Суб’єкти права користування АП

Суб’єктами охорони та права користування АП є підприємства, установи,організації,громадяни України, а також іноземні фізичні та юридичні особи. Державне управління в галузі ОАП відповідно до Закону здійснюють: КМУ;спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань охорони НПС; спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань охорони здоровя;Рада міністрів АРК,місцеві державні адміністрації, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування.

(1 питання не повністю)

1Найнижчий і найбільш вивчений шар - тропосфера - майже зовсім прозорий щодо сонячної короткохвильової радіації, але водяна пара, яка знаходиться в ній, та вуглекислий газ сильно поглинають двохвильову радіацію поверхні землі. Тому тропосфера нагрівається від поверхні землі, що викликає закономірне зниження температури з висотою (6-6,5°С на кілометр) і вертикальне переміщення повітря, а отже, утворення хмарності та опадів. Висота тропосфери в різних широтах неоднакова (7-10 км над полюсами та до 16-18 км над екватором).

Історія охорони атм.пов:

Охорона атмосферного повітря являє собою комплекс різних заходів, серед яких основними є державні заходи

Комуністична партія й Радянську державу проявляють постійну турботу про охорону навколишнього середовища. Так, 14 січня 1960 р. вийшла постанова ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР ' Про заходи для подальшого поліпшення медичного обслуговування й охорони здоров'я населення СРСР', у якім були намічені заходи щодо ліквідації й попередженню забруднення атмосферного повітря

У постанові Верховної Ради СРСР від 20 вересня 1972 р. ' Про заходи для подальшого поліпшення охорони природи й раціональному використанню природних ресурсів' прийнято вважати охорону атмосферного повітря однієї з найважливіших державних завдань

У розв'язках XXV з'їзду КПРС вказувалося про необхідність охорони атмосферного повітря й були розроблені конкретні завдання в цій області перед окремими міністерствами й відомствами. Щоб зменшити забруднення міст, XXV з'їзд намітив шляху переважного розвитку атомної енергетики

В 1980 р. був прийнятий Закон СРСР про охорону атмосферного повітря. Він містить ряд принципово нових положень, спрямованих на посилення охорони атмосферного повітря від забруднення й дру гих шкідливих впливів. У ньому вперше передбачене встановлення гігієнічних нормативів гранично припустимих концентрацій викидів забруднюючих атмосферу речовин

2 Забруднення атмосферного повітря

1. Забруднення або інша зміна природних властивостей атмосферного повітря шкідливими для життя, здоров'я людей або для довкілля речовинами, відходами або іншими матеріалами промислового чи іншого виробництва внаслідок порушення спеціальних правил, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи длядовкілля,-караються штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на той самий строк або-без такого.

3Атмосферне повітря забруднюється різними газами, дрібними часточка­ми і рідкими речовинами, які негативно впливають на живі істоти, по­гіршуючи умови їх існування. Джерела його забруднення можуть бути природними і штучними (антропогенними):

Штучні та природні джерела забруднення атмосфери:

Природне забруднення атмосфери. У нормі природні джерела за­бруднення не спричинюють істотних змін повітря. Інтенсивне поши­рення певного природного джерела забруднення на певній території (викиди попелу і газів вулканами, лісові і степові пожежі) можуть ста­ти серйозною причиною забруднення атмосфери. Так, під час виверження вулкана Кракатау у 1883 р. маса попелу та пилу становила 150 млрд. т, і вони поширилися майже по всій земній кулі. Внаслідок виверження вулкана на Алясці в 1912 р. в атмосферу надійшло понад 20 млрд. т пилу, який тривалий час утримувався в повітрі. Такі катастрофічні яви­ща зумовлюють іноді утворення світлонепроникного екрана навколо Землі, а також зміну її теплового балансу. Проте природні забруднення атмосфери здебільшого не завдають великої шкоди людині, бо відбува­ються за певними біологічними законами і регулюються кругообігом речовин, виявляються періодично.

Штучне (антропогенне) забруднення атмосфери. відбувається внас­лідок зміни її складу та властивостей під впливом діяльності людини. За будовою та характером впливу на атмосферу штучні дже­рела забруднення умовно поділяють на технічні (пил цементних за­водів, дим і сажа від згоряння вугілля) та хімічні (пило- або газо­подібні речовини, які можуть вступати в хімічні реакції).

