Аналіз соціально-побутового забезпечення
В районі зареєстровано 6 385 чол.- пенціонерів,у тому числі: за віком - 5 231 чол., 629 чол.-по інвалідності, регресники , 127 чол.-за вислугою років, 61 чол. отримують соціальні пенсії, 337чол.- Міністерства оборони України.
Щомісячний фонд виплати пенсій складає - 5942370 грн. Середньомісячна заробітна плата становить - 1652,32 грн, місячний фонд оплати праці - 5166900 грн. Обсяг реальних доходів населення - 172607,0 тис.грн.
Трудові ресурси - 11,813 тис.чол., у тому числі: працездатне населення у працездатному віці - 11,813 тис.чол. Зайнято в усіх сферах економічної діяльності - 4,225 тис.чол., у тому числі: у промисловості - 0,6 тис.чол., у сільському господарстві - 0,7 тис.чол., в інших галузях - 2,2 тис. чол. в державному управлінні - 0,7 тис. чол. Рівень зайнятості населення – 40,74 %. Рівень безробіття – 4,2 %
Мережа навчальних закладів налічує 17 денних загальноосвітніх навчальних закладів, в яких навчається - 2557 учнів, працює 315 вчителів; 1
навчально-виховних заклад інтернат ( 81 учеь, 34 вчителя); 16 постійних дошкільних закладів (594 дітей, 187 чоловік персоналу), а також дві дитячих позашкільних установ (будинки творчості дітей та юнацтва, школярів, клуби юних техніків, екологів, авіа-, автолюбителів, інші) на 11389 дітей. Налічується 16 шкільних бібліотек (бібліотечний фонд - 147 874 один.) та 1 книжковий магазин.
Медична допомога населенню району надається в 16 установах охорони здоров'я на 95 лікарняних ліжок, кількість лікарів - 38 чол.
Кількість середнього медичного персоналу - 117 чол. Забезпеченість лікарняними ліжками у розрахунку на 10 тис. населення - 42,6 ліжок
Планова ємність амбулаторно-поліклінічних закладів - 360 відвід. за зміну
Планова ємність амбулаторно-поліклінічних закладів у розрахунку на 10 тис. населення - 161,4. Забезпеченість лікарями на 10 тис. населення - 17,04 Працює 15 аптек.
Заклади культури Каланчацького району свою роботу спрямовують на формування та реалізацію в районі державної політики в галузі культури, забезпечують відродження, захист, зберігання та всебічний розвиток традицій, звичаїв, обрядів, духовних цінностей українського народу. Народні доми у своїй повсякденній практичній діяльності творчо використовують набуті і запроваджують нові, народжені сьогоденням форми і методи культурно-просвітницької роботи з урахуванням професійних, вікових, освітніх та інших особливостей і культурних запитів різних груп населення. Так в районі працюють 1 кінозал, 17 бібліотек, 1 музей,14 будинків культури, 2 сільських клуби, 11 клубів за інтересами, 2 дитячих шкіл мистецтв.Культурна спадщина району налічує 27 пам’яток історії, 6 – культури, 207 – археології. Налічується 23 релігійні конфесії, 22 культові споруди (церкви, монастирі, костели, мечеті, молитовні доми, синагоги, інше).
Зі спортивних об’єктів налічується 1 стадіон , 9 футбольних полів, 17 спортивних зали, 59 спортивних площадок, 3 фізкультурно-оздоровчих центри, 4 стрільбищ, тирів, 3 тренажерних зали.
Органи місцевого самоврядування - Районна рада (24 депутата, 10 працюючих), дві селищні ради (50 депутатів, 20 працюючих), 10 сільських рад (158 депутатів, 43 працюючих).
Виконавчі органи влади - районна державна адміністрація (71 працюючий), 4 управління (36 працюючих), 7 відділів (15 працюючих), 12
Виконкомів сільських і селищних рад (43 працюючих)
Курортно-рекреаційна зона Каланчацького району – це близько 600 га узбережжя. Протяжність берегової лінії складає 121,3 км, 1,3 км з яких придатні для розміщення пляжів. Тут розміщено 40 закладів для відпочинку та оздоровлення, загальна площа яких складає 44,9 га. Влітку в прибережній зоні можуть відпочити біля 14 тис. чол.
