Будова моста. Сітчаста формація”.

Мета заняття:

Вивчити: а) розвиток заднього мозку;

б) будову довгастого мозку;

в) будову моста;

г) будову і функцію ретикулярної (сітчастої) формації.

Знати: а) що відноситься до стовбурової частини головного мозку;

б) анатомічну будову і топографію довгастого мозку;

в) внутрішню будову довгастого мозку;

г) анатомічну будову і топографію моста;

д) внутрішню будову моста;

е) будову і топографію сітчастої формації;

є) ядра і зв'язки сітчастої формації, її значення для ЦНС.

Уміти: а) показати довгастий мозок і його зовнішні структури;

б) показати міст;

в) намалювати схему внутрішньої будови довгастого мозку;

г)намалювати схему внутрішньої будови моста.

Контрольні питання:

1. Перерахувати складові частини стовбура головного мозку.

2. Анатомічна будова довгастого мозку, його межі.

3. Загальні та відмінні риси в будові довгастого і спинного мозку.

4. Будова вентральної поверхні довгастого мозку.

5. Будова дорсальної поверхні довгастого мозку.

6. Внутрішня будова довгастого мозку, скупчення сірої речовини (намалювати).

7. Внутрішня будова довгастого мозку, біла речовина (намалювати).

8. Анатомічна будова моста, його межі.

9. Внутрішня будова дорсальної частини моста (намалювати).

10. Внутрішня будова вентральної частини моста (намалювати).

11. Сітчаста формація, топографія, ядра, зв'язки, функціональне значення.

ЗАНЯТТЯ № 56

Тема: «Мозочок. Його зовнішня і внутрішня будова. Ядра. Ніжки, їх сполучення, склад. Перешийок ромбоподібного мозку. Четвертий шлуночок».

Мета заняття:

Вивчити: а) будову і функції мозочка;

б) будову перешийка ромбоподібного мозку;

в) будову четвертого шлуночка.

Знати: а) розвиток мозочка в філо- і онтогенезі;

б) анатомічну будову мозочка: півкуль, черв'ячка, їх поділ

на часточки;

в) будову кори мозочка;

г) внутрішню будову мозочка, його ядра;

д) ніжки мозочка і провідні шляхи, що проходять у їх складі;

е) стінки і сполучення четвертого шлуночка;

є) перешийок ромбоподібного мозку, склад, будова,

розвиток.

Вміти: а) показати складові частини мозочка;

б) намалювати схему розташування ядер мозочка;

в) показати складові частини перешийка ромбоподібного

мозку;

г) намалювати схему будови шатра IV шлуночка.

Контрольні питання:

1. Анатомічна будова і топографія мозочка.

2. Часточки півкуль мозочка.

3. Часточки черв'яка мозочка, їх зв'язок з часточками півкуль.

4. Будова мозочка на сагітальному розрізі.

5. Ядра мозочка (намалювати), їх функція.

6. Верхні ніжки мозочка, сполучення, провідні шляхи.

7. Середні ніжки мозочка, сполучення, провідні шляхи.

8. Нижні ніжки мозочка, сполучення, провідні шляхи.

9. Перешийок ромбоподібного мозку, склад.

10. Четвертий шлуночок, стінки.

11. Дно четвертого шлуночка.

12. Дах (шатро) четвертого шлуночка.

13. Сполучення четвертого шлуночка.

14. Будова кори мозочка.

15. Розвиток мозочка в філо- і онтогенезі.

ЗАНЯТТЯ № 57

Тема: «РОМБОПОДІБНА ЯМКА, АНАТОМІЧНА БУДОВА, ТОПОГРАФІЯ ЯДЕР ЧЕРЕПНИХ НЕРВІВ. СЕРЕДНІЙ МОЗОК. ПОКРІВЛЯ СЕРЕДНЬОГО МОЗКУ. НІЖКИ І ВОДОПРОВІД МОЗКУ».

Мета заняття:

Вивчити: а) анатомічну будову та топографію ромбоподібної ямки;

б) локалізацію ядер черепних нервів у ромбоподібній ямці;

в) розвиток середнього мозку;

г) анатомічну будову середнього мозку;

д) внутрішню будову покрівлі та покришки середнього мозку;

е) провідні шляхи власне ніжок середнього мозку.

Знати: а) анатомічну будову та топографію ромбоподібної ямки;

б) закономірність розташування рухових, вегетативних та чутливих ядер черепних нервів у ромбоподібній ямці;

в) топографію ядер V-ХІІ пар черепних нервів у ромбоподібній ямці;

г) розвиток середнього мозку;

д) анатомічну будову середнього мозку;

е) складові частини середнього мозку;

є) внутрішню будову і функцію покрівлі та покришки середнього мозку;

ж) локалізацію ядер ІІІ, ІV пар черепних нервів у середньому мозку;

з) власне ніжки середнього мозку та провідні шляхи, які проходять через них;

и) порожнина середнього мозку, її сполучення.

