Стаття 286. Порушення правил безпеки дорожнього руху

або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами

1. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспорт-, ним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження,-

карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

2 Ті самі діяння, якщо вони спричинили смерть потерпілого або заподіяли тяжке тілесне ушкодження,-

караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого

3 Діяння, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони спричинили загибель кількох осіб,-

караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років

Примітка Під транспортними засобами в цій етапі та статтях 287 289 і 290 слід розуміти всі види автомобілів, трактори та інші самохідні машини,

трамваї і тролейбуси, а також мотоцикли та інші механічні транспортні засоби

1 Основним безпосереднім об'єктом злочину є безпека руху й експлуатації автомобільного та деяких інших видів транспорту, перелік яких наведений у примітці до ст 286, а його додатковим обовязковим об'єктом - життя і здоров'я особи

2 Транспортними засобами, в зв'язку з керуванням якими настає відповідальність за ст. 286 (а також які є ознакою складів злочинів, передбачених ст ст. 287, 289, 290), виступають транспортні

засоби: 1) які приводяться в рух двигуном внутрішнього згоряння з робочим об'ємом понад 50 см або іншим механічним двигуном (електричним, паровим тощо), що забезпечує конструктивну швидкість, яка перевищує 40 км/год; 2) для керування якими потрібне посвідчення, що видається органами ДАІ і надає право пересування шляхами загального користування; 3} підлягають періодичному державному технічному огляду; 4) підлягають обов'язковому страхуванню цивільної відповідальності.

3. Об'єктивна сторона злочину включає такі обов'язкові ознаки:

1) діяння, 2) обстановку, 3) наслідки та 4) причинний зв'язок між діянням і наслідками.

Діяння полягає у порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту. Воно може вчинятися шляхом дії або бездіяльності і полягати у; 1) вчиненні дій, які заборонені правилами (проїзд на забороняючий сигнал світлофора, експлуатація автомобіля з певними технічними несправностями тощо); 2) невиконанні дій, які особа може і зобов'язана вчинити відповідно до вимог правил безпеки руху й експлуатації транспорту (незниження швидкості руху відповідно до дорожньої обстановки чи приписів дорожних знаків, неправильне користування зовнішніми світловими приладами). Про поняття водіння і експлуатації машин див. коментар до ст. 415.

Діяння при вчиненні цього злочину завжди пов'язане з недотриманням вимог відповідних нормативних актів - правил безпеки руху та експлуатації транспортних засобів. Такі правила встановлені у законах та інших нормативно-правових актах, насамперед Правилах дорожнього руху.

Обстановка вчинення злочину характеризується тим, що діяння вчиняється та наслідки настають в обстановці дорожнього руху, тобто в процесі пересування транспортних засобів. Тому не охоплюється ст. 286 заподіяння шкоди під час ремонту транспортних засобів чи в ході виконання ними певних спеціальних (не транспортних) операцій (наприклад, під час переміщення ґрунту бульдо зером, збирання врожаю самохідним комбайном).

Кримінальна відповідальність за ст. 286 настає за умови заподіяння наслідків у вигляді фізичної шкоди, яка є не менш небезпечною, ніж середньої тяжкості тілесне ушкодження. Про поняття середньої тяжкості тілесного ушкодження див. коментар до ст. 122. Заподіяння в результаті порушення правил безпеки дорожнього руху легких тілесних ушкоджень виключає застосування ст286,

Причинний зв'язок між діянням і наслідками має місце тоді, коли порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту, допущене винним, закономірно, з необхідністю тягне за собою наслідки, передбачені ст. 286.

Злочин вважається закінченим з моменту настання зазначених у ст. 286 наслідків.

4. Суб'єкт злочину спеціальний. Це осудна особа, яка досягла 16-річного віку і керує транспортним засобом. Особою, яка керує транспортним засобом, вважаються: водій; інструктор, який керує навчальним водінням; службова особа, яка дає водію обов'язкові для виконання вказівки. При цьому не мають значення наявність

чи відсутність в особи права володіння чи користування цим транспортним засобом, посвідчення на право управління транспортним засобом.

5. Суб'єктивна сторона злочину визначається ставленням винного до наслідків і в цілому характеризується необережною виною. При умисному ставленні до наслідків вчинене кваліфікується за статтями Особливої частини КК, що передбачають відповідні умисні злочини.

