МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ. Кабінет міністрів України

Кабінет міністрів України

Національний університет

Біоресурсів і природокористування України

Юридичний факультет

Кафедра теорії та історії держави і права

Правознавство

Плани практичних занять та методичні вказівки щодо їх виконання для студентів неюридичних спеціальностей денної форми навчання

Київ 2012

УКЛАДАЧІ:

Андрушко І.П. – асистент кафедри теорії та історії держави і права юридичного факультету Національного університету біоресурсів та природокористування України

Рецензенти:

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА З ДИСЦИПЛІНИ

АНОТАЦІЯ ДИСЦИПЛІНИ

Правознавство як навчальна дисципліна – це систематизований комплекс узагальнених знань про державу і право, окремі галузі права та їхній взаємозв’язок і розвиток. Основною метою навчального курсу, який базується на узагальненому розгляді широкого кола питань з основ правового життя в Україні.

Запропонована навчальна програма є комплексним документом, що відображає основні напрямки та обсяги учбової роботи студентів.

Не дивлячись на те, що до кожного заняття пропонується конкретний перелік літератури та питань, що підлягають розгляду у ході семінару, студенти повинні творчо підходити до засвоєння конкретної теми: аналізувати різноманітні підходи до праворозуміння, формувати та обґрунтовувати своє бачення проблем держави та права. При цьому рекомендується звернути увагу на додаткові літературні джерела, як монографічні, так і періодичні видання, в тому обсязі, які передбачені для студентів.

МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

Основними завданнями які постають перед навчальною дисципліною «Правознавства» є:

1. Сприяти оволодінню студентами теоретичними знаннями щодо таких явищ як держава і право;

2. Сформувати у студентів чіткі принципові засади світогляду як загального усвідомлення про навколишній світ і своє місце в ньому, про шляхи реалізації в умовах реальної дійсності своїх життєвих програм;

3. В процесі вивчення навчальної дисципліни «Правознавство» студенти повинні

Знати:

- особливості розвитку державних і правових інститутів в Україні;

- джерела навчального курсу, насамперед, Конституцію України, закони та підзаконні нормативно-правові акти, які стосуються програми курсу «Правознавство»;

Вміти:

- формувати знання з питань державно-правового життя в сучасній Україні, високу правову культуру, професійну етику, глибоку повагу до права і соціальних цінностей, в забезпеченні прав, свобод і законних інтересів людини і громадянина;

- давати наукове тлумачення основним поняттям та категоріям різних галузей права;

- тлумачити основні поняття в галузі гуманітарних та соціально-економічних наук, аналізувати соціально-значущі проблеми і процеси, кваліфіковано використовувати методи цих наук в різних видах професійної діяльності;

- в усному та письмовому вигляді правильно (логічно) висловлювати або оформлювати правові явища та процеси;

- володіти комп’ютерними методами збору, зберігання та обробки інформації, яка застосовується в сфері права.

3. ЗАСОБИ ПРОВЕДЕННЯ ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ

Поточний контроль– проведення семінарських занять, відпрацювання академічних заборгованостей.

Поточний контроль під час проведення семінарських занять передбачає перевірку рівня засвоєння знань, умінь і навичок студентом з кожного окремого навчального (змістового) модуля навчальної дисципліни та їх корекцію. Прозорість оцінювання рівня знань студентів забезпечується чіткими критеріями.

Конкретна кількість балів за роботу студентів під час семінарських та практичних занять визначається керівником заняття.

Результати поточного контролю під час проведення семінарських та практичних занять заносяться науково-педагогічним працівником до журналу обліку відвідування занять курсантами студентами та їх успішності.

Модульний контроль– визначає якість виконаної курсантом студентом навчальної роботи з певного навчального (змістового) модуля та оцінюється за сукупними підсумками поточної успішності, включаючи виконану індивідуальну, самостійну та модульну контрольну роботу.

Підсумковий контроль– виставляється як сума балів з усіх модулів навчальної дисципліни та обраховується, як правило, як середнє арифметичне складових модулів. По закінченню вивчення навчальної дисципліни студент складає залік.