Список використаної літератури

Розрахунково-графічна робота

З дисципліни: «Статистика»

На тему: «Заготівля ліквідованої деревини за регіонами України»

Виконав:

Студентка ІІ курсу

Групи УВ-11

Тарянік В.С.

Перевірила:.

Калапа Т.В.

Київ-2012

Зміст

ВСТУП

Ліси України — національне багатство і належать українському народу. Тому кожен громадянин Української держави має право на отримання повної інформації як про стан лісів, так і про переваги та недоліки проваджуваної щодо лісів політики. Ліси України за призначенням і розміщенням виконують переважно екологічні (водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі та інші) функції, мають обмежене експлуатаційне значення. Лісова промисловість України сформувалась під впливом цілої низки факторів. Обмеженість лісових ресурсів України помітно впливає на розміри та внутрішньогалузеву структуру деревообробної підгалузі, що посідає провідне місце в межах лісової, деревообробної та целюлозно-паперової індустрії. Ресурси деревини у країні скорочуються; для збереження теперішнього рівня виробництва треба щороку закуповувати деревину та її продукти за рубежем. Залучення до господарського обігу додаткових деревних ресурсів можливе завдяки повнішому використанню усієї біомаси дерева, вторинних та інших матеріалів та вивільненню цільної деревини за рахунок застосування замінників

Україна	10597,6	11261,7	12826,8	14265,9	15431,6	15244,3	15848,6	16884,3	15723,7	14221,4
Автономна Республіка Крим	45,0	54,4	51,8	63,4	58,7	60,1	57,7	63,0	71,9	65,5
Області
Вінницька	451,3	438,2	447,8	528,1	609,4	624,7	649,4	722,5	690,2	639,6
Волинська	800,9	641,8	730,8	803,6	892,5	877,1	976,2	1023,2	907,3	849,3
Дніпропетровська	38,1	54,4	47,6	54,4	60,3	48,6	43,4	47,8	61,2	36,5
Донецька	58,0	36,5	49,6	43,0	41,4	51,6	55,4	62,6	62,8	66,2
Житомирська	1411,3	1356,3	1559,8	1936,7	2114,4	1977,7	2166,3	2206,4	2157,3	2099,6
Закарпатська	608,3	906,7	1055,2	968,9	1064,3	1032,3	1010,0	1117,2	953,4	905,2
Запорізька	13,7	21,6	16,0	19,1	15,6	18,0	21,2	21,4	23,2	24,9
Івано-Франківська	466,3	518,0	583,1	682,1	747,7	784,6	826,3	950,5	864,7	839,3
Київська	640,3	950,1	1157,6	1346,9	1360,7	1287,8	1252,6	1270,3	1210,2	999,5
Кіровоградська	85,2	101,2	175,9	201,6	229,8	213,8	206,4	213,3	202,7	181,0
Луганська	324,9	205,6	228,3	202,8	182,3	152,4	170,7	182,2	181,7	167,4
Львівська	679,5	774,1	807,0	860,8	1034,6	1036,2	1126,9	1244,7	1165,9	960,4
Миколаївська	29,0	34,4	51,7	43,6	37,9	36,3	44,8	45,3	33,5	34,1
Одеська	78,9	71,5	85,8	96,3	126,0	136,7	134,4	124,6	100,5	88,3
Полтавська	206,4	386,7	252,3	257,3	310,3	328,1	337,7	33,0	324,7	315,8
Рівненська	914,0	816,0	958,4	1045,9	1121,9	1191,3	1262,7	1341,9	1320,6	1256,8
Сумська	627,4	640,2	837,1	900,2	930,0	902,9	987,4	977,6	954,9	854,8
Тернопільська	204,8	243,7	245,2	268,0	287,7	260,5	278,5	288,6	262,5	223,2
Харківська	377,1	406,9	458,8	513,9	558,7	578,3	519,6	519,8	451,1	422,7
Херсонська	97,7	68,6	82,3	136,4	140,9	146,5	128,3	370,2	155,3	130,5
Хмельницька	495,8	520,4	588,1	666,2	718,2	718,6	709,3	665,3	590,2	557,2
Черкаська	390,0	406,9	484,4	532,9	565,8	567,2	575,7	616,3	588,2	544,8
Чернівецька	560,1	569,3	654.5	739.6	834,4	804,3	826,0	920,9	866,1	821,8
Чернігівська	900,1	938,0	1107,5	1228,2	1260,0	1284,9	1369,4	1451,8	1400,1	1051,5
міста
Київ	89,1	97,8	108,0	123,8	126,3	122,2	110,4	101,7	121,4	82,6
Севастополь	4,3	2,4	2,2	2,2	1,8	1,6	1,9	2,2	2,1	2,9

