Вимагання

#5

№ 1711, 18, 2, 1, 240

Які положення, що стосуються кваліфікуючих (особливо кваліфікуючих) ознак злочинів проти власності, є правильними?

1) проникнення в житло, приміщення або інше сховище як кваліфікуюча ознака злочинів проти власності має місце у разі протиправного вторгнення незалежно від мети такого вторгнення;

2) якщо винна особа опинилася у житлі без наміру вчинити крадіжку, грабіж або розбій, а потім заволоділа чужим майном, її дії не можна кваліфікувати як вчинені з проникненням у житло;

3) законодавець диференціював відповідальність між вчиненням розбою у великих і вчиненням розбою в особливо великих розмірах;

4) застосування насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого названо як кваліфікуючу ознаку вимагання;

5) застосування насильства до потерпілого чи його близьких родичів є одним із способів, названих як ознака основного складу вимагання.

#2

№ 1712, 18, 2, 1, 240

Як кваліфікувати адресовану власникові майна вимогу негайно передати, належне власникові – чуже для винного майно у особливо великому розмірі, поєднану з погрозою негайно вчинити вбивство потерпілого:

1) як вимагання з погрозою вбивством і таке, що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах – за ч.4 ст.189 КК України;

2) як вимагання з погрозою вбивством – за ч.2 ст.189 КК України;

3) за сукупністю злочинів: вимагання – за ч.1 ст.189 КК України і погроза вбивством – за ст.129 КК України;

4) як розбій, спрямований на заволодіння майном в особливо великих розмірах – за ч.4 ст.187 КК України;

5) як закінчений замах на вимагання, що завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах – за ч.2 ст.15 – ч.4 ст.189 КК України.

#4

№ 1713, 18, 2, 1, 240

Яке з наведених положень, що стосується кваліфікації вимагання, є правильними?

1) вимагання, вчинене з проникненням у житло, за відсутності кваліфікуючих ознак, кваліфікується за сукупністю злочинів: як вимагання і порушення недоторканності житла – за ч.1 ст.189; ч.1 ст.162 КК України;

2) реалізація, висловленої в ході вимагання погрози вбивством, охоплюється кваліфікованим складом вимагання і кваліфікується за ч.4 ст.189 КК України;

3) вимагання, поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров'я особи, охоплюється основним складом вимагання і кваліфікується лише за ч.1 ст.189 КК України;

4) вимагання чужого майна на суму, що становить особливо великий розмір, якщо винному не вдалося одержати це майно з причин, що не залежали від його волі, кваліфікується як закінчений злочин за ч.1 ст.189 КК України;

5) якщо в ході вимагання потерпілому було умисно заподіяно тяжке тілесне ушкодження, вчинене має кваліфікуватись за сукупністю злочинів: як вимагання, поєднане із заподіянням тяжкого тілесного ушкодження, і як умисне тяжке тілесне ушкодження – за ч.3 ст.189; ч.1 ст.121 КК України.

#1

№ 1714, 18, 2, 1, 240

Реалізація якої погрози, що є ознакою вимагання, не охоплюється ні основним, ні кваліфікованим складом вимагання й потребує кваліфікації за сукупністю?

1) насильством, що є небезпечним для життя чи здоров'я особи;

2) насильством, що є небезпечним для життя чи здоров'я особи;

3) заподіянням тяжких тілесних ушкоджень;

4) пошкодженням чи знищенням майна, що перебуває у власності, у віданні, чи під охороною потерпілого;

5) розголошенням відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці.

#5

№ 1801, 19, 2, 1, 300

Які положення, що стосуються кваліфікації хуліганства, є правильними?

1) хуліганство та наступний за ним опір працівнику правоохоронного органу, вчинений після припинення хуліганських дій, у тому числі й у зв'язку із затриманням винної особи, кваліфікується за сукупністю злочинів, як хуліганство – за відповідною частиною ст.296 КК України та опір працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов'язків – за ч.2 ст.342 КК України;

2) хуліганство та наступний за ним опір працівнику правоохоронного органу, вчинений після припинення хуліганських дій, у тому числі й у зв'язку із затриманням винної особи, кваліфікується як хуліганство, поєднане з опором представникові влади – за ч.3 ст.296 КК України;

3) групове порушення громадського порядку (ст.293 КК України) на відміну від хуліганства, вчиненого групою осіб (ч.2 ст.296 КК України) супроводжується явною неповагою до суспільства;

4) як хуліганство повинні кваліфікуватись дії, викликані особистими неприязними стосунками, що супроводжувались погрозами вбивством, образою нанесенням побоїв, заподіянням тілесних ушкоджень, вчинені в сімї, в квартирі відносно родичів, знайомих;

5) склад хуліганства, вчиненого групою осіб, передбачає наявність натовпу, який керується різними мотивами, учасники якого безпосередньо вчиняють погроми, руйнування, підпали та інші подібні дії.

