Наукова, аудиторна та позааудиторна складова дисципліни

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВАУКРАЇНИ

Таврійський державний агротехнологічний університет

Кафедра Екології та охорони

Навколишнього середовища

ЗБІРНИК МЕТОДИЧНИХ ВКАЗІВОК

ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

з дисципліни “Загальна екологія”

Спеціальність 6. 040106 “Екологія, охорона навколишнього

середовища та збалансоване природокористування”

Мелітополь, 2010

Збірник методичних вказівок до самостійної роботи з дисципліни “Загальна екологія”. Напрям підготовки 0708 „Екологія”, спеціальність “Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування ”/ Волох А.М.., Федюшко М.П. – Мелітополь: ТДАТУ, 2010. – 51с.

Розробники:

Волох А.М. – д.б.н., професор кафедри ЕТОНС

Федюшко М.П. – старший викладач кафедри ЕТОНС

Рецензент:

Халіман І.О. – доцент кафедри ЕТОНС

Розглянуто та схвалено на засіданні кафедри екологія та ОНС

“ 10 ” жовтня 2010 р., протокол № 2

Розглянуто та рекомендовано до друку

методичною комісією факультету АТЕ

“ 28 ” жовтня 2010 р., протокол № 2

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ...............................................................4

1 ЗАГАЛЬНИЙ ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ, ЇЇ МІСЦЕ ТА ЗНАЧЕННЯ ...................................................................................................... ..5

1.1 Наукова, аудиторна та позааудиторна складова дисципліни ................7

1.2 Кваліфікаційні вимоги до знань та умінь майбутніх

фахівців-екологів (знання, уміння) ............... ...............................................8

2 СТИСЛА ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ НАВЧАЛЬНИХ

ЕЛЕМЕНТІВ .................................................................................................... . 9

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ ...................................................................................50

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

БГЦ – біогеоценоз

БІК – біологічний кругообіг атомів

БС- біосфера

БСК – біохімічне споживання кисню

ВМ – важкі метали

ВМР – вторинні матеріальні ресурси

ГДК - гранично допустима концентрація

ГДС - гранично допустимий скид

ГМО - генетично модифіковані організми

ГС – геологічне середовище

ДДТ – діхлордіфенилтрихлоретан

ЕС- екосистема

ЕФ – екологічний фактор

ЖР – жива речовина

ЗР- забруднювальна речовина

ІС – інженері споруди

ЛОШ - лімітуюча ознака шкідливості

НС - навколишнє середовище

НП – нафтопродукти

НПС - навколишнє природне середовище

ПАВ – поліциклічні ароматичні вуглеводні

ПАН – пероксиацетилнітрат

ПВ – підземна вода

ПТС – природно-технічна система

ПХБ - поліхлоровані біфеніли

ПХДД - поліхлоровані дибензодіоксини

ПХДФ - поліхлоровані дібензофурани

ПЧЛ - приповерхнева частина літосфери

СЗВ –синьо-зелені водорості

СПАР – синтетичні поверхнево-активні речовини

ТПВ – тверді побутові відходи

ТХДД – 2,2,7,8-тетрахлордібензодіоксин

ХЕ – хімічний елемент

ХПК – хімічне споживання кисню

ХФВ – хлорфторвуглеці

ШР – шкідлива речовина

1 ЗАГАЛЬНИЙ ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ,

ЇЇ МІСЦЕ ТА ЗНАЧЕННЯ

Дисципліна „Загальна екологія” є однією з провідних в системі базової вищої освіти при підготовці фахівців за напрямом 0708 „Екологія”. Це є фундаментальна, інтегруюча дисципліна, тобто вона є узагальнюючою щодо вимог формування певного обсягу фундаментальних знань майбутнього фахівця і об’єднує чітко визначену кількість навчальних дисциплін у їх органічному поєднанні, формуючи цілісність уявлень та знання щодо складових цих дисциплін, відповідних змістовних модулів, виховує розуміння нагальної потреби гармонійних взаємовідносин між людиною та природою.

Навчальна дисципліна забезпечує формування базових екологічних знань, основ екологічного мислення професійного фахівця здійснювати вагомий внесок у формування масової екологічної свідомості населення, набуття необхідних умінь щодо прийняття відповідних рішень і т.п.

Навчальна дисципліна є основою майже для всіх інших дисциплін циклу професійної та практичної підготовки за напрямом екологія, а саме: моніторинг довкілля, економіка природокористування, екологія людини, екологічна експертиза, ландшафтна екологія, техноекологія, нормування антропогенного навантаження на природне середовище, екологія міських систем і т.п. В той же час існує велика кількість навчальних дисциплін, що забезпечують формування знань і умінь з конкретних модулів професійного спрямування, це: біологія, хімія, фізика, вища математика, метеорологія і кліматологія, гідрологія, ґрунтознавство, геологія з основами геоморфології, вступ до фаху і т.п.

Мета навчальної дисципліни – формування фундаментальних базових знань з традиційної екології та неоекології і здатності оцінювати сучасний екологічний стан та уміння прийняття управлінських рішень щодо охорони та захисту довкілля, раціонального природокористування.

В основу вивчення дисципліни покладено удосконалений механізм набуття знань, який здійснюється в аудиторному та позааудиторному режимі навчальної та наукової діяльності. Оцінювання за рівнями та критеріями знань здійснюється шляхом урахування засвоєних навчальних елементів.

Наукова, аудиторна та позааудиторна складова дисципліни

Дослідження поняття „екологія”, визначених різними авторами у різні роки слід за Е. Геккелем (М.І. Будико, Ю.А. Ізраель, В.М. Федоров, М.Ф. Реймерс, В.В. Дежкин, Ю. Одум, Ф. Рамад, Б. Небел, В.П. Кучерявий, Г.О. Білявський, Ю.А. Злобін, В.Ю. Некос та ін.). Аналіз поняття „екологія” з визначенням якісних та кількісних характеристик: наявність ключових слів, суджень, суттєвої ознаки Систематизація досліджень. Створення таблиці систематизованих даних. Дослідження змісту понять традиційної екології.

Дослідження змісту понять комплексу сучасних екологічних наук.

Здійснення аналізу відмінності у визначенні об’єкту та предмету вивчення у науках екологічного спрямування відповідно різним вимогам щодо визначення безпосередньо об’єкту та предмету.

Виконання творчих індивідуальних завдань за визначеними темами з використанням різноманітних наукових видань, підручників, довідників, енциклопедичних та картографічних видань.

1.2 Кваліфікаційні вимоги до знань та умінь майбутніх

фахівців-екологів (знання, уміння)

В результаті вивчення навчальної дисципліни „Загальна екологія” у майбутнього фахівця-еколога повинні бути сформовані наступні знання та уміння:

1) розуміння мети, задач вивчення навчальної дисципліни, знання програми дисципліни і вимоги до її засвоєння;

2) об’єкт, предмет, методи вивчення традиційної екології;

3) еволюція поняття “екологія”;

4) понятійно-термінологічний апарат традиційної екології (аутекологія, демекологія, синекологія і т.п.);

5) глобальні екологічні проблеми;

6) різноманітність біогеохімічних кругообігів, їх роль, механізм;

7) роль фотосинтезу і хемосинтезу у БС;

8) екологічні умови, фактори, ресурси;

9) визначення та роль середовища мешкання;