Вміти: а) показати ромбоподібну ямку;

б) показати дорзальну поверхню середнього мозку;

в) показати вентральну поверхню середнього мозку;

г) намалювати схему локалізації ядер черепних нервів у ромбоподібній ямці;

д) намалювати схему внутрішньої будови середнього мозку.

Контрольні питання:

1. Ромбоподібна ямка, її межі та анатомічна будова.

2. Закономірність розташування рухових, вегетативних та чутливих ядер черепних нервів у ромбоподібній ямці;

3. Топографія ядер V-ХІІ пар черепних нервів у ромбоподібній ямці (намалювати).

4. Анатомічна будова середнього мозку.

5. Складові частини середнього мозку.

6. Чотиригорбкова пластинка (покрівля середнього мозку), верхні та нижні горбики, їх ручки, сполучення, значення.

7. Внутрішня будова покрівлі середнього мозку (намалювати), значення

8. Внутрішня будова покришки середнього мозку (намалювати).

9. Ядра ІІІ, І V пар черепних, їх топографія, функціональне призначення.

10. Дорзальний (Мейнерта) та вентральний (Фореля) перехрести покришки, топографія, значення.

11. Будова власне ніжок мозку, їх провідні шляхи (намалювати).

12. Порожнина середнього мозку, сполучення.

13. Розвиток середнього мозку.

ЗАНЯТТЯ № 58

Тема: «проміжний мозок. будова таламуса, епі-, метаталамуса. гіпоталамус. вегетативні ядра гіпоталамуса. мозковий придаток (ГІПОФІЗ), шишкоПОдІБне тіло (ЕПФІЗ). третій шлуночок».

Мета заняття:

Вивчити: а) розвиток та поділ проміжного мозку;

б) анатомічну будову проміжного мозку;

в) будову таламуса;

г) будову епіталамуса;

д) будову метаталамуса;

е) будову гіпоталамуса;

є) будову епіфіза;

ж) будову гіпофіза;

з) стінки третього шлуночка та його сполучення.

Знати: а) розвиток проміжного мозку;

б) складові частини проміжного мозку;

в) складові частини згірного (горбового) мозку;

г) анатомічну будову, ядра та функцію таламуса;

д) анатомічну будову, ядра, зв’язки та функцію епіталамуса;

е) анатомічну та внутрішню будову, функцію шишкоподібного тіла (епіфіза);

є) анатомічну та внутрішню будову, зв’язки та функцію метаталамуса;

ж) анатомічну будову та топографічні частини гіпоталамуса, їх функцію;

з) ядра гіпоталамуса, їх топографічний розподіл;

и) нейросекреторну функцію ядер гіпоталамуса, різновиди нейросекретів та їх транспорт до гіпофіза;

і) анатомічну та внутрішню будову гіпофіза, його розвиток;

ї) загальну характеристику гіпотаталамо-аденогіпофізарної та гіпоталамо-нейрогіпофізарної систем;

й) тропні гормони аденогіпофіза;

к) будову стінок третього шлуночка, його сполучення.

Вміти: а) показати на препаратах проміжний мозок;

б) показати на препаратах таламус, епіталамус, метаталамус і гіпоталамус;

в) намалювати схему ядер гіпоталамуса;

г) показати на вологому препараті гіпофіз та епіфіз;

д) показати стінки третього шлуночка.

Контрольні питання:

1. Розвиток проміжного мозку.

2. Поділ проміжного мозку.

3. Поділ згірного мозку.

4. Анатомічна та внутрішня будова таламуса, групи ядер таламуса, їх функціональне призначення.

5. Розлади, які виникають при пошкодженні таламуса.

6. Складові частини, будова, зв’язки і функція епіталамуса.

7. Будова і функція шишкоподібного тіла.

8. Складові частини, будова, зв’язки і функція метаталамуса.

9. Топографічні частини гіпоталамуса, їх склад і будова.

10.Топографічний розподіл ядер гіпоталамуса.

11. Нейросекреція, види нейросекретів, шляхи їх надходження до гіпофіза.

12.Анатомічна та внутрішня будова гіпофіза.

13.Розвиток гіпофіза.

14.Зв’язок між гіпоталамусом і гіпофізом, характеристика гіпоталамо-аденогіпофізарної та гіпоталамо-нейрогіпофізарної систем.

13. Гормони аденогіпофіза, їх значення.

14. Стінки ІІІ шлуночка.

15. Сполучення ІІІ шлуночка.

ЗАНЯТТЯ № 59

Тема: «кінцевий мозок. борозни і зВИВИНИ верхньобічної поверхні півкуль головного мозку. проекціЯ головніших з них на поверхнЮ черепа. ядра аналізаторів верхньоЛАТЕРАЛЬної ділянки кори. острівець».

