Перелік питань для підготовки студентів до ІСПИТУ

„Загальні питання гігієни та екології”

1. Гігієна як наука, її місце в роботі лікарів медичного (лікувального) профілю.

2. Мета, завдання та методи гігієнічних досліджень. Розвиток гігієни в Україні. Принципи гігієнічного нормування.

3. Історія виникнення та основні етапи розвитку гігієни.

4. Санітарія, як галузь практичної діяльності в системі охорони здоров’я. Стуктура санітарної служби в Україні. Основи законодавства України про охорону здоров’я та санітарно-епідеміологічне благополуччя населення.

5. Основні напрямки наукових досліджень сучасної гігієни. Питання гігієни у програмі ВООЗ “Здоров’я для всіх у XXI столітті”.

6. Основні напрямки наукових досліджень кафедри загальної гігієни з екологією.

7. Екологія: мета, завдання, методи досліджень, основні напрямки, роль у збереженні здоров’я та профілактиці захворювань. Екологічна ситуація в Україні. Сомато- та психогенні фактори довкілля.

8. Основи законодавства України з питань охорони природи та раціонального використання природних ресурсів. Основні етапи вивчення впливу денатурованого навколишнього середовища на здоров’я населення.

9. Законодавство в галузі охорони довкілля. Шляхи і джерела забруднення довкілля. Методика вивчення впливу денатурованого природного середовища на здоров’я населення.

10. Сонячна радіація та її гігієнічне значення (спектр сонячного випромінювання, характеристика фізичних властивостей та біологічної дії, можливі зрушення у стані здоров’я та захворювання).

11. Інсоляція приміщень, види інсоляційних режимів.

12. Ультрафіолетова радіація як виробнича шкідливість (характеристика фізичних властивостей і біологічної дії, патологія). Профілактика захворювань при роботі, що пов’язана з впливом ультрафіолетової радіації.

13. Діапазон довжини хвиль ультрафіолетової та інфрачервоної частини сонячного спектра біля земної поверхні. Використання ультрафіолетового випромінювання для оздоровлення об’єктів довкілля.

14. Біологічний вплив довгохвильового, середньохвильового і короткохвильового ультрафіолетового випромінювання. Поняття про біодозу, профілактичну і оптимальну дозу ультрафіолетового випромінювання.

15. Ультрафіолетова недостатність, умови її виникнення та профілактика. Застосування геліопрофілактики і штучного ультрафіолетового опромінення для профілактики захворювань. Вплив надмірного ультрафіолетового випромінювання на організм та його профілактика.

16. Інфрачервона радіація як виробнича шкідливість (характеристика фізичних властивостей і біологічної дії, патологія). Профілактика захворювань при роботі, що пов’язана з впливом інфрачервоної радіації.

17. Фізіологічний вплив короткохвильового і довгохвильового інфрачервоного випромінювання на організм. Етіологія, патогенез і клініка перегрівання і сонячного удару .

18. Освітлення та здоров’я. Гігієнічні вимоги до освітлення. Зрушення у стані здоров’я та захворювання, що виникають в умовах недостатнього освітлення. Профілактика міопії у дітей та підлітків.

19. Атмосфера як елемент біосфери та фактор здоров’я (структура, склад, властивості, можливі зрушення у стані здоров’я та захворювання). Способи охорони атмосферного повітря від забруднень.

20. Метеорологічні фактори як виробнича шкідливість. Класифікація і характеристика мікроклімату. Зрушення у стані здоров’я та захворювання, що зумовлені впливом метеофакторів. Заходи щодо профілактики.

21. Атмосферний тиск як виробнича шкідливість (біологічна дія, прилади та одиниці вимірювання, патологія). Етіологія, патогенез, клініка та профілактика гірської, висотної і кесонної хвороб. Зони переносимості висот.

22. Вентиляція приміщень та її гігієнічне значення. Гігієнічна характеристика систем, видів та пристроїв для вентиляції приміщень. Показники якості повітря та ефективності вентиляції у приміщенні.

23. Мікроклімат приміщень та його гігієнічне значення. Класифікація мікроклімату. Гігієнічні основи оцінки мікроклімату приміщень. Методика комплексної оцінки впливу метеорологічних факторів на здоров’я людини.

