Використання лісових ресурсів здійснюється в порядку загаль­ного і спеціального використання

У порядку загального використання лісових ресурсів громадяни мають право вільно перебувати в лісах, безкоштовно збирати для влас­ного споживання дикорослі трав'яні рослини, квіти, ягоди, горіхи, інші плоди, крім випадків, передбачених законодавчими актами.

Спеціальне використання лісових ресурсів має свою класифі­кацію, в основі якої лежить мета лісокористування.

Згідно зі ст. 50 Лісового кодексу України видами спеціального лісокористування є:

1) заготівля деревини під час рубок головного користування;

2) заготівля живиці;

3) заготівля другорядних лісо­вих матеріалів (пень, луб, кора, деревна зелень тощо);

4) побічні лісові користування.

Як зазначено в Лісовому кодексі України, лісовим законодавством можуть передбачатися й інші види спеці­ального використання лісових ресурсів.

Користування земельними ділянками лісового фонду також має свої види.

До них слід включити користування земельними ділян­ками лісового фонду для: потреб мисливського господарства; куль­турно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей; проведення науково-дослідних робіт.

Лісове законодавство розрізняє: рубки головного користуван­ня; рубки, пов'язані з веденням лісового господарства.

Заготівля деревини під час рубок головного користування є од­ним з найпоширеніших видів спеціального використання лісових ресурсів. Згідно з Правилами рубок головного користування в лісах України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 року¹ рубки головного користування — це виру­бування стиглих деревостанів з метою заготівлі деревини.

Згідно з Правилами рубок, пов'язаних з веденням лісового гос­подарства, та інших рубок, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1996 року¹, їх здійснення спрямо­вано на забезпечення охорони, оздоровлення, посилення захисних властивостей і підвищення продуктивності лісів, організації території лісового фонду, проведення інших лісогосподарських заходів, а та­кож розчищення земельних ділянок лісового фонду, вкритих лісовою рослинністю у зв'язку з будівництвом гідровузлів, шляхів, видобуванням корисних копалин, прокладенням комунікацій тощо.

Рубки, пов'язані з веденням лісового господарства, поділяються на рубки догляду за лісом та інші види рубок.

Головним завданням рубок догляду за лісом є: поліпшення якості і породного складу насаджень; збереження і посилення еко­логічних, естетичних та інших властивостей лісу; підвищення стійкості та продуктивності насаджень; створення умов для скоро­чення термінів вирощування технічно стиглої деревини.

До інших видів рубок належать: вибіркові та суцільні санітарні рубки; лісовідновні рубки в деревостанах, що втрачають захисні, водоохоронні та інші природні властивості; рубки, пов'язані з ре­конструкцією малоцінних молодняків і похідних деревостанів; про­кладення квартальних просік і створення протипожежних розривів, догляд за підростом, за підліском, за узліссям тощо.

Порядок заготівлі деревини встановлюється Правилами відпу­ску деревини на пні в лісах України, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Наступним видом спеціального використання лісових ресурсів є заготівля живиці. Живиця використовується як технічний ма­теріал у різних сферах діяльності людини.

Заготівля живиці здійснюється шляхом підсочки (надрізу на корі) стиглих деревостанів, які після закінчення строків підсочки плануються до рубки, а також пристигаючих деревостанів, які до строку закінчення рубки підлягатимуть рубці. Забороняється про­ведення рубок головного користування до закінчення строків підсочки у хвойних деревостанах, призначених для заготівлі жи­виці. Вирубання цих деревостанів до їх підсочки, а також достро­кове вилучення їх з підсочки може допускатися, як виняток, з доз­волу Державного комітету лісового господарства України.

Згідно з Правилами заготівлі живиці в лісах України, затвердже­ними постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1996 року², ділянки для заготівлі живиці визначаються відповідно до матеріалів лісовпорядкування та планів рубок головного користування.

Видом лісокористування є заготівля другорядних лісових ма­теріалів (пнів, лубу, кори та деревної зелені). Вона проводиться для промислової переробки, розвитку лісових промислів і задоволен­ня потреб населення.

Деревні пні заготовляються для одержання осмолу (сировини для смолоскипидарного виробництва) та дров. До початку робіт, пов'язаних із заготівлею пнів, лісокористувачі складають техно­логічні карти.

Луб заготовляється шляхом знімання кори з дерев, призначених для рубки у поточному році. Робота проводиться в період інтенсив­ного руху соків (квітень—травень).

Кора деревних порід заготовляється з метою одержання лікар­ської та технічної сировини (кора дубу, крушини, калини тощо), а також сировини для виробництва дьогтю (берест).