Мета заняття:

Вивчити: а) розвиток кінцевого мозку;

б) загальну будова кінцевого мозку, поверхні, частини;

в) борозни і звивини верхньобічної поверхні півкуль головного мозку;

г) ядра аналізаторів верхньобічної поверхні півкуль головного мозку;

д) будову і топографію острівця.

Знати: а) розвиток кінцевого мозку;

б) склад кінцевого мозку;

в) поверхні і частки півкуль головного мозку, межі між ними;

г) борозни і звивини верхньобічної поверхні півкуль головного мозку;

д) складові частини аналізаторів;

е) кіркові центри аналізаторів (аналізатори у вузькому розумінні слова), вчення І.П.Павлова про динамічну локалізацію функцій в корі головного мозку;

є) кіркові центри рухових та чутливих аналізаторів І сигнальної системи на верхньобічній поверхні півкуль головного мозку

ж) кіркові центри аналізаторів ІІ сигнальної системи на верхньобічній поверхні півкуль головного мозку.

Вміти: а) показати на вологому препараті півкулі головного мозку та їх частки;

б) показати на таблиці та вологих препаратах борозни та звивини верхньобічної поверхні півкуль головного мозку;

в) на схемах-кліше вписати латинські назви борозен та звивин верхньобічної поверхні півкуль головного мозку та локалізацію кіркових центрів аналізаторів І і ІІ сигнальних систем;

г) намалювати схему розташування аналізаторів І і ІІ сигнальної систем на верхньобічній поверхні півкулі головного мозку.

Контрольні питання:

1. Розвиток кінцевого мозку.

2. Складові частини кінцевого мозку.

3. Поверхні та частки півкуль головного мозку, їх межі.

4. Борозни та звивини лобової частки верхньобічної поверхні головного мозку.

5. Борозни та звивини тім’яної частки верхньобічної поверхні головного мозку.

6. Борозни та звивини потиличної частки верхньобічної поверхні головного мозку.

7. Борозни та звивини скроневої частки верхньобічної поверхні головного мозку.

8. Будова та складові компоненти аналізаторів.

9. Вчення І.П. Павлова про динамічну локалізацію функцій в корі головного мозку.

10. Ядра рухових аналізаторів І сигнальної системи на верхньобічній поверхні півкуль головного мозку.

11. Ядра чутливих аналізаторів І сигнальної системи на верхньобічній поверхні півкуль головного мозку.

12. Локалізація ядер аналізаторів ІІ сигнальної системи на верхньобічній поверхні півкуль головного мозку. Зони Брока та Верніке.

13. Що спостерігається при патологічних процесах у передцентральній звивині?

14. Що буде спостерігатися при локалізації патологічного процесу в зацентральній звивині?

15. Що спостерігається при пошкодженні кіркових центрів зору, слуху?

16. Які порушення будуть відмічатися при пошкодженні кіркових аналізаторів ІІ сигнальної системи?

17. При ураженні яких відділів кори головного мозку спостерігається рухова афазія і аграфія?

18. Коли втрачається здатність розуміти слова?

19. Коли спостерігається алексія?

ЗАНЯТТЯ № 60

Тема: «будова головного мозку на серединному перерізі. борозни і зВИВИНи медіальної та нижньої пверхонь півкуль головного мозку».

Мета заняття:

Вивчити: а) розвиток кінцевого мозку;

б) будову головного мозку на серединному перерізі;

в) борозни та звивини на медіальній і нижній поверхнях півкуль головного мозку;

г) локалізацію кіркових центрів аналізаторів на медіальній поверхні головного мозку.

Знати: а) будову і топографію утворень медіальної поверхні півкуль головного мозку;

б) топографію борозен та звивин медіальної поверхні півкуль головного мозку;

в) топографію борозен та звивин нижньої поверхні півкуль головного мозку;

г) що таке кірковий аналізатор та його практичне значення;

д) топографію кіркових центрів аналізаторів медіальної поверхні півкуль головного мозку.

Вміти: а) показати медіальну поверхню півкуль головного мозку;

б) показати борозни та звивини медіальної поверхні півкуль головного мозку;

в) показати нижню поверхню півкуль головного мозку;

г) показати борозни та звивини нижньої поверхні півкуль головного мозку;

д) на схемах-кліше вписати латинські назви борозен та звивин медіальної та нижньої поверхонь півкуль головного мозку.

Контрольні питання:

1. Розвиток головного мозку.

2. Загальна будова головного мозку на серединному перерізі.

3. Борозни присередньої поверхні півкуль головного мозку.

4. Звивини присередньої поверхні.

5. Борозни нижньої поверхні півкуль головного мозку.

6. Звивини нижньої поверхні.

7. Вчення І.П. Павлова про динамічну локалізацію функцій в корі головного мозку.

