Радіаційні характеристики зон рз місцевості при аваріях на аес
Протокол № 3
Тема «Аварії на радіаційно небезпечних об’єктах, їх медико-санітарні наслідки» (частина 1)
ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:
1 Іонізуюче випромінювання: види, характеристики, основні одиниці та методи вимірювання, нормування (НРБУ-97).
2. Аварії на радіаційно небезпечних об'єктах: визначення, види.
3. Класифікація радіаційних аварій за масштабами.
4. Оцінка небезпеки аварій на АЕС за шкалою МАГАТЕ;
5. Характеристика фаз (етапів) розвитку ядерної аварії
6. Вражаючі фактори аварій на радіаційно небезпечних об'єктах (РНО).
7. Вплив іонізуючого випромінювання на організм людини.
Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття (записати в протокольний зошит):
| Термін, параметр, характеристика | Визначення |
| Радіоактивність | спонтаннеперетворення атомних ядер на ядра інших еле-ментів, що супроводжується іонізуючим випромінюванням . |
| Радіонуклід | радіоактивний атом з певним масовим числом і зарядом (атомним номером). |
| Радіоактивні ізотопи | радіоактивні атоми з одинаковим зарядом (атомним номером) і різними масовими числами, тобто з одинаковою кількістю протонів та різною кількістю нейтронів у ядрі. |
| Якісні характеристики іонізу-ючих випромінювань: : | · вид випромінювання · енергія випромінювання · проникаюча здатність (довжина пробігу) · іонізуюча здатність |
| Кількісні характеристики іонізуючих випроміню-вань: |
|
| Експозиційна доза | - об¢ємна щільність іонізації повітря Одиниці вимірювання: СІ - Кл/кг; Позасистемна одиниця - рентген.. |
| Рентген | – доза іонізуючого випромінювання, яка в 1 см3 повітря при температурі 0о С і тиску 760 мм рт.ст. утворює 2,08∙109 пар іонів. Похідними одиницями є мілірентген (1мР 103 Р) і мікро рентген (1 мкР-106 Р). |
| Поглинена доза | -кількість енергії іонізуючих випромінювань, що погли-нена тканинами, в перерахунку на одиницю маси. Поглинена доза в системі СІ вимірюється в греях (Гр), позасистемна - в радах (рад). |
| Грей | - поглинута доза опромінення, яка дорівнює енергії в один джоуль, поглинутої одним кілограмом речовини. 1Гр-1Дж/кг. Позасистемна (застаріла) одиниця поглину-тої дози – рад. 1 рад = 0,01 Гр = 100 ерг енергії на 1 г маси |
| Рад | – кількість іонізуючого випромінювання будь-якого ви-ду, при дії якого кілограм опроміненої маси отримує кількість енергії, яка дорівнює 0,01 джоуля (Дж). 1 рад = 0,01 Дж/кг = 100 ерг/г. 1 Гр = 100 рад. Малі величини поглиненої дози виражають в тисячних (мГр, мрад) або мільйонних частках (мкГр, мкрад). |
| Еквівалентна доза (Декв.) | - доза будь-якого виду іонізуючого випромінюван-ня, яка викликає такий же біологічний ефект, як стандартне (еталонне) рентге-нівське випромінювання з енергією 200 КеВ. Для розрахунку еквівалентної дози використовують радіаційний зважуючий фактор (WR) – коефіцієнт, що враховує відносну біологічну ефективність різних видів іонізуючих випромінювань. Для рентгенівського, гама-, бета-випроміню-вань різних енергій він дорівнює 1, для α-частинок та важких ядер віддачі – 20, для нейтронів з енергією < 10 КеВ – 5; 10-100 КеВ – 10; 100 КеВ – 2 МеВ – 20; 2-20 МеВ – 10; > 20 МеВ – 5. H = D х WR У системі СІ еквівалентна доза вимірюється в зівертах (Зв), позасистемна одиниця — бер (біологічний еквівалент рада). Малі дози визначаються в тисячних (мЗв, мбер) і мільйонних (мкЗв, мкбер) частках. |
| Ефективна доза | це сума еквівалентних доз, одержаних окремими органами і тканинами при нерівномірному опроміненні організму, помножених на тканинні зважуючі фактори, які дорівнюють: для гонад – 0,2; для червоного кісткового мозку, легень, шлунку – 0,12; інших органів і тканин – 0,05. Одиницею виміру ефективних доз також є зіверт. . |
