Схема аналізу рекреаційних районів та підрайонів

Самостійна робота студентів

Для якнайповнішого засвоєння матеріалу курсу «Рекреалогія» окрім аудиторних занять (лекційних, практичних) значну увагу приділено самостійній роботі студенів. Зокрема, до форм самостійної роботи віднесено:

1. Вивчення додаткової літератури.

2. Підготовка до практичних занять.

3. Підготовка до проміжного та підсумкового контролю.

4. Самостійне опрацювання певних питань (перелік наводиться нижче).

Питання для самостійного опрацювання

ЗМ 1.1. ТЕОРІЯ ТА МЕТОДОЛОГІЯ РЕКРЕАЛОГІЇ

Тема 1. Вступ до курсу «Рекреалогія»

1. Структура рекреаційного часу протягом життя людини.

2. Основні екологічні закони.

3. Особливості рекреаційного поділу України.

Література: основна [12, 13]; додаткова [15, 23, 27].

Тема 2. Загальне уявлення про рекреацію

1. Екологічні проблеми рекреаційної діяльності.

2. Класифікація і рекреаційне використання охоронних природних територій.

3. Рекреація і туризм як пріоритети суспільного розвитку.

4. Зв’язок рекреалогії з курортологією та валеологією.

Література: основна [9, 10, 12, 13,]; додаткова [15, 25, 27].

Тема 3. Основи категоріального апарату рекреалогії

1. Рекреаційна територія та рекреаційний об’єкт.

2. Рекреаційна ємкість.

3. Рекреаційне навантаження.

4. Ландшафт.

5. Рекреаційна охорона ландшафтів.

Література: основна [9, 10, 13, 14]; додаткова [15].

Тема 4. Рекреаційний потенціал та рекреаційні ресурси

1. Класифікація природних ресурсів.

2. Кліматоутворюючі рекреаційні ресурси.

3. Медико-кліматична характеристика природних зон.

4. Водні рекреаційні ресурси.

5. Історико-архітектурні ресурси.

Література: основна [9, 13, 14]; додаткова [15, 17, 26].

ЗМ 1.2. ОСОБЛИВОСТІ РЕКРЕАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. РЕКРЕАЦІЙНА СИСТЕМА

Тема 5. Загальне уявлення про рекреаційну діяльність

1. Розкрити взаємозв’язок рекреаційних потреб із географічними особливостями території України.

2. Побудувати схему денного та відпускного циклу рекреаційних занять.

3. Рекреаційна діяльність та екологія.

Література: основна [9, 10, 13, 14]; додаткова [15, 25, 27].

Тема 6. Основні концепти рекреаційної діяльності

1. Основні моделі управління рекреаційними закладами.

2. Вплив рекреаційної діяльності на природні комплекси.

3. Проблеми підвищення ефективності рекреаційної діяльності.

Література: основна [9, 10, 11, 13, 14]; додаткова [15, 21].

Тема 7. Концепції рекреаційних систем

1. Накреслити принципову схему територіальної рекреаційної системи.

2. Основні територіальні рекреаційні системи України.

3. Принципи виділення перспективних рекреаційних територій.

Література: основна [7, 8, 9, 11, 12, 13]; додаткова [15, 20].

Тема 8. Туризм як галузь рекреаційної діяльності

1. Проблеми економічного аналізу рекреаційної діяльності.

2. Основні класифікації туризму.

3. Просторові аспекти дослідження рекреаційної діяльності.

Література: основна [9, 12, 13]; додаткова [15, 17, 18, 20, 24, 25, 27].

Тема 9. Проблеми та перспективи розвитку рекреаційної сфери та туризму в Україні

1. Зміст державної програми розвитку туризму в Україні на 2002-2010 роки.

2. Проблеми розвитку підприємництва в рекреаційному господарстві України.

3. Екологічні проблеми розвитку рекреаційних територій України.

Література: основна [13, 14]; додаткова [15, 16, 17, 20, 23, 24].

Індивідуальна робота

Індивідуальна навчальна робота покликана сформувати практичні навички роботи студентів зі спеціальною літературою, орієнтувати їх на інтенсивну роботу, критичне осмислення здобутих знань та поглиблене вивчення теоретичних і практичних проблем дисципліни «Рекреалогія» з метою підвищення якості професійної підготовки.

