Питання з модульно-рейтингового контролю

ПРОГРАМА І ПИТАННЯ ДО МОДУЛЬНО-РЕЙТИНГОВОГО КОНТРОЛЮ З НОРМАТИВНОГО КУРСУ

«БОТАНІКА. ВИЩІ РОСЛИНИ»

Для студентів біологічного факультету

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

ПРОГРАМА І ПИТАННЯ ДО МОДУЛЬНО-РЕЙТИНГОВОГО КОНТРОЛЮ З НОРМАТИВНОГО КУРСУ

«БОТАНІКА. ВИЩІ РОСЛИНИ»

Для студентів біологічного факультету

Київ

Фітосоціоцентр

ПРОГРАМА І ПИТАННЯ ДО МОДУЛЬНО-РЕЙТИНГОВОГО КОНТРОЛЮ З НОРМАТИВНОГО КУРСУ «БОТАНІКА. ВИЩІ РОСЛИНИ» для студентів біологічного факультету / Упорядн.: В.А.Баданіна, О.В.Тищенко, О.С.Абдулоєва, В.А.Соломаха. - Київ: Фітосоціоцентр, 2002. - с.

Затверджено до друку

Вченою радою

біологічного факультету

Київського національного університету

імені Тараса Шевченка

Київський університет імені Тараса Шевченка

Видання розраховане на студентів молодших курсівбіологічних факультетів університетів, педагогічних, сільськогосподарських та інших вузів України

Рцензензенти: доц. Л.Ф.Кучерява

Вступ

Курс «Ботанiка» є одним iз базових i необхiдний для пiдготовки бiологiв будь-якої спецiальностi. Зважаючи на значний обсяг матерiалу (курс включає 9 модулiв) i те, що вiн читається студентам першого курсу, вважаємо за доцiльне ознайомити студентiв з питаннями, якi пропонувались на кафедрi ботанiки в останнi роки i необхiднi для засвоєння нормативного курсу та успiшної здачi модулiв та іспиту.

Запропонованi питання стосуються чотирьох модулiв з нормативного курсу «Ботанiка. Вищі рослини»: «Морфологiя рослин», «Вищi рослини. Архегонiати», «Квiтковi рослини. Дводольнi», «Квiтковi рослини. Однодольнi».

Для зручностi при пiдготовцi до здачi модулiв, кожний модуль складається з двох частин: теоретичноi, котра охоплює лекцiйний матерiал, та практичної, яка включає питання i об’екти, що розглядались на лабораторному практикумi.

Програма

Вступ. Зміст і завдання систематики вищих рослин. Альфа-, бета-, гамма-систематика. Взаємозв’язок систематики з іншими суміжними дисциплінами. Коротка історія систематики вищих рослин. Основні етапи (періоди) і принципи побудови систем. Огляд головніших систем: утилітарних, штучних, природних, філогенетичних. Сучасні методи систематики вищих рослин.

Поняття про вид в історичному висвітленні. Основні типи і концепції виду. Таксономія, класифікація і номенклатура. Номенклатура вищих рослин, систематичні одиниці. Міжнародний кодекс ботанічної номенклатури.

Поділ рослинного світу на нижчі і вищі рослини. Основні відміни вищих рослин від нижчих. Уявлення про походження вищих рослин. Екологічна пластичність вищих рослин, географічне поширення, роль в природі та житті людини.

Класифікація вищих рослин. Дві лінії еволюції вищих рослин. Філогенетичні взаємозв’язки відділів вищих рослин. Поняття про архегоніальні і квіткові рослини.

Відділ Мохоподібні, або Бріофіти.Можливіпредки мохоподібних.Загальна характеристика, особливості морфології та розмноження. Екологія та поширення мохоподібних. Поділ на класи і порядки.

Клас Антоцеротовидні, або Антоцеротопсиди. Особливості будови гаметофіта і спорофіта; основні роди: Антоцерос та Феоцерос, поширення та екологія.

Клас Печіночники, або Маршанціопсиди. Особливості будови гаметофіта і спорофіта; таломні та листкостеблові форми. Порядок Маршанцієві: особливості морфології та розмноження. Основні представники: річчія водяна і маршанція поліморфна, їх поширення та екологія. Цикл розвитку печіночників на прикладі маршанції поліморфної.

Клас Листкостеблові мохи, або Бріопсиди. Особливості будови гаметофіта і спорофіта. Поділ на підкласи і порядки.

Підклас Сфагнові мохи, або Сфагніди. Порядок Сфагнові: характерні риси будови на прикладі сфагну болотного. Екологія, поширення, господарське значення сфагнових мохів.

Підклас Брієві мохи, або Брііди. Порядок Політрихові: особливості будови гаметофіта і спорофіта. Зозулин льон звичайний як представник порядку. Цикл розвитку листкостеблових мохів на прикладі зозулиного льону звичайного. Географічне поширення мохів; їх роль в рослинному покриві. Господарське значення мохів; мохи - торфоутворювачі.

Походження та еволюція мохоподібних.

Відділ Риніофіти. Своєрідність будови спорофіта, час існування, історія відкриття. Основні представники (куксонія, ринія велика, псилофіт первинний), їх зовнішній вигляд, розміри. Філогенетичне значення риніофітів.

Відділ Зостерофілофіти. Загальна характеристика; місце в системі; основні роди: Зостерофілум та Гослінгія.

Відділ Плауноподібні, або Лікоподіофіти. Загальна характеристика відділу; особливості морфології та розмноження. Мікрофілія. Рівноспоровість та різноспоровість. Поділ на класи і порядки.