24. Гігієнічна вимоги до опалення приміщень, його види.

25. Перегрівання, тепловий удар, переохолодження. Шляхи тепловіддачі організму: перелік; визначення понять та їхнє значення для терморегуляції організму. Методи профілактики.

26. Гігієнічна оцінка комплексного впливу параметрів мікроклімату на теплообмін людини (кататермометрія, еквівалентно-ефективні, результуючі температури).

27. Клімат та здоров’я населення (визначення, класифікація, кліматоформуючі та кліматохарактеризуючі фактори, їх гігієнічна характеристика).

28. Акліматизація людини (види, фактори, що впливають на акліматизацію, гігієнічні рекомендації). Особливості акліматизації у південних та північних широтах. Використання кліматичних факторів з оздоровчою та профілактичною метою, санаторно-курортного лікування при різних захворюваннях.

29. Погода і здоров’я населення (визначення, класифікація, погодоформуючі та погодохарактеризуючі фактори, вплив на організм людини. Вплив погоди на психоемоційний стан та здоров’я. Геліометеотропні реакції людини, визначення поняття, механізм їх виникнення.

30. Медичні класифікації погоди, значення показників, які лежать в їх основі.

31. Хімічний склад атмосферного і видихуваного повітря. Фізіологічне значення окремих його компонентів. Антропогенне забруднення повітря приміщень і його вплив на організм. Гігієнічне значення вуглекислого газу в повітрі приміщень. Гігієнічні норми вуглекислого газу в повітрі приміщень за Петтенкофером і Флюгге.

32. Умови життя в населених пунктах та здоров`я людини. Особливості формування міського середовища і гігієнічні аспекти життя в сучасному місті. Урбанізація як соціально-гігієнічна проблема.

33. Планування та забудова території населеного пункту. Принципи функціонального зонування території населених пунктів, розміщення в них житлових, промислових, будівельних, складських та рекреаційних зон. Гігієнічне значення зелених насаджень у населених пунктах.

34. Гігієна житла. Мікроклімат, опалення, вентиляція, природне та штучне освітлення.

35. Порівняльна гігієнічна характеристика основних джерел водопостачання.

36. Централізована і децентралізована система водопостачання, їхня порівняльна гігієнічна характеристика.

37. Загальна схема облаштування головних споруд водопроводу з підземних та поверхневих джерел водопостачання. Водопровідна мережа та її облаштування.

38. Порівняльна гігієнічна характеристика основних видів колодязів.

39. Основні елементи та правила благоустрію шахтного колодязя. „Санація” колодязів і знезаражування води в них.

40. Гігієнічні вимоги до організації санітарно-захисних зон в місці водозабору.

41. Правила відбору проб води для повного та скороченого аналізу з вододжерел та водогону, прилади. Методика консервування та транспортування.

42. Добова потреба у воді для санітарно-гігієнічних, фізіологічних та господарських потреб.

43. Показники якості питної води згідно з ДСанПіН 2.2.4-171-10.

44. Показники епідемічної безпеки питної води згідно з ДСанПіН 2.2.4-171-10.

45. Санітарно-хімічні показники безпечності та якості питної води згідно з ДСанПіН 2.2.4-171-10.

46. Показники фізіологічної повноцінності мінерального складу питної води згідно з ДСанПіН 2.2.4-171-10.

47. Органолептичні показники якості питної води (ДСанПіН 2.2.4-171-10).

48. Методика визначення епідемічної безпеки води за мікробіологічними показниками (ДСанПіН 2.2.4-171-10).

49. Вода як джерело інфекційних захворювань.

50. Вода як джерело неінфекційних захворювань.

51. Радіаційні показники безпечності питної води (ДСанПіН 2.2.4-171-10).

52. Санітарно- гігієнічне значення твердості води, види твердості.

53. Ендемічний флюороз, умови виникнення і шляхи профілактики. Стадії флюорозу зубів.

54. Ендемічний карієс, умови виникнення і шляхи профілактики.

55. Роль концентрації фтору у ґрунті в розвитку ендемічного флюорозу та карієсу.

56. Фтор як токсикологічний показник якості води. Гігієнічні нормативи вмісту фтору у питній воді та їхнє наукове обґрунтування в залежності від кліматичного регіону.