До форм індивідуальної навчальної роботи віднесено:

1. Укладання глосарію із загальних понять курсу «Рекреалогія»

Для виконання завдання 1 необхідно:

- використовуючи довідкову літературу та інші інформаційні джерела [15, 31, 32, 33] з’ясувати значення запропонованих нижче термінів та записати значення кожного терміну до робочого зошиту з дисципліни «Рекреалогія»;

- розібратися у сутності кожної запропонованої категорії;

- підготуватися до дискусії в аудиторії щодо розуміння вивченого матеріалу;

- у випадку наявності декількох тлумачень кожного терміну, обґрунтувати, якої саме інтерпретації дотримується студент і чому;

- за умови, що значення якогось терміну є незрозумілим, зафіксувати запитання до зошиту, а під час дискусії в аудиторії за визначеними темами, винести їх на обговорення або проконсультуватися з викладачем.

Терміни, що мають бути вивчені самостійно:

1) агломерація рекреаційна;

2) агро-рекреаційний комплекс;

3) задоволення індивідуальної рекреаційної потреби;

4) ієрархічність рекреаційного часу;

5) ізорекреони;

6) лісорекреаційна область;

7) лісорекреаційне районування;

8) лісорекреаційний округ;

9) межа стійкості лісу до рекреаційних навантажень;

10) опорні ланки ресурсно-рекреаційного каркасу;

11) парарекреаційні ресурси;

12) період рекреаційного часу життєвий;

13) період рекреаційного часу річний;

14) період рекреаційного часу тижневий;

15) рекреалогії;

16) рекреації господарський потенціал;

17) рекреаційна водойма;

18) територіальна рекреаційна система (ТРС);

19) територіально-рекреаційний комплекс (ТРК);

20) туризм рекреаційний;

21) туристський район;

22) туристський регіон;

23) туристські ресурси;

24) фактори територіальної організації рекреаційного господарства;

25) цикл рекреаційної діяльності (цикл занять);

26) часова динаміка функції рекреаційного об’єкту;

27) рекреаційна дигресія;

28) рекреаційна діяльність;

29) рекреаційна діяльність відпочиваючих;

30) рекреаційна діяльність невпорядкована;

31) рекреаційна діяльність організаторів відпочинку;

32) рекреаційна екологія;

33) рекреаційна ємність природного парку;

34) рекреаційна ємність території;

35) рекреаційна місцевість;

36) рекреаційна освоєність території;

37) рекреаційна система (РС);

38) рекреаційна сукцесія;

39) рекреаційна територія;

40) рекреаційна хронограма (хронограма архітектурно-історичних рекреаційних ресурсів);

41) рекреаційне господарство;

42) рекреаційне заняття;

43) рекреаційне з’єднання;

44) рекреаційне навантаження;

45) рекреаційне об’єднання;

46) рекреаційне освоєння;

47) рекреаційне підприємство;

48) рекреаційне планування;

49) рекреаційне районування;

50) рекреаційне районування лісу;

51) рекреаційне середовище;

52) рекреаційний вузол;

53) рекреаційний ефект;

54) рекреаційний кадастр;

55) рекреаційний комбінат;

56) рекреаційний ландшафт;

57) рекреаційний парк;

58) рекреаційний підрайон;

59) рекреаційний простір;

60) рекреаційний процес;

61) рекреаційний район;

62) рекреаційний регіон;

63) рекреаційний ресурсний потенціал;

64) рекреаційний сюжет карти;

65) рекреаційний час;

66) рекреаційний ландшафтів моніторинг;

67) рекреаційні заклади;

68) рекреаційні зміни;

69) рекреаційні карти;

70) рекреаційні навантаження допустимі;

71) рекреаційні об’єкти раритетні;

72) рекреаційні потреби людини;

73) рекреаційні потреби суспільства;

74) рекреаційні ресурси;

75) рекреаційні ресурси історико-культурні;

76) рекреаційні ресурси природні;

77) рекреаційні ресурси урологічні;

78) рекреаційні суспільні потреби;

79) рекреаційно-географічне положення (міста);

80) рекреаційно-гідродлогічне районування;

81) рекреаційно-лікувальний тип ТРС;

82) рекреаційно-оздоровчий тип ТРС;

83) рекреаційно-спортивний тип ТРС;

84) рекреаційно-туристський маркетинг;

85) рекреаційно-туристські ресурси;

86) рекреаційного освоєння ареал;

87) рекреаційного рахування умови;

88) рекреаційного середовища типологічний аналіз;

89) рекреаційної діяльності територіальна організація;

90) рекреаційної місцевості функція;

91) рекреаційної системи атрактивне забезпечення;

92) рекреаційної системи організаційне забезпечення;

93) рекреаційної системи технічне забезпечення;

94) рекреаційної системи трудове забезпечення;

95) рекреація;

96) ресурсно-рекреаційний паспорт території.

