Рекреаційні навантаження, які визначають виникнення тих чи інших стадій рекреаційної дигресії в насадженнях різних класів стійкості, люд.-дн./га
| Стадії рекреаційної дигресії | Класи стійкості до рекреаційних навантажень | ||||
| 1,5_ 0-3,0 | 1,0_ 0-2,0 | 0,6_ 0-1,2 | 0,3_ 0-0,7 | 0,1_ 0-0,3 | |
| 4,5__ 3,0-6,0 | 3,0__ 2,0-4,0 | 1,8__ 1,2-2,5 | 1,0__ 0,7-1,4 | 0,5__ 0,3-0,7 | |
| 11,9__ 6,0-17,8 | 8,0__ 4,0-12,0 | 5,0__ 2,5-7,5 | 2,9__ 1,4-4,4 | 0,5__ 0,3-0,7 | |
| 26,6__ 17,8-35,5 | 17,9__ 12,0-23,8 | 11,2__ 7,5-15,0 | 6,5__ 4,4-8,7 | 3,1__ 2,1-4,2 | |
| 47,1__ 35,5-58,8 | 31,7__ 23,8-39,6 | 20,0__ 15,0-25,0 | 11,5__ 8,7-14,4 | 5,5__ 4,2-6,8 |
Відповідно до таксаційних виділів у Шацькому НПП визначались такі показники рекреаційного призначення, як тип ландшафту, клас стійкості до рекреаційних навантажень, ступінь рекреаційної дегресії, ступінь пішохідної доступності і оцінка, яка визначає ступінь рекреаційного упорядкування території. Незначної деградації зазнають насадження заповідної зони, а найбільше навантаження припадає на лісові урочища рекреаційної зони парку у Мельниківському та Світязькому лісництвах.
В сучасних умовах, при підготовці нового плану розвитку, об’єктивну оцінку та оптимальне використання рекреаційного потенціалу природних комплексів – слід розглядати як одне з найбільш перспективних завдань Шацького НПП. Послідовне виконання цих завдань сприятиме розв’язанню цілого ряду наступних кроків пов’язаних із цілями, що поставлені перед природо-заповідним фондом держави. Зручне географічне розташування національного парку, кліматолікувальні властивості даної місцевості, сприяють організації відпочинку, туризму, санаторному оздоровленню рекреантів, а рекреаційно-курортні ресурси Шацького району, дозволяють намітити перспективи для розгортання програми розвитку екологічного та іншого спеціалізованого туризму, що набуває все більшої популярності у Європі та поширюється в Україну.
В попередні роки, розвиток рекреаційної інфраструктури на території парку був доволі обмежений, як в силу відсутності збільшення попиту на відпочинкові місця на локальному туристичному ринку, так і через відсутність коштів для розвитку регіонального бізнесу та приватного сектору. Практично відсутніми були традиції розгортання міжнародних програм як туристичного, так і оздоровчого характеру. Ще недавно локалізація головних туристичних та оздоровчих осередків лише на двох озерах – Світязь та Пісочне, виглядали до певної міри виправданими, але згодом така ситуація призвела до помітного виснаження природних екосистем, особливо у найбільш напружений літній період. Тому, якщо в минулому пасивне і часткове використання решти озер не виглядало ірраціональним, то сьогодні, існує гостра потреба розширення мережі туристичних осередків, маршрутів та еколого-туристичних програм, що спроможні виконати завдання еколого-освітнього та оздоровчого характеру, які є складовою діяльності сучасного національного парку, розміщеного у транскордонній зоні.
На території Шацького НПП обладнано дві екологічні стежки ― “Лісова пісня” протяжністю 5,6 км, та “Світязянка” ― 5,2 км. На всіх оглядових точках згаданих стежок, розміщені лісові меблі для тимчасового відпочинку, що найчастіше відображають особливості природи, культури та традицій поліського краю. По всій довжині стежок встановлені доволі яскраві аншлаги для ознайомлення з природоохоронним режимом парку, особливостями його природних екосистем та видовим багатством флори та фауни. Як правило, на початку кожної екологічної стежки встановлено інформаційний аншлаг із схемою маршруту, правилами поведінки та позначенням оглядових точок, що важливі для планування активного відпочинку і спостережень у природі. Наявні еколого-пізнавальні стежки мають сприятливе розміщення і активно використовуються відпочиваючими та туристами завдяки близької присутності санаторію та профілакторію.
З метою покращення розвитку пішого туризму та поглиблення екологічної освіти серед відпочиваючих, поблизу баз відпочинку в урочищах “Гряда”, “Венське”, доцільно розвивати нові еколого-пізнавальні стежки. Планується розвивати одноденні пішохідні туристичні маршрути, що сприятимуть оздоровленню туристів шляхом активного відпочинку та ознайомлення з ландшафтами Західного Полісся, проведенням спостережень за живою природою. Для забезпечення змістовного дозвілля відпочиваючих та туристів, доцільно силами у національному парку сформувати еколого-освітній відділ з метою подальшої підготовки гідів-екологів, що забезпечуватимуть туристичний супровід різних екскурсій, як на піших, так і на інших маршрутах по території парку. Доброю перспективою для підготовки гідів-екологів може стати осередок біолого-географічного стаціонару Львівського національного університету та Шацький лісовий технікум. Співпраця цих навчальних закладів може стати запорукою майбутньої підготовки кваліфікованих спеціалістів з екологічної освіти та екологічного туризму на базі лісового природо-заповідного фонду України.
