Розрахунок потреби в насінні сільськогосподарських культур
| Культура | Потреба, т | Урожайність,т | Посівні площі, га | % від площі ріллі | |||||
| Продаж | Корми | На насіння і страховий фонд | Оплата праці | Всього, т | |||||
| 1,0 | 2,0 | 3,0 | 4,0 | 5,0 | 6,0 | 7,0 | 8,0 | ||
| Вся площа ріллі | - | - | -- | - | 285,0 | 100,0 | |||
| озима пшениця | 210,0 | - | 10,2 | 220,2 | 3,7 | 57,0 | 20,0 | ||
| Кукурудза на зерно | 267,9 | 47,0 | 1,1 | 316,0 | 4,7 | 57,0 | 20,0 | ||
| Соя | 58,6 | 56,0 | 11,8 | 126,4 | 1,6 | 79,0 | 27,7 | ||
| Кукурудза на силос | - | 394,0 | 0,475 | 0,5 | 22,0 | 19,0 | 6,7 | ||
| Кукурудза зелений корм | - | 160,0 | 0,6 | 0,6 | 22,0 | 8,0 | 2,8 | ||
| Однорічні трави | - | 32,0 | 6,6 | 6,6 | 4,0 | 8,0 | 2,8 | ||
| Ячмінь | 101,8 | 54,0 | 15,2 | 171,0 | 3,0 | 57,0 | 20,0 |
Для цього запланований обсяг виробництва продукції ділять на визначену урожайність культур. Оцінку структури посівних площ проводять за виходом продукції на одиницю посівних площ в натурі, вартісному виразі в зернових та кормових одиницях, за чистим доходом.
Таблиця 1.4.
Річна потреба валового виробництва продукції рослинництва та розрахунок структури посівних площ
| Культура | Частина валового збору для продажу і внутрі господарські потреб | Планова врожайність на рік освоєння сівозміни | Площа посіву для забезпечення вказаної частини валового збору | Норма висіву насіння | Потреба в насінні на всю площу | Страховий фонд ярими культурами (15%) | Валова потреба в насінні | |
| Озима пшениця | 210,9 | 3,7 | 0,18 | 10,26 | 10,26 | |||
| Кукурудза на зерн. | 267,9 | 4,7 | 0,02 | 1,14 | 1,14 | |||
| Соя | 126,4 | 1,6 | 0,15 | 11,85 | 11,85 | |||
| Кукурудза на силос | 0,025 | 0,475 | - | 0,475 | ||||
| Кукурудза на зел корм | 0,1 | 0,8 | - | 0,8 | ||||
| Однорічні трави | 0,08 | 0,64 | - | 0,64 | ||||
| Ячмінь | 0,18 | 10,26 | 5,00 | 15,26 | ||||
| Всього | х | х | 33,51 | х | 40,425 |
Система сівозмін
Таблиця 1.5
| Середній розмір поля | ||||
| № поля | Чергування культур | % | га | |
| Озима пшениця | ||||
| Кукурудза на зерно | ||||
| Соя | ||||
| Ячмінь | ||||
| Кукурудза на зелений корм, Кукурудза на силос, однорічні трави, соя. | 2,8;6,6,;2,8;7,8. | 8,19,8.22 | ||
СИСТЕМА УДОБРЕННЯ КУЛЬТУР У СІВОЗМІНІ
Добрива - наймогутніший і швидкодіючий захід підвищення врожайності та поліпшення якості продукції сільськогосподарських культур. Відомо, що підсилення азотного живлення рослин сприяє збільшенню в листі, в одержаній продукції білкових сполук при відносному зниженні крохмалю і цукру. Під впливом фосфорних і калійних добрив посилюється синтез цукрів, крохмалю та жирів.
Регулюючи співвідношення елементів живлення в мінеральних] добривах, можна одержати високий урожай, не допустивши його якості.
Основні види мінеральних та органічних добрив і їх характеристики приводяться в таблицях 2.1 - 2.5.