2. Індивідуальне навчально-дослідне завдання (ІНДЗ)

Індивідуальне навчально-дослідне завдання передбачає систематизацію, закріплення, розширення теоретичних і практичних знань з курсу, розвиток навичок самостійної роботи з літературними джерелами, вміння презентувати результати роботи.

ІНДЗ виконується самостійно. На початку семестру кожен студент отримує тему ІНДЗ, що відповідає проблематиці практичних занять та лекційного курсу. Студент має право самостійно обрати тему ІНДЗ заздалегідь узгодивши її з викладачем. Під час проведення практичних занять студент повинен презентувати результати своє роботи у режимі PowerPoint з використанням мультімедійного обладнання. Оцінка за ІНДЗ враховується при виставленні загальної оцінки з дисципліни.

Під час написання ІНДЗ студент повинен опрацювати не менше п’яти джерел з відповідними посиланнями на них у тексті роботи.

ІНДЗ складається з титульної сторінки; змісту; вступу; основної частини; висновків; списку використаної літератури; додатків (за необхідності).

Вступ має розкривати актуальність обраної теми, її проблематику та мету завдання.

Основна частина має містити викладення матеріалу теми.

У висновку потрібно висловити міркування стосовно досягнення мети роботи.

У друкованому варіанті обсяг роботи повинен становити 7 – 10 ст. Орієнтовна кількість сторінок у структурі ІНДЗ становить: вступ – 1 ст.; основна частина 5 – 8 ст.; висновок – 1 ст.; список використаної літератури – 1 ст.

Зміст завдання 2. Використовуючи схему аналізу рекреаційних районів виконати наступне завдання (розкрити предмет дослідження) (перелік у табл. № 1).

Схема аналізу рекреаційних районів та підрайонів

1. Обґрунтування вибору району чи підрайону для аналізу.

2. Географічне положення району чи підрайону.

3. Природні умови (загальна фізико-географічна структура):

а) рельєф;

б) кліматичні особливості;

в) флора та фауна;

г) ландшафтна структура;

д) охоронні природні території та пам’ятки природи.

4. Демографічна характеристика.

5. Стисла історія формування і розвитку регіону.

6. Етнографічні особливості.

7. Історико-культурна спадщина.

8. Природні та історико-культурні об’єкти всесвітнього значення.

9. Туристсько-рекреаційні ресурси. Види рекреації і туризму.

10. Матеріально-технічна база рекреації і туризму.

11. Основні туристські центри регіону та їхня специфіка.

12. Основні напрямки туристських потоків у регіоні.

13. Оцінка соціально-економічного та екологічного становища.

Таблиця 1 –Перелік завдань

1. Визначити сучасний стану та перспективи розвитку рекреаційної сфери 6. Визначити переваги та недоліки регіону у порівнянні з іншими.
2. Розкрити основні параметри формування рекреаційного попиту (географічні, часові, видові, соціальні). 7. Визначити основні туристські центри та напрямки діючих та перспективних туристських потоків з метою оцінки можливих соціально-економічних та екологічних наслідків.

Продовження табл. 1

3. Проаналізувати та охарактеризувати структури реального та потенційного попиту (з боку місцевого населення, сусідніх регіонів, віддалених регіонів, іноземних туристів). 8. Розробити сценарій розвитку регіону та його складових як туристських центрів.
4. Охарактеризувати можливості інфраструктури (обсяги та якість місць розміщення, підприємства обслуговування та ін..) 9. Визначити провідні та підлеглі групи рекреаційних ресурсів.
5. Визначити туристську спеціалізацію району, його місце на внутрішньому та міжнародному ринку. 10. Виявити пріоритетні види туризму, що визначають унікальність району.

Перелік рекреаційних районів та підрайонів України[1]

Рекреаційні райони Рекреаційні підрайони
Одеський Судакський
Приазовський Євпаторійський
Феодосійський Феодосійський
Ялтинський Чорноморський
Євпаторійський Кримський
Придніпровський Алуштинський
Донецький Ялтинський
Придністровський Роздольненський

Наши рекомендации