До деревної зелені належать дрібні пагони та гілки з дерев, підліску, підросту та цілі дерева, що заготовляються для приготування корму тваринам, а також для технічних, ритуальних та інших потреб.

Серед видів права спеціального використання лісових ресурсів важливе місце посідають побічні лісові користування. Згідно зі ст. 64 ЛК України до побічних лісових користувань належать: ви­пасання худоби, розміщення пасік, заготівля сіна, деревних соків, збирання і заготівля дикорослих плодів, грибів, горіхів, ягід, лікарських рослин і технічної сировини, лісової підстилки та оче­рету. Цей вид лісокористування є тимчасовим. Сезонні строки по­чатку і закінчення названих лісових користувань встановлюються відповідними державними органами управління в сфері охорони навколишнього природного середовища.

Випасання худоби (за винятком кіз) дозволяється на вкритих і не вкритих лісовою рослинністю землях лісового фонду, якщо це не завдає їм шкоди. На територіях об'єктів природно-заповідного фонду випасання худоби може здійснюватися лише за умови, що воно не суперечить їх цільовому призначенню. Законодавством, а в деяких випадках за рішенням місцевих органів державної вико­навчої влади і органів місцевого самоврядування передбачаються обмеження щодо випасання худоби в лісах.

Місця розміщення вуликів і пасік визначаються постійними ко­ристувачами земельних ділянок лісового фонду з урахуванням умов ведення лісового господарства та спеціального використання лісових ресурсів. Для розміщення вуликів і пасік виділяються ділянки переважно на узліссях, галявинах та інших не вкритих лісовою рос­линністю землях. На таких ділянках дозволяється спорудження тим­часових (не капітальних) будівель без права вирубування дерев і ча­гарників, розчищення та розорювання земельних ділянок лісового фонду. Розміщення пасік у місцях масового відпочинку людей забо­роняється.

Для сінокосіння можуть використовуватися незаліснені зруби, галявини та інші не вкриті лісовою рослинністю землі, на яких не очікується природне лісовідновлення. В окремих випадках для за­готівлі сіна можуть використовуватися міжряддя лісових культур, плантацій, зріджені лісонасадження.

Ресурсною базою для заготівлі соків є: придатні для підсочки дерева спеціально створених для цієї мети насаджень; ділянки лісу, які виділяються за 10 років до рубки головного користування або інших видів рубок; пні дерев, зрубаних напередодні соковиділення. У разі погіршення санітарного стану насаджень заготівля соку припиняється достроково на підставі висновку лісопаталога.

Заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рос­лин, технічної сировини провадиться способами, що виключають виснаження їх ресурсів. Обсяги щорічних заготівель продукції вста­новлюються постійними лісокористувачами на підставі матеріалів лісовпорядкування. Заготівля лісових продуктів для одержання хар­чової та лікарської сировини в лісах, де здійснювалися заходи бороть­би із шкідниками та хворобами з використанням хімічних засобів, провадиться з дотриманням відповідних санітарних норм і правил.

Збирання лісової підстилки допускається в окремих випадках у лісах другої групи на одній і тій же площі не частіше ніж один раз протягом 5 років.

Заготівля очерету провадиться на земельних ділянках лісового фонду з урахуванням збереження сприятливих умов для життя ди­ких тварин і птахів, інших вимог охорони навколишнього природ­ного середовища.

Способи і строки заготівлі побічних лісових користувань виз­начаються відповідно до Порядку заготівлі другорядних лісових матеріалів і здійснення побічних лісових користувань у лісах Укра­їни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1996 року'.

Користування земельними ділянками лісового фонду для куль­турно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей здійснюється юридичними та фізичними особами з дозволу органів місцевого самоврядування за погодженням з постійними лісокористувачами. Цей вид користування проводиться з урахуванням ви­мог щодо збереження лісового середовища і природних ландшафтів та з додержанням правил архітектурного планування приміських зон і санітарних вимог. У лісах, що використовуються для відпочин­ку, лісокористувачі повинні здійснювати роботи щодо їх благоуст­рою. Порядок користування земельними ділянками лісового фон­ду в культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристич­них цілях встановляється Кабінетом Міністрів України.

Для науково-дослідних робіт відповідним установам та ор­ганізаціям виділяються спеціальні земельні ділянки лісового фонду. На цих земельних ділянках може бути обмежено або повністю забо­ронено використання лісових ресурсів, якщо це суперечить цілям науково-дослідних робіт. Заготівля деревини, живиці, другорядних лісових матеріалів, побічні лісові користування проводяться науко­во-дослідними установами та організаціями в загальному порядку.