Регіональні (басейнові) коефіцієнти

Басейни морів і річок	Коефіцієнт
Азовське море
Чорне море
Дунай	2,2
Тиса
Прут
Дністер	2,8
Дніпро (кордон України – до м. Києва)	2,5
Дніпро (м. Київ включно – до Каховського гідровузла)	2,2
Дніпро(Каховський гідровузол включно до Чорного моря)	1,8
Прип'ять	2,5
Західний Буг та ріки басейну Вісли	2,5
Десна	2,5
Південний Буг та Інгул	2,2
Ріки Кримського півострова	2,8
Сіверський Донець	2,2
Міус	2,2
Кальміус	2,2

Коефіцієнт, що встановлюється залежно від характеру влаштування місця розміщення відходів

Характер улаштування місця розміщення відходів	Коефіцієнт
Спеціально створені місця складування (полігони), що забезпе­чують захист атмосферного повітря та водних об'єктів від забруднення
Звалища, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря чи водних об'єктів

Thorn;Резюме

- Екологічний збиток – це зміна корисності довкілля внаслідок його забруднення.

- Плата за природні ресурси – це затрати підприємства, пов’язані з використанням певних природних ресурсів, і визначені відповідно до прийнятої в країні методики розрахунку; при цьому ресурси поділяють на ті, що закуповують у когось (беруть безпосередньо у природи), і ті, що є власністю виробництва (ціна таких ресурсів різна).

- Екологічні податки бувають кількох видів: платежі рентного характеру, податки і штрафи за забруднення понад уставлену норму, податки за фактичний обсяг забруднень.

Thorn;Питання для роздумів, самоперевірки, повторення

1. Як здійснюється плата за відновні та невідновні природні ресурси?

2. Як оцінюють збитки, заподіяні забрудненням атмосферного повітря?

3. Як оцінюють збитки, заподіяні стічними водами?

4. Як оцінюють збитки, заподіяні відходами виробництва?

5. На хімічному підприємстві м. Києва на джерелі викиду № 17 зафік­совано середню концентрацію карбондисульфіду 38 мг/м³ при об'ємній витраті 193 м³/с. Тимчасово ногоджений норматив викиду карбондисульфіду становить 6,3 г/с. В такому режимі джерело працювало 90 діб. Визначте розмір платежу за викиди карбондисульфіду в атмо­сферне повітря.

6. На підприємстві з виробництва залізобетонних виробів м. Києва про­ектом нормативів ГДВ передбачено встановлення обладнання другого ступеня очищення викидних газів від технологічного обладнання при­готування бетону з метою зменшення концентрації пилу цементу з 0,36 г/м³ до 0.05 г/м³ при об'ємній витраті газопилового потоку 30 000 м³/год (8,3 м³/с). Потужність дозволеного викиду цим джерелом становить 0,415 г/с. Установка працювала в такому режимі 180 діб упро­довж 8 годин на добу при п'ятиденному робочому тижні. Визначте роз­мір платежів за понаднормативний викид в атмосферу пилу цементу.

7. На енергетичному підприємстві м. Києва на джерело № 1 працює 4 котлоагрегати. Об'ємна витрата димових газів, що відходять від кожного агрегату, становить 140 м³/с. Граничний норматив утворення оксидів нітрогену в перерахунку на діоксид нітрогену для цього типу котлоагрегатів становить 200 мг/м³. Вимірами встановлено середню концентрацію оксидів нітрогену в перерахунку на NO_x 450 мг/м³. В та­кому режимі технологічне обладнання працювало цілодобово впродовж 45 діб. Визначте розмір платежу за забруднення атмосферного по­вітря.

Thorn;Теми рефератів, доповідей.

1. Екологічні податки.

2. Екологічні ліцензії.

3. Екологічні збитки.

Тема 5.

«Наслідки Аварії на ЧАЕС»

Thorn;План викладу і засвоєння матеріалу

I. Радіоактивне забруднення ґрунтів.

II. Радіоактивне забруднення вод.

III. Наслідки Чорнобильської аварії для здоров’я нашого народу.

þСуттєво:

Після вивчення матеріалу ви повинні:

Знати:

- масштаби Чорнобильської катастрофи;

- наслідки Чорнобильської катастрофи.

Вміти:

- показати на карті райони, які найбільше потерпіли від аварії на ЧАЕС;

- наводити приклади радіоактивного забруднення водних об’єктів України.