Заготівля ліквідованої деревини за регіонами (тис. м )

Завдання на розрахунково-графічну роботу

1.На основі даних Держкомстату за 2009 рік проведіть групування обсягу сукупності, утворивши 5 груп із рівними інтервалами. Результати розрахунків подайте у вигляді статистичної таблиці та графічного зображення. Надайте характеристику ряду розподілу.

2. Використовуючи згруповані дані, визначте: середнє, модальне та медіальне значення і обчисліть: середнє лінійне відхилення, середнє квадратичне відхилення, коефіцієнт варіації. Зробіть аналіз результатів.

3.За даними Держкомстату за 2005-2009 рр. обчисліть ланцюгові і базисні показники динаміки: абсолютний приріст; темп зростання; темп приросту; абсолютне значення 1% приросту, а також: середній рівень обсягу за період, що аналізується; середній приріст; середній темп зростання; середній темп приросту. Визначте лінію тренда і, використовуючи одержане рівняння, зробіть прогноз на 2011 та 2012 рр.

Завдання 1

Хід рішення

1)Після отримання статистичної інформації постає задача її систематизації та впорядкування для того щоб зробити висновки по всій статистичній сукупності та провести її аналіз. Для вирішення цієї задачі отриману інформацію групують.

Групування – розподіл одиниць спостереження по одній або декільком ознакам по групам.

Визначимо розмір інтервалу:

;

- максимальне значення ознаки;

- мінімальне значення ознаки;

- число інтервалів (згідно завдання =5).

і = = = 419,34 (тис. м .)

Визначивши величину інтервалу проводимо групування, результати якого подаємо в табличній та графічній формах.

Таблиця 1

Групування областей за обсягом заготівлі ліквідованої деревини

№	Групування за обсягом заготівлі ліквідованої деревини,тис. м .	Кількість областей,од.	Питома вага,%
	2,9-422,24
	422,24-841,58
	841,58-1260,92
	1260,92-1680,26
	1680,26-2099,6

Рис. 1. Гістограма питомої ваги за кількістю областей

Висновок

За даними гістограми помітно, що найбільшу питому вагу має перша група (2,9-422,24 тис. м .) вона рівна 47%,найменшу-четверта група (1260,92-1680,26 тис. м .) питома вага складає 0%.

Завдання 2.1

Таблиця 2

Групи областей за обсягом заготівлі ліквідованої деревини

№	Групування за обсягом ліквідованої деревини ( тис. м .)	Кількість областей	Хі	Хі * fi	S	|Хі - |	|Хі- |fi	(Хі- 2	(Хі- )2fi
1.	2,9-422,24		212.57	2763,41		201,26	2616,38	40505.59	526572,67
2.	422,24-841,58		634.91	3174.55		221,08	1105,4	48876,37	244381,85
3.	841,58-1260,92		1051,25	8410,0		637,42	5099,36	406304,26	3250434,08
4.	1260,92-1680,26		1470,59			1056,76		1116741.7
5.	1680,26-2099,6		1889.93	1889.93		1476,1	1476.1	3571835,4	6010930,96
	-		-	16237,89	-	3592,62	10297,24	3791299,12	6200259,73

1) Знаходимо Х_і для кожного пункту групування наступним чином:

Х_і(1) = 422,24 - = 212.57

Х_і(2) = 841.58 – = 634.91 413,83

Х_і(3) = 1260.92 - = 1051,25

Х_і(4) = 1680.26 - = 1470,59

Х_і(5) = 2099.6 - = 1889.93

3)Знайдемо середнє значення по формулі:

;

- значення характеристики i-го інтервалу;

- частота i-го інтервалу.