Клас Плауновидні, адо Лікоподіопсиди. Вимерлі представники з порядків Астероксилові та Протолепідодендронові. Особливості їх будови, час існування, філогенетичне значення.

Порядок Плаунові: особливості будови гаметофіта і спорофіта. Цикл розвитку плауновидних на прикладі плауна булавовидного. Інші види порядку Плаунових (плаун річний, лікоподіела заплавна,баранець звичайний), їх поширення, екологія, практичне значення.

Клас Молодильниковидні, або Ізоетопсиди. Вимерлі представники порядку Лепідодендронові. Особливості їх будови, розміри, час існування, філогенетичне значення.

Порядок Плаункові: особливості будови, тип галуження, географічне поширення.

Порядок Молодильникові: географічне поширення, екологія на прикладі молодильника озерного. Цикл розвитку Молодильниковидних на прикладі плаунка плауновидного.

Червонокнижні плауноподібні.

Відділ Псилотоподібні, або Псилотофіти.Загальна характеристика; географічне поширення, місце в системі. Основні роди: Псилот і Тмезиптеріс. Риси примітивності в будові їх спорофіта і гаметофіта, що свідчать про древність походження псилотоподібних.

Відділ Хвощеподібні, або Еквізетофіти.Загальна характеристика відділу; особливості будови спорофіта та гаметофіта. Поділ на класи і порядки.

Клас Гіенієвидні, або Гіеніопсиди. Особливості будови, розміри, час існування, філогенетичне значення.

Клас Клинолистовидні, або Сфенофілопсиди. Особливості будови, розміри, час існування, філогенетичне значення.

Клас Хвощевидні, або Еквізетопсиди. Вимерлі представники хвощевидних: порядок Каламітові. Особливості їх будови, розміри, час існування, філогенетичне значення.

Порядок Хвощові: характерні риси будови спорофіта і гаметофіта; біологічне значення фізіологічної різноспоровості. Цикл розвитку хвощевидних на прикладі хвоща польового. Інші види хвощів (хвощ лісовий, хвощ польовий, хвощ великий та хвощ зимуючий), їх поширення та екологія. Господарське значення хвощових, їх роль в природі та житті людини.

Відділ Папоротеподібні, або Поліподіофіти. Загальна характеристика відділу. Особливості морфології та розмноження; чисельність, поширення. Макрофілія. Спорангії, соруси, синангії, спорокарпії. Рівно- і різноспоровість. Поділ на класи.

Викопні класи папоротеподібних: Аневрофітопсиди, Археоптеридопсиди, Кладоксилопсиди, Зигоптеридопсиди. Особливості їх будови, час існування, філогенетичне значення.

Клас Вужачковидні, або Офіоглосопсиди. Порядок Вужачкові: особливості будови спорофіта і гаметофіта. Примітивні риси будови і розвиток на прикладі вужачки звичайної. Інші види вужачкових (гронянка півмісяцева, або ключ-трава), їх поширення та екологія.

Клас Маратієвидні, або Маратіопсиди. Сучасне поширення, риси примітивності.

Клас Папоротевидні, або Поліподіопсиди. Характерні риси будови; рівно- і різноспоровість. Поділ на підкласи і порядки.

Підклас Поліподііди: різноманітність життєвих форм; особливості будови і розвитку, поширення.

Порядок Осмундові, або Чистоусові з одноіменною родиною: географічне поширення, екологічні особливості, основні представники (чистоуст королівський).

Порядок Багатоніжкові: родини Оноклеєві, Безщитникові, Щитникові, або Аспідієві, Аспленієві, Деннштедтієві, або Гіполепісові, Багатоніжкові. Основні представники родин, особливості їх екології та морфології. Цикл розвиток на прикладі чоловічої папороті.

Підкласи різноспорових папоротевидних: Марсилііди і Сальвінііди. Їх географічне поширення, особливості екології та морфології. Будова спорокарпіїв Сальвінієвих і Марсилієвих. Редукція гаметофітів. Цикл розвитку водних папоротей на прикладі сальвінії плаваючої.

Питання охорони рідкісних та зникаючих папоротеподібних. Походження та еволюція папоротеподібних.

Відділ Голонасінні, або Пінофіти.Загальна характеристика відділу; особливості морфології та розмноження. Будова насінного зачатку та особливості статевого процесу у різних груп голонасінних. Розвиток і будова жіночого і чоловічого гаметофітів. Пилок і запилення. Пилкова трубка і гаусторія. Чоловічі гамети - сперматозоїди і спермії. Будова насіння та його еволюційне значення.

Роль голонасінних в рослинному покриві Землі в геологічному минулому і в сучасну епоху.

Поділ голонасінних на класи і порядки, філогенетичні зв’язки між ними.

Клас Насінні папороті, або Лігіноптеридопсиди. Загальні риси будови, час існування, філогенетичне значення.

Клас Саговниковидні, або Цикадопсиди. Загальна характеристика, риси примітивності, чисельність. Основні представники (саговник поникаючий, цератозамія мексиканська), особливості їх будови, географічне поширення.

Клас Бенетитовидні, або Бенетитопсиди. Час існування, особливості будови їх спорофітів та двостатевого стробіла. Погляди на спорідненість бенетитів з квітковими (Арбер і Паркін). Вільямсонія велика і цикадеоідея етрусків.

