Методичні вказівки до виконання роботи. 1. Вивчення морфологічної будови простих листків з цільною листковою пластинкою.
1. Вивчення морфологічної будови простих листків з цільною листковою пластинкою.
Розглянути на живих об’єктах і гербарних зразках морфологічну будову листка. Розподілити гербарні зразки на 2 групи: 1) рослини із простими листками; 2) рослини із складними листками. Виконати опис декількох простих листків з цільною листковою пластинкою за планом:
1. Вид або рід рослини.
2. Тип листка (простий або складний).
3. Черешковий або сидячий.
4. Цільна або роздільна листкова пластинка.
5. Форма листкової пластинки.
6. Форма верхівки листка.
7. Форма основи листкової пластинки.
8. Форма країв листка.
9. Жилкування листка.
10. Форма основи листка (наявність прилистків, піхви, розтруба).
Спираючись на опис, замалювати контури листка, позначити листкову пластину, черешок, основу листка.
2. Вивчення морфологічної будови простих листків з роздільною листковою пластинкою.
Виконати опис декількох листків з роздільною листковою пластинкою за вищенаведеним планом. Замалювати, позначити лопаті, долі, сегмент).
3. Вивчення морфологічної будови складних листків.
Дати морфологічну характеристику декількох складних листків з гербарного матеріалу за планом:
1. Вид або рід рослини.
2. Назва складного листка (пальчасто-, перисто- і т.д).
3. Кількість листочків.
4. Характеристика листочків:
1) цільна або роздільна листкова пластинка;
2) форма листкової пластинки.
3) форма верхівки листка.
4) форма основи листкової пластинки.
5) форма країв листка.
6) жилкування листка.
5. Форма основи листка (наявність прилистків, піхви, розтруба).
Замалювати описані листки, на рисунку позначити листочки, черешочки, черешок, рахіс, основа листк).
3. Вивчення мікроскопічної будови дорсовентрального листка.
Виготовити тимчасовий препарат поперечного зрізу листка дуба (Quercus robur), розглянути його анатомічну будову. Роздивитися закономірності розташування тканин в листку. Замалювати, позначити складові частини (рис. 13.1а). На постійному препараті поперечного розрізу листка камелії японської розглянути анатомічну будову листкової пластинки, окремо роздивитися будову жилки (судинно-волокнистого пучка). Визначити тип провідного пучка, замалювати провідний пучок листка камелії (рис. 13.1б).
Листки дуба і камелії мають дорсовентральну будову (сплощені у спинно-черевному напрямку), отже, в результаті різного освітлення, верхня („черевна”) та нижня („спинна”) сторони листкової пластинки відрізняються за своєю анатомічною будовою. Такі листки називаються біфаціальними. Листок дуба вкритий одношаровим епідермісом, верхній та нижній епідерміс розрізняються: верхній епідерміс вкритий кутикулою, клітини крупні, продихів немає або вони одиничні; нижній епідерміс не має кутикули або вона дуже тонка, клітини дрібні, є продихи. Між шарами епідермісу розташована основна асиміляційна тканина листка – мезофіл, який також неоднорідний: під верхнім епідермісом розташований стовбчастий мезофіл (палісадна тканина) клітини якого витягнуті, щільно розташовані, з великою кількістю хлоропластів; під стовбчастим знаходиться губчастий мезофіл, клітини якого неправильної форми, із меншою кількістю хлоропластів, пухко розташовані, із великою кількістю міжклітинників. Провідні пучки листка мають такі ж тканинні компоненти, як і у стеблі; у листковій пластинці ксилема зорієнтована ближче до верхнього боку листка, флоема – до нижнього. Навколо провідних тканин розташовані клітини склеренхіми, що створюють арматуру листка.
При вивченні мікропрепарату зрізу листка камелії знайти і розглянути основні компоненти листка - епідерму, мезофіл, друзи, склереїди, судинно-волокнисті пучки, звернути увагу на взаємне розташування провідних та механічних тканин у складі жилок.
4. Вивчення мікроскопічної будови ізолатерального листка.
Виготовити тимчасовий препарат поперечного зрізу листка пшениці, розглянути його анатомічну будову. Замалювати будову листка пшениці у поперечному розрізі, підписати складові частини (рис. 13.2). Зробити висновок про спільні та відмінні риси в будові дорсовентрального та ізолатерального листків.
