Землі оборони: ПОНЯТТЯ, склад, функціональне використання та особливості здійснення правового використання Й охорони
Землі оборони є од ним із видів земель спеціального несільськогосподарського
призначення з особливим правовимрежимом щодо об єктів, суб'єктів використання цих земель. Відповідно до ст. 77 ЗК України землі оборони - це землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.
Правовий режим земель оборони визначений нормами ЗК України, МК України від 11 липня 2002 р., Законами України "Про оборону України" від 6 грудня 1991 р., "Про державний кордон України" від 4 листопада 1991 р., "Про використання земель оборони" від 27 листопада 2003 р., "Про державну прикордонну службу України" від 3 квітня 2003 р., постановою КМ України від 27 липня 1998 р. № 1147 "Про прикордонний режим", наказом міністра оборони України від 22 грудня 1992 р. № 483 "Про затвердження "Тимчасового положення про порядок отримання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних сил України та основні правила користування ними" і "Тимчасового керівництва з обліку земель (земельних ділянок) в органах квартирно-експлуатаційної служби Збройних сил України" та ін.
За ЗК України землі оборони можуть перебувати в державній і комунальній власності.
При цьому в комунальній власності можуть перебувати лише земельні ділянки під об'єктами соціально-культурного, виробничого та житлового призначення (ст. 84 ЗК України).
Військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються в постійне користування відповідно до вимог ЗК України.
Суб'єктами права постійного землекористування на землі оборони можуть бути військові частини, установи, підприємства, організації й військово-навчальні заклади, які належать Міністерству оборони, Міністерству внутрішніх справ, Службі безпеки, Адміністрації Державної прикордонної служби, військам Цивільної оборони та правоохоронним органам.
Особливості надання земельних ділянок у постійне користування військовим частинам під військові та інші оборонні об'єкти визначаються КМ України.
Розміри земельних ділянок, необхідних для розміщення військових частин та проведення ними постійної діяльності, як правило, законодавчо не нормуються і визначаються згідно з потребами на підставі затвердженої в установленому порядку проектно-технічної документації.
Навколо військових частин та оборонних об'єктів можуть створюватися зони з особливим режимом використання земель з метою забезпечення функціонування цих військових частин та об'єктів, збереження озброєння, військової техніки, іншого військового майна, охорони державного кордону України, захисту населення, господарських об'єктів і довкілля від впливу аварійних ситуацій, стихійних лих і пожеж, що можуть виникнути на цих об'єктах.
Розмір і правовий режим зон з особливим режимом використання земель установлюються чинним законодавством. Зміст режиму використання земель у межах цих зон визначається характером об'єкта, навколо якого встановлюються відповідні зони.
Заборонні зони можуть бути поділені на два види: а) внутрішні заборонні зони, які розташовано в межах земельних ділянок, закріплених за військовими частинами; б) зовнішні заборонні зони, розташовані на суміжних земельних ділянках. Основною відмінністю цю зон є те, що обмеження на зовнішніх зонах визначено законодавством, а на внутрішніх - установлюються командуванням відповідно військової частини.
Уздовж державного кордону України відповідно до Закону "Пре державний кордон" установлюється прикордонна смуга, у межах якої діє особливий режим використання земель.
Землі в межах прикордонної смуги та інші землі, необхідні для об лаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об'єктів, надаються в постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України.
З метою раціонального використання землі в чинному законодавстві передбачено можливість комплексного використання земель, на даних для потреб оборони. Зокрема, поряд з використанням для спеціальних цілей вони використовуються для здійснення господарсько діяльності підсобними сільськими господарствами військових частин Правовий статус підсобних сільських господарств військових частині подібний правовому статусу підсобних сільських господарств інших юридичних осіб. Правові засади здійснення у Збройних силах України господарської діяльності визначено Законом України "Про господарську діяльність у Збройних силах України" від 21 вересня 1999 р.
Військові частини за погодженням з органами місцевого самоврядування або місцевими органами виконавчої влади і в порядку, ви значеному КМ України, можуть дозволяти фізичним і юридичний особам вирощувати сільськогосподарські культури, випасати худобу та заготовляти сіно на землях, наданих їм у постійне користування При цьому землі, які виділені в користування Міністерству обороні України, забороняється займати для будівництва індивідуальних і кооперативних житлових будинків, гаражів, інших господарських будівель, а також під дачі та садово-городні ділянки.
Військові частини та інші землекористувачі зобов'язані використовувати надані їм земельні ділянки відповідно до вимог земельного і природоохоронного законодавства та з дотриманням вимог щодо забезпечення безпеки населення у процесі проведення ними постійної діяльності.
При проходженні на землях оборони ліній електропередачі та зв'язку й інших комунікацій умови їхнього використання визначаються договором між військовою частиною і відповідним підприємством, установою та організацією.
Власники або користувачі земельних ділянок, які межують із земельними ділянками, наданими військовим частинам, можуть вимагати встановлення земельних сервітутів відповідно до закону.
Розміщення, проектування, будівництво, реконструкція, введення в експлуатацію, експлуатація, консервація і ліквідація будівель, споруд та інших оборонних об'єктів, які можуть справляти прямий або опосередкований негативний вплив на земельні ресурси, здійснюються в порядку, визначеному законом.
На землях оборони встановлюються природоохоронні та інші обмеження щодо використання земель відповідно до закону.
У Міністерстві оборони України контроль за використанням і охороною земель, наданих у користування Збройним силам України, здійснюють Головне управління розквартирування військ і капітального будівництва Міністерства оборони України, Головне квартирно-експлуатаційне управління Міністерства оборони України, інженерне управління Головного командування Військово-Морських сил, Збройних сил України, управління (експлуатації фондів, розквартирування військ і капітального будівництва) Головного командування Військ Протиповітряної оборони Збройних сил України, квартирно-експлуатаційні управління видів Збройних сил України та оперативних командувань, квартирно-експлуатаційні частини районів, відділення морської інженерної служби.
РОЗДІЛ 6 ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ЗЕМЕЛЬ ПРИРОДООХОРОННОГО ПРИЗНАЧЕННЯ