Клас Гнетовидні, або Гнетопсиди. Загальна характеристика, особливості будови мікро- і мегастробілів та насінних зачатків. Погляди на ймовірні зв’язки з покритонасінними (Веттштейн). Поділ на порядки, їх географічне поширення. Порядок Ефедрові з одноіменною родиною і родом ефедра. Чисельність, особливості морфології, поширення та екологія.

Порядок Гнетові: особливості морфології, географічне поширення, основні представники (гнетум гнемон).

Порядок Вельвічієві з монотипною родиною, одним родом і одним видом вельвічія дивна. Риси будови, особливості росту стебла і листків, географічне поширення.

Клас Гінкговидні, або Гінкгопсиди. Поширення і чисельність у минулому і тепер. Порядок Гінкгові: характерні риси будови та цикл розвитку на прикладі гінкго дволопатевого.

Клас Хвойні, або Пінопсиди. Загальна характеристика, чисельність, географічне поширення, роль в рослинному покриві обох півкуль. Поділ на підкласи і порядки, філогенетичні зв’язки між ними.

Підклас Кордаітиди. Порядок Кордаітові: характерні риси будови, філогенетичне значення.

Підклас Хвойні, або Пініди. Порядок Араукарієві: характерні риси будови, поширення у минулому і тепер, основні представники (араукарія чілійська, агатис південний).

Порядок Соснові: характерні риси будови, чисельність, поширення. Головні роди родини Соснові: Сосна, Ялина, Ялиця, Модрина, Кедр, особливості їх будови, господарське та ландшафтне значення.

Порядок Кипарисові: характерні риси будови, чисельність, поширення. Родина Таксодієві: риси будови, поширення, релікти (секвойя вічнозелена, секвойядендрон велетенський, метасеквойя китайська, таксодій, або болотний кипарис).

Основні представники родини Кипарисові (кипарис вічнозелений, туя західна, широкогілочник східний, або біота східнаяловець звичайний, яловець козацький, яловець сибірський), їх поширення, практичне значення.

Порядок Подокарпові: характерні риси будови, поширення. Монотипність порядку.

Порядок Тисові: характерні риси будови (на прикладі тису ягідного), поширення у минулому і тепер, господарське значення.

Походження та еволюція голонасінних. Шляхи і методи раціонального використання, збагачення і охорони голонасінних.

Відділ Квіткові, або Покритонасінні.Загальна характеристика, риси будови, поширення. Роль квіткових в утворенні рослинного покриву Землі. Різноманітність, пластичність і чисельність, практичне значення в житті людини і тваринного світу.

Квітка і її частини. Роль комах в процесі перехресного запилення і еволюції квітки та суцвіття. Виникнення зародкового мішка як результат спрщення жіночого гаметофіта. Подвійне запліднення та його біологічне значення. Вторинність ендосперму, його характеристика і біологічна роль. Плоди, їх пристосувальні роси будови до різноманітних агентів поширення.

Різні погляди на час і місце виникнення квіткових. Питання про предка, про моно- чи поліфілетизм. Гіпотеза високоширотного походження квіткових. Шляхи міграції квіткових, фактори їх поширення

Принципи класифікації квіткових у старих класичних і сучасних філогенетичних системах. Аналіз головніших філогенетичних систем зарубіжних авторів (Енглер, Галлір, Хатчинсон, Кронквіст) та вітчизняних (Тахтаджян). Поділ квіткових на два класи: Дводольні та Однодольні. Основні відмінності між класами.

Клас Магноліопсиди, або Дводольні: Чисельність, риси будови, життєві форми, поширення, екологічна приуроченість. Сучасна філогенетична класифікація квіткових рослин А. Тахтаджяна. Поділ на підкласи, філогенетичні зв’язки між ними.

Підклас Магнолііди. Риси будови, основні порядки, родини. Місце в системі.

Порядок Магнолієцвіті: місце в системі дводольних, примітивні риси будови, життєві форми, поширення. Основні представники родини Магнолієві (магнолія великоквіткова, магнолія кобус, магнолія оберненояйцевидна, тюльпанне дерево), риси їх будови, біологічні та екологічні особливості, поширення.

Порядок Лавроцвіті: риси будови, життєві форми, поширення. Основні представники родини Лаврові (лавр благородний, камфорне дерево, коричник цейлонський), їх біологія, поширення та практичне значення.

Порядок Лататтєцвіті: примітивні риси будови, життєві форми, поширення. Основні представники родини Лататтєві (латаття біле, латаття сніжно-біле, латаття блакитне, глечики жовті, вікторія королівська), їх біологія, поширення та практичне значення.

Порядок Лотосоцвіті: відмінні риси будови від Лататтєвих. Основні представники родини Лотосові (лотос горіхоносний, лотос каспійський), їх біологія та поширення.

Підклас Ранункуліди. Філогенетичні зв’язки з підкласом Магнолііди. Риси будови, основні порядки, родини.

Порядок Жовтецевоцвіті: прмітивні та просунуті ознаки, життєві форми, поширення.

Родина Жовтецеві: життєві форми, еволюція квітки та плода. Поділ на підродини. Лікарські рослини (горицвіт весняний, анемона дібровна, анемона жовтецева), отруйні (жовтець їдкий, жовтець повзучий, чемерник) та декоративні (аконіт, дельфіній, сон широколистий, калюжниця болотна), риси їх будови, біологія, поширення.

Порядок Макоцвіті: особливості будови квітки та плодів, життєві форми, поширення. Представники родини Макові, що найчастiше зустрiчаються у флорi України (мак снотворний, м. дикий, чистотіл великий), їх практичне значення, особливості біології.