Ключові екологічні поняття та терміни:

- радіоактивне забруднення ґрунтів, води;

- колективна доза опромінення;

- могильник;

- саркофаг;

- радіоактивний фон.

Література:

1. Білявський Г.О., Фурдуй Р.С., Костіков І.Ю. "Основи екологічних знань", Київ. "Либідь", 2000 р. ст.. 304-308

I. Радіоактивне забруднення ґрунтів.

Радіоактивне забруднення ґрунтів. Територія із сильним радіоактивним забрудненням ґрунту становить 5 млн. га й охоплює 32 райони шести областей України. Більша частина цих ґрунтів припадає на сільськогосподарські угіддя. Радіонуклідами забруднено також 1.5 млн. і а лісу. На територіях із забрудненням цезієм-137 більш як 45 Кі на 1 км проживає понад 15 тис. чоловік, 15—45 Кі — близько 46 тис.. 5—15 Кі — ще 150 тис. Близько 1,5 млн. чоловік проживає на території, де радіоактивний фон перевищує допустимі норми (Київська. Житомирська, Чернігівська, Рівненська, Черкаська, Вінницька, Чернівецька. Кіровоградська, Івано-Франківська області). Дезактиваційні роботи, на які в 1986-1989 рр. були витрачені мільйони, бажаних результатів не дали.

II. Радіоактивне за­бруднення вод.

У водах Прип'яті, Дніпра та його водосховищ (особливо в Київському) різко зросла концентрація радіонуклі­дів. Навіть через 6 років після аварії вона була в 10—100 разів вищою, ніж до неї, а в донних осадах, особливо мулах, багатих на органіку, нагромадилася величезна кількість радіоактивних відходів.

Велику небезпеку криють у собі приблизно 1000 тимчасових могильників навколо АЕС, в яких міститься 40 млн. м³ твердих відходів загальною радіоактивністю більш як 200 000 Кі. Не менш небезпечний і «саркофаг» над згорілим четвертим енергоблоком ЧАЕС. Там іще залишилася величезна кількість радіоактивних речовин. Надійність ізоляції цих речовин аж ніяк не гарантована. Могильники вже сьогодні протікають, «саркофаг» із роками стає дедалі радіоактивнішим, кон­струкції його просідають І деформуються.

III. Наслідки Чорнобильської аварії для здоров'я нашого народу.

стали й залишатимуться важким тягарем для нас і, як мінімум, для кількох наступних поколінь. Колективна доза опромінення лише в момент ліквідації аварії становила 200 млн. людино-бер. «Віддалені» наслідки вже даються взнаки: • в Житомирській і Київській областях, так само як і в Білорусі, значно збільшилася кількість випадків народження мертвих, недоношених і вроджено хворих дітей; • у 2,5—3 рази зросла кількість випадків серйозних ускладнень вагітності; • мутації почастішали з 4 до Ю %, і навіть якби вдалося негайно призупинити мутагенний вплив радіації, для зниження рівня мутацій до природного фону треба, щоб змінилося не менш як три покоління людей;

• загрозливо наростають кількість випадків онкологічних захворювань і смертність.

У 1990 р. експертна комісія при Держплані колишнього СРСР попередньо оцінила збитки, спричинені катастрофою на ЧАЕС, у 250 млрд. руб. Реальні ж збитки визначити поки що важко.

Thorn;Резюме

- На чорнобильській аварії — найбільшій техногенній катастрофі в історії людства - необхідно акцентувати особливу увагу.

- Жодна катастрофа XX сторіччя не мала таких тяжких екологічних наслідків, як чорнобильська. Це траге­дія не регіонального, навіть не національного, а глобального масштабу.

- Вже загинуло більш як 50 тис. чоловік із 100 тис., які брали участь у ліквідації наслідків аварії в перший рік. Підірвано здоров я сотень тисяч людей. Забруд­нені мільйони гектарів ґрунтів. У водосховищах осіли десятки мільйонів тонн радіоактивного мулу. І це тільки відомі на сьогодні наслідки.

Thorn;Питання для роздумів, самоперевірки, повторення

1. Як оцінюються масштаби чорнобильської катастрофи?

2. Покажіть на карті райони, які найбільше потерпіли від аварії на ЧАЕС?

3. Наведіть приклади радіоактивного забруднення водних об’єктів України?

4. Які наслідки чорнобильської катастрофи для здоров’я українського народу?