#1

№ 1802, 19, 2, 1, 240

Як кваліфікувати вчинення злочину повнолітньою особою із залученням неповнолітніх осіб, які внаслідок свого віку (ст.22 КК) чи неосудності (ст.19 КК) не є його суб'єктами?

1) як підбурювання до вчинення того злочину, який було вчинено неделіктоздатним суб'єктом;

2) за відповідною статтею (частиною статті) Особливої частини КК, яка передбачає вчинене діяння за попередньою змовою групою осіб;

3) за статтею (частиною статті) Особливої частини КК, яка передбачає вчинення відповідного діяння групою осіб;

4) як виконавця того злочину, який було вчинено неделіктоздатним суб'єктом;

5) як виконавця того злочину, який ним було вчинено разом з неделіктоздатним суб'єктом за статтею (частиною статті) КК, якою передбачено відповідальність за цей злочин і за втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність.

#5

№ 1803, 19, 2, 1, 300

Які положення, що стосуються співвідношення норми про втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність (ст.304 КК) із нормами, що містяться у інших статтях Особливої частини КК України, є правильними:

1) відповідальність дорослих осіб за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність встановлена тільки у ст.304 КК України "Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність";

2) відповідальність дорослих осіб за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність встановлена не тільки у ст.304 КК України "Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність", а й у інших статтях Особливої частини КК України, зокрема у ч.3 ст.303 КК України "Сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією", котра є щодо неї нормою про ціле;

3) відповідальність дорослих осіб за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність встановлена не тільки у ст.304 КК України "Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність", а й у інших статтях Особливої частини КК України, зокрема у ч.3 ст.300 "Ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості", котра передбачає суміжний склад злочину;

4) відповідальність дорослих осіб за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність встановлена не тільки у ст.304 КК України "Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність", а й у інших статтях Особливої частини КК України, зокрема у ч.3 ст.301 "Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів", котра є щодо неї нормою про частину.

5) відповідальність дорослих осіб за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність встановлена не тільки у ст.304 КК України "Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність", а й у інших статтях Особливої частини КК України, зокрема у ч.3 ст.302 "Створення і утримання місць розпусти і звідництво", котра є щодо неї спеціальною нормою.

#5

№ 1804, 19, 2, 1, 300

Які положення, що стосуються співвідношення норми про втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність (ст.304 КК) із нормами, що містяться у інших статтях Особливої частини КК України, є правильними:

1) відповідальність дорослих осіб за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність встановлена тільки у ст.304 КК України "Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність";

2) відповідальність дорослих осіб за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність встановлена не тільки у ст.304 КК України "Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність", а й у інших статтях Особливої частини КК України, зокрема у ч.3 ст.307 "Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин, або їх аналогів", котра є щодо неї спеціальною нормою;

3) конкуренція норми, закріпленої у ст.304 КК України "Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність" з іншими статтями Особливої частини КК України, у яких також встановлена відповідальність дорослих осіб за втягнення неповнолітніх у конкретні види злочинної діяльності вирішується на користь застосування ст.304 КК України "Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність";

4) у разі конкуренції норми, закріпленої у ст.304 КК України "Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність" і норми, передбаченої у ч. 2 ст.315 КК України "Схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів" перевагу у застосуванні має норма, що міститься у ст.304 КК України "Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність";

5) між нормою, передбаченою у ст.304 КК України "Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність" і іншими нормами, у яких встановлена відповідальність дорослих осіб за втягнення неповнолітніх у злочинну чи іншу антигромадську діяльність, не може виникнути конкуренції.

#2

№ 1805, 19, 2, 1, 300

Як кваліфікувати залучення малолітнього у незаконне перевезення наркотичних засобів, вчинене службовою особою з використанням свого службового становища, якщо цей неповнолітній вчинив відповідний злочин?