57. Процеси самоочищення води , методика визначення.

58. Загальні методи покращання води, їхня класифікація.

59. Спеціальні методи покращання (кондиціонування) води.

60. Фільтрація води, її гігієнічне значення.

61. Коагуляція води, гігієнічне значення, принцип. Флокулянти.

62. Гігієнічне значення та методи знезаражування води.

63. Гігієнічна характеристика фізичних (безреагентних) методів знезаражування води.

64. Гігієнічна характеристика хімічних (реагентних) методів знезаражування води.

65. Методи знезаражування індивідуальних запасів води.

66. Хлорне вапно. Гігієнічні вимоги до зберігання та використання.

67. Гігієнічні вимоги до хлорування води за величиною хлорпотреби, показники якості знезаражування води.

68. Гігієнічна характеристика методів хлорування води (з преамонізацією, подвійне хлорування, перехлорування).

69. Правила знезаражування водогінної мережі хлоруванням.

70. Правила відбору проб грунту для фізико-хімічного, бактеріологічного та гельмінтологічного аналізу.

71. Комплексна гігієнічна оцінка санітарного стану грунту.

72. Процеси та показники самоочищення грунту.

73. Поняття про геохімічні провінції та про геохімічні ендемічні захворювання.

74. Роль грунту у виникненні та розповсюдженні інфекційних захворювань та інвазій.

75. Грунт і захворювання неінфекційної етіології.

76. методика гігієнічного нормування вмісту шкідливих хімічних речовин у грунті.

77. Загальна схема та споруди для очистки побутових стічних вод.

78. Системи видалення рідких відходів, їхня гігієнічна характеристика.

79. Гігієнічна характеристика методів очистки стічної води.

80. Правила знешкодження епідемічно-небезпечних матеріалів. Особливості збору, тимчасового зберігання, видалення та знешкодження відходів з лікувально-профілактичних установ.

81. Гігієнічні вимоги до місць та видів поховання померлих.

82. Гігієнічне значення малої каналізації.

83. Каналізування населених місць, його гігієнічне значення.

84. Принципи очищення населених місць від твердих відходів. Біотермічне спалювання. Правила облаштування та розташування удосконалених звалищ. Методики знешкодження і утилізації промислових та радіоактивних відходів.

85. Гігієнічні принципи раціонального харчування.

86. Методики визначення енерговитрат людини та потреб в основних нутрієнтах.

87. Законодавчі норми фізіологічної потреби у харчових речовинах та енергії для різних груп населення, їхнє наукове обґрунтування.

88. Теорії харчування, функції їжі та види харчування.

89. Аліментарна патологія, її розповсюдженість та класифікація.

90. Поняття про харчовий статус організму та методики його оцінки.

91. Показники адекватності та збалансованості харчування. Методи та засоби медичного контролю за харчуванням окремих груп населення.

92. Класифікація та гігієнічна характеристика основних харчових речовин. Фізіологічні норми потреби в основних харчових речовинах та енергії різних груп населення. Методи оцінки харчування населення.

93. Основні принципи проведення санітарної експертизи харчових продуктів. Класифікація харчових продуктів та методи оцінки ступеня їх якості. Поняття про фальсифіковані і рафіновані продукти, а також продукти–сурогати.

94. Фізіолого–гігієнічне значення білків у харчуванні людини. Захворювання, зумовлені дефіцитом та надлишком білків та їхня профілактика. Поняття про білково–енергетичну недостатність.

95. Фізіолого–гігієнічне значення вуглеводів у харчуванні людини. Захворювання, зумовлені дефіцитом та надлишком вуглеводів та їхня профілактика.

96. Фізіолого–гігієнічне значення жирів у харчуванні людини. Захворювання, зумовлені дефіцитом та надлишком жирів та їхня профілактика. Ознаки псування жирів. Рафіновані і перегріті жири та їхнє гігієнічне значення.

97. Фізіолого–гігієнічне значення вітамінів у харчуванні людини. Захворювання, зумовлені дефіцитом та надлишком вітамінів та їхня профілактика. Гігієнічне значення смакових речовин у харчуванні.