= = 601,4 тис. м .

4)Якщо необхідно визначити структурні середні використовують моду та медіану.

Мода – це значення ознаки, яка найчастіше зустрічається в статистичній сукупності. Або це значення варіанти, що має найбільшу частоту.

В дискретних варіаційних рядах для визначення моди не потребуються спеціальні розрахунки. Значення ознаки з найбільшою частотою і буде значенням моди.

Для визначення моди в інтервальному ряді з рівними інтервалами спочатку знаходять модальний інтервал (інтервал з найбільшою частотою), після чого проводять розрахунок моди за формулою:

;

- нижня межа модального інтервалу;

- величина модального інтервалу;

- частота модального інтервалу;

- частота інтервалу, що передує модальному;

- частота інтервалу, що слідує за модальним.

( тис. м )

Медіана – це значення ознаки, що знаходиться в центрі сукупності, при впорядкованих за зростанням значеннях ознаки, вона ділить ряд на дві рівні частини (50% одиниць сукупності мають значення менші медіани, а інші 50% - більше). Для розрахунку медіани використовують формулу:

;

- нижня межа медіанного інтервалу;

- величина медіанного інтервалу;

- сума накопичених частот інтервалу, який передує медіанному;

- частота медіанного інтервалу.

Для визначення медіального інтервалу необхідно провести наступні розрахунки:

.

Оскільки 13 відповідає рядку 1 стовпчика кумулятивної частоти (стовпчик 5), то медіальний інтервал становить (2,9-422,24) тис. м . .Отже, медіана буде дорівнювати:

( тис. м )

2)Розрахуємо варіацію ряду

Варіація – кількісна відмінність значень однієї і тієї ознаки у окремих одиниць сукупності. Вивчення варіації в статистичній практиці дозволяє встановити залежність між змінами, які відбуваються в досліджуваній ознаці та тими факторами, котрі викликають дані зміни.

Для вимірювання варіації ознаки використовують як абсолютні так і відносні показники.

До абсолютних показників варіації відносять:

1. Розмах варіації– важливий показник коливання ознаки, але він дає можливість побачити тільки крайні відхилення, що обмежує область його застосування.

;

- максимальне значення ознаки у одиниць даної сукупності;

- мінімальне значення ознаки у одиниць даної сукупності.

( тис. м )

Середнє лінійне відхиленнярозраховують для того, щоб врахувати відмінності всіх одиниць досліджуваної сукупності:

;

- значення характеристики i-го інтервалу;

- середнє значення ознаки;

- частота i-го інтервалу.

( тис. м )

Середнє квадратичне відхилення –узагальнюючий показник, що розраховують з використанням других степенів відхилень.

;

- значення характеристики i-го інтервалу;

- середня величина ознаки;

- частота i-го інтервалу.

( тис. м )

дисперсія –середній квадрат відхилень індивідуальних значень ознаки від її середньої величини.

;

- значення характеристики i-го інтервалу;

- середня величина ознаки;

- частота i-го інтервалу.

( тис. м .).

З метою порівняння коливань різноманітних ознак однієї і тієї сукупності або для порівняння коливань однієї і тієї ознаки в декількох сукупностях використовують відносні показники варіації:

1. коефіцієнт осциляції:

- розмах варіації;

- середня величина ознаки.

.

2. відносне лінійне відхилення (лінійний коефіцієнт варіації):

;

l_ср- середнє лінійне відхилення;

- середня величина ознаки.

3. коефіцієнт варіації:

- середнє квадратичне відхилення;

- середня величина ознаки.

Оскільки > 33%, , то дана сукупність неоднорідна. Таким чином для подальшого статистичного аналізу необхідно або виключити крайні значення ознак або розбити сукупність на однорідні групи.

Висновок

Проаналізувавши дані, отримані в результаті вищеописаних розрахунків можна зробити наступні висновки. Середній обсяг ліквідованої деревини по областям України становить 601,4 тис. м .Найчастіше в даній сукупності зустрічаються області з обсягом виробництва 684 тис. м .,обсяг у розмірі 439,01 тис. м . ділить вибірку на дві рівні частини.