8. Кіркові ядра аналізаторів на медіальній поверхні півкуль головного мозку.

9. Кіркові ядра аналізаторів на нижній поверхні півкуль головного мозку.

10. Розлади, які виникають при патологічних процесах у кіркових центрах, що знаходяться на медіальній поверхні півкуль головного мозку.

12. Розлади, які виникають при патологічних процесах у кіркових центрах, що знаходяться на нижній поверхні півкуль головного мозку.

ЗАНЯТТЯ № 61

Тема: «лімбічна кора (СИСТЕМА). будова білої речовини півкуль. мозолисте тіло, склепіння. БІЧНІ ШЛУНОЧКИ. БАЗАЛЬНІ ЯДРА ПІВКУЛЬ. ВНУТРІШНЯ КАПСУЛА».

Мета заняття:

Вивчити: а) склад та топографію лімбічної системи;

б) будову білої речовини півкуль головного мозку;

в) будову та топографію мозолистого тіла;

г) будову та топографію склепіння;

д) стінки різних відділів бічних шлуночків, їх сполучення;

е) будову та топографію базальних ядер півкуль головного мозку;

є) будову та топографію внутрішньої капсули, провідні шляхи, які проходять через неї;

ж) будову та топографію зовнішньої та найбільш зовнішньої капсул.

Знати: а) складові частини лімбічної системи, їх топографію та

принципи функціонування;

б) класифікацію волокон білої речовини півкуль головного мозку, їх топографію;

в) складові частини, будову та функцію мозолистого тіла, складові частини променистості мозолистого тіла;

г) складові частини, будову та функцію склепіння;

д) форму, топографію та стінки різних відділів бічних шлуночків, їх сполучення;

е) анатомічну будову, топографію та функцію хвостатого ядра кінцевого мозку;

є) анатомічну будову, топографію та функцію

сочевицеподібного ядра кінцевого мозку;

ж) анатомічну будову та функцію стріо-палідарного комплексу;

з) анатомічну будову, топографію і функцію

мигдалеподібного тіла та огорожі;

и) будову, топографію та склад провідних шляхів внутрішньої капсули;

і) будову, топографію зовнішньої та найбільш зовнішньої капсул.

Вміти: а) показати складові частини лімбічної системи:

б) показати складові частини білої речовини півкуль головного мозку;

в) показати складові частини мозолистого тіла;

г) показати складові частини склепіння;

д) показати базальні ядра півкуль головного мозку (смугасте тіло, огорожу, мигдалеподібне тіло);

е) показати внутрішню капсулу та її частини;

є) показати зовнішню та найбільш зовнішню капсули.

Контрольні питання:

1. Лімбічна система, її склад, значення.

2. Принципи функціонування лімбічної системи.

3. Біла речовина півкуль.

4. Топографія та будова мозолистого тіла, променистість мозолистого тіла, її складові частини.

5. Будова і топографія склепіння.

6. Загальна будова, топографія, стінки різних відділів бічних шлуночків, їх сполучення.

7. Хвостате, та сочевицеподібне ядра, огорожа, мигдалеподібне тіло, анатомічна будова, топографія, функція.

8. Смугасте тіло та бліді шари, їх склад та функція.

9. Загальна будова і топографія внутрішньої капсули.

10. Провідні шляхи, що проходять через внутрішню капсулу.

11. Будова та топографія зовнішньої та найбільш зовнішньої капсул.

ЗАНЯТТЯ № 62

Тема: «оболони головного мозку. ВЕНОЗНІ ПАЗУХИ твердої мозкової оболони. підтвердооболонний і підпавутинний ПРОСТОРИ. шляхи циркуляції спинномозкової рідини. Кровоносні судини головного мозку. вЕЛІЗІЄВЕ КОЛО ТА РОМБ зАХАРЧЕНКА».

Мета заняття:

Вивчити:а) оболони головного мозку;

б) судини головного мозку;

в) шляхи циркуляції спинномозкової рідини.

Знати: а) поділ оболон головного мозку;

б) будову твердої мозкової оболони, її утворення, субдуральний простір;

в) венозні синуси твердої мозкової оболони, їх сполучення;

г) будову павутинної оболони головного мозку, її

утворення;

д) субарахноїдальний простір, його розширення;

е) будову судинної оболони головного мозку;

є) кровопостачання головного мозку, артеріальне кільце (Велізієве коло) головного мозку;

ж) шляхи циркуляції спинномозкової рідини;

з) гематоенцефалічний бар‘єр (ГЕБ), будова, значення.

Вміти: а) показати оболони головного мозку;

б)показати відростки твердої мозкової оболони;

в) показати пазухи твердої мозкової оболони;

г) показати цистерни підпавутинного простору.

д) намалювати схему Велізієвого кола та ромба Захарченка.