Система удобрення - де багаторічний план застосування органічних та мінеральних добрив у сівозміні, розрахований на певну її ротацію При складанні системи удобрення в сівозмінах потрібно враховувати: тип грунту на кожному полі, його родючість, ступінь окультурення, особливості рельєфу, зміни родючості під впливом вирощування попередніх культур, агротехніки та післядії внесення органічних і мінеральних добрив, а також біологічні особливості і потребу окремих культур у тих чи інших поживних речовинах та ступінь забезпечення їх вологою. Все це є основою для встановлення найефективніших норм і співвідношень головних елементів живлення для конкретних культур сівозмін в усіх ґрунтово-кліматичних зонах України.
РОЗРАХУНОК НОРМ ДОБРИВ ДЛЯ ОДЕРЖАННЯ ЗАПЛАНОВАНОГО ВРОЖАЮ
Інтенсивне землеробство неможливе без науково обґрунтованої системи добрив. Система добрив – це науково розроблений план внесення добрив, проведення хімічної меліорації грунту, який забезпечує підвищення його родючості і врожайності сільськогосподарських культур.
Розрахунок норм добрив для одержання запланованого врожаю є складовою частиною програмування врожаїв сільськогосподарських культур. Господарство має у своєму розпорядженні органічні добрива власного виробництва, а мінеральні добрива закуповує у постачальників. Органічні і мінеральні добрива господарство вносить не по потребі, а по економічним можливостям. В таблиці відображений план потреби внесення добрив для даної сівозміни, але в кінці року, аналізуючи план її виконання, можна побачити, що фактичне внесення з плановим суттєво відрізняється.
Для оцінки стану екологізації землеробства, використовують норми її індексу і нормативи внесення органічних добрив. Рівень індексу екологізації землеробства 11, що передбачає стан екологічного землеробства. Виходячи з даних балансу, можна сказати, що винос елементів живлення рослинами з ґрунту, суттєво перевищує їх надходження.
Таблиця 1.6
Розрахунок норм добрив для одержання запланованого врожаю
| Показники виміру | Одиниці виміру | № | Культури | В середньому по сівозміні | |||||
| оз.пшениця | Кукурудза на зерно | Соя | Ячмінь | Кук.зел.кор.,силос | |||||
| Планова урожайність | т/га | 3,7 | 4,7 | 1,6 | 6,6 | ||||
| Винесено з урожаєм, кг/га | N | 118,4 | 115,2 | 109,1 | |||||
| P2O5 | 40,7 | 22,4 | 32,6 | ||||||
| K2O | 59,2 | 122,2 | 63,5 | ||||||
| Можливе засвоєння з ґрунту, кг/га | N | 25,0 | |||||||
| P2O5 | 8,6 | ||||||||
| K2O | 16,0 | ||||||||
| Внесено гною кг/га | т/га | 8,3 | 1,7 | ||||||
| N | 41,5 | 8,3 | |||||||
| P2O5 | 20,75 | 4,2 | |||||||
| K2O | 49,8 | 10,0 | |||||||
| Засвоєно з гною, кг/га | N | 12,45 | 6,2 | 3,7 | |||||
| P2O5 | 8,3 | 3,1 | 2,3 | ||||||