Підклас Каріофіліди. Риси спеціалізації у зв’язку із зростанням в умовах посушливого клімату. Основні порядки, родини.

Порядок Гвоздикоцвіті: особливості будови квітки та плодів, життєві форми, поширення. Основні представники родини Гвоздичні (зірочник ланцетовидний, з. середній, смілка звичайна, гвоздика садова, г. дельтовидна, г. турецька), риси їх будови, поширення, біологія. Основні представники родини Лободові (буряк звичайний, лобода біла, саксаул, курай, солонець), риси їх будови, біологія, поширення, практичне значення.

Порядок Гречкоцвіті: особливості будови квітки та плодів, життєві форми, поширення. Основні представники родини Гречкові (гречка їстівна, щавель кислий, щ. горобиний, гірчак звичайний, г. перцевий), риси їх будови, поширення, практичне значення.

Підклас Гамамеліди.Філогенетичні зв’язки з підкласом Магнолііди. Перехід до анемофілії як одна з основних ліній еволюції. Спрощення в будові квітки у звязку з вітрозапиленням. Основні порядки, родини.

Порядок Букоцвіті: характерні риси будови, місце в системі. Основні представники родини Букові (бук лісовий, б. східний, дуб звичайний, д. корковий, д. скельний, каштан їстівний), риси їх будови, біологія, поширення і значення.

Порядок Березоцвіті: відмінні риси будови від Букоцвітих. Основні представники родини Березові (береза поникла, б. пухнаста, вільха клейка, граб звичайний, ліщина звичайна), риси їх будови, біологія, поширення і значення.

Порядок Горіхоцвіті: характерні риси будови, місце в системі. Основні представники родини Горіхові (горіх грецький, г. чорний), риси їх будови, біологія, поширення і значення.

Підклас Діленііди. Риси будови, основні порядки, родини.

Порядок Вербоцвіті: характерні риси будови, місце в системі. Головні роди родини Вербові: Верба, Тополя), відмінні риси в їх будові. Основні представники (тополя біла, т. чорна, т. тремтяча, т. пірамідальна, верба біла, в. козяча, в. гостролиста, в. вавілонська), їх біологія, поширення та значення.

Порядок Гарбузоцвіті: характерні риси будови, місце в системі. Основні представники родини Гарбузові (гарбуз звичайний, огірок посівний, кавун звичайний), їх біологія, поширення та господарське значення.

Порядок Каперцецвіті: характерні риси будови, місце в системі. Родина Капустяні, або Хрестоцвіті: городні та олійні рослини (капуста, ріпа, редька, катран, рапс, рижій), декоративні (левкой, матіоли, лакфіоль), бур’яни (грицики, гикавка, талабан). Риси їх будови, біологія, поширення, значення в житті людини. Походження культурних видів родини.

Порядок Мальвоцвіті: поділ на родини, особливості будови квітки та плодів, життєві форми, поширення. Представники родини Мальвові (лаватера тюрінзька, алтея лікарська, мальва садова (штокроза), бавовник звичайний, калачики круглолисті), риси їх будови, біологія, поширення та значення. Представники родини Липові ( ), поширення, значення в житті людини.

Порядок Кропивоцвіті: поділ на родини, обливості будови квітки та плодів, життєві форми, поширення. Основні представники родини Шовковицеві (шовковиця біла, фікус кімнатний, інжир). Основні представники родини Коноплеві (коноплі посівні, хміль звичайний). Основні представники родини Кропивові (кропива дводомна, кропива жалка).

Підклас Розиди. Філогенетичні зв’язки з підкласом Діленііди. Риси будови, основні порядки, родини.

Порядок Розоцвіті: місце в системі дводольних, філогенетичні зв’язки з іншими порядками. Родина Розові: поділ на підродини. Спірейні (спірея середня, с. верболиста), Розові (шипшина собача, малина, ожина, суниці лісові, с. садові, перстач гусячий), Яблуневі (яблуня лісова, я. домашня, груша звичайна, г. домашня, глід український, горобина домашня), Сливові (слива домашня, терен колючий, вишня звичайна, черешня, мигдаль звичайний, абрикос звичайний, персик звичайний), риси їх будови, поширення, значення в житті людини.

Порядок Бобові: характерні ознаки, місце в системі. Родина Бобові: риси будови, примітивні та спеціалізовані ознаки, поділ на підродини. Харчові (квасоля звичайна, горох посівний, арахіс підземний ), кормові (конюшина лучна, люцерна посівна, ), лікарські (буркун лікарський, солодка гола), декоративні (аморфа кущова, люпин жовтий, л. білий, л. багатолистий) рослини. Особливості їх біології, господарське значення.

Порядок Аралієцвіті. Основні представники родини Зонтичні: лікарські (любисток лікарський), ефіроолійні (кмин звичайний, коріандр посівний). Харчові та пряні (морква дика, м. посівна, петрушка кучерява, кріп пахучий), отруйні (цикута отруйна, болиголов плямистий) рослини, риси їх будови, біологія, господарське значення.

Підклас Ламііди. Риси будови, основні порядки, родини. Філогенетичні зв’язки.

Порядок Пасльоноцвіті: Основні представники родини Пасльонові (паслін чорний, картопля, помідор їстівний, беладонна звичайна, тютюн справжній, дурман звичайний, блекота чорна), риси їх будови, поширення, господарське значення.

Порядок Шорстколистоцвіті. Основні представники родини Шорстколистi (синяк звичайний, живокіст лікарський, огірочник лікарський, воловик лікарський, медунка темна, незабудка болотна, чорнокорінь лікарський), риси їх будови, біологія, поширення.