Зонування території Каланчацького примор’я склалося стихійно. Вимальовуються три основні групи, які можуть формувати рекреаційну зону:
Рисунок 1.9 – Фото зі супутнику місце розташування
с. Хорли, с. Приморське та с. Роздольне. Найбільш розвинену мережу оздоровчих закладів має село Хорли, яке розташоване на однойменному півострові. Заклади відпочинку для дітей знаходяться в с. Роздольне.
Через курортну зону району проходять веломаршрути, які дають можливість поєднувати швидкісне екологічно-чисте пересування та ознайомлення з історичними пам'ятками.Останніми роками швидко набуває популярності сільський зелений туризм, який має переваги перед готельним відпочинком, а саме: свіже повітря, тиша сільської місцевості, харчування на замовлення, проживання у затишних оселях та доступність для широких верств населення.
3.2 Природно - кліматичні Каланчацького района Херсонської області.
3 . 2.1.Природно-господарські умови об’єкту досліджень
Каланчацький район розташований на Північно-Причорноморській низинній рівнині на півдні Херсонськоої області. Територія Каланчацький району має площу 918,0 кв км,кількість населення складає 21,967 тис чоловік.
3.2.2.Кліматичні умови
Каланчацький район відноситься до другого агрокліматичного району. Землі знаходяться в зоні недостатнього зволоження. Клімат континентальний, жаркий, посушливий. Річна сума опадів коливається в межах 350-470 мм із зміною по роках від 140-160 до 600-650 мм. Найбільш дощовий місяць липень (35—60 мм), найбільш сухий - березень (20 - 29 мм). Протягом року зазвичай наголошується 100-120 днів з опадами 0,1 мм і більш, проте опади, що перевищують 5 мм і більше, випадають впродовж всього 21-23дней. Основна кількість опадів (60-70%) припадає на теплий період року переважно у вигляді злив, які, як правило, супроводжуються грозою, шквальним вітром, а іноді й градом. Добовий максимум опадів нерідко досягає 50-60 мм, а в гзких випадках - 150-180 мм і більше. Кількість опадів за вегетаційний період – 200-220 мм.Характерні тривалі бездощові періоди тривалістю 50-60 днів і більше. Сніжний покрив невисокий і нестійкий.Весняні заморозки припиняються у другій декаді квітня, але можливо й у тетій декаді травня. Осінні заморозки наступають в середньому у третій декаді жовтня, найбільш ранні у третій декаді вересня. До кінця 3 декади березня . гзедньодобова температура повітря переходить через 5°С. Середня тривалість безморозного періоду 180-200 днів, а вегетаційного - 225-230 днів. Абсолютний максимум, найбільш високої з температур 37-40°С, що коли-небудь спостерігалися, абсолютний мінімум -29- (-33)°С.Суховії спостерігаються щорічно. Центр з підвищеною повторюваністю суховіїв розташований в районі Нижні Серогози - Асканія-Нова. Гидротермічний коефіцієнт (ГТК) - відношення величини випавших опадів до випаровування за вегетаційний період - рівний 0,6-0,7.Район розташований в зоні неповного весняного промочування. Максимальні запаси продуктивної вологи в коренепоживному шарі грунту спостерігається навесні і зазвичай в метровому шарі складають 90-110 мм. У посушливі роки запаси складають всього 50-70 мм, а глибина промочування -40-60