1) за ст.304 КК України "Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність";

2) за ст.365 КК України "Перевищення влади або службових повноважень";

3) за сукупністю злочинів, передбачених ст. 304 КК України "Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність" та ч.1 ст.364 КК України "Зловживання владою або службовим становищем";

4) за сукупністю злочинів, передбачених: ч.3 ст.307 КК України "Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин, або їх аналогів", як вчинене із залученням малолітнього, та ч.2 ст.364 КК України "Зловживання владою або службовим становищем", що спричинило тяжкі наслідки;

5) за сукупністю злочинів, передбачених ст. 304 КК України "Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність" та ч.1 ст.307 КК України "Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин, або їх аналогів".

#4

№ 1806, 19, 2, 1, 300

Які положення, що стосуються кваліфікації злочинів у сфері господарської діяльності, є правильними?

1) здійснення операцій з активами, які перебувають у податковій заставі, без письмової згоди податкового органу, що вчинене підприємцем – фізичною особою, який зареєстрований відповідно до закону і здійснює господарську діяльність, кваліфікується за відповідною частиною ст.364 КК України як зловживання владою або службовим становищем;

2) як ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів – за відповідною частиною ст.212 КК України, кваліфікується здійснення службовою особою операцій з активами, що перебувають у податковій заставі, без письмової згоди податкового органу;

3) збільшення розміру неоподатковуваного мінімуму (податкової соціальної пільги), яка відбулася після того, як ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів досягло стадії закінченого злочину, призводить до декриміналізації вчиненого діяння;

4) дії керівників підприємств, установ, організацій, які віддали підлеглим службовим особам наказ, вказівку, розпорядження підписати, чи подати до податкових органів недостовірні (фальсифіковані) звіти або сплатити податки не в повному обсязі, якщо підлеглі службові особи виконали такі незаконні наказ, вказівку чи розпорядження, мають кваліфікуватися за відповідною частиною ст.212 КК як дії виконавців цього злочину, вчинені за попередньою змовою групою осіб;

5) контрабанду, яка була вчинена з метою ухилитися від сплати ввізного чи вивізного мита, кваліфікується лише за відповідною частиною ст.201 КК України "Контрабанда".

#4

№ 1807, 19, 2, 1, 300

Які положення, що стосуються кваліфікації злочину "Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом", є правильними?

1) не настає кримінальна відповідальність за ст.209 КК України "Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом" у тих випадках, коли особа, котра вчинила предикатне діяння, була звільнена від кримінальної відповідальності в установленому законодавством порядку, а одержані внаслідок зазначеного діяння кошти стали предметом легалізації;

2) настає кримінальна відповідальність за ст.209 КК України "Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом" за використання коштів або іншого майна, одержаних внаслідок вчинення предикатного діяння, при здійсненні незаконної (в тому числі злочинної) діяльності за умови, що цим коштам не надається легального статусу;

3) "Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті" є предикатним діянням щодо злочину, передбаченого ст.209 КК України "Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом";

4) кримінальна відповідальність за відповідною частиною ст.209 КК України "Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом" настає у разі вчинення дій, спрямованих на приховання незаконного походження коштів або іншого майна, здобутих злочинним шляхом;

5) предметом легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом можуть бути лише кошти або інше майно, що були одержані внаслідок вчинення предикатного діяння, передбаченого п.1 примітки до ст.209 КК, яке передувало легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, що надійшли лише з території України.

#4

№ 1808, 19, 2, 1, 300

Які положення, що стосуються ознак складу злочину "Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом" (ст.209 КК України), є правильними?

1) одержаними внаслідок предикатного діяння вважаються кошти, не сплачені як податки, збори, інші обов'язкові платежі;

2) предметом легалізації є придбані законно за межами України, але контрабандно ввезені в Україну товари, історичні та культурні цінності;

3) предметом легалізації є кошти або інше майно, одержані службовою особою внаслідок здійснення нею без письмового узгодження з податковим органом операцій з активами, що перебувають у податковій заставі і в подальшому використовуються суб'єктом господарювання;

4) під використанням коштів або іншого майна, одержаних внаслідок вчинення предикатного діяння, для здійснення господарської діяльності слід розуміти їх використання у процесі легального виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, торгівлі суб'єктами господарювання, зареєстрованими як такі в установленому законом порядку;

5) момент закінчення основного складу злочину "Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом", відповідальність за який передбачена ч.1 ст.209 КК України пов'язується із отриманням доходу у великому розмірі.

#4

№ 1809, 19, 2, 1, 300

В якій відповіді наведено правильне положення, що стосується "Злочинів у сфері господарської діяльності"?