98. Гігієнічне значення макро- та мікроелементів у харчуванні людини. Захворювання, що зумовлені дефіцитом та надлишком мікроелементів. Поняття про біогеохімічні провінції. Профілактика біогеохімічних ендемій.

99. Ендемічний зоб як гігієнічна проблема, його етіологія, профілактика.

100. Ендемічний флюороз та карієс як гігієнічна проблема, його профілактика.

101. Харчова і біологічна цінність молока та молочних продуктів. Кисломолочні продукти та їхнє лікувальне значення. Санітарна експертиза молока та молочних продуктів. Показники якості та ознаки фальсифікації і псування молока.

102. Харчова і біологічна цінність продуктів переробки зерна. Показники якості та псування борошна. Особливості організації та проведення медичної експертизи продовольства у польових умовах.

103. Харчова і біологічна цінність овочів та фруктів. Класифікація вуглеводів. Легко– та важкозасвоювані вуглеводи та їхнє гігієнічне значення.

104. Харчова і біологічна цінність м’яса та м’ясних продуктів. Санітарна експертиза м’яса та м’ясних продуктів. Ознаки псування м’яса. Профілактика захворювань, що пов’язані із споживанням недоброякісних м’ясних продуктів.

105. Харчова і біологічна цінність риби та рибних продуктів. Санітарна експертиза риби, рибних продуктів та консервів. Ознаки псування риби. Захворювання, що пов’язані зі споживанням рибних продуктів.

106. Гігієнічна характеристика методів і засобів консервування харчових продуктів. Санітарна експертиза консервів та харчових концентратів.

107. Харчові отруєння та їхня профілактика (класифікація харчових отруєнь, етіологічні фактори, тактика та обов’язки лікаря, який першим установив діагноз харчового отруєння). Загальна схема розслідування випадку харчового отруєння.

108. Харчові токсикоінфекції. Етіологія, патогенез, профілактика.

109. Ботулізм, етіологія, патогенез, профілактика.

110. Стафілококовий токсикоз, етіологія, патогенез, профілактика.

111. Харчові отруєння немікробної природи, етіологія, патогенез, профілактика.

112. Харчові отруєння мікробної природи, етіологія, патогенез, профілактика.

113. Харчові отруєння хімічної природи та їх профілактика.

114. Генетично-модифіковані організми, генетично-модифіковані продукти і здоров’я людини.

115. Гігієнічні основи лікувального та дієтичного харчування. Лікувальні властивості окремих продуктів, характеристика лікувальних дієт. Задачі та обов’язки лікаря–дієтолога.

116. Гігієнічні основи лікувально–профілактичного харчування.

117. Принципи харчування людей різних вікових груп, професій, спортсменів. Продукти геропротекторного спрямування.

118. Організація лікувального харчування в лікувально-профілактичних закладах та контроль за ним.

119. Науково – технічний прогрес та його вплив на якість харчування.

120. Генетично модифіковані продукти та соціально – гігієнічні проблеми пов’язані з їхнє використанням. Харчові та біологічні добавки.

121. Наукові принципи гігієнічного нормування хімічних речовин в харчових продуктах.

122. Стан здоров’я дітей та підлітків і фактори, що його формують. Принципи комплексної оцінки стану здоров’я дітей та підлітків. Групи здоров’я. Методика вивчення захворюваності та функціонального стану організму учнів.

123. Закономірності росту і розвитку дітей та підлітків. Показники фізичного розвитку дітей та підлітків, правила антропометрії, таблиці стандартів фізичного розвитку. Психо-неврологічний розвиток дітей і підлітків, його етапи, закономірності.

124. Фізичний розвиток як один з найважливіших критеріїв оцінки стану здоров’я. Методи оцінки фізичного розвитку.

125. Гігієнічні вимоги до земельної ділянки дитячих дошкільних закладів.

126. Гігієнічні вимоги до приміщень дитячих дошкільних закладів.

127. Оцінка функціональної готовності дітей до вступу в школу – фізичної і психологічної.

128. Гігієнічні вимоги до земельної ділянки загальноосвітньої школи.

129. Гігієнічні вимоги до планування та улаштування загальноосвітньої школи. Санітарно–протиепідемічний режим.

