Побудова діаграм листкорозміщення

Мета: вивчити закономірності філотаксису у покритонасінних рослин, навчитися будувати діаграми листкорозміщення за формулами та живими об’єктами для рослин з різними типами філотаксиса, визначати тип листкорозміщення за діаграмами; закріпити навички роботи із живими об’єктами.

Матеріали та обладнання:препарувальні інструменти (голки, пінцети, леза, скальпелі); гербарій рослин та живі рослини з різними типами листкорозміщення, таблиці та малюнки з діаграмами листкорозміщення.

Контрольні питання (конспект).

7. Основні закономірності філотаксиса.

8. Поняття про листкові цикли, ортостіхи.

9. Характеристика спірального листкорозміщення.

10. Характеристика дворядного листкорозміщення.

11. Характеристика мутовчастого листкорозміщення.

12. Характеристика спірального листкорозміщення.

Завдання.

7. Скласти алгоритм побудови діаграм для різних типів листкорозміщення.

8. У рослинному матеріалі відібрати зразки із спіральним листкорозміщенням. Побудувати діаграми спірального листкорозміщення за формулами 1/3, 2/5, 3/8, 5/13

9. У рослинному матеріалі відібрати зразки із дворядним листкорозміщенням. Побудувати діаграми дворядного листкорозміщення (формула – 1/2)

10. У рослинному матеріалі відібрати зразки із мутовчастим листкорозміщенням. Побудувати діаграми мутовчастого листкорозміщення за формулами 1/3, ¼, 1/6

11. У рослинному матеріалі відібрати зразки із супротивним листкорозміщенням. Побудувати діаграми супротивного листкорозміщення (формула – 1/2).

12. Визначити тип листкорозміщення за запропонованими діаграмами.

Методичні рекомендації до виконання завдання

Листкорозташування (філотаксис) –закономірності формування і розташування листків на пагоні, що відображають його радіальну симетрію.

Типи листкорозташування:спіральне (чергове, розсіяне), дворядне, мутовчасте, супротивне.

Спіральне л/р. – тип листкорозташування, при якому метамер пагона несе один лист. Вузли несуть по одному листку і основи послідовних листів можна поєднати спіральною лінією – генетичною спіраллю; вертикальна площина, що з’єднує листки одного вертикального ряду називається ортостіха.

Генетична спіраль – умовна спіральна лінія, що з’єднує листки в порядку їх закладання на пагоні.

Ортостіха – умовна площина, що з’єднує вертикальний ряд листків.

Листковий цикл – кількість листків на генетичній спіралі від одного до іншого в межах однієї ортостіхи.

Як вирахувати листковий цикл:

- умовно провести на стеблі лінії ортостіх;

- умовно провести на стеблі генетичну спіраль через основи листків;

- порахувати кількість листків по ходу генетичної спіралі від нижнього листка до розташованого над ним, наступного за ним межах однієї лінії ортостіхи;

- від номера останнього листка (наприклад номер 6) відняти номер першого листка (1) і отримується кількість листків у листковому циклі (в нашому прикладі ЛЦ=6-1=5).

При спіральному листкорозташування спостерігається закономірність – загальне число ортостіхи дорівнює числу листків у листковому циклі.

Дворядне л/р. – різновид спірального листкорозташування, при якому апекс пагона проявляє маятникову симетрію.

Число ортостіх (а також кількість листків у листковому циклі) дорівнює 2.

Мутовчасте л/р. – тип листкорозташування, при якому метамер пагона несе три і більше листків.

Число ортостіх завжди вдвічі більше ніж число листків у мутовці.

Супротивне л/р. – різновид мутовчастого листкорозташування, при якому в одному вузлі закладається два листки, один навпроти другого. Число ортостіхи буде дорівнювати чотирьом.

Правила листкорозташування:

1. Правило рівномірності – проявляється в рівних кутових відстанях між сусідніми листками.

Медіана листка – умовна лінія, що проходить через центральну жилку листка.

Кут дивергенції – кут між медіанами сусідніх листків.

2. Правило чергування–кожен наступний лист розташовується над і між уже розкритих.

Діаграма листкорозташування – це графічна проекція листків пагона на площину.

· при спіральному та дворядному листкорозміщенні листки проектуються на генетичну спіраль;

· при супротивному та мутовчастому листки проектуються на концентричні круги;

· Листок позначається фігурною скобкою ( })

Формула листкорозташування – кут дивергенції, виражений в долях окружності.

Формула листкорозташування:

Чисельник - Число обертів спіралі, які займають даний листковий цикл

Знаменник - Число листків в мутовці або у листковому циклі

Алгоритм побудови діаграм для спірального та дворядного листкорозташування

1. Визначити кількість листків у листковому циклі (ЛЦ = ....).

2. Визначити число ортостіх (воно дорівнює кількості листків у листковому циклі – N = ЛЦ).

3. Визначити кут між двома сусідніми ортостіхами (360°: N).

4. Визначити кут дивергенції: 360° помножити на число обертів спіралі, що займає даний листковий цикл та поділити на число ортостіх.

5. Нанести на площину ортостіхи, генетичну спіраль, символьні позначення листів ( }) з урахування кута дивергенції (таким чином, щоб медіана листка співпадала з ортостіхою).

Алгоритм побудови діаграм для супротивного та мутовчастого листкорозташування

1. Визначити число ортостіх (N = кількість листків в мутовці _* 2).

2. Визначити кут між двома сусідніми ортостіхами (360°: N).

3. Визначити кут дивергенції: 360° помножити на число обертів спіралі (дорівнює 1), що займає даний листковий цикл та поділити на число листків в мутовці.

4. Нанести ортостіхи і круги на площину з урахуванням кута між двома сусідніми ортостіхами.

5. Нанести позначення листків з урахуванням кута дивергенції по правилу чергування (таким чином, щоб медіана листка співпадала з ортостіхою).

Лабораторна робота № 17

Морфологія листка

Мета:сформувати поняття про листок як складову частину пагона, що відрізняється своєрідною будовою і функціями, набути знань про різноманітність морфологічної будови листка; закріпити навички роботи з рослинними об’єктами.

Матеріали та обладнання:препарувальні інструменти, лупи; живі рослини, морфологічний гербарій листка, гербарій рослин різних систематичних груп; таблиці, малюнки.

Контрольні питання (конспект).

17. Морфологічна будова і функції листка.

18. Будова простих і складних листків.

19. Типи жилкування листків.

20. Класифікація простого листка за обрисом, формою краю, формою верхівки, формою основи, роздільністю листкової пластинки.

21. Онтогенез листка.

22. Різноманітність листя (листові серії, формації листка, анізофілія, ге­терофілія).