Завдання 2.2

Рис. 2. Гістограма розподілу областей за обсягами ліквідованої деревини

Висновок

На основі вище виконаних розрахунків та гістограми можна зробити висновки, що найбільша кількість областей, а саме 13 із 27областей має обсяг ліквідованої деревини у межах від 2,9 до 422,24 тис. м .

Завдання 3

Використовуючи дані таблиці 8.53. Виробництво яєць за регіонами, а саме дані по Україні за 2000-2008 роки було складено таблицю 3, для розрахунку показників динамічного ряду.

Для дослідження динаміки виробництва картоплі в Україні в 2000 – 2007 рр. використаємо дані таблиці 1.

Дослідження динаміки передбачає розрахунок наступних показників [4]:

1. Абсолютний приріст.

Абсолютний приріст — різниця між двома рівнями ряду.

Абсолютний приріст може бути додатнім (динаміка зростання), від’ємним (зменшення) або нульовим (без змін).

Розрізняють:

а) базовий:

Базовий абсолютний приріс — різниця між поточним рівнем ряду та рівнем прийнятим за базис.

Обчислюється за формулою:

, де у_і – рівень ряду в аналізованому періоді;

у₀ – рівень ряду в базисному періоді;

(тис. т.);

(тис. т.);

(тис. т.);

(тис. т.);

(тис. т.);

б) ланцюговий:

Ланцюговий абсолютний приріс — різниця між поточним рівнем ряду та рівнем ряду за попередній період.

Обчислюється за формулою:

, де у_і – рівень ряду в аналізованому періоді;

у_i-1 – рівень ряду в попередньому періоді;

—не обчислюється, адже не існує попереднього періоду;

= 17344 – 19838 = -2494 (тис. т.);

= 16619 – 17344 = -725 (тис. т.);

= 18453 – 16619 = 1834 (тис. т.);

= 20755 – 18453 = 2302 (тис. т.);

= 19462 – 20755 = -1293 (тис. т.);

= 19467 – 19462 = 5 (тис. т.);

Тис. т.).

2. Коефіцієнт зростання.

Коефіцієнт зростання показує, як змінився рівень ряду в аналізованому періоді у порівнянні з базисним або попереднім [4].

а) базовий:

Обчислюється за формулою:

, де у_і – рівень ряду в аналізованому періоді;

у₀ – рівень ряду в базисному періоді;

1;

0,874;

0,838;

0,93;

1,046;

0,981;

0,981;

0,963.

б) ланцюговий:

Обчислюється за формулою:

, де у_і – рівень ряду в аналізованому періоді;

у_i-1 – рівень ряду в попередньому періоді;

—не обчислюється, адже не існує попереднього періоду;

0,874;

0,958;

1,11;

1,125;

0,938;

1;

0,981.

3. Темп приросту.

Темп приросту – це відношення абсолютного приросту до базисного, або попереднього рівня ряду виражене у відсотках. Він є вимірником відносної швидкості зростання і показує, на скільки відсотків збільшився (зменшився) показник (наступний рівень) порівняно з базисним чи попереднім [4].

а) базовий:

Обчислюється за формулою:

, де – базовий абсолютний приріст у поточному періоді;

у₀ – рівень ряду в базисному періоді;

0 %;

-12,6 %;

-16,2 %;

-7,0 %;

4,6 %;

-1,9 %;

-1,9 %;

-3,7 %;

б) ланцюговий:

Обчислюється за формулою:

, де – ланцюговий абсолютний приріст у поточному періоді;

у_i-1 – рівень ряду в попередньому періоді;

— не обчислюється, адже не існує попереднього періоду;

-12,6 %;

-4,2 %;

11 %;

12,5 %;

-6,2 %;

0 %;

-1,9 %.

4. Абсолютне значення 1% приросту

Абсолютне значення 1% приросту дорівнює одній сотій попереднього рівня. Звідси слідує, що його розрахунок має сенс тільки для ланцюгових приростів [4].

Обчислюється за формулою:

, у_i-1 – рівень ряду в попередньому періоді;

— не обчислюється, адже не існує попереднього періоду;

= 198,38 (тис. т.);

= 173,44 (тис. т.);

= 166,19 (тис. т.);

= 184,53 (тис. т.);

= 207,55 (тис. т.);

= 194,62 (тис. т.);

Тис. т.).

