Економічні збитки від забруднення довкілля

Забруднення навколишнього природного середовища, яке виникає в результаті економічної діяльності, завдає шкоди трьом основним сферам: екосистемам, здоров'ю людей і господарським об'єктам. Виходячи з цього, розрізняють три види збитків: екологічний, соціальний та економічний.

Екологічний збиток характеризується порушеннями, які виникають в природних екосистемах.

Соціальний збиток наноситься, насамперед, здоров'ю людей внаслідок забруднення повітря, вживання неякісної питної води і забруднених продуктів харчування, підвищеного рівня шуму тощо. Це призводить до зростання захворюваності населення, скорочення тривалості життя людей, погіршення умов праці й відпочинку, міграції населення через погіршення стану довкілля.

Екологічний та соціальний збитки не підлягають абсолютно точній кількісній оцінці, тому що для більшості цих збитків взагалі неможливо знайти відповідний грошовий еквівалент. Скільки коштує спотворений ландшафт, смерть людей або їх хвороба, збіднення генофонду планети, руйнування біосфери? Тому здебільшого оцінюються економічні збитки.

Економічні збитки від забруднення довкілля – це виражені в грошовій формі фактичні або можливі втрати народного господарства, зумовлені погіршенням екологічної ситуації внаслідок антропогенної діяльності.

Економічний збиток можна схематично представити у вигляді двох складових:

– натуральних втрат у грошовому вираженні;

– витрат на ліквідацію негативних наслідків або заміну деградованих ресурсів.

До числа натуральних втрат належить, насамперед, руйнування природного ресурсу і прямий збиток, який несе економіка внаслідок такого руйнування. Наприклад, знищення ґрунту при відкритому видобутку корисних копалин або при відведенні сільськогосподарських земель під будівництво промислових об'єктів; загибель лісів внаслідок забруднення повітря; втрата різних видів матеріалів (зокрема, металів від прискореної корозії в умовах агресивного середовища, пошкодження облицювання будинків внаслідок забруднення повітря); втрати цінних елементів, що містяться в стічних водах, газових викидах, шлаках, відвалах тощо. Сьогодні в Україні накопичено близько 35 млрд. тонн відходів. Економічний збиток від втрати вторинних ресурсів, що містяться в цих відходах, обчислюється сотнями тисяч гривень.

Крім прямих втрат (натурального збитку), економічний збиток включає і витрати, викликані необхідністю ліквідації наслідків забруднення або виснаження природного середовища. Їх величина визначається витратами на компенсацію негативних наслідків цього впливу на різні господарські об'єкти. Це, насамперед, витрати на створення очисних споруд та забезпечення їх роботи. Величина таких витрат змінюється в залежності від передбачуваного ступеня очищення: з його підвищенням витрати на очисні споруди суттєво зростають. Наприклад, на цукрових заводах для досягнення повного очищення води необхідно затратити коштів у 100 разів більше, ніж для забезпечення очищення на 30 %.

Іншим прикладом є ліквідація наслідків техногенних аварій. Так, внаслідок аварії на ЧАЕС відбулося радіоактивне забруднення довкілля (збільшилася концентрація радіоактивних елементів у повітрі, воді, ґрунтах). Це спричинило натуральний збиток: руйнування будівель і комунікацій, загибель і хвороби людей, недоотримання електроенергії, виведення із господарського використання значних площ лісів та сільськогосподарських угідь.

Економічний збиток складається із грошової оцінки всіх перелічених втрат, а також додаткових витрат, пов'язаних із ліквідацією негативних наслідків аварії, а саме: побудовою і функціонуванням захисного накриття над зруйнованим енергоблоком, евакуацією і переселенням людей, побудовою місць для переселення постраждалих, прокладанням сотень кілометрів газових мереж, водопроводів, інших комунікацій, виплатою пенсій і грошової допомоги постраждалим внаслідок аварії. На даний час офіційно визнано, що економічні збитки України внаслідок Чорнобильської катастрофи становлять близько 180 мільярдів доларів.

У промисловості економічний збиток може визначатися також витратами на відшкодування недоотриманої продукції в результаті негативного впливу на навколишнє середовище (наприклад, зниження виробництва продукції в лісовій промисловості через зменшення або загибель місцевих лісових ресурсів), додатковими витратами на ремонт та утримання основних виробничих фондів, що зазнали прискореного зносу в зоні забруднення тощо.

