Внутрішньофірмові нормативні документи аудиторської фірми

Документальне оформлення ауд послуг складається з робочої та підсумкової документації. Робочі документи – це записи, в яких аудитор фіксує використані процедури, тести, одержану інформацію і відповідні висновки, які зроблені в ході аудиту. Аудиторські документи аудитора повинні включати в себе всю інформацію, яку він визнає важливою для правильного виконання перевірки, яка має підтвердити ті підсумки, які зроблені у висновках. До робочої документації аудитора відностять: 1) плани і програми проведення аудиту; 2) копії засновницьких та інших внуртішніх документів клієнта (протоколів, логоворів, контрактів тощо); 3) матеріали вивчення й оцінки систем бухобліку і внутр контролю (схеми документообігу, описи тощо); 4) рез-ти аналізу госп операцій і пок-ків д-сті п-тва (розрахунки, таблиці, графіки та ін.); 5) записи про характер і обсяг проведених ауд процедур та їх результати; 6) копії переписки з клієнтом і третіми особами; 7) висновки експертів; 8) копії бухг та інших фін документів клієнта; 9) ін-цію для керівництва п-ва-клієнта; 10) висновки та рекомендації аудитора та ін. Робочі документи аудитора не можуть розглядатись як частина фінансової документації клієнта і після завершення аудиту робочі документи залишаються в аудитора і є його власністю. Проте його право власності обмежується етичними нормативами та умовами конфіденційності. Осн. д-ти, які визначають правові основи ауд д-сті в Україні: 1) Закон України (ЗУ) «Про ауд д-сть»; 2) ЗУ «Про п-тва в Україні»; 3) ЗУ «Про банки і банківську д-сть»; 4) ЗУ «Про господарські товариства»; 5) ЗУ «Про споживчу кооперацію»; 6) ЗУ «Про банкрутство»; 7) ЗУ «Про іноземні інвестиції» та ін. В своїй діяльності аудитори також керуються національними та міжнародними стандартами аудиту, в яких викладені загальні вимоги щодо проведення аудиту.

11. Передпланова підготовка аудиту.

Для проведення попереднього обстеження А-ка фірма направляє до потенційного клієнта групу спеціалістів на строк від декількох годин до одного-двох тижнів залежно від обсягів підприємства-клієнта. За результатами обстеження А-ка фірма приймає рішення про роботу з клієнтом. Для того, щоб оцінити можливість майбутньої роботи, слід простежити тенденцію в господарсько-фінансовій діяльності під-ва, а саме одержати інформацію про: - організаційну структуру потенційного клієнта; - особливості його виробничої діяльності; - постачальників та покупців; - дочірні й залежні організації; - рентабельність і розподіл прибутків; - систему внутрішнього контролю; - курс акцій клієнта (якщо вони котируються на ринку ЦП); - принципи формування оплати праці персоналу. Джерелами інформації в цьому разі можуть бути: - установчі документи клієнта; - бух-ка і статистична звітності; - звіти А-рів і акти податкових інспекцій; - плани, кошториси, договори, контракти; - протоколи зборів та засідань; - інші документи; - інформація, одержана під час бесіди з керівництвом клієнта та його персоналом; - інформація, одержана під час огляду економічного суб’єкта, його відділів, складів. Після проведення дослідження звітності клієнта одержані висновки за окремими показниками – аналіз фін-го ризику клієнта, динаміка структури власного капіталу, динаміка структури залученого капіталу, результативність експлуатації капіталу – узагальнюються в анкеті, на основі якої складається загальний висновок про досліджувану звітність. До анкети можуть включатися й інші показники, які А-тор вважатиме за доцільне дослідити. Лише після вивчення фінансового стану клієнта А-ка фірма може зробити певні висновки стосовно підписання з ним договору. У разі, якщо в результаті такого аналізу аудитор бачить, що для проведення повноцінної перевірки клієнт повинен поновити свій БО, або вже на стадії обстеження виявлено, що позитивного висновку А-тор не може, або виникають сумніви в тому, що клієнт готовий надати аудитору всю необхідну документацію, чи виникають сумніви у платоспроможності клієнта, то керівникові А-кої фірми слід подумати, чи варто підписувати договір із таким клієнтом. Після того, як А-ка фірма вирішила працювати з обраним клієнтом, вона повинна встановити трудомісткість роботи, визначитися з термінами її проведення, підібрати кадри для проведення аудиту з урахуванням знань галузі клієнта і досвіду персоналу.

12. Організація підготовки загального плану аудиту.

Загальний план повинен слугувати основою для підготовки програми аудиту. У ньому прогнозують строки проведення аудиту, складають графік проведення аудиту, визначають дату надання письмової інформації про результати аудиту і аудиторського висновку. Під час планування витрат робочого часу аудитору необхідно враховувати: - розрахунок витрат часу, витраченого в попередньому періоді ( в разі проведення наступного аудиту), і його зв’язок із поточним розрахунком; - рівень суттєвості перевірок; - проведені оцінки ризиків. При підготовки загального плану слід установити рівень суттєвості – ступінь точності підготовленої бухгалтерської звітності клієнта, в межах якої її можна вважати достовірною. План повинен складатися до початку роботи з клієнтом і враховувати: - умови договору на виконання аудиту; - зміст аудиторського висновку, строки його подання; - відповідальність аудитора, передбачену законодавством;

- відповідальність під-ва за бух-ку звітність, яка надається для перевірки; - відповідальність під-ва за повноту і достовірність іншої необхідної інформації; - систему і форму БО; - список членів А-кої робочої групи, тривалість роботи, бюджет часу і витрат; - ступінь впливу на аудит нових бух-ких або аудиторських законів, нормативів, інструкцій; - рівень суттєвості завдань аудиту; - найважливіші етапи і завдання аудиту;

- ступінь довіри до надійності системи БО і внутрішнього контролю; - порядок узгодження роботи внутрішніх А-рів і співпрацю з ними; - сутність і обсяг А-ких доказів; - умови, які потребують особистої уваги (можливість помилки, шахрайства); - ступінь аудиторського ризику; - список помічників, які будуть залучатися до аудиту. При цьому слід ураховувати такі фактори, як реальні затрати праці, необхідні для роботи, витрати часу попередньої перевірки, рівень суттєвості й проведення оцінки ризиків. У складі загального плану повинна бути інформація про: А) склад аудиторської групи; Б) її підпорядкованість; В) інструктаж; Г) перевірку якості роботи молодих спеціалістів старшими працівниками. У процесі роботи аудитори можуть вносити корективи та зміни до плану, причому їх причини повинні докладно документуватися. Якщо перевірка проводиться не вперше, доцільно вивчити матеріали попередньої перевірки, обговорити з клієнтом зміни, що відбулися в діяльності під-ва і в системі обліку, його проблеми, оцінити дії клієнта по усуненню недоліків та виконанню рекомендацій поперенього аудитора.

План бажано погодити з керівництвом фірми. Це дасть можливість уточнити А-кі процедури з діяльністю персоналу під-ва.