Штаб з ліквідації надзвичайної ситуації
Штаб з ліквідації надзвичайної ситуації є робочим органом керівника робіт з ліквідації надзвичайної ситуації та створюється, як правило, в усіх випадках виникнення надзвичайних ситуацій державного, регіонального, місцевого та об‘єктового рівнів.
Рішення про необхідність створення Штабу з ліквідації надзвичайної ситуації приймає керівник робіт з ліквідації надзвичайної ситуації.
Основним завданням Штабу з ліквідації надзвичайної ситуації є безпосередня організація і координація аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт з ліквідації надзвичайної ситуації.
Штаб з ліквідації надзвичайної ситуації відповідно до покладених на нього завдань:
1) визначає зону ураження, кількість і місця перебування в ній людей, організовує їх рятування та надання медичної допомоги;
2) збирає дані про обстановку у зоні надзвичайної ситуації, аналізує та узагальнює їх;
3) визначає роботи, на яких необхідно першочергове зосередити основні зусилля для ліквідації надзвичайної ситуації, приймає рішення щодо проведення аварійно-рятувальних робіт, захисту населення і території від її наслідків, забезпечення життєдіяльності постраждалого населення;
4) розробляє оперативний план з ліквідації надзвичайної ситуації та її наслідків, зосереджує у районі надзвичайної ситуації необхідні сили і технічні засоби та своєчасно вводить їх у дію;
5) здійснює керівництво роботами з ліквідації надзвичайної ситуації;
6) веде облік робіт, що були проведені аварійно-рятувальними службами та формуваннями під час ліквідації надзвичайних ситуацій;
7) веде облік загиблих та постраждалих внаслідок надзвичайної ситуації;
8) забезпечує приймання реєстрів постраждалих у надзвичайній ситуації, відповідно до яких надається матеріальна допомога;
9) здійснює інформування населення про наслідки надзвичайної ситуації, прогноз її розвитку, хід ліквідації та правила поведінки у зоні надзвичайної ситуації.
Керівництво роботою Штабу з ліквідації надзвичайної ситуації здійснює його начальник, який призначається керівником робіт з ліквідації надзвичайної ситуації.
Основу персонального складу Штабу з ліквідації надзвичайної ситуації складають працівники центрального апарату спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту, його територіальних органів управління, залежно від рівня надзвичайної ситуації, що виникла.
У Штабі з ліквідації надзвичайної ситуації, залежно від характеру, виду та наслідків надзвичайної ситуації створюються робочі групи з:
- планування;
- напрямів по постраждалих районів;
- управління силами цивільного захисту;
- аварійно-рятувальних робіт;
- евакуації постраждалих;
- радіаційного, хімічного та бактеріологічного захисту;
- моніторингу розвитку надзвичайної ситуації, здоров‘я населення тощо;
- матеріально-технічного забезпечення;
- робіт з постраждалим населенням;
- взаємодії із засобами масової інформації тощо.
5. Сили і засоби постійної готовності
Сили цивільного захисту призначені для виконання у мирний час та в особливий період заходів та робіт щодо захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, ліквідації цих надзвичайних ситуацій та їх наслідків, а також виконання інших завдань, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, що стосується їх компетенції.
Засоби цивільного захисту – пожежна та інша спеціальна техніка, обладнання, механізми, прилади, інструменти, засоби медичного призначення, лікарські засоби, засоби колективного та індивідуального захисту, які призначені та використовуються під час виконання завдань цивільного захисту.
Уточнення складу сил і засобів цивільного захисту проводиться щорічно.
Термін готовності сил і засобів підвищеної готовності становить 6 годин. Термін готовності сил і засобів загальної готовності становить 24 години.
Основним завданнями і заходами сил цивільного захисту є:
- проведення робіт та заходів щодо запобігання надзвичайним ситуаціям, захисту населення і територій від них;
- проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт щодо ліквідації надзвичайних ситуацій, надзвичайних подій та їх наслідків;
- гасіння пожеж;
- аварійно-рятувальне обслуговування на договірних засадах радіаційних, хімічних, вибухопожежонебезпечних та інших об‘єктів незалежно від форм власності, на яких існує небезпека виникнення надзвичайних ситуацій;
- проведення піротехнічних робіт, пов‘язаних зі знешкодженням вибухонебезпечних предметів, які залишилися на території України після війн, сучасних боєприпасів та засобів підриву, крім вибухових пристроїв, що використовуються в терористичних цілях та тих, що знаходять на території, яка визначена для розміщення та постійної діяльності військових частин, підприємств, установ і організацій Збройних сил України, інших військових формувань, військових навчальних закладів;
- проведення вибухових робіт на територіях та спорудах;
- проведення робіт щодо життєзабезпечення постраждалого населення;
- надання невідкладної медичної допомоги постраждалим у районі надзвичайної ситуації і транспортування їх до медичних закладів;
- здійснення перевезень матеріально-технічних засобів, які призначені для ліквідації надзвичайних ситуацій та гуманітарної допомоги.