Порядок Ранникоцвіті. Основні представники родини Ранникові (ранник вузлуватий, дивина ведмежа, льонок звичайний, вероніка дібровна, в. колосиста, наперстянка пурпурова), риси їх будови, біологія, поширення.

Порядок Губоцвіті. Основні представники родини Глухокропивні (м’ята перцева, шавлія лучна, чебрець повзучий, материнка звичайна, глуха кропива біла), риси їх будови, поширення, господарське значення.

Підклас Айстериди. Риси будови, основні порядки, родини.

Порядок Дзвоникоцвіті:. Основні представники родини Дзвоникові (дзвоники середні, д. персиколисті, д. Скупчені), риси їх будови, біологія, поширення.

Порядок Айстроцвіті: Родина Айстрові: риси будови, поділ на підродини. Основні представники родини Айстрові (кульбаба лікарська, осот польовий, лопух справжній, волошка синя, нагідки лікарські, соняшник однорічний, с. бульбистий, чорнобривці розлогі, королиця звичайна, пижмо звичайне, деревій звичайний, полин гіркий, п. зичайний), риси їх будови, біологія, поширення, господарське значення.

Клас Ліліопсиди, або Однодольні: загальна характеристика класу, його основнi вiдмiнностi вiд Дводольних. Кодекс ознак загальної організації Однодольних. Кількість видів, родів, родин, порядків на земній кулі та у флорі України. Життєвi форми, поширення та екологiчна приуроченiсть Однодольних. Різні погляди щодо походження Однодольних, їх фiлогенетичнi зв’язки з Дводольними. Поділ на підкласи і порядки, філогенетичні зв’язки між ними.

Пiдклас Алiсматиди: загальна чисельність, риси будови, поширення та екологiчна приуроченiсть. Місце в системі; спорідненість з Лататтєцвітими. Основнi порядки та родини підкласу.

Порядок Частухоцвiті: життєвi форми та екологiчнi особливостi. Представники родини Частухові, що найчастiше зустрiчаються у флорi України.

Порядок Рдесникоцвiті: риси будови, екологія, поширення. Представники родини Рдесникові, що зустрiчаються у водоймах України.

Пiдклас Лiлiiди: загальна чисельність, риси будови та поширення. Центральне місце підкласу в системi однодольних. Класифiкацiя пiдкласу: основнi порядки, родини, типовi представники. Основні філогенетичні зв’язки між порядками підкласу.

Порядок Лiлiєцвiтi: загальна характеристика, походження, зв’язок з іншими порядками. Родини Лiлiйні, Пiвниковi, їх об’єм, поширення, характернi ознаки, філогенетичні зв’язки. Основні представники родини Лiлiйні, що зустрiчаються у флорi України (лілія лісова, або саранка, лілія біла, тюльпан гібридний, зірочки жовті, або гусяча цибуля жовта), риси будови, біологія. Основні представники родини Пiвниковi, що зустрiчаються у флорi України (півники болотні, п. угорські, п. німецькі, косарики садові (гладіолус), шафран Гейфеля), риси їх будови, біологія. Декоративнi, лiкарськi та цiннi в господарському вiдношеннi представники порядку Лiлiєцвiтi. Представники порядку Лiлiєцвiтi, що потребують охорони i занесенi до Червоної книги України.

Порядок Амарилiсоцвiтi: загальна характеристика, зв’язок з іншими порядками. Родини Гіацинтові, Цибулевi, Амарилiсовi, їх об’єм, поширення, характернi ознаки, філогенетичні зв’язки. Дикорослi та цiннi в господарському вiдношеннi рослини з родини Цибулевi (цибуля городня, часник, цибуля порей, ц. ведмежа).

Основні представники родини Гіацинтові (проліска дволиста, гіацинт східний), риси їх будови, біологія.

Представники родини Амарилiсових, що зустрiчаються у флорi України (нарцис жовтий, н. білий, підсніжник білий, білоцвіт весняний), риси їх будови, біологія. Види, що потребують охорони.

Порядок Холодкоцвiтi: загальна характеристика, зв’язок з іншими порядками. Родини Конвалiєві, Холодкові, їх об’єм, поширення, характернi ознаки, філогенетичні зв’язки. Представники родини Конвалiєвих, що зустрiчаються

у флорi України (конвалія звичайна, купина багатоквіткова, веснівка дволиста), риси їх будови, біологія.

Представники родини Рускусові (рускус понтійський), риси їх будови, біологія.

Представники родини Холодкових, що зустрiчаються у флорi України. Особливостi будови вегетативних та репродуктивних органiв.

Порядок Зозуленцецвіті: поширення, життєвi форми та екологiчнi особливостi. Монотипність порядку. Особливостi будови квiток орхiдних у зв’язку з ентомофiлiєю. Представники родини Зозуленцеві, що потребують охорони i занесенi до Червоної книги України.

Порядок Ситникові: поширення, екологiчна приуроченiсть та життєвi форми. Основні представники родини, що зустрiчаються у флорi України.

Порядок Осокоцвіті: характерні ознаки, поширення та екологiчнi особливостi. Походження порядку, філогенетична спорідненість і відмінність від злаків. Монотипність порядку. Представники родини Осокові (осока волосиста, осока гостра, о. шершава, о. колхідська, пухівка багатоколоскова, куга озерна, комиш лісовий, ситняг болотний). Риси їх будови, біологія, поширення, значення в природi.