1) одержання пільг щодо податків у всіх випадках кваліфікується як "Шахрайство з фінансовими ресурсами", яке завдало великої матеріальної шкоди;

2) виготовлення, придбання, зберігання, транспортування з метою збуту, збут самогону та інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення потрібно кваліфікувати як "Зайняття забороненими видами господарської діяльності";

3) у ст. 202 КК України "Порушення порядку зайняття господарською та банківською діяльністю" передбачена відповідальність за зайняття господарською діяльністю без державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності;

4) предметом контрабанди є історичні та культурні цінності, отруйні, сильнодіючі або вибухові речовини, зброя та боєприпаси (крім гладкоствольної мисливської зброї та бойових припасів до неї) лише у великих розмірах;

5) одержання пільг щодо податків у всіх випадках кваліфікується як "Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів".

#2

№ 1810, 19, 2, 1, 300

Які кошти чи майно можуть бути визнані предметом легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом?

1) кошти, не сплачені як податки, збори, інші обов'язкові платежі;

2) придбані законно за межами України, але контрабандно ввезені в Україну товари, історичні та культурні цінності;

3) кошти або інше майно, одержані службовою особою внаслідок здійснення нею без письмового узгодження з податковим органом операцій з активами, що перебувають у податковій заставі і в подальшому використовуються суб'єктом господарювання;

4) кошти, отримані в результаті торгівлі людьми;

5) не повернена чи прихована виручка в іноземній валюті від реалізації на експорт товарів (робіт, послуг);

6) кошти, отримані в результаті незаконного обігу наркотичних засобів.

#4

№ 1811, 31, 2, 1, 240

Стосовно яких злочинів у сфері господарської діяльності розмір суспільно небезпечних наслідків, як ознаки їхнього юридичного складу, не роз'яснений у самому КК України?

1) "Видання нормативно-правових або розпорядчих актів, які змінюють доходи і видатки бюджету всупереч встановленому законом порядку";

2) "Доведення до банкрутства";

3) "Приховування стійкої фінансової неспроможності";

4) "Незаконні дії у разі банкрутства";

5) жодна з відповідей не є правильною.

#5

№ 1812, 19, 2, 1, 240

У примітках до яких статей про злочини у сфері господарської діяльності роз'яснено розмір суспільно небезпечних наслідків як ознаки певних юридичних складів:

1) "Фіктивне банкрутство";

2) "Доведення до банкрутства";

3) "Приховування стійкої фінансової неспроможності";

4) "Незаконні дії у разі банкрутства";

5) "Шахрайство з фінансовими ресурсами".

#1

№ 1813, 31, 2, 1, 240

У примітках до яких статей про злочини у сфері господарської діяльності роз'яснено розмір суспільно небезпечних наслідків як ознаки закріпленого лише у цій статті складу злочину:

1) "Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї";

2) "Незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками, та іншими засобами доступу до банківських рахунків, обладнанням для їх виготовлення";

3) "Контрабанда";

4) "Порушення законодавства про бюджетну систему";

5) "Фіктивне банкрутство".

#1

№ 1814, 31, 2, 1, 240

У примітках до яких статей про злочини у сфері господарської діяльності роз'яснено розмір суспільно небезпечних наслідків, як ознаки закріпленого у цій статті складу злочину та складів злочинів, передбачених іншими – прямо названими у відповідній примітці статтями:

1) "Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї";

2) "Контрабанда";

3) "Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті";

4) "Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом";

5) "Фіктивне банкрутство".

#5

№ 1815, 31, 2, 1, 240

У примітках до яких статей про злочини у сфері господарської діяльності роз'яснено розмір предмета, як ознаки закріпленого у цій статті складу злочину:

1) Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї;

2) Незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками, та іншими засобами доступу до банківських рахунків, обладнанням для їх виготовлення;

3) "Контрабанда";

4) "Порушення законодавства про бюджетну систему";

5) "Фіктивне банкрутство".