Сили цивільного захисту складають:
1) оперативно-рятувальна служба цивільного захисту спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту;
2) аварійно-рятувальні та інші служби і формування, основна діяльність яких спрямована на виконання завдань із попередження та ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків;
3) підприємства, основна діяльність яких спрямована або може бути спрямована на виконання завдань із попередження і ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків;
4) підрозділи відомчої, місцевої та добровільної пожежної охорони;
5) позаштатні (невоєнізовані) формування цивільного захисту;
6) спеціалізовані служби цивільного захисту.
6. Мета і загальна характеристика рятувальних та інших невідкладних робіт
Проведення рятувальних та інших невідкладних робіт (РІНР) при ліквідації аварій, катастроф, стихійних лих є одним із основних завдань цивільної оборони.
Метою проведення РІНР в районах аварій, катастроф і стихійних лих є рятування людей і надання медичної допомоги ураженим; локалізація аварій і усунення пошкоджень, які перешкоджають веденню рятувальних робіт; створення умов для наступ-ного проведення відновлювальних робіт на ОГД.
Основними принципами, які забезпечують успішне виконання робіт по рятуванню уражених в районі ліквідації аварій, катастроф і стихійних лих являються:
1. Швидкість розгортання сил і засобів для проведення рятувальних робіт.
2. Рятування уражених у найкоротші строки.
3. Використання сил і засобів на головних (основних) ділянках території міста об'єкта, де можуть знаходитися основні маси уражених, що потрапили до тяжких умов.Таке використання сил та засобів передбачається для надання допомоги великій кількості уражених і досягнення максимальних результатів.
4. Роботи в районі НС ведуться з широким використанням засобів механізації і тільки при їх відсутності - вручну. Необхідно прийняти усі міри, щоб технічні засоби були підтягнуті до місця роботи і забезпечені паливом, так як тільки при максимальному використанні техніки можливо проведення великого об'єму робіт в короткі терміни.
5. Формування (підрозділи) ЦО використовуються в районі НС з урахуванням їх спеціальності, з тим щоб кожне формування могло виконувати звичні для нього роботи. Таке використання формувань може забезпечити високу продуктивність і швидке завершення робіт. Виконання робіт не за фахом допускається тільки у крайніх випадках.
6. Безперервність рятувальних робіт в районі НС забезпечується організацією їх, як правило, в дві та більше змін. Тривалість роботи змін встановлюється начальником ЦО об'єкту і командиром формування виходячи з обстановки. Мінімальна тривалість роботи 2-4 години, а максимальна - до 12 годин.
7. Під час роботи в районі НС суворо дотримуються мір безпеки і перш за все при діях в небезпечних зонах та на заражених ділянках.
8. Рятувальні і невідкладні аварійно-відновлювальні роботи розгортаються на
широкому фронті і проводяться до повного їх завершення.
До рятувальних робіт в районі НС відносяться:
• розвідка маршрутів руху формувань і ділянок (об'єктів) робіт;
• локалізація і гасіння пожеж на маршрутах руху і ділянках (об'єктах) робіт;
• розшук уражених та вилучення їх із завалів, пошкоджених та палаючих будівель, загазованих і задимлених приміщень;
• розкриття завалених захисних споруд та рятування людей, що в них знаходяться;
• подача повітря в завалені захисні споруди з пошкодженою фільтровентіляційною системою;
• надання першої медичної допомоги ураженим і евакуація їх в лікарські установи;
• вивід (вивіз) населення з небезпечних зон в безпечні райони;
• санітарна обробка людей, ветеринарна обробка сільськогосподарських тварин;
• дезактивація і дегазація техніки, засобів захисту і одягу, продовольства хаочової сировини, води і фуражу.