130.Гігієнічні основи навчально–виховного процесу в загальноосвітній школі (гігієнічні вимоги до розкладу уроків, структури уроку та організації його проведення).

131.Гігієнічні вимоги до дитячих меблів. Методика маркування парт та розсаджування школярів.

132.Гігієнічні вимоги до дитячих навчальних посібників та дитячих іграшок.

133.Гігієнічні вимоги до режиму дня дітей та підлітків (основні режимні елементи, їх тривалість, гігієнічні принципи оцінки режиму дня). Психогігієнічні основи навчальної та позашкільної діяльності.

134.Гігієнічні основи організації занять фізичною культурою і спортом дітей та підлітків. Види, форми та засоби фізичного виховання. Медичний контроль за фізичним вихованням учнів.

135Гігієнічні основи трудового і політехнічного навчання дітей та підлітків.

136.Гігієнічні вимоги до шкільних майстерень.

137.Гігієнічні аспекти професійної орієнтації та професійного відбору.

138.Задачі лікаря з регламентації режиму дня, умов перебування та проведення оздоровчих заходів у дитячих колективах.

139.Гігієнічні вимоги до організації харчування дітей різних вікових груп.

140.Фізичний розвиток як провідний показник стану здоров`я. Основні показники та регіональні стандарти фізичного розвитку.

141.Методики гігієнічної оцінки фізичного розвитку індивідуума та дитячого колективу.

142.Сучасні уявлення про епохальну та внутрішньо-вікову акселерацію. Поняття про біологічний та календарний вік.

143.Методика комплексної оцінки стану здоров`я дітей і підлітків. Основні критерії здоров`я. Розподіл дітей і підлітків за групами здоров`я.

144.Шкільна зрілість. Методика визначення функціональної готовності дитини до навчання у школі.

145.Принципи гігієнічного нормування навчальної діяльності. Гігієна навчальних занять у школі. Особливості навчання дітей шестирічного віку. Організація позашкільної діяльності та вільного часу. Організація навчально-виховного процесу в закладах освіти нового типу (гімназії, ліцеї, коледжі тощо), спеціалізованих школах, дитячих санаторно-оздоровчих установах.

перелік практичних робіт та завдань до ІСПИТУ

„Загальні питання гігієни та екології”

1. Дослідити просторовий і часовий температурний режим приміщення. Призначення, будова і принципи дії фіксуючих максимального і мінімального, реєструючих ртутного і спиртового термометрів, термографа.

2. Визначити вологість повітря аспіраційним і станційним психрометрами, гігрографом.

3. Визначити дефіцит насичення, фізіологічний дефіцит насичення, точку роси.

4. Призначення, будова і принцип дії ртутного барометра, барометра-анероїда, барографа.

5. Призначення, будова і принципи дії актинометра і піранометра.

6. Принцип біологічного, фотохімічного і фотоелектричного методів дослідження ультрафіолетового випромінювання.

7. Визначити біодозу, профілактичну і оптимальну дозу ультрафіолетового випромінювання.

8. Призначення, будова і принцип дії ультрафіолетметра, біодозиметра Горбачова.

9. Визначити світловий коефіцієнт, кут падіння світлових променів на робоче місце, кут отвору, коефіцієнт природної освітленості.

10. Визначити умови інсоляції і затінення приміщень розрахунковим методом за допомогою інсоляційної лінійки.

11. Призначення, будова і принцип дії люксметра.

12. Визначити освітленість у приміщені за допомогою люксметра .

13. Визначити штучну освітленість у приміщенні розрахунковим методом.

14. Призначення, будова і принцип дії чашкового, крильчастого анемометрів, циліндричного і кульового кататермометрів.

15. Визначити швидкість руху повітря анемометром і кататермометром .

16. Скласти розу вітрів та дати гігієнічний висновок.

17. Визначити кратність повітрообміну за швидкістю руху повітря.

18. Визначити вміст вуглекислого газу у приміщенні за методом Лунге-Цеккендорфа і дати гігієнічну оцінку санітарного стану повітря.

19. Визначити фактичну і необхідну кратність повітрообміну за вмістом вуглекислого газу.

20. Виміряти і оцінити показники мікроклімату у приміщенні.