#3

№ 1816, 19, 2, 1, 300

Які положення, що стосуються кваліфікації злочинів проти довкілля, вчинених службовою особою з використанням свого службового становища, є правильними:

1) у випадку притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст.252 КК України "Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фонду", службовою особою з використанням свого службового становища вчинене кваліфікується за сукупністю: за відповідною частиною ст.252 КК України та за відповідною частиною ст.364 КК України "Зловживання владою або службовим становищем";

2) у випадку притягнення до кримінальної відповідальності за ст.238 КК України "Приховування або перекручення відомостей про екологічний стан або захворюваність населення" службової особи, яка вчинила його з використанням службового становища, вчинене кваліфікується за сукупністю: за відповідною частиною ст.238 КК України та за відповідною частиною ст.364 КК України "Зловживання владою або службовим становищем";

3) у випадку вчинення незаконного полювання службовою особою з використанням службового становища, має місце сукупність злочинів, передбачених відповідною частиною ст.248 КК України "Незаконне полювання" та відповідною частиною ст.364 КК України "Зловживання владою або службовим становищем";

4) суб'єктом злочину "Порушення ветеринарних правил" у КК названо службову особу, яка вчиняє злочин з використанням свого службового становища;

5) вчинення злочину, передбаченого ст.237 КК України "Невжиття заходів щодо ліквідації наслідків екологічного забруднення" особою, на яку покладено відповідний обов'язок, кваліфікується за сукупністю ст.237 КК України та відповідною частиною ст.364 КК України "Зловживання владою або службовим становищем".

#1

№ 1817, 19, 2, 1, 240

Які положення, що стосуються кваліфікації злочинів проти довкілля, є неправильними?

1) порубка дерев і чагарників на територіях, не віднесених до лісового фонду не тягне відповідальності за ст.246 КК України "Незаконна порубка лісу";

2) кримінальна відповідальність за полювання, незаконність якого полягала в порушенні встановлених правил, настає лише за умови заподіяння істотної шкоди;

3) за незаконне полювання в заповідниках чи на інших територіях та об'єктах природно-заповідного фонду кримінальна відповідальність настає незалежно від того, чи мали місце шкідливі наслідки;

4) за незаконне полювання на птахів, занесених до Червоної книги України, кримінальна відповідальність настає незалежно від того, чи мали місце шкідливі наслідки;

5) незаконний вилов чи відстріл хутрових тварин (видр, бобрів, ондатр тощо) кваліфікується за відповідною частиною ст.249 КК України "Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом".

#5

№ 1818, 19, 2, 1, 180

Назвіть злочини проти довкілля, конститутивною або кваліфікуючою ознакою яких у КК не названий спосіб вчинення злочину:

1) "Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом";

2) "Знищення або пошкодження лісових масивів";

3) "Порушення законодавства про захист рослин";

4) "Незаконне полювання";

5) "Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави та об'єктів природно-заповідного фонду".

#3

№ 1819, 19, 2, 1, 180

Назвіть склади злочинів проти довкілля, суб'єкт основного чи кваліфікованого складу, в яких не є спеціальним:

1) "Невжиття заходів щодо ліквідації наслідків екологічного забруднення";

2) "Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фонду";

3) "Забруднення або псування земель";

4) "Проектування чи експлуатація споруд без систем захисту довкілля";

5) "Безгосподарське використання земель".

#2

№ 1820, 19, 2, 1, 180

Назвіть склади злочинів проти довкілля, конститутивною або кваліфікуючою ознакою яких не названо у КК загибель людей:

1) "Порушення правил екологічної безпеки;

2) "Невжиття заходів щодо ліквідації наслідків екологічного забруднення";

3) "Приховування або перекручення відомостей про екологічний стан або захворюваність населення";

4) "Забруднення або псування земель";

5) "Безгосподарське використання земель".

#5

№ 1821, 19, 2, 1, 180

Ознакою основного складу, якого злочину проти довкілля є наслідки у вигляді створення реальної небезпеки для природних об'єктів:

1) "Умисне знищення або пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об'єктів природно-заповідного фонду";

2) "Порушення ветеринарних правил";

3) "Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом";

4) "Порушення законодавства про захист рослин";

5) "Забруднення або псування земель".

#5

№ 1822, 19, 2, 1, 180

Ознакою основного складу якого злочину проти довкілля у КК названо наслідки у вигляді заподіяння реальної шкоди об'єктам природи:

1) "Порушення правил екологічної безпеки";

2) "Приховування або перекручення відомостей про екологічний стан або захворюваність населення";

3) "Порушення правил охорони надр";

4) "Проведення вибухових робіт з порушенням правил охорони рибних запасів";

5) "Проектування чи експлуатація споруд без систем захисту довкілля".