Ізолатеральну будову листкової пластинки мають листки, які сплощені в бічному напрямку і добре освітлюються з обох боків – такі листки мають цибуля, гладіолус, півники, багато злаків. Листки, в анатомічній будові яких не спостерігається диференціації на верхню та нижню частину, називаються уніфаціальними. У листках злаків клітини епідермісу витягнуті по осі листків, продихи орієнтовані в одному напрямку, мезофіл листка однорідний, недиференційований на палісадну та губчасту тканини, провідних пучків багато, в них дуже добре розвинена механічна тканина. В епідермісі пшениці, так само як і у проса, кукурудзи, пирію, є так звані моторні клітини – вони крупніше, вакуоля займає практично всю порожнину клітини.
5. Вивчення мікроскопічної будови листка фікуса.
Виготовити тимчасовий препарат поперечного зрізу листка фікуса. Роздивитися розташування тканин в листку. Замалювати будову листка фікуса у поперечному розрізі (рис. 13.3).
На відміну від листка камелії у фікуса під епідермою розташовані клітини гіподерми. Добре видно цистоліти. Важливо відмітити наявність у фікуса стовпчастої паренхіми біля нижньої епідерми.
6. Вивчення мікроскопічної будови хвої сосни.
Виготовити препарат листка (хвої) сосни і розглянути його анатомічну будову. Роздивитися аналогічні структури на постійному мікропрепараті. Замалювати будову хвої сосни (рис. 13.4). Зробити висновок про риси ксероморфізму у будові хвої.
На мікропрепараті хвої сосни поперечний розріз листкової пластинки має напівзакруглену форму, тобто його зовнішня поверхня невелика відносно об’єму. Епідерміс складається з товстостінних кубічних клітин, в глибині епідермісу розташовані продихи, під епідермісом – товстостінні клітини гіподерми. Мезофіл складається з із складчастої паренхіми, клітини якого утворюють численні складки в порожнину клітини. Лист сосни має два однакових колатеральних провідних пучка, які з’єднані між собою смужкою склеренхіми. Пучки оточені загальним кільцем з ендодерми. Ближче до краю мезофілу, під гіподермою розташовані смоляні ходи.
Контрольні питання.
1. Морфологічна будова і функції листка.
2. Будова простих і складних листків.
3. Типи жилкування листків.
4. Класифікація простого листка за обрисом, формою краю, формою верхівки, формою основи, роздільністю листкової пластинки.
5. Онтогенез листка.
6. Різноманітність листя (листові серії, формації листка, анізофілія, гетерофілія).
7. Мікроскопічна будова листка мезофіта у зв’язку із його функціями.
8. Анатомічна будова жилок.
9. Єдність провідної системи листка та стебла.
10. Особливості анатомічної будови біфаціального листка.
11. Особливості анатомічної будови еквіфаціального листка.
12. Спільні і відмінні риси в будові дорсовентрального і ізолатерального листка.
13. Будова тіньових і світлових листків.
14. Анатомічна будова хвої. Риси ксероморфізму в анатомічній будові листків.
15. Онтогенез листків.
16. Перетворення у листках у зв’язку із листопадом. Значення листопаду.
Завдання для самостійної роботи.
1. У комірках запропонованих таблиць розташувати відповідні рисунки:
| Форми верхівки листка | |||||
| Тупа | Усічена | Гостра | Загострена | Гострокінцева | Виїмчаста |
| Форми країв листа | |||||||||
| Цільно-краї | Зубчасті | Двічі-зубчасті | Пильчасті | Двічі-пильчасті | Нерівно-пильчасті | Городчасті | Виїмчасті | Хвилясті | Війчасті |
| Форми основи листкової пластинки | |||||||
| Клиноподібне | Округле | Серцеподібне | Усічене | Стрілоподібне | Списоподібне | Нерівнобічне | Звужене |
2. Охарактеризувати типи листків за формою листової пластинки: широко-яйцеподібний, яйцеподібний, вузько-яйцеподібний; округлий, еліптичний, ланцетний, продовгуватий; обернено-широко-яйцеподібний, обернено-яйцеподібний, обернено-вузько-яйцеподібний; лінійний.
3. Дати характеристики листків за типом розділення листкової пластинки: трійчасто-лопатевий, трійчасто-роздільний, трійчасто-розсічений; пальчасто-лопатевий, пальчасто-роздільний, пальчасто-розсічений; перисто-лопатевий, перисто-роздільний, перисто-розсічений; трійчасто-складний, пальчасто-складний, перисто-складний.
4. Заповнити таблицю „Анатомічна будова листка в зв’язку з його функціями”.
| Тканини листка | Гістологічні характеристики | Локалізація | Функції |
5. Записати в словник визначення термінів: лист, трофофіл, фотосинтез, листкова пластинка, основа лиска, черешок листка, дорсовентральний лист, ізолатеральний лист, біфаціальний лист, уніфаціальний лист, гіподерма, трихоми, мезофіл, стовбчастий мезофіл, губчастий мезофіл, жилки.
Лабораторна робота № 23