21. Інтерпретувати метеоролого - синоптичні, геліогеофізичні та інші погодоформуючі фактори, визначати медичний тип погоди, складати її медичний прогноз і давати рекомендації щодо профілактики геліометеотропних реакцій.

22. Оцінювати кліматичні умови регіону і давати гігієнічні рекомендації щодо заходів акліматизації та використання кліматичних факторів з лікувально-профілактичною метою.

23. Відібрати пробу води з відкритого джерела водопостачання для повного аналізу.

24. Відібрати пробу води з відкритого джерела водопостачання для скороченого аналізу.

25. Відібрати пробу води з водогону.

26. Володіти методами консервування та правилами транспортування проб води.

27. Оцінити запах та смак води.

28. Оцінити забарвленість, каламутність води.

29. Визначити загальну та постійну твердість води.

30. Визначити вміст у воді аміаку.

31. Визначити вміст у воді нітритів.

32. Визначити вміст у воді нітратів.

33. Дослідити вміст активного хлору в хлорному вапні.

34. Визначити вміст залишкового хлору у воді.

35. Визначити необхідну кількість хлору для хлорування води за хлорпотребою.

36. Оцінити санітарний стан води за даними лабораторного аналізу.

37. Оцінити якість знезаражування води методом хлорування за хлорпотребою.

38. Оцінити якість знезаражування водогінної мережі.

39. Відібрати проби грунту для фізико-хімічного, гельмінтологічного та бактеріологічного аналізів.

40. Оцінити якість грунту за механічними та фізичними властивостями.

41. Оцінити якість грунту за комплексом показників санітарного стану грунту.

42. Визначити капілярність грунту.

43. Визначити гігроскопічність грунту.

44. Визначити водоємність грунту.

45. Визначити водопроникність грунту.

46. Визначити механічний склад грунту.

47. Визначити санітарне число грунту.

48. Визначити лімітуючу ознаку (показник шкідливості) при нормуванні хімічних речовин у грунті за даними лабораторного дослідження.

49. Розрахувати добові енерговитрати .

50. Розрахувати потреби організму в харчових речовинах.

51. Оцінювати адекватність харчового раціону енерговитратам розрахунковими методами за меню-розкладкою.

52. Оцінити харчовий статус за індексом Кетле.

53. Оцінити харчовий статус за показником Брока.

54. Оцінити харчовий статус за товщиною шкірно-жирової складки.

55. Дослідити харчовий статус організму.

56. Визначити кислотність хліба.

57. Визначити пористість хліба.

58. Визначити органолептичні властивості борошна.

59. Оцінити свіжість борошна.

60. Дослідити вміст домішок у борошні.

61. Визначити вміст клейковини у борошні.

62. Визначити густину молока.

63. Визначити кислотність молока.

64. Визначити наявність в молоці залишків соди і крохмалю.

65. Визначити бактеріальне забруднення молока.

66. Визначити чистоту молока за еталоном.

67. Визначити свіжість м’яса.

68. Оцінити зовнішній стан бляшаних консервів.

69. Діагностувати С-вітамінну недостатність.

70. Оцінити санітарний стан харчоблоку.

71. Дати оцінку додержання санітарних вимог до транспортування, зберігання харчових продуктів, їх кулінарної обробки, реалізації готової їжі.

72. Оформити термінове повідомлення про харчове отруєння.

73. Накреслити схему розслідування харчового отруєння.

74. Тактика та обов’язки лікаря, який першим установив діагноз харчового отруєння.

75. Провести соматоскопічні, соматометричні, фізіометричні дослідження фізичного розвитку дітей та підлітків.

76. Визначити основні та допоміжні розміри парти.

77. Визначити групу парти.

78. Дати гігієнічну оцінку навчального посібника.

79. Оцінити розклад уроків.

80. Оцінити фізичний розвиток дитини за сигмальними відхиленнями від середньоарифметичного.

81. Оцінити фізичний розвиток дитини за показниками сигми регресії.

82. Оцінити фізичний розвиток дитини за рівнем біологічного розвитку.

83. Оцінити фізичний розвиток дитини комплексним методом.

84. Оцінити режим дня дитини.

85. Визначити групу здоров’я дитини.

86. Визначити групу фізичного виховання дитини.

87. Оцінити функціональну готовність дитини до вступу у школу.