#1

№ 1823, 19, 2, 1, 240

Які положення, що стосуються службової особи як суб'єкта злочинів проти довкілля, є правильними:

1) суб'єкт злочинів: "Незаконна порубка лісу", "Знищення або пошкодження лісових масивів" – спеціальний;

2) кримінальна відповідальність за "Незаконне полювання" за ознаками суб'єкта не диференційована;

3) службова особа названа як спеціальний суб'єкт злочину у основному чи кваліфікованому складах таких злочинів, як "Приховування або перекручення відомостей про екологічний стан або захворюваність населення", "Незаконне полювання";

4) службова особа названа як спеціальний суб'єкт злочину в диспозиціях статей "Порушення правил екологічної безпеки"; "Забруднення або псування земель";

5) службова особа названа як спеціальний суб'єкт злочину в диспозиціях статей "Забруднення атмосферного повітря"; "Порушення правил охорони вод".

#3

№ 1901, 20, 2, 1, 240

Назвіть злочини, кваліфікуючою ознакою яких названо в законі такий предмет як особливо небезпечні наркотичні засоби або психотропні речовини:

1) "Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів";

2) "Використання коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів";

3) "Викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем";

4) "Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту";

5) "Посів або вирощування снотворного маку чи конопель".

#1

№ 1902, 20, 2, 1, 240

Назвіть злочини, кваліфікуючою ознакою яких названо в законі такий предмет, як особливо небезпечні наркотичні засоби або психотропні речовини:

1) "Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин, або їх аналогів";

2) "Викрадення, привласнення, вимагання обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, чи заволодіння ним шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем та інші незаконні дії з таким обладнанням";

3) "Схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів";

4) "Незаконне публічне вживання наркотичних засобів";

5) "Організація або утримання місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів".

#1

№ 1903, 20, 2, 1, 240

Назвіть злочини, кваліфікуючою ознакою яких названо в законі такий предмет як особливо небезпечні наркотичні засоби або психотропні речовини:

1) "Порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів";

2) "Незаконне введення в організм наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів";

3) "Схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів";

4) "Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту";

5) "Викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем".

#2

№ 1904, 20, 2, 1, 240

Як кваліфікувати вчинене коли, працівника правоохоронного органу було захоплено як заручника, а потім умисно вбито?

1) за ч.2 ст.147 КК України, як "Захоплення заручників", що спричинило тяжкі наслідки;

2) за ст.348 КК України "Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця";

3) як сукупність злочинів: за ст.349 КК України "Захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника"; за п.3 ч.2 ст.115 КК України – умисне вбивство заручника;

4) як сукупність злочинів: за ст.349 КК України "Захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника"; ст.348 КК України "Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця";

5) за п.8 ч.2 ст.115 КК України, як умисне вбивство особи чи її близького родича в зв'язку з виконанням цією особою службового або громадського обов'язку.

#3

№ 1905, 20, 2, 1, 240

4 жовтня внаслідок влучення зенітної ракети С-200, випущеної під час навчань українських збройних сил над акваторією Чорного моря, зазнав катастрофи пасажирський літак Ту-154 російської авіакомпанії "Сибір", який здійснював рейс "Тель-Авів-Новосибірськ і летів за визначеними для нього коридорами польотів. Внаслідок влучення загинуло 66 пасажирів та 12 членів екіпажу. За наявності усіх необхідних ознак складу злочину дії осіб, які допустили влучення ракети у пасажирський літак, становлять:

1) порушення правил повітряних польотів;

2) порушення правил міжнародних польотів;

3) порушення правил використання повітряного простору;

4) порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту;

5) пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів.

#3

№ 1906, 20, 2, 1, 240

При проведенні навчальних стрільб ракета класу "Земля-земля", випущена на одному з українських військових полігонів, відхилилася від курсу і влучила у багатоповерховий житловий будинок в м.Бровари Київської області, що призвело до загибелі двох осіб. Встановлено, що ракета пролетіла над лісом, полями, промисловими підприємствами, автомобільними дорогами та залізницями, траси повітряних польотів не перетинала. За наявності усіх необхідних ознак складу злочину дії осіб, які допустили влучення ракети у житловий будинок, становлять:

1) вбивство двох або більше осіб, вчинене через необережність;

2) порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою;

3) незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами;

4) недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів;

5) порушення правил використання повітряного простору.

#5

№ 1907, 20, 2, 1, 300

Яке з наведених положень, що стосуються кваліфікації співучасті у бандитизмі, є неправильним?