Контрольні питання:

1. Класифікація оболон головного мозку.

2. Тверда оболона головного мозку, її утворення.

3. Зв'язок твердої мозкової оболони з кістками черепа.

4. Венозні пазухи твердої мозкової оболони, їх сполучення.

5. Павутинна оболона головного мозку, її утворення.

6. Функція павутинних зернистостей.

7. Судинна (м’яка) оболона головного мозку

8. Міжоболонні простори.

9. Розширення (цистерни) підпавутинного простору.

10. Кровопостачання головного мозку, артеріальні анастомози, їх значення.

11. Артеріальне кільце (Велізієве коло) головного мозку.

12. Спинномозкова рідина, її утворення, циркуляція, значення.

13. Гемато-енцефалічний бар’єр, будова, значення.

ЗАНЯТТЯ № 63

Тема: «провідні шляхи головного і спинного мозку, їх класифікація. асоціаційні, комісуральні та проекційні шляхи. висхідні проекційні Шляхи».

Мета заняття:

Вивчити:а) класифікацію та функції провідних шляхів головного і спинного мозку;

б) класифікацію та функцію асоціаційних провідних шляхів;

в) класифікацію та функцію комісуральних провідних шляхів;

г) класифікацію та функцію проекційних провідних шляхів.

Знати: а) локалізацію асоціаційних провідних шляхів, їх перелік;

б) локалізацію комісуральних провідних шляхів, їх перелік;

в) лемніскові та екстралемніскові проекційні висхідні

провідні шляхи, їх перелік, хід, топографію, місця

розташування тіл нейронів;

г) локалізацію проекційних висхідних провідних шляхів,

які проходять у задніх та бічних канатиках спинного

мозку.

д) локалізацію проекційних висхідних провідних шляхів, які

проходять у стовбурі головного мозку;

е) локалізацію проекційних висхідних провідних шляхів, які

проходять через внутрішню капсулу.

Вміти: а) показати та перерахувати асоціаційні провідні шляхи;

б) показати та перерахувати комісуральні провідні шляхи;

в) показати та перерахувати висхідні проекційні провідні шляхи.

Контрольні питання:

1. Класифікація провідних шляхів.

2. Значення провідних шляхів для регуляції та саморегуляції функцій організму.

3. Провідні шляхи - матеріальний субстрат рефлекторної діяльності людини.

4. Асоціаційні провідні шляхи: короткі і довгі, перерахувати, дати характеристику.

5. Комісуральні провідні шляхи, перерахувати, дати характеристику.

6. Лемніскові висхідні проекційні шляхи, перерахувати, дати загальну характеристику.

7. Передній спинномозково-таламічний шлях, хід, топографія, місця локалізації тіл нейронів, значення, розлади чутливості при його ушкодженні.

8. Бічний спинномозково-таламічний шлях, хід, топографія, місця локалізації тіл нейронів, значення, розлади чутливості при його ушкодженні.

9. Бульбо-таламічний шлях, хід, топографія, місця локалізації тіл нейронів, значення, розлади чутливості при його ушкодженні.

10. Ядерно-таламічний шлях, хід, топографія, місця локалізації тіл нейронів, значення, розлади чутливості при його ушкодженні.

11. Передній спинномозково-мозочковий шлях, хід, топографія, місця локалізації тіл нейронів, значення.

12. Задній спинномозково-мозочковий шлях, хід, топографія, місця локалізації тіл нейронів, значення.

13. Екстралемніскові висхідні провідні шляхи, перерахувати, дати загальну характеристику.

14. Спинномозково-тектальний та палеоспинномозково-таламічний провідні шляхи протопатичної чутливості, хід, топографія, місця локалізації тіл нейронів, значення

15. Топографія провідних шляхів мозочкових ніжок: а) нижньої, б) середньої, в) верхньої.

16. Топографія висхідних провідних шляхів у канатиках спинного мозку: а) бічному, б) задньому.

17.Практичне значення знання провідних шляхів для розуміння симптоматики, що спостерігається при порушенні цілісності провідних шляхів, крововиливах та струсах мозку.

ЗАНЯТТЯ № 64

Тема: «ниЗхідні проекційні шляхи: пірамідні і екстрапірамідні провідні шляхи. топографія провідних шляхів спинного мозку на поперечному перерізі спинного мозку».

Мета заняття:

Вивчити: а) топографію та функцію низхідних провідних шляхів, які починаються від кори півкуль головного мозку;

б) топографію та функцію низхідних провідних шляхів, які починаються від підкіркових центрів;

в) топографію та функцію низхідних провідних шляхів, які починаються від структур середнього мозку;

г) топографію та функцію низхідних провідних шляхів, які починаються від структур заднього мозку.