| K2O | 29,88 | 7,5 | 7,5 | ||||||
| Поверхневі та кореневі рештки кг/га | т/га | 4,04 | 6,161 | 5,721 | 2,252 | 4,11 | 4,5 | ||
| N | 20,2 | 30,8 | 28,6 | 11,3 | 20,6 | 22,3 | |||
| P2O5 | 10,1 | 15,4 | 14,3 | 5,6 | 10,3 | 11,1 | |||
| K2O | 24,2 | 37,0 | 34,3 | 13,5 | 24,7 | 26,7 | |||
| Буде засвоєно з поверхневих та кореневих решток кг/га | N | 6,1 | 9,2 | 8,6 | 3,4 | 6,2 | 6,7 | ||
| P2O5 | 4,0 | 6,2 | 5,7 | 2,3 | 4,1 | 4,5 | |||
| K2O | 14,5 | 22,2 | 20,6 | 8,1 | 14,8 | 16,0 | |||
| Побічна продукція | т/га | 4,81 | 6,58 | 2,08 | 4,81 | 3,7 | |||
| N | 24,1 | 32,9 | 10,4 | 24,1 | 18,3 | ||||
| P2O5 | 12,0 | 16,5 | 5,2 | 12,0 | 9,1 | ||||
| K2O | 28,9 | 39,5 | 12,5 | 28,9 | 21,9 | ||||
| Засвоєно з побічної продукції, кг/га | N | 7,22 | 9,87 | 3,12 | 7,22 | 5,5 | |||
| P2O5 | 4,81 | 6,58 | 2,08 | 4,81 | 3,7 | ||||
| K2O | 17,32 | 23,69 | 7,49 | 17,32 | 13,2 | ||||
| Маса сидеральних посівів | т/га | 2,4 | |||||||
| N | 54,0 | 0,0 | 54,0 | ||||||
| P2O5 | 12,0 | 0,0 | 12,0 | ||||||
| K2O | 20,4 | 0,0 | 20,4 | ||||||
| Буде засвоєно з сидеральних посівів, кг/га | N | 16,20 | 0,00 | 3,2 | |||||
| P2O5 | 4,80 | 0,00 | 1,0 | ||||||
| K2O | 12,24 | 0,00 | 12,2 | ||||||
| Ресурси доступних елементів з органічних добрив | т/га | 0,02 | 0,15 | 0,09 | 0,03 | 0,10 | 0,1 | ||
| N | 6,06 | 45,11 | 24,68 | 6,50 | 33,38 | 23,1 | |||
| P2O5 | 4,04 | 24,07 | 15,41 | 4,33 | 16,92 | 13,0 | |||
| K2O | 14,54 | 81,62 | 51,75 | 15,60 | 49,11 | 42,5 | |||
| компенсація внесенням мінеральних добрив, кг/га д.р. | N | 87,34 | 70,89 | 55,52 | 54,50 | 36,62 | 61,0 | ||
| P2O5 | 27,66 | 13,93 | -2,01 | 20,67 | -4,92 | 12,5 | |||
| K2O | 32,66 | 17,58 | -30,75 | 15,40 | -10,11 | 13,1 | |||
| Потрібно внести мінеральних добрив | N | 145,57 | 118,16 | 92,54 | 90,84 | 61,03 | 101,6 | ||
| P2O6 | 110,64 | 55,72 | 0,00 | 82,67 | 0,00 | 49,8 | |||
| K2O | 46,65 | 25,12 | 0,00 | 22,01 | 0,00 | 18,8 | |||
| Індекс екологізації | 170,2:12=14,2 | 170,2 | |||||||
| Сумарне надходження | N | 165,8 | 268,5 | 154,0 | 112,5 | 105,6 | 86,6 | ||
| P2O6 | 120,7 | 115,9 | 30,8 | 93,5 | 22,3 | 1100,9 | |||
| K2O | 70,9 | 161,1 | 73,8 | 48,0 | 53,5 | 10,4 | |||
| Баланс поживних речовин | N | 47,4 | 127,5 | 38,8 | 31,5 | 15,6 | 52,2 | ||
| P2O7 | 80,0 | 68,9 | 8,4 | 60,5 | 2,3 | 44,0 | |||
| K2O | 11,7 | 38,9 | 41,8 | 0,0 | -2,5 | 18,0 |
Аналізуючи систему удобрення ми можемо сказати що рівень екологізації становить 14.2 що для зони степу є дуже інтенсивним. Баланс поживних речовин в більшості випадків є позитивним, тільки кукурудза на силос по вмісту калію є відємною. Загалом система удобрення розрахована з урахуванням всіх доступних органічних решток.