Розраховані вище дані занесемо до таблиці.

Таблиця 3

Рік	Виробництво	Абсолютний приріст	Коефіцієнт зростання	Темп приросту	Абсолютне значення 1%приросту
		Базисний	Ланцюговий
	15244,3		-		-		-	152,443
	15848,6	604,3	604,3	1,04	1,04			158,486
	16884,3		1035,7	1,11	1,07			168,843
	15723,7	479,4	-1160,6	1,03	0,93			157,237
	14221,4	-1022,9	-1502,3	0,93	0,90			142,214
Всього	125899,5	1700,8	-1022,9	4,11	3,94			1258,9

Розрахунок показників динамічного ряду

На основі рівнів ряду динаміки визначають систему показників, які дають всебічну характеристику напряму та інтенсивності змін явища у часі.

Ця система включає такі показники:

· абсолютний приріст;

· темп зростання;

· темп приросту;

· абсолютне значення 1% приросту.

Абсолютний приріст – це різниця між наступним і попереднім, або базисним, рівнями ряду. Він показує, на скільки одиниць наступний рівень відрізняється від попереднього, що прийнятий за базу порівняння (швидкість зміни).

Абсолютний приріст може бути додатнім (динаміка зростання), від’ємним (зменшенням) або нульовим (без змін). Його розраховують по формулі:

- базисні абсолютні прирости;

(млн. шт.)

(млн. шт.)

(млн. шт.)

(млн. шт.)

– тут і далі всі приклади розрахунків будуть проводитися на основ

даних 2009 року.

- ланцюгові абсолютні прирости.

(млн. шт.).

(млн. шт.).

(млн. шт.).

(млн. шт.).

Коефіцієнт зростання – це відношення наступних показників до попередніх, з якими їх порівнюють. Він збігається з поняттям, вивченим раніше, - відносною величиною динаміки і показує інтенсивність зміни рівнів ряду.

Коефіцієнти зростання позначають буквою К і вимірюють у коефіцієнтах або у відсотках множенням коефіцієнта на 100%.

Якщо коефіцієнт зростання певного рівня більший за одиницю (К>1), то це свідчить про зростання рівня, якщо К< 1 – про зниження.

Коефіцієнти зростання обчислюються за формулами:

- базисні коефіцієнти зростання-

=0,93

=1,03

=1,11

=1,04

- ланцюгові коефіцієнти зростання-

=0,9

=0,93

=1,07

=1,04

Темп приросту – це відношення абсолютного приросту до попереднього рівня ряду (або базисного), виражене у відсотках. Він є вимірником відносної швидкості зростання і показує, на скільки відсотків збільшився (зменшився) показник (наступний рівень) порівняно з попереднім чи базисним.

Додатне значення темпу приросту свідчить про зростання рівня, а від’ємне – про зниження (темпи падіння).

Темп приросту обчислюють за формулою:

- базисні темпи приросту;

- ланцюгові темпи приросту.

Абсолютне значення 1% приросту – розкриває вагомість 1% приросту, його вираження в абсолютній величині. Він показує, що означає підвищити або знизити рівень певного суспільного явища на один відсоток. Показник абсолютного значення одного відсотка приросту можна одержати, якщо поділити абсолютний рівень попереднього періоду на 100:

.

.

У 2008 році обсяг виробництва яєць склав 14957 млн. шт., в порівнянні з 2000 роком він зріс на 6148 млн. шт., або на 70%. Якщо порівнювати приріст обсягів виробництва 2008 року з 2007 роком, то він становив 894 млн. шт. , що і відсотковому виразі становить 6%.

У 2007 році темп зростання становив менше 1, це свідчить про певні недоліки у виробництві. Кожен відсоток абсолютного приросту у 2008 році становив 140,63 млн. шт.

Висновок

Лісова промисловість на даний момент має невелику частку в господарстві України (в загальному промисловому виробництві—2,7%, чисельність зайнятих в даній галузі—5,5%), але вона визначається, насамперед, наявністю великих (у порівнянні з іншими країнами) ресурсів. Проте водночас лісопромисловий комплекс формується в умовах малої кількості лісів, недостатніх запасів лісової сировини на даній території.