Знати: а) топографію та функцію кірково-спинномозкового шляху;

б) топографію та функцію кірково-ядерного шляху;

в) топографію та функцію екстрапірамідних провідних шляхів, які починаються від структур середнього мозку;

г) топографію та функцію екстрапірамідних провідних шляхів, які починаються від структур заднього мозку.

Вміти: а) показати кірково-спинномозкові шляхи;

б) показати кірково-ядерний шлях;

в) показати екстрапірамідні провідні шляхи, які

починаються від структур середнього мозку;

г) показати екстрапірамідні провідні шляхи, які

починаються від структур заднього мозку.

Контрольні питання:

1. Пірамідна система, формування та регуляція довільних рухів.

2. Кірково-ядерний шлях, хід, топографія, місця локалізації тіл нейронів, значення, розлади рухів при його ушкодженні.

3. Кірково-спинномозковий шлях, хід, топографія, місця локалізації тіл нейронів, значення, розлади рухів при його ушкодженні.

4. Екстрапірамідна система, склад, формування та регуляція тонусу скелетних м‘язів та мимовільних рухів.

5. Внутрішньосистемні екстрапірамідні провідні шляхи, сочевицеподібна петля.

6. Червоноядерно-спинномозковий (Монакова) шлях, хід, топографія, місця локалізації тіл нейронів, значення, розлади рухів при його ушкодженні.

7. Покришково-спинномозковий шлях, хід, топографія, місця локалізації тіл нейронів, значення.

8. Присінково-спинномозковий та присінково-мозочковий провідні шляхи, хід, топографія, місця локалізації тіл нейронів, значення.

9. Оливо-спинномозковий та оливо-мозочковий провідні шляхи, хід, топографія, місця локалізації тіл нейронів, значення.

10. Мозочково-покришковий та мозочково-таламічний провідні шляхи, хід, топографія, місця локалізації тіл нейронів, значення.

11. Центральний покришковий шлях: стріо-палідо-оліварний, покришково-оліварний та червоноядерно-оліварний провідні шляхи, хід, топографія, місця локалізації тіл нейронів, значення.

12. Медіальний повздовжній пучок, власні ядра, частини, хід, топографія, значення.

13. Дорзальний повздовжній пучок, частини, хід, топографія, значення.

14. Кірково-мозочкові шляхи: кірково-мостові та мосто-мозочкові провідні шляхи, частини, хід, топографія.

15. Шляхи, які проходять в передньому канатику спинного мозку.

16. Шляхи, які проходять в боковому канатику спинного мозку.

17. Шляхи, які проходять в задньому канатику спинного мозку.

ЗАНЯТТЯ № 65

Тема: «ПРОВІДНІ ШЛЯХИ ОРГАНІВ ЧУТТЯ: ЗОРОВОГО, СЛУХОВОГО, СТАТО-КІНЕТИЧНОГО, СМАКОВОГО ТА НЮХОВОГО АНАЛІЗАТОРІВ».

Мета заняття:

Вивчити: а) шлях зорового аналізатора, шлях зіничного та акомодаційного рефлексу;

б) шлях слухового та статокінетичного аналізаторів;

в) шлях нюхового аналізатора;

г) шлях смакового аналізатора.

Знати : а) місця розміщення нейронів зорового аналізатора, його кірковий центр;

б) місця розміщення нейронів шляху зіничного та акомодаційного рефлексу;

в) місця розміщення нейронів слухового аналізатора, його кірковий центр;

г) місця розміщення нейронів провідного шляху присінково-завиткового органу, його кірковий центр;

д) зв’язки присінкових ядер ромбоподібної ямки з мозочком та спинним мозком;

е) місця розміщення нейронів смакового аналізатора, його кірковий центр;

є) місця розміщення нейронів нюхового аналізатора, його кірковий центр;

Вміти: а) показати провідний шлях зорового аналізатора та шлях зіничного рефлексу;

б) показати провідні шляхи слухового та статокінетичного аналізаторів;

в) показати провідний шлях нюхового аналізатора;

г) показати провідний шлях смакового аналізатора.

Контрольні питання:

1. Нейрони зорового провідного шляху, які входять до структури сітківки.

2. Структури, які утворюються аксонами ІІІ нейронів зорового центру.

3. Місця локалізації тіл ІV нейронів зорового шляху.

4. Шлях проходження аксонів ІV нейронів зорового шляху.

5. Кірковий центр зорового аналізатора.

6. Розлади зору при ушкодженні різних частин зорового шляху.

7. Місця розміщення нейронів зінично-акомодаційного рефлексу, значення цього рефлексу.

8. Місце локалізації тіл І нейронів слухового провідного шляху, хід їх дендритів та аксонів.

9. Місця локалізації тіл ІІ нейронів слухового провідного шляху та їх аксонів.

10.Місця локалізації тіл ІІІ нейронів слухового провідного шляху та хід їх аксонів, кірковий центр слухового аналізатора, розлади слуху.