Рік | Середня температура повітря по місяцах | |||||||||||
І | II | III | IV | V | VI | VII | VIII | IX | X | XI | XII | |
-1,8 | 4,3 | 6,7 | 10,2 | 17,8 | 21,4 | 26,9 | 23,1 | 19,1 | 11,6 | 7,1 | -4,6 | |
-1,6 | -5,1 | 1,1 | 8,5 | 19,0 | 21,0 | 22,5 | 23,5 | 17,3 | 11,7 | 6,2 | 2,4 | |
0,9 | 0,1 | 5,4 | 10,1 | 15,5 | 19,6 | 22,1 | 22,5 | 18,5 | 11,7 | 7,1 | 3,0 | |
2,7 | -1,2 | 2,2 | 10,6 | 18,3 | 20,4 | 23,4 | 24,7 | 19,6 | 11,7 | 5,2 | 2,7 | |
-5,8 | -2,8 | 3,9 | 10,4 | 15,3 | 21,9 | 23,1 | 24,8 | 18,7 | 12,9 | 5,9 | 3,7 | |
4,6 | 0,6 | 5,5 | 10,2 | 19,0 | 23,8 | 25,5 | 25,6 | 18,6 | 13,4 | 4,2 | 1,4 | |
-4,1 | 0,6 | 7Д | 11,7 | 16,0 | 22,1 | 24,0 | 24,8 | 17,4 | 13,1 | 7,0 | 1,7 | |
-0,7 | 2,7 | 5,3 |
Сума атмосферних опадів по роках, мм |
Таблиця2.1 |
Середня температура повітря,°С |
см
Роки | Сума атмосферних опадів. Мм | ||||||||||||
І | II | НІ | IV | V | VI | VII | VIII | IX | X | XI | XII | ||
6,7 | 13.6 | 35,5 | 24,5 | 1,4 | 32,6 | 4,3 | 47,9 | 52,0 | 58,1 | 52,8 | 1,9 | ||
46,3 | 44,7 | 19,8 | 12,6 | 0,4 | 19,6 | 61,3 | 17,1 | 8,7 | 16,3 | 34,4 | 29,6 | ||
61,7 | 33,4 | 12,1 | 0,6 | 66,6 | 28,7 | 38,0 | 83,0 | 7,0 | 59,1 | 20,4 | 44,9 | ||
40,2 | 60,9 | 15,5 | 3,8 | 9,8 | 54,9 | 83,8 | 27,4 | 20,6 | 58,1 | 66,2 | 125,5 | ||
17,7 | 24,1 | 47,4 | 17,0 | 46,3 | 18,3 | 12,3 | 54,9 | 7,9 | 17,1 | 47,1 | 12,1 | ||
34,5 | 16,8 | 20,7 | 16,0 | 4,5 | 21,6 | 15,0 | 60,8 | 64.8 | 17,4 | 58,2 | 13,9 | ||
9,9 | 10,3 | 67,4 | 51,7 | 22,7 | 11,7 | 90,5 | 0,0 | 66,5 | 9,4 | 9,4 | 23,0 | ||
26,3 | 45,0 | 22,3 | 22,5 | 34,2 | 18,3 | 29,8 | 22,6 | 53,9 | 18,3 | 14,1 | 11,0 | ||
Геоморфологія і рельєф
В геоморфологічному відношенні територія Каланчацького району Херсонської області являє собою частину лесового рівнинного плато Причорноморської низовини з широким розвитком замкнених подових знижень і загальним незначним нахилом поверхні на південь - в бік Чорного моря. Найбільші відмітки рельєфу (20 м) мають місце в північно-західній частині території району, на півдні в прибережній зоні поверхня рівнини знижується до 0,0 м. До моря рівнина обривається в деяких місцях уступом, висота якого збільшується з заходу на схід від 2-3 м у районі порту Хорли, до 10 м у районі с. Ставки.
Уся територія району відрізняється порівняно слабкою розчленованістю гельєфу і практичною відсутністю поверхневого стоку. Глибина ерозійного урізу подів і степових “блюдець” змінюється в межах від 0,5-1,0 до 7-12м. Ці зниження рельєфу більшою частиною сухі, але зустрічаються заболочені й обводнені. Найбільш великі з них: под “Інгіз” (лукопасовищна сівозміна - 3 127 га), под “Привільнянський” (колишня рисова система - 1 200 га, в теперішній час ВАТ “Херсонрибгосп”, под “Ставки” (ВАТ “Херсонрибгосп” - 571 га), под “Гараджа”
( рисова система - 431 га). Поди є скупченими ділянками живлення ґрунтових вод за рахунок накопичення поверхневого стоку атмосферних опадів і зрошувальних вод.