Нині господарське значення деревини в нашій країні дуже займає не значну позицію. Це пов’язано з обмеженістю ресурсів та з їх широким використанням в різних галузях господарства. Деревина насамперед широко використовується в будівництві, різних галузях промисловості, на транспорті, в сільському господарстві. Значення лісопромислового комплексу зростає і у зв’язку з необхідністю різкого збільшення виробництва в державі різноманітних пакувальних матеріалів, виготовленням високоякісного паперу для друкування грошей та інших цінних паперів тощо. Загалом у сучасних умовах практично жодна галузь не може обійтись без застосування деревини та виробів з неї. Незважаючи на прогресивні тенденції, що відображають процес заміни деревини в окремих сферах виробництва на інші матеріали, такі як залізобетон, метал, пластмаса, потреба у деревині не зменшується, а навпаки зростає. Одним з чинників збільшення попиту на лісові матеріали виступає науково-технічний прогрес, який відкриває нові напрями її використання і розширює сферу споживання. Цінні властивості деревини розкриваються і нині. Висока споживча вартість деревини пояснюється насамперед вигідним в порівнянні з іншими матеріалами природними фізико-механічними і хімічними властивостями та відносною дешевизною і порівняною легкістю заготівлі матеріалу[5, c.148].

Власне лісове господарство забезпечує розширене лісовідтворення, підвищення продуктивності лісів, посилення їх екологічних функцій, лісовпорядкування, захист та охорону. Вирішальна роль у проведенні цієї роботи належить лісництвам. Головним принципом веденням лісового господарства є комплексність, що дає змогу передбачити, крім відтворення ресурсів деревини, охоронну та екологічну діяльність, заготівлю сировини для лісохімії, ефективну переробку лісорубних решток тощо[18, c.301]. За останні 12 років темпи відтворення лісів в Україні сповільнилися. Так з 1965 року лісистість України зросла всього на 1,4%, при чому за останні 5 років на 0,1%, досягнувши 14,3%, що значно нижче від оптимального рівня, хоча в країні є чимало не використовуваних і низькопродуктивних земель. Це пояснюється тим, що лісовиробничий комплекс України був зорієнтований на поставки деревини з інших країн і в даний час її потреби в деревинній сировині задовольняються лише чверть національного продукту. При цьому власні деревні відходи використовуються лише на 50-60%[7, c.204]. Тож, виробнича діяльність лісопромислового комплексу спрямована на ефективне використання всіх властивостей деревини, яка є вихідною сировиною для багатьох деревообробних і переробних виробництв.

Загалом лісопромисловий комплекс технологічно об’єднує галузі промисловості і лісового господарства, підприємства яких здійснюють заготівлю деревини, механічну, хіміко-механічну і хімічну переробку. Зараз в Україні на базі заготівлі, обробки і переробки деревини існує більше ніж 800 підприємств, які самі себе забезпечують, 12,4 тис. виробництв, що входять до складу підприємств і організацій не лісопромислового комплексу, та 3,2 тис. малих підприємств. Найбільшу частку складають лісопильні підприємства (57%) та підприємства, що виробляють будівельні деталі із деревини (23%).

Список використаної літератури

1. Чайковська М.А. Конспект лекцій по статистиці. 2010 рік.

2. Статистика: Методичні рекомендації до проведення практичних занять для студентів. Укладачі: Т.В. Калапа, М.А. Чайковська. – К.: НТУУ, 2006 р. – 40 с.

3. Україна у цифрах 2008. За редакцією О.Г. Осауленка. Державний комітет статистики. – Київ, 2009. – 260с.

4. Бек В.Л. Теорія статистики: Курс лекцій. Навчальний посібник. – К: ЦУЛ, 2002. – 208 с.

5. Ерина А.М., Польян З.О. Теорія статистики: Практикум. – К. – О-во «Знання». – КОО, 2001. – 267 с. – (высшее образование ХХІ века).

6. Притула М.М., Онишко О.Є. Практикум із статистики. Навчальний посібник. – Львів: Компакт – ЛВ, 2006.- 224 с.