Мінімалізація обробітку ґрунту

У нашій країні намітилися такі основні напрями мінімалізації обро­бітку ґрунту:

1) зменшення кількості і глибини основних, передпосівних і міжрядних обробітків ґрунту в сівозміні при ви­користанні для боротьби з бур'янами гербіцидів;

2) заміна глибоких обробітків поверх­невими або неглибокими, особливо при підготовці ґрунту під озимі культури, обробітками з використанням широко­захватних плоскорізів, важких диско­вих борін, лущильників, фрез, які за­безпечують високоякісний обробіток за один прохід агрегату;

3) поєднання кількох технологічних операцій і заходів в одному робочому процесі (застосуванням комбінованих ґрунтообробних і посівних агрегатів);

4) зменшення поверхні поля, яка об­робляється, запровадженням смугового (колійного) передпосівного обробітку при вирощуванні просапних культур і використанні гербіцидів.

Мінімалізація обробітку ґрунту про­являється дуже широко, про що йшла мова при висвітленні конкретних пи­тань обробітку. Зупинимося лише на деяких її аспектах.

Так, ґрунтозахисна технологія виро­щування культур, розроблена у ВНДІЗГ під керівництвом академіка О. І. Бараєва, дала можливість мінімалізувати обробіток ґрунту, зменшу­вати його розпилення, зберігати стер­ню та інші рослинні рештки на поверх­ні полів, надійно захищати ґрунт від вітрової і частково водної ерозії.

Гостро стоїть питання про необхід­ність зменшення кількості механічних обробітків у паровому полі, які при­зводять до руйнування структури ґрунту і значних втрат вологи у літній пе­ріод. З появою гербіцидів з'явилась можливість хімічного обробітку парів.

Один із шляхів мінімалізації обро­бітку ґрунту допускає використання комбінованих агрегатів і машин, які дають можливість за один прохід виконувати кілька технологічних опера­цій та заходів. Поєднувати можна тільки агротехнічно сумісні операції, якщо вони виконуються одночасно. До них належать, наприклад, такі: оранка, вирівнювання, розпушуван­ня і ущільнення; культивація, вирівню­вання, локальне внесення мінеральних добрив; передпосівний обробіток ґрунту і сівба зернових або просапних культур; розпушування ґрунту, подрібнення рослинних решток просапних культур і коткування; нарізування гряд, передпосівний об­робіток верхнього шару і внесення добрив; проріджування сходів, міжрядне розпушування; розпушування міжрядь з внесенням гербіцидів.

У різних грунтово - кліматичних зо­нах СРСР застосовуються або проходять виробничу перевірку комбіновані агрегати і машини, здатні одночасно виконувати кілька технологічних опе­рацій і заходів обробітку ґрунту, вне­сення мінеральних добрив, гербіцидів і сівбу сільськогосподарських культур.

Для передпосівного обробітку ґрунту за один прохід агрегату використовують комбіновані машини типу АКП-2,5, АКП-5, РВК-3,6, РВК-5,4, АКР-3,6, КФГ-3,6, ВИП-5,6 тощо. Для кращого кришіння ґрунту і вирівнювання поверхні ріллі плуги обладнують пристосуваннями ПВР-2,3, ПВР-3,5 та ін.

Щоб поєднати передпосівний обробіток ґрунту, внесення добрив, сівбу зернових культур і коткування ґрунту, використовують комбіновані ґрунтообробні посівні агрегати типу КА-3,6, КФС-3,6, а також стерньові сівалки СЗС-2.1М, СЗС-2,1ЛА та інші.

За рубежем для смугового фрезеру­вання і одночасної сівби застосовують різні комбіновані машини. Машина ротасидор має спеціальну фрезу з 15 фланцями. Фреза розпушує 15 смуг на відстані 12,5 см одна від другої. В кожну смугу сошники висівають на­сіння. Логічним продовженням даного напряму мінімалізації обробітку ґрунту є пряма сівба, під час якої сівалка висіває насіння в прорізані нею боро­зенки, у вузькі смуги обробленого ґрунту або в ямки, які утворюються клиновидними ущільнювачами. При цьому основна частина поверхні поля залишається необробленою. Ці види сівби застосовують на ґрунтах з низь­кою природною родючістю. Значення прямої сівби визначається зберіган­ням органічних решток на поверхні поля як ґрунтозахисного засобу, мен­шим руйнуванням структури ґрунту і енергетичних та трудових затрат на його обробіток. Проте при застосуван­ні такої сівби зростають потреби в гербіцидах і інсектицидах. Малоефек­тивна пряма сівба на кам'янистих (по­над 25 %), ущільнених, схильних до запливання ґрунтах з низькою водо­проникністю і пористістю, а також на полях, дуже забур'янених кореневищ­ними бур'янами.

Мінімальний обробіток ґрунту необ­хідно застосовувати насамперед на чорноземних, каштанових та інших типах добре окультурених ґрунтів із сприятливими для рослин агрофізич­ними властивостями при систематично­му використанні гербіцидів, а також на полях, чистих від бур'янів.

Основними для всіх зон умовами ефективного застосування мінімально­го обробітку ґрунту є високий рівень агротехніки, чітка технологічна дис­ципліна на полях, виконання механізованих робіт в оптимальні строки з ви­сокою якістю, широке використання ефективних засобів захисту рослин, особливо гербіцидів, застосування до­брив з урахуванням запланованого урожаю і висока технічна оснащеність господарства.

Контрольні запитання

1. Поняття про систему обробітку ґрунту.

2. Зяблевий обробіток ґрунту то його завдання.

3. Обробіток ґрунту після культур суцільного сіву.

4. Система обробітку ґрунту під озимі культури.

5. Передпосівний обробіток ґрунту під ярі культури.

6. Сівба сільськогосподарських культур та її строки.

7. Способи сівби і садіння.

8. Розрахунок норм висіву.

9. Глибина загортання насіння.

10. Система післяпосівного обробітку ґрунту.

11. Особливості систем обробітку в умовах зрошення.

12. Особливості систем обробітку в умовах зрошення.

13. Основні напрями мінімалізації обробітку ґрунту.