитку науки, техніки, технології та організації виробництва, що істотно впливають на лісову політику, а, відповідно, і на відтворення, охорону і використання лісових ресурсів. Так, широке застосування технологічних процесів у лісозаготівельному виробництві, що передбачають виробництво “зеленої тріски” в лісі, призведе в багатьох країнах Європи до перегляду лісової політики в галузі відтворення лісів.

Відповідальним етапом у технології лісової політики є обґрунтування мети і принципів лісової політики. Мета і принципи лісової політики встановлюються на основі глибокого аналізу факторів, що впливають на її формування і зміст. Мету лісової політики можна досягнути лише тоді, коли для впровадження лісової політики в життя буде сформована ефективна система інструментів лісової політики.

Лісову політику можна розглядати як сукупність елементів лісової політики (мети, інструментів, принципів), що взаємодіють із суб’єктами лісової політики (лісовласниками, лісокористувачами). Ця взаємодія відбувається під впливом факторів лісової політики і спрямовується на захист інтересів світової спільноти (в міжнародній лісовій політиці), національних інтересів (в національній лісовій політиці), регіональних інтересів (в регіональній лісовій політиці), інтересів окремих груп громадян (в громадсько-політичній лісовій політиці). Цю взаємодію характеризує рис. 2.

Лісова політика

Мета лісової

політики

Фактори лісової

політики Концепція лі-

сової політики

Інструменти лі- Суб’єкти лісової сової політики

політики

Лісовласники Лісокористувачі

Лісокористувачі, що Лісокористувачі, що

здійснюють загальне здійснюють спеціаль-

використання лісових не використання лі-

ресурсів вих ресурсів

Постійні лі- Тимчасові лі-

сокористувачі сокористувачі

	Здійснюють довгостро-кове лісокористування (1-50 р.),Стаття 17		Здійснюють коротко-строкове лісокорис-тування (до 1 року), Стаття 18

Рис.2. Характеристика зв’язків між елементами,

факторами і суб’єктами лісової політики
ВИСНОВКИ

1. Міжнародна, національна і регіональна лісові політики тісно взаємопов'язані між собою. Міжнародна лісова політика істотно впливає на розвиток національних лісових політик.

2. Політичні, економічні, екологічні, соціальні та технологічні фактори суттєво впливають на розвиток національних лісових політик.

3. Національна лісова політика України повинна спиратися на такі принципи: багатоцільового використання лісів; сталого лісокористування; однаково справедливої лісової політики до лісів всіх форм власності; врахування національних традицій лісокористування; стимулювання збереження біологічного та генетичного різноманіття, зростання комплексної продуктивності лісів та раціонального використання лісових ресурсів; державної підтримки лісового господарства.

4. Ефективність лісової політики залежить не лише від потенціалу національної еліти, яка її розробляє і втілює в життя, але і від духовного середовища, в якому вона реалізується. В бездуховному середовищі проблематично втілювати в життя дієву концепцію лісової політики.