Порядок Тонконогоцвіті: характерні ознаки, життєві форми, поширення та екологiчнi особливостi. Вiдмiнність від Осокоцвітих. Філогенетична відокремленість порядку. Подiл родини Злакові на пiдродини: Бамбуковидні, Мітлицевидні, Просовидні. Найважливiшi представники (жито посівне, пшениця м’яка, овес посівний, ячмінь дворядний, просо звичaйне, кукурудза звичайна, рис посівний, пирій повзучий, тимофіївка лучна, ковила волосиста, лисохвіст лучний, тонконіг лучний, очерет звичайний, мітлиця тонка, костриця валіська), риси їх будови, біологія. значення. Найважливiшi культурнi злаки.

Пiдклас Арециди: загальна чисельність, риси будови, життєвi форми, поширення. Місце в системі та філогенетичні зв’язки. Класифiкацiя пiдкласу: основнi порядки, родини, типовi представники.

Порядок Арецидноцвіті: Життєвi форми, географічне поширення. Монотипність порядку. Родина Пальмові: географічне поширення; культура тропіків і субтропіків (кокосова пальма, фінікова, олійна). Значення пальм в життi та господарствi людини.

Порядок Ароiдноцвiті: екологiчнi особливостi та життєвi форми. Родина Ароiднi, їх об’єм i географiчне пширення. Особливостi будови суцвiть i квiток ароiдних. Декоративнi, лiкарськi та цiннi в господарському вiдношеннi представники родини Ароiднi.

Порядок Ряскові: Представники родини Ряскових, що зустрiчаються у водоймах України. Поширення та екологiчнi особливостi представникiв родини Рогозовi.

ПИТАННЯ З МОДУЛЬНО-РЕЙТИНГОВОГО КОНТРОЛЮ

«МОРФОЛОГІЯ РОСЛИН»

Загальні питання

Зміст, завдання та методи морфології рослин.

Історичний розвиток форми тіла у рослин.

Поняття про неклітинні та колоніальні організми.

Диференціація та її шляхи.

Вихід рослин на сушу.

Виникнення органів і тканин у процесі еволюції.

Теломна теорія В. Ціммермана.

Теорії походження квітки: псевдантова, стробілярна та теломна.

Сучасна теорія походження поодиноких квіток з редукованих суцвіть (А. Імс, Дж.Л. Стеббінс, А. Л. Тахтаджян).

Корінь і пагін як основні вегетативні органи, їх функції та будова.

Поняття про стелярну теорію.

Визначення поняття метаморфоз. Причини виникнення метаморфозів

у рослин.

Поняття про чоловічий і жіночий гаметофіт у покритонасінних рослин.

Утворення мікроспор (мікроспорогенез).

Мікрогаметогенез.

Насінний зачаток, його розвиток і будова.

Розвиток жіночого гаметофіту покритонасінних рослин (мегагаметогенез) і його будова.

Поняття про запилення у рослин.

Типи запилення.

Форми перехресного запилення.

Подвійне запліднення і його біологічне значення.

Вторинність ендосперму, його характеристика і біологічна роль.

Поява насіння і його еволюційне значення.

Відміни в будові насіння покритонасінних і голонасінних рослин, однодольних та дводольних.

Принципи класифікації плодів.

Морфогенетична класифікація плодів за типом гінецею.

Типи поширення плодів і насіння.

Гомологічні та аналогічні органи.

Розмноження рослин спорами.

Типи спор та типи розмноження.

Типи статевого процесу: хологамія, ізогамія, гетерогамія, оогамія.

Біологічне значення оогамії як еволюційно просунутого типу статевого процесу.

Пагін

Стебло як частина пагона

Визначення та функції пагона.

Частини пагона.

Загальна морфологія пагона: вузли та міжвузля, точка росту.

Типи галуження пагонів.

Поняття про акротонію, мезотонію, базитонію.

Типи пагонів за напрямком росту.

Річні та елементарні пагони.

Визначення поняття стебло.

Функції стебла.

Класифікація бруньок за розташуванням, функціями та походженням.

Будова бруньки.

Навести приклади рослин з ортотропними пагонами.

Навести приклади рослин з плагiотропними пагонами.

Навести приклади рослин з анiзотропними пагонами.

Навести приклади рослин з дихотомiчним галуженням пагонiв.

Навести приклади рослин з моноподiальним галуженням пагонiв.

Навести приклади рослин з симподiальним галуженням пагонiв.

Що таке епiкотиль?

Що таке гiпокотиль?

Що таке коренева шийка?

Що таке вузол?

Що таке метамер?

Зачаткові листки, що формуються в бруньці у вигляді горбочків та валиків, називаються ...

Місце переходу стебла в корінь називається…

Ділянка стебла між кореневою шийкою та сім’ядольними листками

називається ...

Ділянка стебла між сім’ядольними та першими справжніми листками називається ...

Ділянка стебла з вузлом, листком і брунькою, що повторюється вздовж осі пагона, називається ...

Місце прикріплення листка до стебла називається ...

Пагони, які ростуть вертикально, називаються ...

Пагони, які ростутьгоризонтально, називаються ...

Пагони, які в процесі росту змінюють свій напрямок, називаються ...

Лежачі пагони характерні для

а) полуниць;

б) споришу;

в) сосни гірської.

Повзучі пагони характерні для

а) полуниць;

б) споришу;

в) сосни гірської.

Листок як частина пагона

Визначення поняття листок.

Функції листка.

Морфологічне розчленування пластинки листка.

Форма краю листкової пластинки.