3.2.4.Ґрунти Основним типом ґрунту на території Каланчацького району Херсонської області є темно-каштанові солонцюваті ґрунти на лесах. Характерною рисою темно-каштанових грунтів є солонцюватість, яка, слід вважати, є реліктово-залишковою і зобов'язана своїм походженням винятково сухості клімату і засоленості материнської породи. Ця солонцюватість виражена в деякому ущільненні перехідного шару, що викликано пересуванням колоїдів, у спроможності давати плівку на поверхні, у рухливості гумусу і невеличкого його вмісту. Гіпс і розчині солі знаходяться на глибині біля 2,0 метрів.На ділянці поширені темно-каштанові, остатньо слабосолонцюваті грунти в комплексі з лучно-каштановими остатньо слабосолонцюватими слабосолоділими глеєвими, які представляють грунти невеличких подів і западин на ділянці. Гангулометричний склад грунтів - середньосуглинковий. Гумусовий шар складає 50-55 см. Закипання з соляною кислотою спостерігається з 45-55 см. Глибина злягання гіпсового шару 195-220 см. Темно-каштанові грунти за вмістом легкорозчинних солей для всього досліджуваного профілю до 2,0 м є незасоленими і слабозасоленими. Тип засолення в основному хлоридно-сульфатний. Вміст гумусу в орному шарі 2,8 %, у підорному 1,9 %. Темно-каштанові грунти першого метрового шару є незасоленними; з глибиною вміст солей починає зростати. Більшість грунтів асканійських степів автоморфні у своїй основі, їхня буферність полягає в спроможності протистояти зміні реакції середовища. Загроза зниження родючості зрошуваних земель полягає в незпеці засолення грунтів при підйомі рівнів грунтових вод [1]. Інша небезпека - ос лонцювання при контакті мінералізованих зрошувальних та грунтових вод з грунтами й погіршення фізичних властивостей грунтів, їхньої агрегатної структури. Тому для зберігання і підвищення родючості грунтів при зрошенні повинні бути витримані визначені межі зволоження і ступеня дренованості [ЗО].Грунти ділянки придатні для вирощування в умовах зрошення всіх районованих культур.
3.2.5.Геологічні та гідрогеологічні умови
На території області грунтотворними породами є леси, лесовидні суглинки, стародавні та сучасні алювіальні і морські відкладення, елювії карбонатних порід червоно-бурі глини. З них найбільш поширені леси і лесовидні суглинки різного гранулометричного складу від супіщаних до легкосуглинкових Найбільш важкими по гранулометричному складу є леси ллато та верхньопліоценової тераси, а найбільш легкими - лесовидні суглинки тераси - дельти Дніпра.
Територія, розташована близько біля моря, має вищий рівень стояння грунтових вод. У місцях, де Причорноморська низовина обривається високим уступом до моря (20-30 м) і дреновані балками, грунтові залягають на значній глибині.Гідрогеолого-меліоративний стан на території Каланчацького району в значній мірі визначається гідрогеологічними умовами водоносних горизонтів активного водообміну, тобто водоносних горизонтів (зверху вниз) у четвертинних відкладеннях, у пісках пліоцену і у вапняках неогену, що залягаютьна регеональному водоупорі нижньосарматських глин і мають напір, величина якого зростає в південному напрямку в міру наближення до берегової лінії Чорного моря. Найбільші площі з близьким заляганням РГВ мають місце в Олександрівської, Олексіївської. Гаврилівської, Привільської сільських рад та Каланчацької селищної ради. При цьому слід відмітити, що найбільші площі з малими глибинами рівня грунтових вод знаходяться переважно в господарствах, що тощують рис, де зниження РГВ здійснюється протягом міжполівного 'гоіодуза допомогою штучного дренажу.Мінералізація і хімічний склад ґрунтових вод району розглядається тільки в межах їхнього поширення з глибиною залягання менше 2,0 м, де ґрунтові води безпосередньо впливають на сольовий режим ґрунтів і на врожайність вирощуваних культур.
На площі 2541 га поширені ґрунтові води сульфатно-натрієвого і гідрокарбонатно- натрієвого складу з величиною мінералізації від 1...5 г/дм3 більше. Залягання таких вод на глибинах менше 2,0 м приводить до розвитку процесів засолення ґрунтів і содоутворення та зниженню врожайності сільськогосподарських культур.