1) особа, яка не була членом банди, але брала участь у вчинюваному бандою нападі, усвідомлюючи, що напад вчиняє банда, є співвиконавцем бандитизму;

2) особа, яка не була членом банди, не брала безпосередньої участі у вчинюваному бандою нападі, але, усвідомлюючи, що напад вчиняє банда, лише будь-яким чином сприяла цьому нападу, є пособником бандитизму;

3) особа, яка не була членом банди, і не усвідомлювала факту її існування, але своїми діями будь-яким чином сприяла банді у вчиненні нападу, є співучасником того злочину, який охоплювався її умислом;

4) особа, яка вчинила заздалегідь не обіцяне сприяння учасникам банди, що була злочинною організацією, за умови усвідомлення цього факту, є виконавцем злочину, передбаченого ст.256 КК України "Сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності";

5) особа, яка не була членом банди, але брала участь у вчинюваному бандою нападі, усвідомлюючи, що напад вчиняє банда, співучасником бандитизму визнаватися не може.

#5

№ 1908, 20, 2, 1, 300

Яке з наведених положень, що стосуються звільнення від кримінальної відповідальності за злочини проти громадської безпеки, є правильним?

1) звільняється від кримінальної відповідальності за "Бандитизм" особа, яка добровільно повідомила правоохоронний орган про діяльність банди, сприяла її припиненню або розкриттю злочинів, вчинених у зв'язку з організацією і нападами банди, якщо в її діях немає складу іншого злочину;

2) звільняється від кримінальної відповідальності за "Терористичний акт" особа, крім організатора і керівника, яка добровільно повідомила правоохоронний орган про діяльність такої групи чи організації, сприяла її припиненню або розкриттю злочинів, вчинених у зв'язку з діяльністю такої групи чи організації, якщо в її діях немає складу іншого злочину;

3) звільняється від кримінальної відповідальності особа, яка перебувала у складі не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань за вчинення у складі таких формувань нападів на підприємства, установи, організації, якщо вона добровільно вийшла з такого формування і повідомила про його існування органи державної влади чи органи місцевого самоврядування;

4) звільняється від кримінальної відповідальності особа, яка вчинила викрадення, привласнення вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства, якщо вона добровільно здала органам влади зброю, бойові припаси, вибухові речовини чи радіоактивні матеріали;

5) звільняється від кримінальної відповідальності за участь у терористичній групі чи терористичній організації особа, крім організатора і керівника терористичної групи чи терористичної організації, яка добровільно повідомила правоохоронний орган про відповідну терористичну діяльність, сприяла її припиненню або розкриттю злочинів, вчинених у зв'язку із створенням або діяльністю такої групи чи організації, якщо в її діях немає складу іншого злочину;

#5

№ 1909, 20, 2, 1, 300

Яке з наведених положень, що стосуються диференціації кримінальної відповідальності організаторів, керівників та учасників злочинної організації, є неправильним?

1) звільненню від кримінальної відповідальності за вчинення тих злочинів проти громадської безпеки, щодо яких законом передбачено таке звільнення, підлягають лише учасники відповідних організацій, крім організаторів та керівників;

2) організатор злочинної організації підлягає кримінальній відповідальності за всі злочини, вчинені злочинною організацією, якщо вони охоплювалися його умислом;

3) учасники злочинної організації підлягають кримінальній відповідальності за злочини, у підготовці або вчиненні яких вони брали участь, незалежно від тієї ролі, яку виконував у злочині кожен з них;

4) особа, яка сприяла зустрічі (сходці) представників злочинних організацій для розроблення планів і умов спільного вчинення злочинів, є пособником злочину "Створення злочинної організації";

5) особа, яка сприяла зустрічі (сходці) представників злочинних організацій для розроблення планів і умов матеріального забезпечення злочинної діяльності, є виконавцем (співвиконавцем) злочину "Створення злочинної організації".

#4

№ 1910, 20, 2, 1, 240

Які положення, що стосуються змісту ознак злочинної організації, є правильними?

1) стійкість злочинної організації полягає у її здатності забезпечити стабільність і безпеку свого функціонування, тобто ефективно протидіяти, як внутрішнім, так і зовнішнім факторам, що можуть їх дезорганізувати;

2) метою створення злочинної організації є вчинення таких злочинів, як наприклад, контрабанда;

3) метою створення злочинної організації є вчинення таких злочинів, як, наприклад, крадіжка;

4) ієрархічність злочинної організації полягає у повній автономії кожного з учасників такої організації;

5) створеною злочинна організація є з моменту підбору співучасників для вчинення одного злочину.