Одночасно з рятувальними роботами в районі НС проводяться і інші невідкладні аварійно-відновлювальні роботи з метою забезпечення швидкого рятування людей і попередження катастрофічних наслідків аварій та пошкоджень. До цих робіт відносяться:
1) прокладання колоних шляхів, улаштування проїздів в завалах і на заражених ділянках;
2) локалізація аварій на газових, енергетичних, водопроводних. каналізаційних і технологічних мереж з метою створення умов для проведення рятувальних робіт;
3) укріплення або обрушування конструкцій будинків і споруд, які загрожують обвалом та перешкоджають безпечному руху і проведенню рятувальних робіт;
4) ремонт і відновлення пошкоджених та зруйнованих ліній зв'язку і комунально-енергетичних мереж з метою забезпечення рятувальних робіт, а також захисних споруд для укриття людей у випадку повторення надзвичайних ситуацій;
5) виявлення, знешкодження та знищення невибухнувших боєприпасів в
звичайному спорядженні і інших вибухонебезпечних предметів.
Рятувальні і інші невідкладні роботи проводяться безперервно, вдень і вночі в будь-яку погоду до повного їх завершення.
7. Техніка, що застосовується при ліквідації наслідків НС
Швидке проведення рятувальних робіт і оперативна ліквідація наслідків аварії вимагають значних сил і засобів, для цих цілей залучаються спеціальні і територіальні формування загального призначення і служб.
При ліквідації наслідків виробничих аварій застосовуються інженерна і інша спеціальна техніка: крани, бульдозери, екскаватори, компресорні станції, самоскиди. Важкі тягачі з тросами для розтягування і розведення великих залізобетонних конструкцій, вертольоти великої вантажопідйомності і металорізні установки.
Використовуються також засоби малої механізації: домкрати, лебідки, мотопилки, газорізи, електронасоси й ін.
Для ліквідації наслідків надзвичайних подій використовують також автомобільну, повітряну техніку різного призначення, аварійно-рятувальну техніку на шасі автомобілів підвищеної прохідності, тягачів на гусеничному ходу та іншу.
Для гасіння лісових пожеж широко використовуються літаки Лк 200, які можуть сідати на воду та наповнювати пожежні резервуари.
8. Розрахунок сил та їх ешелонове угрупування
Для виконання аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт відповідно до виду і масштабів НС, характеру та обсягу можливих робіт, під час планового періоду ліквідування НС утворюється (по мірі прибуття до зони НС наявних сил) ешелоноване угрупування сил і засобів. Роботи у зоні НС проводяться за розподілом території на сектори, ділянки та об’єкти робіт. Кількість ділянок залежить від обсягу робіт та кількості сил, які виділяються для їх проведення.
Для створення угруповань сил використовуються:
· на ОГ — невоєнізовані формування об'єкта, а також територіальні формування міста (району), формування сільського району (некатегорійованого міста) та інші сили, виділені за рішенням старшого начальника ЦО;
· у районі — угруповання сил об'єктів району, територіальні формування району, а також військові частини ЦО і Збройних Сил, відомчі, спеціалізовані формування і підрозділи, формування прилеглих районів (сільських) та інші сили, виділені за рішенням старшого начальника ЦО для виконання завдань на території даного району;
· у місті без районного поділу угруповання сил ОГ, невоєнізовані територіальні формування міста й області, військові частини ЦО, підрозділи і частини військового гарнізону, а також інші сили, що виділяються згідно з планами взаємодії;
· у місті з районним поділом — угруповання сил міських районів і резерви міста;
· в області — угруповання сил категорійованих міст, населених пунктів з категорійованими ОГ, угруповання сил сільських районів і резерви.
Кожне угруповання за своїм складом повинно забезпечувати виконання повного обсягу РІНР у заданому районі (на ділянці, об'єкті).
У разі потреби до ліквідації НС можуть залучатися сили і засоби Збройних Сил, інших військ (сил) і військових формувань відповідно до законодавства.
Переміщення сил, засобів і спеціальних вантажів, необхідних для запобігання або ліквідації НС державного рівня, до зони НС та повернення їх
до місць постійної дислокації здійснюється Мінтрансом за заявками МНС, за
рішенням спеціальної Урядової комісії або керівника ліквідації НС за рахунок галузевих коштів.
Нарощення угруповання сил і засобів у зоні НС здійснюється планово за рішенням Урядової комісії або іншого органу управління, на який покладено завдання з організації рятувальних та інших невідкладних робіт.
З прибуттям у зону НС сили і засоби підпорядковуються керівнику ліквідації НС.
З метою підвищення ефективності дій, оперативного вирішення завдань запобігання або ліквідації НС державного рівня організовується всебічне забезпечення органів управління, сил і засобів Системи, що беруть участь у заходах із запобігання і ліквідації НС. Залежно від виду і масштабу розповсюдження НС забезпечення здійснюється відповідними територіальними і функціональними підсистемами Системи.