Збитки в сільському господарстві обумовлюються зниженням цінності посівних площ на забруднених ділянках, причому це, по-перше, зниження врожайності сільськогосподарських культур, а по-друге – забруднення сільськогосподарської продукції. Урожайність зернових культур внаслідок забруднення зменшується на 20 – 25 %, соняшнику – на 15 – 20 %, овочів – на 15 – 30 %.

У забруднених районах зростає захворюваність великої рогатої худоби: лейкозом у 2 рази, туберкульозом в 1,5 рази, маститами в 1,9 разів вище, ніж в екологічно чистих районах. Знижується продуктивність худоби. Наприклад, у Донецькому регіоні надої молока на 13 – 14 % нижчі, ніж в умовно чистих господарствах. Зниження врожайності сільськогосподарських культур і продуктивності тваринництва на забруднених територіях викликає додаткові витрати на закупівлю цієї продукції в інших районах.

Збитки в комунальному господарстві можна розглядати як додаткові витрати на прибирання вулиць, більш часте фарбування дерев'яних і металевих конструкцій, їх ремонт тощо.

Необхідно зазначити, що у складі витрат, які виникають внаслідок забруднення природного середовища, повинні враховуватися і витрати, спричинені вторинним забрудненням довкілля (внаслідок спалювання відходів чи розміщення їх на звалищах). Наприклад, розміщення відходів на звалищах і полігонах, тобто безпосередньо у природному середовищі, спричиняє шкідливий вплив на всі його компоненти.

При цьому виникають економічні та соціальні збитки:

– пов'язані із лікуванням населення від хвороб, спричинених забрудненням повітря, ґрунтів і водних джерел;

– збитки від зменшення рекреаційної цінності території;

– внаслідок виведення із господарського використання значних площ земель;

– внаслідок неможливості вирощування екологічно чистої продукції рослинництва і тваринництва на прилеглих до звалищ територіях;

– збитки, пов'язані зі зменшенням обсягів зелених насаджень;

– зі зменшенням біорізноманіття;

– з підвищенням захворюваності культурних рослин і домашніх тварин.

– збитки внаслідок безповоротної втрати ресурсоцінних компонентів відходів;

Може постати питання, чому поховання відходів на звалищі в Україні залишається найбільш поширеним способом поводження з відходами? Така ситуація склалася внаслідок хибного уявлення щодо простоти і економічної дешевизни зазначеного методу, коли не враховуються наведені вище економічні збитки, спричинені забрудненням довкілля.

Таким чином, економічний збиток є комплексною величиною і складається зі збитків, що наносяться окремим видам реципієнтів внаслідок забруднення навколишнього середовища.

В якості основних реципієнтів розглядаються:

1) населення;

2) об'єкти житлово-комунального господарства (селітебна територія, житловий фонд, міський транспорт, зелені насадження тощо);

3) сільськогосподарські угіддя, тварини і рослини;

4) лісові ресурси;

5) рибні ресурси;

6) рекреаційні та лікувально-курортні ресурси;

7) елементи основних фондів промисловості і транспорту.

Сутність збитків від погіршення здоров'я населення полягає в недовиробництві національного прибутку через втрати робочого часу, додаткові витрати на медичне обслуговування, на виплату за листом непрацездатності і пенсій тощо.

Дослідження, проведені у США, показали, що в структурі економічних збитків від забруднення повітря, здоров'я населення посідає перше місце (37,9 %), друге – комунальне й побутове господарство (31,7 %), третє – транспорт і промисловість (29,8 %); четверте – сільське господарство (0,6%).

Залежно від мети розрахунків можна визначати декілька видів економічних збитків:

1) фактичні, тобто втрати або негативні зміни, що виникають внаслідок забруднення навколишнього природного середовища і можуть бути оцінені у вартісній формі у звітному періоді;

2) можливі, які спостерігатимуться в перспективі через можливе забруднення навколишнього середовища, тобто мають умовно-теоретичний характер;

3) відвернені, що становлять різницю між фактичними і можливими збитками;

4) ліквідовані – та частина збитків, на яку їх було зменшено завдяки здійсненню природоохоронних заходів;

5) потенційні – збитки, що можуть бути завдані суспільству в майбутньому через нинішнє забруднення навколишнього природного середовища.