Методичні вказівки до виконання роботи. 1. Вивчення будови типової рослинної клітини на прикладі клітин епідерми соковитої лусочки цибулі (Allium cepa L.).

1. Вивчення будови типової рослинної клітини на прикладі клітин епідерми соковитої лусочки цибулі (Allium cepa L.).

Виготовити та розглянути мікропрепарат епідерми соковитої луски білої цибулини в розчині йоду в йодиді калію. Замалювати при великому збільшенні схему будови рослинної клітини, зробити позначення (рис. 2.1).

Пінцетом або препарувальною голкою знімають епідерму з поверхні лусочки цибулі, занурюють в краплю води на предметному склі зовнішньою стороною догори, накривають накривним скельцем. При великому збільшенні мікроскопу добре видимі світлі стінки клітин, в яких помітні непотовщені місця - пори. В середині кожної клітини в безбарвній зернистій цитоплазмі добре видно ядро з одним-двома ядерцями. В молодих клітинах ядро знаходиться в центральній частині і оточене цитоплазмою, яка розходиться від центру тяжами. Між тяжами цитоплазми розташовані вакуолі, заповнені клітинним соком. В більш старих клітинах ядро лежить в пристінному шарі цитоплазми, а центральну частину займає велика вакуоль.

Використання розчину йоду в йодистому калії робить чітко помітною границю між цитоплазмою і вакуолями. Даний реактив також є реактивом на білок, тому в результаті реакції білки цитоплазми набувають жовтого кольору, білки ядра - темно-жовтого, вакуолі - більш світлого кольору, клітинна оболонка залишається безбарвною.

2. Вивчення осмотичних явищ (плазмолізу і деплазмолізу) в рослинній клітині.

Виготовити мікропрепарат епідерми соковитої луски фіолетової цибулини (без використання реактиву) та дослідити осмотичні явища — плазмоліз і деплазмоліз. Замалювати схему цих процесів (рис. 2.2).

Всі клітини препарату в цьому випадку будуть рівномірно забарвлені антоціаном. Піпеткою з одного боку накривного скельця наносять розчин плазмолітика. З протилежного боку, не зрушуючи препарату, починають відсмоктувати воду фільтрувальним папером. При цьому необхідно дивитися в мікроскоп і слідкувати за тим, що відбувається в клітинах – повинно спостерігатися поступове відходження протопласту від оболонки клітини внаслідок виходу води з вакуолі. Наступає такий момент, коли протопласт повністю відходить від оболонки і набуває округлої форми (повний плазмоліз клітини). Потім наносять краплю води, яка за законом діалізу заміщує плазмолітик в клітині. При цьому повинно відбуватися поступове заповнення вакуолей клітинним соком та притискання цитоплазми до оболонки (деплазмоліз).

3. Дослідження кругового руху цитоплазми в клітинах листка валіснерії.

Виготовити препарат листка валіснерії в краплі води. Роздивитися основні структурні компоненти клітин – оболонку, цитоплазму, пластиди. При великому збільшенні виявити круговий рух цитоплазми в клітинах листка. Замалювати 3-4 клітин та стрілками позначити напрямок руху органел (рис. 2.3).

Пагони валіснерії за 30 хвилин до роботи поміщають в теплу воду (23-30 °С) і витримують на яскравому світлі. Потім відділяють шматочок листка і мікроскопують в краплині води при малому збільшенні. При цьому необхідно, щоб листок лежав верхньою стороною догори. При великому збільшенні в клітинах спостерігається переміщення пластид вздовж клітинної стінки, навколо великої вакуолі (вона займає центр клітини). Це пов'язано з рухом цитоплазми, яка підхоплює їх за собою. Такий рух називається круговим або ротаційним.

Контрольні питання і завдання.

1. Визначення клітини. Форми і розміри клітин.

2. Порівняльна характеристика будови рослинної і тваринної клітини.

3. Охарактеризувати будову та властивості структурних компонентів, характерних лише для рослинної клітини.

4. Перерахувати постійні та тимчасові компоненти рослинної клітини.

5. Цитоплазма, її структура.

6. Хімічний склад та властивості цитоплазми живої клітини.

7. Будова і функції мембран рослинних клітин.

8. Значення напівпроникності біологічних мембран у підтриманні гомеостазису клітини і забезпеченні життєдіяльності рослини в цілому.

9. Пояснити поняття „тургисцентний стан клітини”.

10. Описати явище осмоса і діаліза на прикладі фізико-хімичних процесів рослинної клітини.

11. Які характеристики дозволяють розглядати рослинну клітину як живий обєкт?