6. Кваліфікуючими ознаками злочину є спричинення в результаті порушення правил дорожнього руху або експлуатації транспорту: 1) смерті потерпілого або заподіяння тяжкого тілесного ушкодження одному чи кільком потерпілим (ч. 2 ст. 286). Якщо під час дорожньої події заподіяно тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості, то скоєне кваліфікується за частиною статті, яка передбачає найбільш тяжкий вид ушкоджень; 2) загибелі кількох осіб (ч. З ст. 286), За ч. З ст. 286 порушення правил безпеки руху й експлуатації транспорту кваліфікується тоді, коли смерть кількох осіб була результатом однієї дорожньої події. Дві чи більше подій, в результаті кожної з яких настала смерть однієї особи, не можна оцінювати як наслідок - загибель кількох осіб.

Закон України "Про дорожній рух" від ЗО червня 1993р. Закон України "Про транспорт" від 10 листопада 1994р. Закон України "Про автомобільний транспорт в ід 5 квітня 200 ї р. Правила дорожнього руху. Затверджені постановою КМ №1094 від ЗІ грудня1993р.

Правила експлуатації трамвая та тролейбуса. Затверджені наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству №103 від 10 грудня 1996р.

Правила користування трамваєм і тролейбусом в містах України. Затверджені наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №22від 18 листопада 1997р.

К

57.ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ ТА МОРАЛЬНОСТІ (ст.293 - ст.304)

Общественная опасность деяний, рассматриваемых в этом разделе, заключается в том, что они причиняют или ставят под угрозу причинения существенного вреда общественному порядку и нравственным основам жизни общества. Совокупность этих отношений и является родовым объектом указанных преступлений.

Общественный порядок- это совокупность общественных отношений, обеспечивающих спокойные условия жизни людей в различных сферах общественно полезной деятельности, отдыха, быта и нормальной деятельности предприятий, организаций, учреждений в этой сфере. Общественная нравственность- это взгляды, представления и правила, определяющие поведение, духовные и моральные качества, необходимые человеку в обществе, и соответствующие правила, определяющие условия нормального общественной жизни людей.Поэтому преступления против общественного порядка и нравственности можно определить как умышленные общественно опасные посягательства на общественный порядок в различных сферах обеспечения жизнедеятельности людей и нравственные основы жизни общества, взяты под охрану закона об уголовной ответственности. Исходя из непосредственных объектов эти преступления могут быть разделены на два вида: 1) преступления против общественного порядка (групповое нарушение общественного порядка - ст. 293, массовые беспорядки - ст. 294, призывы к совершению действий, угрожающих общественному порядку, - в . 295, хулиганство - ст. 296), 2) преступления против общественной нравственности (надругательство над могилой - ст. 297, уничтожение, разрушение или порча памятников истории или культуры - ст. 298, жестокое обращение с животными - ст. 299, ввоз, изготовление или распространение произведений, пропагандирующих культ насилия и жестокости, - ст. 300, ввоз, изготовление, сбыт и распространение порнографических предметов - ст. ЗОИ, создание или содержание мест разврата и сводничество - ст. 302, проституция или принуждение или втягивание в занятие проституцией - ст. 303, вовлечение несовершеннолетних в преступную деятельность - ст. 304).В свою очередь, преступления против общественной нравственности можно разделить на три вида: I) посягательство на основные моральные принципы и ценности в сфере духовной и культурной жизни общества (статьи 297, 298, 299 и 300), 2) посягательства на основные принципы нравственности в области половых отношений (статьи ЗОИ, 302 и 303), 3) посягательства на основные принципы нравственности в сфере нравственного и физического развития несовершеннолетних (ч. 2 ст. 299, части 2 и 3 ст. 300, части 2 и ст. ЗОИ, ч . З ст. 302, ч. З ст. 303, ст. 304).

К

Стаття 296. Хуліганство

1. Хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом,-

карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

2. Ті самі дії, вчинені групою осіб,- караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк до чотирьох років.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони були вчинені особою, раніше судимою за хуліганство, чи пов'язані з опором представникові влади або представникові громадськості, який виконує обовзязки з охорони громадського порядку, чи іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії,-

караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

4. Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, якщо вони вчинені із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень,-

караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

1. Основний безпосередній об'єкт хуліганства - громадський порядок. Його додатковим факультативним об'єктом можуть виступати здоров'я особи, авторитет органів державної влади, громадська безпека.