| 1 бер (біологічний еквівалент рентгена, ради). | - доза будь-якого виду іонізуючого випромінювання, яке створює в живому організмі такий самий біологічний ефект, як доза в 1 рад (рентген) рентгенівського або гамма-випромінювання |
| Зіверт | це доза будь-якого виду іоні-зуючого випромінювання, що дає такий же біологічний ефект, як один грей стандартного рентгенівського випромінювання (з енергією 200 КеВ). В практиці користуються також похідними – мілізіверт (мЗв), мікрозіверт (мкЗв). 1 бер = 0,01 Зв 1 Зв = 100 бер. Для переходу від експозиційної дози фотонного випромінювання до біологічної еквівалентної дози використовується таке співвідношення: 1 Р = 0,97 рад = 0,97 бер. |
| Потужність поглинутої у повітрі дози (ППД) | – приріст дози за одиницю часу або рівень радіації. Вимірюється: в системі Si Гр/годину; - позасистемна (застаріла) одиниця- рентген на годину (Р/год), мілірентген на годину (мР/год), мікрорентген на секунду (мкР/сек). У зв¢язку з тим, що усі нині використовувані дозиметричні прилади градуйовані у цих одиницях, то ними ще корис-туються, але результати вимірювання потрібно перера-овувати в системні (грей-, мілі-, мікро-, нано-грей/годину): 1 мР/год- 8,73 мкГр/год - 6,46 мкЗв/год. Рівень радіації (потужність дози) 0,1-0,6 мкЗв/год (10- 60 мкбэр/год) прийнято вважати нормальним, 0,6-1,2 мкЗв/год (60- 120 мкбэр/год) - аномальним, понад 1,2 мкЗв/год (120 мкбэр/год) - радіоактивним забрудненням. |
| Стохастичні (безпорогові, ви-падкові) радіобіологічні ефекти | ефекти радіаційного впливу, імовірність виникнення яких існує при будь-яких дозах іонізуючого випро-мінювання і зростає із збільшенням дози, тоді як відносна тяжкість їх проявів від дози не залежить. До стохастичних ефектів належать злоякісні новоут-ворення (соматичні стохастичні ефекти) та генетичні наслідки, які передаються нащадкам (спадкові ефекти) |
| Нестохастичні (детерміністич-ні) радіобіологічні ефекти | мають дозову залежність, виявляються тільки при перевищенні певного дозового порога і проявляються в опроміненому організмі через відносно короткий термін. Тяжкість наслідків ефектів детермінованих залежить від величини отриманої дози (гостра променева хвороба, променеві опіки,променева катарак-та та ін.). . |
| Ступені тяжкості гострої про-меневої хвороби: 1) легкий 2) середній 3) тяжкий 4) украй тяжкий | § 1-2 Гр (100-200 Р); § 2-4 Гр (200-400 Р); § 4-6 Гр (400-600 Р); § понад 6 Гр (600 Р). |
| Вражаючі фактори аварій на РНО | 1. Ударна хвиля 2. Світлове випромінювання 3. Проникаюча радіація 4. Радіоактивне забруднення місцевості, об'єктів і повітря 5. Електромагнітний імпульс |
| Радіоактивні речовини (РР) | сполуки, у складі яких є радіоактивні ізотопи різних елементів (радіонукліди), які, внаслідок внутрішньої нестійкості і самочинного розпаду атомних ядер, випромінюють іонізуюче випромінювання. |
| Зони РЗ місцевості при аваріях на АЕС: | Ø Зона Г - надзвичайно небезпечного забруднення Ø Зона В - небезпечного забруднення Ø Зона Б - сильного забруднення Ø Зона А - помірного забруднення Ø Зона М - радіаційній небезпеці |
РАДІАЦІЙНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЗОН РЗ МІСЦЕВОСТІ ПРИ АВАРІЯХ НА АЕС
| Найменування зони | Ін-декс зони | Доза випромінювання за перший рік після аварії, рад | Потужність дози випромінювання через 1 годину після аварії | ||
| на зовнішній межі | на внутрішній межіна | на зовнішній межі | на внутрішній межіна | ||
| Радіаційної небезпеки | М | 14 мрад/год. | 140 мрад/ год. | ||
| Помірного забруднення | А | 140 мрад/ год. | 1,4 рад/ год. | ||
| Сильного забруднення | Б | 1 500 | 1,4 рад/ год. | 4,2 рал/ год. | |
| Небезпечного забруднення | В | 1 500 | 5 000 | 4,2 рад/ год. | 14,0 рад/ год. |
| Надзвичайно небезпечного за-бруднення | Г | 5 000 | — | 14,0 рад/ год. | — |