Ступінь розчленованості листкової пластинки.

Листкові серії та формації листків.

Поняття про гетерофілію та анізофілію.

Навести приклади рослин iз перисто-лопатевою листковою пластинкою.

Навести приклади рослин iз перисто-роздiльною листковою пластинкою.

Навести приклади рослин iз перисто-розсiченою листковою пластинкою.

Навести приклади рослин iз пальчасто-лопатевою листковою пластинкою.

Навести приклади рослин iз пальчасто-роздiльною листковою пластинкою.

Навести приклади рослин iз пальчасто-розсiченою листковою пластинкою.

Пальчасто-роздільна листкова пастинка у

а) клена польового, винограду;

б) герані лучної, інжиру;

в) жовтецю, конопель.

Пальчасто-розсічена листкова пастинка у

а) клена польового, винограду;

б) герані лучної, інжиру;

в) жовтецю, конопель.

Пальчасто-лопатева листкова пластинка у

а) клена польового, винограду;

б) герані лучної, інжиру;

в) жовтецю, конопель.

Перисто-роздільна листкова пастинка у

а) дуба звичайного, глоду;

б) кульбаби лікарської, осоту городнього;

в) редьки посівної, деревію.

Перисто-розсічена листкова пастинка у

а) дуба звичайного, глоду;

б) кульбаби лікарської, осоту городнього;

в) редьки посівної, деревію.

Перисто-лопатева листкова пластинка у

а) дуба звичайного, глоду;

б) кульбаби лікарської, осоту городнього;

в) редьки посівної, деревію.

Що таке розтруб?

Що таке пiхва?

Навести приклади рослин з розтрубом.

Навести приклади рослин з пiхвою.

Широка і розросла основа листка, що утворює трубку і охоплює вузол та стебло, називається...

Великі, зрослі між собою пазушні прилистки, що охоплюють нижню частину міжвузля, називаються…

Катафіли - це

а) приквіткові листки;

б) низові листки;

в) спороносні листки.

Гіпсофіли - це

а) приквіткові листки;

б) низові листки;

в) спороносні листки.

Листок, з пазухи якого виходить квітка, називається ...

Типи листкорозміщення (філотаксису).

Визначення спiрального, супротивного, мутовчастого та дворядного листкорозмiщення.

Листкорозмiщення, при якому вiд вузла вiдходять два листки, розмiщенi один навпроти одного, називається ...

Листкорозмiщення, при якому у вузлi розвиваються три i бiльше листкiв, називається ...

Листкорозміщення, при якому від вузла відходять два листки, розміщені один навпроти одного, називається ...

Навести приклади рослин із спiральним, супротивним, мутовчастим та дворядним листкорозмiщенням.

Прості і складні листки.

Навести приклади рослин з перисто-складними, пальчасто-складними та трiйчасто-складними листками.

Типи жилкування у листків.

Навести приклади рослин з дихотомiчним, сiтчастим, паралельним та дуговим жилкуванням листкiв.

Спеціалізація та метаморфози пагонів

Що таке каудекс?

Що таке кореневище?

Відміни між цибулиною і бульбоцибулиною.

Навести приклади лісткових і стеблових сукулентів.

Що таке кладодiї, фiлодiї, фiлокладiї?

Колючки пагонового походження характерні для

а) барбарису;

б) глоду;

в) кактусу.

Колючки листкового походження характерні для

а) барбарису;

б) глоду;

в) груші.

Вусики пагонового походження характерні для

а) гороху;

б) винограду;

в) чини.

Для яких рослин характернi вусики листкового походження?

Видозмінений підземний пагін, який служить місцем відкладання запасних поживних речовин, характеризується верхівковим ростом і поступовим відмиранням старих частин, називається ...

Видозмінене зелене сплющене стебло з необмеженим верхівковим ростом називається ...

Багаторічний орган пагонового походження, який служить місцем відкладання запасних поживних речовин, потовщується за рахунок діяльності камбію і поступово переходить у багаторічний корінь, називається ...

Сплющені черешки листків, котрі виконують функцію асиміляції через недорозвиненість листкової пластинки, називаються ...

Потовщений підземний пагін з одним або декількома зближеними міжвузлями, який утворюється на кінцях столонів, називається ...

Плоскі, листковидно розширені пагони, що формуються в пазухах

видозмінених лусковидних листків і мають обмежений ріст,

називаються…

В цибулині запасні поживні речовини відкладаються в ...

В бульбоцибулині запасні поживні речовини відкладаються в ...

Видозмінений підземний пагін, в якому запасні поживні речовини накопичуються в короткому потовщеному стеблі, оточеному плівчастими лусками, називається…

Корінь

Визначення поняття корінь.

Функції кореня.

Еволюційне виникнення кореня.

Частини головного кореня.

Зони молодого кореня.

Диференціація коренів у кореневих системах (типи коренів).

Типи кореневих систем.

Місце переходу стебла в корінь називається ...

Корені, що розвиваються на головному або на додаткових коренях, називаються ...

Корені, що розвиваються на стеблі, черешках, підземних пагонах, листках, називаються ...

Переважна більшість однодольних рослин має ... кореневу систему.

Переважна більшість дводольних та голонасінних рослин має ... кореневу систему.

Первинно-гоморизна коренева система утворена

а) повністю додатковими коренями, головний корінь взагалі відсутній;

б) головним, додатковими коренями та їх бічними відгалуженнями;

в) повністю додатковими коренями, коли головний корінь у проростка рано відмирає або не розвивається.

