Нові заходи боротьби з бурьянами
Практика показує, що навіть при додержанні комплексу застосовуваних заходів залишається високою. Основним джерелом засмічення є насіння бур’янів, якепотрапляє в грунт. Існуючі заходи боротьбиззасміченням традиційних заходів триває пошук нових засобів і заходів, які б характеризувалися високою технічною ефективністю, були нешкідливі для навколишнього середовища.
Досить перспективним для боротьби з бурьянам виявилося застосування електромагнітного поля (ЕМП) надвисокої частоти (НВЧ). Цей спосіб добре зарекомендував себе в США, Франції, Австралії, Японії, на посівах високоцінних культур (здебільшого овочевих), які характеризуються підвищеною чутливістю до гербіцидів.
Дослідження показали, що НВЧ - ефективний спосіб для боротьби з бур'янами при використанні для знищення насіння і його проростків у ґрунті, що дуже важливо в ґрунтозахисному землеробстві. Ефективність дії ЕМП НВЧ залежить від багатьох факторів: густини потоку НВЧ - енергії, строків обробітку, вологості насіння і ґрунту, глибини розміщення насіння в ґрунті, діелектричних властивостей насіння бур'янів і ґрунту тощо. Збільшення вологості ґрунту і глибини заробки насіння (при постійному показнику ефективності) спричинює збільшення витрат енергії. Залежно від дози НВЧ - енергії, ЕМП стимулює або пригнічує схожість насіння. В зв'язку з цим можливі два режими роботи польової установки: НВЧ - обробіток ґрунту в режимі стимулювання можна застосовувати навесні замість культивації для провокування сходів бур'янів та в режимі знищення бур'янів влітку - на паровому полі, восени - в післязбиральний період і в теплицях.
Вивчення впливу ЕМП НВЧ на мікрофлору ґрунту показало, що у всіх варіантах досліду спостерігається тимчасова стерилізація, а потім посилене розмноження мікроорганізмів (целюлозорозкладаючих бактерій, нітрифікаторів, мінералоорганофосфатів). Польова установка в дослідах П. Ф. Іоніна (1988), проведених у Сибірському науково - дослідному інституті сільського господарства, при обробітку до сівби забезпечила зниження засміченості пшениці до 95,2 % (при густині потоку 2,0 кВт/см2 і його дії протягом 180 с). Найбільший приріст врожаю (6,9 ц/га мали при режимі стимулювання (30 с дії потоку до сівби), а перед сівбою спровоковані до проростання бур'яни знищувалися культивацією).
Ефективність дії ЕМП значною мірою залежить від насіння. Вологе насіння більш чутливе до НВЧ - поля, ніж сухе, а найбільш уразливе проросле. У дослідах Челябінського інституту механізації та електрифікації сільського господарства вплив ЕМП на схожість насіння мишію зеленого залежно від його стану був таким (доза НВЧ - енергії - 270 Дж/г):
Насіння Ефективність ЕМП, %
Сухе 66,7
Вологе 94,7
Проросле 100
Польові досліди з обробітку насіння бур'янів у ґрунті НВЧ - полем показали, що зелена маса їх на обробленій ділянці площею 1 м2 через 2 місяці становила 190 г, а на контролі (без обробітку) - 826 г.
Новий спосіб боротьби з бур'янами можна застосовувати навесні (до сівби польових культур) та в післязбиральний період.
Контрольні запитання
1. Запобіжні заходи боротьби з бур’янами.
2. Агротехнічні заходи боротьби з бур’янами.
3. Хімічні методи боротьби з бур’янами.
4. Біологічні методи боротьби з бур’янами.
5. Комплексні заходи бур’янами
6. Нові заходи боротьби з бур’янами
НАУКОВІ ОСНОВИ СІВОЗМІН
Правильні сівозміни — важлива складова частина системи землеробства. Вони є основою, на якій ґрунтуються системи обробітку ґрунту, удобрення і захист вирощуваних культур від бур’янів, шкідників і хвороб, а ґрунту — від різних видів ерозії.
Сівозміни дають можливість раціонально використовувати заходи виробництва і землю, більш ефективно організовувати сільськогосподарські роботи.
Основою сівозміни є раціональна науково обґрунтована структура посівних площ, під якою розуміють співвідношення площ посівів різних сільськогосподарських культур і чистих парів, виражене в процентах до загальної площі сівозміни. Розробка і обґрунтування пов'язані із спеціалізацією господарства і державним замовленням на продаж сільськогосподарської продукції. Однак структура посівних площ – це ще не сівозміна. Сівозміна - це науково обґрунтоване чергування сільськогосподарських культур і парів у часі і на території.
Щорічна або періодична зміна культур і чистого пару на полі — це чергування в часі. Чергування на території означає, що земельний масив сівозміни поділені на поля, на яких - щороку (почергово) вирощуються культури. На кожному полі культури чергуються в часі.
Поняття про плодозміну
Плодозміна — суворе дотримання чергування зернових культур, багаторічних трав і просапних, тобто культур з різними біологічними особливостями і технологією вирощування, які відрізняються агрономічними, фізіологічними та іншими властивостями.
Принцип плодозміни полягає не у простому чергуванні культур, а обов'язково в наявності культур - покращувачів ґрунту. У таких сівозмінах забезпечується найкращий фітосанітарний стан ґрунтового середовища, в них є можливість одержувати екологічно чисту продукцію рослинництва. Тобто культури у сівозміні розміщуються після найкращих попередників з врахуванням стану ґрунту, швидкості розкладання органічних решток, характеру нагромадження і використання поживних речовин, водного режиму та ін. Прикладом таких сівозмін можуть бути: конюшина лучна — озима пшениця + озимий ріпак — кукурудза на силос — вико - вівсяна сумішка + гірчиця біла — ярий ячмінь з підсіванням конюшини, або вико-вівсяна сумішка + редька олійна — озима пшениця + гірчиця біла — картопля - ярий ячмінь + озимий ріпак кукурудза на силос.
У більшості випадків в умовах виробництва принцип плодозміни втілюється, однак біологічна суть часто нехтується. Виходячи з даного принципу, беззмінні посіви або вузькоспеціалізовані сівозміни не можна вважати науково і екологічно обґрунтованими.
Перелік сільськогосподарських культур і парів у порядку їх чергування в сівозміні називається схемою сівозміни. При правильному чергуванні в сівозміні культури і пар повертаються на те саме поле через певну кількість років. Інтервал часу, протягом якого сільськогосподарські культури і пар проходять через кожне поле послідовно, за передбаченою схемою, називається ротацією сівозміни. Тривалість ротації, як правило, дорівнює кількості полів у сівозміні. Наприклад, в 10 - пільній сівозміні ротація триває 10 років. Зміну культур у всіх полях зображують у таблиці, яку називають ротаційною. Така таблиця — це план розміщення культур і чистого пару на полях І по роках на період ротації.
Сівозміну не слід розуміти як незмінну схему ведення рільництва, як певний постійно діючий організаційний і агротехнічний шаблон. В умовах інтенсивного землеробства вона повинна бути динамічною системою з заходами агротехніки, які весь час поліпшуються впровадженням нових сортів, гібридів і сільськогосподарських культур, чергуванням культур і їх посівних площ. Однак основних елементі сівозміни (агротехнічні основи правильного чергування культур, кількість і розмір полів) треба суворо додержувати і не змінювати часто.