9. Склад та завдання угрупування сил першого, другого ешелонів та резерву
Для забезпечення безупинного проведення рятувальних та інших невідкладних робіт (РІНР) до повного їх завершення, для нарощування зусиль і розширення фронту рятувальних робіт, а також для заміни сил і засобів угруповання можуть складатися з одного чи двох ешелонів і резерву. Кількість ешелонів визначається обсягом і умовами виконання рятувальних робіт, наявністю сил, а також особливостями їх розміщення в заміській зоні і можливій готовності за часом до виконання завдань у вогнищах ураження. Кожен ешелон може складатися з декількох змін.
При наявності двох ешелонів перший ешелон угруповання сил призначається для негайного (з урахуванням радіаційної обстановки) розгортання рятувальних робіт і ведення їх у високому темпі. 3 цією метою в перший ешелон включаються найбільш мобільні, добре підготовлені й оснащені сучасною технікою сили, здатні в короткі терміни прибути до вогнища ураження і приступити до робіт.
До складу першого ешелону включаються сили і засоби з терміном готовності до 40 хвилин, морських суден — до 1 години.
До складу сил і засобів першого ешелону входять:
· чергові групи аварійно-рятувальних підрозділів військ ЦО, спеціалізованих воєнізованих формувань та воєнізованих гірничорятувальних формувань МНС;
· аварійно-рятувальні, аварійно-технічні підрозділи і формування, мобільні радіоекологічні та хімічні лабораторії постійної готовності інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (незалежно від форми власності і господарювання), що залучаються до ліквідації НС;
· загони і частини Державної протипожежної охорони МНС, органи і підрозділи внутрішніх справ, що за місцем своєї дислокації потрапляють до зони НС;
· сили, засоби та лікувально-профілактичні заклади Державної служби медицини катастроф територіального рівня;
· чергові сили Головного центру авіаційних робіт із пошуку і рятування та Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби МНС.
Другий ешелон призначається для нарощування зусиль і розширення фронту рятувальних робіт в міру спадання рівня радіації, а також для заміни підрозділів і формувань першого ешелону.
До складу сил другого ешелону включаються сили і засоби з терміном готовності до 2 годин, морських суден — до 6 годин.
До складу сил і засобів другого ешелону входять:
· аварійно-рятувальні підрозділи військ ЦО, спеціалізовані воєнізовані формування та воєнізовані гірничорятувальні підрозділи МНС;
· аварійно-рятувальні, аварійно-технічні підрозділи і формування інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (незалежно від форми власності і господарювання), що залучаються до ліквідації НС;
· загони і частини Державної протипожежної охорони МНС, що залучаються до складу зведених загонів, призначених для реагування на НС;
· органи і підрозділи внутрішніх справ, що залучаються до складу зведених загонів, призначених для реагування на НС;
· сили, засоби та заклади Державної служби медицини катастроф центрального рівня;
· сили Головного центру авіаційних робіт із пошуку і рятування МНС;
· сили Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби МНС;
· спеціально підготовлені сили Міноборони, МВС, а також сили і засоби інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (незалежно від форми власності і господарювання), що призначені для ліквідації НС;
· формування ветеринарної служби і служби захисту рослин Мінагрополітики.
До складу сил і засобів другого ешелону також входять підрозділи і формування міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (незалежно від форми власності і господарювання), що залучаються до ліквідації НС за рішенням Урядової комісії.
Резерви призначаються для вирішення завдань, що раптово виникають у ході проведення РІНР, для нарощування зусиль на найважливіших ділянках і об’єктах з метою скорочення термінів завершення робіт, для заміни чи перекидання сил і засобів на нові ділянки (об’єкти) робіт.
До складу резервів включаються формування некатегорійованих міст та віддалених сільських районів, військові частини і підрозділи, що не ввійшли до складу ешелонів, сили ЦО, які виділяються сусідами згідно з планами взаємодії. 3 початком проведення РІНР сили резерву виводяться у встановлені райони збору в кілька місць заміської зони з таким розрахунком, щоб можна було забезпечити швидке перекидання їх на різні напрямки. В міру використання резерви відновлюються в тому числі і за рахунок сил, виведених з вогнищ ураження після виконання ними поставлених завдань.
10. Організація взаємодії сил при проведенні аварійно-рятувальних робіт та основних видів забезпечення у зоні НС