Вторинно-гоморизна коренева система утворена

а) повністю додатковими коренями, головний корінь взагалі відсутній;

б) головним, додатковими коренями та їх бічними відгалуженнями;

в) повністю додатковими коренями, коли головний корінь у проростка рано відмирає або не розвивається.

Алоризна коренева система утворена

а) повністю додатковими коренями, головний корінь взагалі відсутній;

б) головним, додатковими коренями та їх бічними відгалуженнями;

в) повністю додатковими коренями, коли головний корінь у проростка рано відмирає або не розвивається.

За характером розподілу основної маси коренів по горизонтах грунту розрізняють

а) стрижневу і мичкувату кореневі системи;

б) поверхневу, універсальну і глибинну кореневі системи;

в) первинно-гоморизну, вторинно-гоморизну та алоризну кореневі системи.

Спеціалізація та метаморфози коренів

Що таке коренеплоди?

Що таке кореневi шишки?

Для яких рослин характернi коренi-причiпки?

Якi рослини мають коренi-присоски?

Для яких рослин характернi повітряні корені?

Навести приклади рослин з ходульними та дихальними коренями.

Сильно потовщений головний корінь (а часто і нижня частина стебла), спеціалізований на виконанні запасаючої функції, називається ...

Сильно потовщені додаткові корені, спеціалізовані на виконанні запасаючої функції, називаються ...

Корені, що мають поперечну зморшкуватість при основі і здатні скорочуватись, називаються ...

Видозмінені корені омели, повитиці та інших рослин-паразитів називаються

а) дихальними коренями;

б) коренями-присосками;

в) коренями-причіпками.

Органи, за допомогою яких плющ чіпляється за опору, не що інше як

а) вусики пагонового походження;

б) корені-причіпки;

в) вусики листкового походження.

Ходульні корені характерні для

а) паразитів і напівпаразитів;

б) тропічних рослин - епіфітів;

в) представників мангрової рослинності.

Повітряні корені характерні для

а) паразитів і напівпаразитів;

б) тропічних рослин - епіфітів;

в) представників мангрової рослинності.

Суцвіття

Визначення поняття суцвіття.

Біологічна роль суцвіть.

Типи суцвіть та принципи їх класифікації.

Напрямки еволюції верхоцвітих суцвіть.

Навести приклади рослин, що мають сувiття кошик.

Навести приклади рослин, що мають сувiття сережка.

Навести приклади рослин, що мають сувiття китиця.

Навести приклади рослин, що мають сувiття щиток.

Навести приклади рослин, що мають сувiття головка.

Навести приклади рослин, що мають сувiття початок.

Суцвiття колос є

а) простим моноподіальним;

б) симподіальним;

в) складним ботричним.

Суцвіття пшениці є

а) простим моноподіальним;

б) симподіальним;

в) складним ботричним.

Суцвіття гіркокаштану звичайного є

а) складним моноподіальним;

б) простим рацемозним;

в) змішаним тирсоїдним.

До складних суцвіть належить

а) кошик соняшника;

б) тирс гіркокаштану;

в) початок кукурудзи.

Суцвiття кошик мають

а) конюшина, люцерна;

б) кульбаба, соняшник;

в) вишня, цибуля.

Суцвiття окружок мають

а) вишня, цибуля;

б) кульбаба, соняшник;

в) морква, кріп.

Квітка

Визначення та функції квітки.

Будова квітки.

Типи оцвітини.

Актиноморфні, зигоморфні та асиметричні квітки.

Поняття про “стать” квітки.

Типи зав’язі.

Типи гінецею.

Типи плацентації.

Будова тичинки та пиляка.

Принципи побудови діаграм і складання формул квітки.

Навести приклади рослин з актиноморфною квiткою.

Навести приклади рослин із зигоморфною квiткою.

Навести приклади рослин з асиметричною квiткою.

Як називається квiтка з верхньою зав’яззю?

Як називається квiтка з нижньою зав’яззю?

Як називаеться квiтка з напiвнижньою зав’яззю?

Що таке в’язальце?

Що таке плацента?

Що таке фунiкулюс?

Що таке халаза?

Що таке мiкропiле?

Чим представлений мiкроспорофiл у покритонасiнних рослин?

Чим представлений мiкроспорангiй у покритонасiнних рослин?

Чим представлений чоловiчий гаметофiт у покритонасiнних рослин?

Чим представлений жiночий гаметофiт у покритонасiнних рослин?

Рослини, що мають тичинкові і маточкові квітки на різних екземплярах, називаються ...

Рослини з тичинковими і маточковими квітками на одному екземплярі називаються ...

Рослини, у яких поряд з тичинковими і маточковими квітками зустрічаються маточково-тичинкові, називаються ...

Актиноморфна квiтка - це квiтка…

Зигоморфна квiтка - це квiтка…

Асиметрична квiтка - це квiтка…

Актиноморфний віночок характерний для квіток

а) картоплі, дзвоників, соняшника, бузку;

б) шавлії, гороху, кульбаби, хризантеми;

в) канни.

Зигоморфний віночок характерний для квіток

а) картоплі, дзвоників, соняшника, бузку;

б) шавлії, гороху, кульбаби, хризантеми;

в) канни.

Асиметричний віночок характерний для квіток

а) картоплі, дзвоників, соняшника, бузку;

б) шавлії, гороху, кульбаби, хризантеми;

в) канни.

Квітка називається підматочковою, якщо…

Квітка називається напівнадматочковою, якщо…

Квітка називається надматочковою, якщо…

Квітка називається навколоматочковою, якщо…