11.Місця локалізації тіл нейронів аналізатора рівноваги, його кірковий центр, розлади рівноваги.

12.Зв’язки аналізатора рівноваги з мозочком і спинним мозком.

13.Місця локалізації тіл нейронів смакового аналізатора, його кірковий центр, розлади смаку.

14.Місця локалізації тіл нейронів нюхового аналізатора, його кірковий центр, розлади нюху.

15. Зв’язки нюхового аналізатора з старими структурами нюхового мозку.

ЗАНЯТТЯ № 66

Тема: «ОРГАН ЗОРУ. будова ОБОЛОНОК ОЧНОГО ЯБЛУКА. ЗАЛОМНІ СЕРЕДОВИЩА ОЧНОГО ЯБЛУКА. КАМЕРИ ОЧНОГО ЯБЛУКА. РОЗВИТОК ОЧНОГО ЯБЛУКА».

Мета заняття:

Вивчити: а) складові частини органа зору;

б) зовнішня будова та оболонки очного яблука;

в) світлозаломлюючі середовища очного яблука;

г) камери очного яблука;

д) розвиток очного яблука.

Знати: а) орган зору, його складові частини;

б) анатомічну будову очного яблука;

в) будову волокнистої оболонки очного яблука, складові частини;

г) будову судинної оболонки очного яблука, складові частини;

д) пошарову будову сітківки;

е) будову кришталика;

є) будову склистого тіла;

ж) будову камер ока;

з) циркуляцію водянистої вологи очного яблука;

и) розвиток очного яблука.

Вміти: а) показати оболонки очного яблука;

б) показати кришталик, склисте тіло;

в) показати камери очного яблука.

Контрольні питання:

1. Орган зору, його складові частини.

2. Анатомічна будова очного яблука.

3. Оболонки очного яблука.

4. Будова волокнистої оболонки очного яблука.

5. Будова склери та рогівки.

6. Будова судинної оболонки очного яблука.

7. Будова війкового тіла.

8. Будова райдужки ока.

9. Будова власне судинної оболонки ока.

10. Пошарова будова сітківки.

11. Частини ядра очного яблука.

12. Будова кришталика.

13. Будова склистого тіла.

14. Камери ока.

15. Шляхи циркуляції водянистої вологи.

ЗАНЯТТЯ № 67

Тема: «ДОДАТКОВІ СТРУКТУРИ ОКА: БРОВИ, ПОВІКИ, КОН’ЮКТИВА, СЛЬОЗОВИЙ апарат, ЗОВНІШНІ М’ЯЗИ ОЧНОГО ЯБЛУКА».

Мета заняття:

Вивчити: а) додаткові структури ока;

б) будову повік та брів;

в) будову кон’юктиви ока;

г) будову та складові частини сльозового апарату;

д) зовнішні м’язи очного яблука.

Знати: а) будову верхньої та нижньої повік, їх значення;

б) анатомічну будову кон’юнктиви, її частини, склепіння;

в) будову та топографію сльозової залози;

г) шляхи відтоку сльози;

д) будову зовнішніх (поперечнопосмугованих) м’язів очного яблука, початок, прикріплення, функцію;

е) окістя очної ямки;

є) піхву очного яблука (Тенона);

ж) жирове тіло очної ямки.

Вміти: а) показати зовнішні м’язи очного яблука;

б) показати брови, верхню та нижню повіки;

в) показати структури сльозового апарату;

г) показати кон’юнктиву.

Контрольні питання:

1. Будова брів.

2. Будова повік.

3. Залози повік: тарзальні (Мейбома), війкові (Молля) та сальні (Цейса); функція та клінічне значення.

4. Будова кон’юктиви, частини.

5. Кон’юнктивальний мішок; склепіння кон’юктиви.

6. Будова сльозового апарату, складові частини.

7. Будова і топографія сльозової залози.

8. Будова і топографія сльозового озера, сльозових канальців, мішка, нососльозової протоки.

9. Поперечнопосмуговані (зовнішні) м’язи очного яблука, початок, прикріплення.

10.Функція прямих м’язів очного яблука.

11.Функція косих м’язів очного яблука.

12.М’яз-підіймач верхньої повіки та очноямковий м’яз.

13.Окістя очної ямки.

14.Піхва очного яблука (Тенона).

15.Жирове тіло очної ямки.

ЗАНЯТТЯ № 68

Тема: «ОРГАН СЛУХУ І РІВНОВАГИ. БУДОВА ЗОВНІШНЬОГО І СЕРЕДНЬОГО ВУХА. РОЗВИТОК ОРГАНА СЛУХУ І РІВНОВАГИ».

Мета заняття:

Вивчити: а) складові части органа слуху та рівноваги (присінково-завиткового органа);

б) будову зовнішнього вуха;

в) будову барабанної перетинки;

г) будову середнього вуха;

д) розвиток органа слуху і рівноваги.