4Вплив антропогенної діяльності та урбанізації на водні ресурси Виробнича (господарча) діяльність людини при використанні водних ресурсів визначає значний вплив на кількісні та якісні характеристики водних об’єктів та їх гідрологічний режим. Антропогенні зміни водності річок можуть бути дуже значними. Зростання промисловості та народонаселення з їх концентрацією в крупних містах ускладнює використання водних ресурсів. Так виник новий напрямок у гідрології - вплив урбанізації на режим і якість вод (міська гідрологія). Головні антропогенні чинники, що впливають на водні ресурси: регулювання стоку за допомогою водосховищ, зрошення та осушення земель, агротехнічні заходи, лісомеліорація, комунальне та промислове водоспоживання, урбанізація. Кількісна оцінка антропогенних змін водності річок складна, тому що вона відбувається на тлі просторово-часових коливань річкового стоку. Головна ж причина зміни водності річок - це коливання клімату. Найбільш істотний вплив на розподіл стоку на протязі року визначають водосховища та їх каскади, вирівнюючи стік шляхом його акумуляції під час повеней і збільшення витрат води у нижніх б’єфах у меженний період. Вплив на стік малих водосховищ і ставків (а їх дуже багато) в цих зонах може бути досить значним, досягаючи 10-15 % і більше. Вплив на загальний річний стік агролісомеліоративних заходів (полезахисні смуги, лісові насадження тощо) не значний за рахунок зменшення площинного стоку, але збільшення підземного. Отже, агролісомеліорації не можуть привести до виснаження водних ресурсів. Вони є чинниками, що регулюють стік всередині року. Зрошувальні меліорації підвищують інфільтрацію води в ґрунт і стік ґрунтових вод. Підвищується надходження ґрунтових вод в зону аерації, і підвищується випаровування. Найбільший вплив на водний баланс визначає випаровування з сільськогосподарських полів, інфільтрація на полях та з каналів. Зрошування, змінюючи мікроклімат поливних земель, впливає на розподіл стоку всередині року. Під впливом водозаборів літнього часу в районах інтенсивного зрошення стік зменшується на протязі вегетаційного періоду і дещо збільшується взимку. Осушувальні меліорації з послідуючим агротехнічним освоєнням боліт сприяє внутрішньорічному перерозподілу стоку. При цьому поверхневий стік зменшується завдяки акумулюючій ємності зони осушених боліт. Річний стік у перші роки після осушення боліт збільшується під впливом зменшення випаровування з водозбору і підвищеного ґрунтового живлення.. Узагальнюючи питання впливу антропогенних чинників (включаючи урбанізацію) на стік води, треба зазначити, що вони впливають на розподіл стоку всередині року і можуть зменшувати або збільшувати об’єм річного стоку. Найбільш чутливі до антропогенних впливів малі річки. При нераціональному використанні їхні річища і водність можуть повністю деградувати, викликаючи негативні екологічні наслідки не тільки у власних басейнах, але й у басейнах середніх і великих річок. Уже зараз існує проблема рекультивації малих і середніх річок.

13.При організації спостережень за станом повітря приводять попередні дослідження, які передбачають обстеження території за допомогою пересувних лабораторій, що здійснюють відбір та аналіз проб з метою вивчення розміщення діючих джерел забруднення.Після з’ясування наявного та перспективного рівнів забруднення атмосферного повітря оцінюють зміни концентрацій домішок у просторі й часі, розробляють схему розміщення стаціонарних постів спостереження на території міста та програми їх роботи. Діюча в Україні мережа спостережень за забрудненням атмосферного повітря охоплює пости ручного відбору проб повітря й автоматизовані системи спостережень та контролю оточуючого середовища (АСКОС). Проби для аналізу з постів ручного відбору передають в хімічні лабораторії. Пости спостережень за забрудненнями можуть бути стаціонарними, маршрутними та пересувними (підфакельними). На стаціонарних пунктах спостереження за забрудненням атмосферного повітря (ПСЗ) найчастіше використовують газоаналізатори (прилади для визначення якісного та кількісного складу газової суміші), які дають змогу в автоматичному режимі визначати і записувати на діаграмну стрічку концентрації певних речовин протягом доби.

14. Збір і обробка даних безперервної реєстрації

Система контролю здійснює спостереження і контроль за джерелами забруднення, викидами шкідливих речовин в атмосферу. З цією метою Міністерство охорони навколишнього природного середовища організовує спостереження за джерелами промислових викидів в атмосферу та дотриманням ними норм гранично допустимих викидів, контролює реалізацію заходів з охорони атмосферного повітря, дотримання відповідних вимог при розміщенні, проектуванні, будівництві та введенні в експлуатацію нових підприємств.При організації спостережень за станом повітря приводять попередні дослідження, які передбачають обстеження території за допомогою пересувних лабораторій, що здійснюють відбір та аналіз проб з метою вивчення розміщення діючих джерел забруднення.Після з’ясування наявного та перспективного рівнів забруднення атмосферного повітря оцінюють зміни концентрацій домішок у просторі й часі, розробляють схему розміщення стаціонарних постів спостереження на території міста та програми їх роботи.Моніторинг забруднення атмосферного повітря також передбачає контролювання транскордонного перенесення глобальних потоків домішок на великі відстані від місця викиду.Інформацію, отриману в результаті моніторингу забруднення повітря, за ступенем оперативності поділяють на такі види:– екстрена інформація (містить відомості про різкі зміни рівнів забруднення атмосферного повітря і негайно передається в контролюючі та господарські організації);– оперативна інформація (містить узагальнені результати спостережень за місяць);– режимна інформація (містить дані про середній та найбільший рівні забруднення повітря протягом тривалого часу, як правило за рік, використовується при плануванні заходів, оцінюванні збитків, зав-даних народному господарству внаслідок забруднення атмосферного повітря).Для забезпечення ефективності заходів з охорони повітря інфор-мація повинна бути повною і достовірною. Повноту інформації забезпечують достатня кількість контрольованих інгредієнтів, тривалий тер-мін спостережень, раціональне розміщення мережі. Достовірність інформації досягається неухильним дотриманням нормативних вимог.Спостереження та оцінювання забруднення атмосферного повітря в містах України здійснюють за даними спостережень, які проводять у 54 містах на 166 стаціонарних постах та на 2 станціях транскордонного переносу.