КК не пов'язує наявність хуліганства з його вчиненням у громадських місцях. Таким чином, громадський порядок може бути порушений і за відсутності сторонніх осіб чи у присутності лише потерпілого (вночі, у безлюдному місці, в квартирі). Однак вчиненая хуліганських дій у присутності інших людей, в обстановці проведення публічного заходу (покладення квітів до пам'ятника, концерт тощо) є однією із ознак, яка вказує на грубість порушення громадського порядку.

2. Об'єктивна сторона хуліганства в самому КК не конкретизована. Аналіз диспозиції ст. 296 показує, що обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього злочину є лише вчинення діяння. Саме ж діяння полягає в грубому порушенні громадського порядку, яке супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

Хуліганство може полягати у застосуванні насильства (побоїв, заподіяння тілесних ушкоджень) до потерпілих, знищенні або пошкодженні майна, безладній стрілянині, використанні сильнодіючих речовин з метою зірвати проведення масового заходу, проявах безсоромності, знущанні над безпорадними людьми тощо. Тобто хуліганство може виражатися у вчиненні діянь, які передбачені іншими статтями Особливої частини КК або КАП. Ознакою об'єктивної сторони хуліганства такі діяння стають з урахуванням місця, часу й обстановки, інших об'єктивних ознак, а також мотивів їх вчинення,

Кримінальне караним є грубе порушення громадського порядку. Грубість порушення громадського порядку визначається з урахуванням місця вчинення хуліганських дій, Їх тривалості, кількості і характеристики потерпілих, ступеня порушення їхніх прав та законних інтересів тощо. Таким чином, грубе порушення громадського порядку має місце тоді, коли йому заподіюється істотна шкода, коли хуліганство пов'язане з посяганням на інші правоохоронювані цінності, задля збереження яких підтримується громадський порядок, коли це зачіпає важливі інтереси чи інтереси багатьох осіб, коли відновлення порядку вимагає значних, тривалих зусиль.

3. Суб'єктом хуліганства є осудна особа, яка досягла 14-річного віку,

4. Суб'єктивна сторона хуліганства характеризується умисною виною і мотивом явної неповаги до суспільства. Неповага до суспільства - це прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Вказана неповага має бути явною. Це означає, що неповага до суспільства є очевидною, безсумнівною як для хулігана, так і для очевидців його дій.

5 Кваліфікований вид хуліганства (ч. 2 ст. 296) наявний, коли дії, передбачені ч. 1 ст. 296, вчинено групою осібПро поняття вчинення злочину групою осудив, ст. 28 і коментар до неї,

Особливо кваліфікованими видами хуліганства є; 1) вчинення його особою, раніше судимою за хуліганство; 2) хуліганство, пов'язане з опором представникові влади або представникові громадськості, який виконує обов'язки з охорони громадського порядку, чи іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії (ч. З ст. 296);

3) вчинення його із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень (ч. 4 ст. 296).

Особа, раніше судима за хуліганство, - це особа, яка має непогашену чи незняту судимість за вчинення злочину, передбаченого ст, 296 КК 2001 р„ або злочину, передбаченого ст. 206 КК 1960 р.

Про поняття одорудив, коментар до ст. 342, про поняття застосування зброї - коментар до ст. 146, а про поняття вогнепольної та холодної зброї - коментар до ст. ст. 262, 263р 410.

Предметами, спеціально пристосованими або заздалегідь заготовленими для нанесення тілесних ушкоджень, є будь-які речі, що не належать до зброї, які видозмінені чи спеціально знаходилися у

винного з метою завдання тілесних ушкоджень під час хуліганства (металевий прут, камінь, розбита пляшка тощо) Такі предмети можуть пристосовуватися із вказаною метою і в ході хуліганства Водночас аналізована ознака відсутня, якщо під час хуліганства використовуються предмети, які підібрані на місці вчинення злочину і при цьому не пристосовувалися для заподіяння тілесних ушкоджень

Постанова ПВС № 3 від 28 червня 1991 р "Про судову практику в справах про хуліганство"

К