Знати: а) будову вушної раковини;

б) будову зовнішнього слухового ходу;

в) будову барабанної перетинки;

г) стінки барабанної порожнини та їх значення;

д) будову слухових кісточок;

е) м’язи слухових кісточок;

є) будову, топографію та функцію слухової труби (Євстахія);

ж) розвиток органа слуху і рівноваги.

Вміти: а) показати складові частини зовнішнього вуха;

б) показати барабанну перетинку;

в) показати на черепі стінки барабанної порожнини;

г) показати слухові кісточки та їх м’язи.

Контрольні питання:

1. Складові частини та розвиток присінково-завиткового органа.

2. Будова вушної раковини.

3. Будова зовнішнього слухового ходу.

4. Будова та функція барабанної перетинки.

5. Охарактеризувати стінки барабанної порожнини.

6. Слизова оболонка барабанної порожнини.

7. Будова та функція лабіринтної стінки барабанної порожнини.

8. Слухові кісточки, будова, функція.

9. Сполучення та зв’язки слухових кісточок.

10.М’язи слухових кісточок.

11.Будова, топографія та функція слухової труби (Євстахія).

12.Механізм передачі звукових коливань до внутрішнього вуха.

ЗАНЯТТЯ № 69

Тема: «БУДОВА ВНУТРІШНЬОГО ВУХА. ОРГАНИ НЮХУ ТА СМАКУ. БУДОВА ШКІРИ ТА ЇЇ ПРИДАТКІВ».

Мета заняття:

Вивчити: а) анатомічну будову внутрішнього вуха;

б) будову органа нюху;

в) будову органа смаку;

г) будову шкіри та її придатків.

Знати: а) топографію і складові частини внутрішнього вуха;

б) будову структурних частин кісткового лабіринту;

в) будову перетинчастого лабіринту;

г) будову перетинчастого лабіринту завитка та спірального органа, слухового аналізатора;

д) будову перетинчастого лабіринту статокінетичного апарату, його рецепторів та статокінетичного аналізатора;

е) будову органа нюху і нюховий шлях;

є) будову органа смаку і смаковий шлях;

ж) будову шкіри і її придатків: нігтів та волосся;

з) будову потових, сальних залоз та молочної залози.

Вміти: а) показати топографію внутрішнього вуха;

б) продемонструвати частини кісткового та перетинчастого лабіринтів;

в) схематично зобразити поперечний розріз завитки і спіральний (кортіїв) орган;

г) намалювати схему будови слухового аналізатора;

д) намалювати схему будови статокінетичного аналізатора;

е) намалювати провідний шлях нюху;

є) намалювати провідний шлях смаку;

ж) продемонструвати шари шкіри, її залози.

Контрольні питання:

1. Топографія і складові частини внутрішнього вуха.

2. Будова кісткового лабіринту: присінок, завиток, півколові канали.

3. Будова перетинчастого лабіринту: маточка і мішечок, завиткова протока, півколові протоки.

4. Спіральний (кортіїв) орган, будова.

5. Будова слухового аналізатора, слуховий шлях.

6. Будова рецепторів статокінетичного аналізатора, провідні шляхи, їх зв’язки.

7. Нюхова ділянка носової порожнини, топографія, будова.

8. Проведення нюхового імпульсу (нюховий шлях).

9. Орган смаку, топографія, будова.

10. Проведення смакового імпульсу (смаковий шлях).

11. Пошарова будова шкіри.

12. Придатки шкіри (волосся, нігті), їх будова.

13. Залози шкіри, їх будова, топографія.

14. Молочна залоза, будова, топографія, розвиток.

ЗАНЯТТЯ № 70-71

Тема:«ПРАКТИЧНІ НАВИЧКИ з анатомії ВНУТРІШНІХ ОРГАНІВ, ЦЕНТРАЛЬНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ І ОРГАНІВ ЧУТТЯ».

Мета заняття:

Закріпитививчене про будову, топографію, розвиток та функцію органів травлення, дихання, сечової, статевої, ендокринної, центральної нервової систем і органів чуття.

Знати будову, топографію, розвиток та функцію різних органів травної, дихальної, сечової, статевої, ендокринної, центральної нервової систем та органів чуття.

Вміти показати і відпрепарувати складові компоненти травної, дихальної, сечової, статевої, ендокринної, центральної нервової систем та органів чуття.

Контрольні питання:

Див. методичні вказівки до занять №№ 32-69.

ЗАНЯТТЯ № 72

Тема: ПІДСУМКОВИЙ ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗАСВОЄННЯ МОДУЛЯ 2 «СПЛАНХНОЛОГІЯ. ЦЕНТРАЛЬНА НЕРВОВА СИСТЕМА. ОРГАНИ ЧУТТЯ».