Для покращення уже існуючих осередків на туристичних маршрутах необхідно відремонтувати існуючі та обладнати два нові туристичні притулки і 4 денні стоянки. На найближчу перспективу, необхідно обладнати два денні туристичні притулки і дві денні стоянки. Місця денних стоянок, як правило, облаштовують накриттям зі столом і лавками, місцем для вогнища та шашличницею, водяною колонкою, смітниками, туалетом та місцем зберіганням дров. Нічні стоянки крім переліченого обладнання обов’язково повинні включати також туристичні притулки (будинки відпочинку літнього типу), місця розташування коней та зберігання сіна для них. На запланованих водних маршрутах (мова йде про ті маршрути, які здавна використовувались у національному парку і тут наявна досить досконала схема проходження цих маршрутів), також необхідно обладнати дві стоянки для човнів, і в т.ч., одну – на перший період, а наступну – на розрахунковий період. На стоянках необхідно побудувати причали та встановити кріплення для човнів.
Згадані вище два рекреаційні пункти (“Незабутка”, що біля озера Світязь та інший ― біля озера Пісочне) на розрахунковий період доцільно буде запроектувати як майбутні наметові містечка, де концентруватиметься значна кількість туристів, що приймають участь у піших та вело-маршрутах. На подальшу перспективу (розрахунковий період) доцільно облаштувати ще два рекреаційні пункти, що обґрунтовується значним розширенням території національного парку. Один із рекреаційних пунктів доцільно облаштувати на першу чергу поблизу с. Ростань (Ростанське лісництво, поблизу автостради, що спрямована до кордону з Білоруссю, до м. Брест), та ще один рекреаційний пункт на розрахунковий період, у випадку відкриття пішого переходу кордону біля с. Грабове між Польщею та Україною. Останній пункт матиме особливе призначення для вело-туристів, що мандруватимуть з Польщі до Шацького парку або з України до Поліського парку народового у Польщі, що є складовою міжнародного біосферного резервату “Західне Полісся”. Обґрунтування цього велосипедного маршруту має особливе завдання, а саме поширення знань та досвіду природоохоронної, рекреаційної та еколого-освітньої діяльності у різних економічних умовах, що склались на території Польщі та України. Рекреаційні пункти обладнують інформаційним куточком з схемою парку та правилами поведінки, бесідками, лісовими меблями, дитячими ігровими майданчиками, водяною колонкою, вогнищами, шашличницями, навісами від сонця та дощу, смітниками, туалетами та місцями для зберігання дров, сховищем для необхідного інвентарю – лопат, сокири, тощо.
Для подальшого розвитку кінного туризму на берегах озера Люцимер на першу чергу заплановано формування рекреаційного пункту, а на розрахунковий період, цей пункт доцільно буде перевести у статус наметного містечка, де встановити колонки для води, смітники, туалети. Як і біля берегів озера Пісочне, наметні містечка необхідно обладнати накриттями зі столом і лавками, навісами від сонця, дитячими майданчиками, вогнищами, шашличницями, щитами для наметів.
Для перспективи розвитку вело-туризму необхідне облаштування вело-гаражів, які, очевидно, найбільш доцільно створити в місцях концентрації найбільшої кількості туристів та відпочиваючих, зокрема на території санаторію “Лісова пісня” та пансіонату “Шацькі озера”. На першу чергу доцільно створити вело-гараж на території пансіонату і закупити близько 15-20 велосипедів. Передбачається, що існуватиме потреба у 30-50 велосипедах на території пансіонату на перспективу кількох ближчих років. Одночасно на розрахунковий період необхідно обладнати вело-гараж на території санаторію „Лісова пісня” та придбати до 12-15 велосипедів з наступною перспективою купівлі 20-25 велосипедів, що також можуть досить інтенсивно використовуватись у найближчі роки, особливо протягом квітня – початку жовтня.
Для відпочинку біля берегів озер уже на першу чергу необхідно провести благоустрій пляжів на озерах Світязь, Пісочне, Пулемецьке, Люцимер шляхом обладнання їх пляжними меблями (навісами від сонця, лежанками, роздягальнями, смітниками, туалетами). Обладнати дитячі ігрові майданчики. Ряд пляжів на озерах Пісочне, Люцимер потребують реконструкції, доцільно також створити невеликий пляж на південно-східному березі озера Перемут.
Для забезпечення матеріальної бази та розвитку інфраструктури рекреаційного бізнесу та екологічного туризму, за рахунок бюджету району запроектовано (згідно проекту територіальної організації району (Укрндіпромцивільсільбуд, 1997) та для подальшого планування будівництва на першу чергу необхідне спорудження готелів у смт. Шацьк та в с. Світязь по 100 місць у кожному. Також, необхідне влаштування 5 їдалень в наступних населених пунктах: смт. Шацьк – місткістю 75 місць, с. Світязь – 75 місць, с. Пульмо – 50 місць, с. Самійличі – 15 місць та с. Положеве – 15 місць. На розрахунковий період – їдальні в смт. Шацьк (2 шт.) – 150 місць та по одній в селах Підманеве – 25 місць, Омельне – 15 місць, Залісся – 15 місць, Мельники – 50 місць (табл. 3.11.). Мережу баз відпочинку в урочищі “Гряда” планується винести з прибережної смуги озера Світязь і надалі збільшити ємкість цього осередку до 4 тис. чоловік. Для забезпечення розвитку водного та кінного маршрутів необхідно передбачити на перший період купівлю трьох човнів, а на розрахунковий період купівлю п’яти човнів та п’яти коней, виготовлення п’яти бричок.
Таблиця3.11.