#12

№ 1911, 20, 2, 1, 300

Яке з наведених положень, що стосуються кваліфікації співучасті у злочині "Створення злочинної організації", є неправильним?

1) заздалегідь обіцяне сприяння учасникам злочинної організації шляхом надання приміщень, сховищ, транспортних засобів, інформації, документів, технічних пристроїв, цінних паперів, вчинене особою, яка, не будучи учасником злочинної організації, усвідомлювала, що надає сприяння злочинній організації, кваліфікується як пособництво у злочині "Створення злочинної організації";

2) заздалегідь не обіцяне здійснення дій щодо створення умов, які сприяють злочинній діяльності учасників злочинної організації, вчинене особою, яка усвідомлювала, що надає сприяння злочинній організації, кваліфікується як виконавська діяльність у злочині "Сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності";

3) особа, яка, не будучи членом злочинної організації, брала участь у злочині, вчинюваною такою організацією, але не усвідомлювала самого факту існування злочинної організації, несе відповідальність за співучасть у злочині, що охоплювався її умислом;

4) особа, яка організувала зустріч (сходку) представників злочинних організацій для розроблення планів і умов матеріального забезпечення злочинної діяльності є виконавцем (співвиконавцем) злочину "Створення злочинної організації";

5) особа, яка, не будучи учасником злочинної організації, брала участь у злочинах що вчиняються злочинною організацією, усвідомлюючи факт існування злочинної організації, несе відповідальність як пособник злочину "Створення злочинної організації".

#5

№ 1912, 20, 2, 1, 300

Яке з наведених положень, що стосуються кваліфікації співучасті та причетності щодо злочину "Бандитизм", є неправильним?

1) заздалегідь не обіцяне укриття злочинної діяльності банди, що не була злочинною організацією, вчинене особою, котра усвідомлювала цей факт, кваліфікується як "Приховування злочину";

2) особи, які не були членами банди і не усвідомлювали факту її існування, але своїми діями будь-яким чином сприяли банді у вчиненні нападу, несуть відповідальність за співучасть у злочині, що охоплювався їх умислом;

3) заздалегідь не обіцяне сприяння учасникам банди, яка була злочинною організацією, шляхом надання приміщень, сховищ, транспортних засобів, інформації, документів, технічних пристроїв, грошей, цінних паперів, вчинене особою, яка усвідомлювала факт існування банди як злочинної організації, кваліфікується за статтею 256 КК України "Сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності";

4) за ст.257 КК України "Бандитизм" як виконавці несуть відповідальність як особи, котрі були учасниками банди, так і особи, які не будучи членами банди, брали участь у вчинюваних бандою нападах, усвідомлюючи, що напади вчиняє саме банда;

5) заздалегідь обіцяне або заздалегідь не обіцяне укриття злочинної діяльності банди, вчинене членом банди кваліфікується за ст.256 КК України "Сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності".

#5

№ 1913, 20, 2, 1, 240

Назвіть злочини проти здоров'я населення, вчинення яких із залученням неповнолітнього не потребує кваліфікації за сукупністю із статтею про відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність:

1) "Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, а також отруйних сильнодіючих речовин або отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів";

2) "Використання коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів";

3) "Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів";

4) "Викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем";

5) "Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання прекурсорів".

#3

№ 1914, 20, 2, 1, 240

Назвіть злочини проти здоров'я населення, вчинення яких службовою особою з використанням службового становища не потребує кваліфікації за сукупністю зі статтею про відповідальність за відповідний службовий злочин:

1) "Незаконне введення в організм наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів";

2) "Спонукання неповнолітніх до застосування допінгу";

3) "Порушення правил поводження з мікробіологічними або іншими біологічними агентами чи токсинами";

4) "Заготівля, перероблення або збут радіоактивно забруднених продуктів харчування чи іншої продукції";

5) "Викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем".

#5

№ 1915, 20, 2, 1, 240

Назвіть злочини проти здоров'я населення, серед кваліфікуючих ознак яких не названо їх вчинення організованою групою:

1) "Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, а також отруйних сильнодіючих речовин або отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів";

2) "Використання коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів";

3) "Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів";

4) "Викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем";

5) "Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання прекурсорів".

#2

№ 2001, 21, 2, 1, 120

В якій відповіді названо розділи Особливої частини КК, які містять найменше статей (найменші за кількістю статей):

1) Злочини проти волі, честі та гідності особи;

2) Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем чи комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку;

3) Злочини проти основ національної безпеки України;

4) Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості;