Порушення режиму водних систем 1 страница

Порушення режиму водних систем - це зміна процесів цирку­лювання водних потоків, яка погіршує підтримання стану рів­новаги природних екосистем.

370

Вода відіграє надзвичайну роль у забезпеченні існування живих організмів.

По-перше, активні процеси обміну речовин в організмах від­буваються тільки у водному середовищі. Поживні речовини і гази надходять до клітин, що їх споживають, тільки в розчине­ному вигляді. Вміст води в активно функціонуючих живих ор­ганізмах - від 70% до 98%. Не випадково відомий фізіолог К. Шмідт-Нільсон характеризував живий організм як «водний розчин, укладений в оболонку - поверхню тіла».

По-друге, вода становить основу всього живого на Землі не тільки у кількісному відношенні. Завдяки своєрідним фізико-хімічним властивостям вона забезпечує принципову можливість перебігу процесів метаболізму як у самих організмах, так і на екосистемному рівні. Це відбувається завдяки важливим якіс­ним особливостям води:

• вода - дуже міцна хімічна сполука; вона має найбільший з усіх рідин поверхневий натяг - це визначає її високу капі­лярність;

• газоподібна вода (водяна пара) легша за повітря, завдяки чому утворюються хмари і відбувається перенесення води в атмосфері;

• вода має унікальні діелектричні властивості; виявляючи надзвичайно низьку електропровідність у хімічно чистому вигляді, вода різко посилює її, перетворюючись на чудовий провідник з появою в ній навіть слідів солей;

• властивості багатьох речовин, розчинених у воді, залежать від конфігурацій гідратних комплексів зв'язаної води; у свою чергу, це визначає особливості молекулярних біологічних структур.

По-третє, унікальні фізико-хімічні властивості води сприя­ють формуванню своєрідної буферної зони, яка «гасить» проце­си турбулентності, підтримуючи стан стійкої динамічної рівно­ваги в екосистемах Землі:

• вода здатна «гасити» гідродинамічні збурювання;

• гідравлічне середовище є чудовим термодинамічним буфе­ром, зокрема, вода має унікальну здатність розширюватися при замерзанні, через що лід набуває густини менше оди­ниці і не тоне у воді; остання, залишаючись у рідкому агре­гатному стані, дає можливість живим організмам існувати під кригою, не замерзаючи;

371

• жодна природна сполука не має такого поєднання надзви­чайно високої питомої теплоємності з високою прихованою теплотою плавлення і випарування;

• саме цією властивістю води значною мірою обумовлена ве­лика теплова буферність геосфер, тобто здатність геосфер згла­джувати значні коливання температур.

По-четверте, водні системи є середовищем існування й міг­рації багатьох біологічних видів. Водні об'єкти служать їм дже­релами їжі, транспортними магістралями, домівкою чи репро­дуктивним середовищем (простором розмноження).

З іншого боку, водні артерії, несучи життя всьому живому, самі дуже залежать від стану екосистем, які їх підтримують і оточують (болота, луги, прибережні ліси), а також стану екоси­стем усередині самих водойм.

Усе це обумовлює вразливість водних систем до дії будь-яких видів антропогенного впливу. Розглянемо основні з них.

Зарегулювання стоку рік виникає в результаті створення штучних перешкод, що погіршують природну течію рік. Як правило, такими об'єктами є дамби, які зводяться людиною для підвищення рівня води у водоймах. Первинними наслідками цього виду впливу є затоплення значних площ (що особливо суттєво для рівнинних умов території України), а також зни­ження рівня води на ділянках рік, розташованих за течією ни­жче від дамб. Вторинними ефектами цих явищ можуть бути:

• підтоплення (заболочування) площ, які прилягають до за­топлених територій; зокрема, тільки в зоні підтоплення во­доймищ Дніпровського каскаду опинилося більше 230 тис. га земель, 133 з яких практично заболочені; підтоплено більше 100 міст і селищ (Шевчук та ін., 1996; Яцик, 2001; Закорче-вна, 2002);

• збільшення втрат води через посилення поверхневого випа­ровування;

• висушування земель, що прилягають до русла рік нижче за течією від дамб;

• блокування природних магістралей міграції риби (наприклад на нерест) і річкових тварин;

• деградація рослинного і тваринного світу річкових екосистем;

• замулення, заболочування та евтрофікація водойм;

• загроза виникнення катастрофічних ситуацій у випадку прориву дамб.

372

Вилучення води з водних об'єктів для промислового і сільсь­когосподарського виробництва може спричинити значне знижен­ня рівня води в річках чи озерах. Це веде не тільки до економіч­них втрат (зростання дефіциту води), але й до деградації водних прибережних екологічних систем. Зокрема, саме цей вид екоде-структивного впливу спричинив трагедію Аральського моря, рі­вень води і площа поверхні в якому зменшилися в кілька разів. Море практично перестало існувати, розпавшись на окремі дегра­дуючі водойми. Причина — значне вилучення води з річок Амуда­р'я і Сирдар'я, що живили море. Іншим прикладом є різке зни­ження рівня води (на 18 м) у вірменському озері Севан внаслідок спорудження там водозабірного каналу. Лише ціною величезних економічних витрат (довелося пробивати в скелях компенсацій­ний тунель, що за довжиною лише трохи поступається тунелю під Ла-Маншем) і еколого-економічних збитків (погіршення якості рибних запасів в озері) втрати води вдалося призупинити. В Укра­їні через подібні втручання людини значна кількість рік (особливо маленьких) виявилися під загрозою деградації і навіть зникнення.

Зміна русел рік - це штучна деформація напрямку стоку рік. Одним із найбільш небезпечних наслідків цього є порушен­ня усталеного режиму водообміну між водними об'єктами і при­бережними екосистемами. З одного боку, біоценози втрачають «звичне» джерело вологи, з іншого боку, ріки залишаються без природного екологічного захисту і біорегуляторів (прибережних лісів, лугів, природної рослинності і тварин - мешканців коли­шнього русла). Малі ріки міліють внаслідок вирубування при­бережних лісів, втрачають у результаті «випрямлення» ру­сел свої смарагдові луги і болотні фільтри. Втрачаючи свої дже­рела, що замулюються сповзаючою з берегів землею, малі ріки поступово вмирають. На жаль, цей вид впливу актуальний не тільки для Сибіру (у зв'язку з горезвісним проектом великомас­штабного перерозподілу стоку рік), але й для України. Чис­ленні проекти «випрямлення русел рік», які, на жаль, були реалізовані в 60-70-ті роки XX ст. в країні, завдали значного удару по річках, особливо малих, які, немов кровоносні суди­ни, насичували екосистеми країни живлющою вологою.

Останні два видн впливу на водні системи поєднуються під час будівництва каналів. Значних збитків природному середовищу України завдало будівництво Придунайської систе­ми зрошувальних каналів, водоводу Дніпро - Крим.

373

Порушення екосистем, які підтримують водні об'єкти,

викликає зміни стану рослинних і тваринних ресурсів, що пря­мо чи опосередковано пов'язані з підтриманням стану рівнова­ги водних об'єктів. Особливої шкоди завдають вирубування при­бережних лісів, переорювання лугів, осушення боліт, а також процеси, які прямо чи опосередковано ведуть до знищення тва­рин, що живуть у даних екосистемах (наприклад, внаслідок використання ядохімікатів). Водні об'єкти, позбавлені біоти, яка їх підтримує, швидко деградують. До цього ж результату веде вже згаданий процес зміни русел рік. Зокрема, через руйнуван­ня берегів Дніпра внаслідок знищення рослинності вже втраче­но 6176 га землі. За останні 35 років у водоймища потрапило 337 млн м³ продуктів руйнування берегів (Шевчук та ін., 1996).

16.4.5. Трансформація рельєфу

Трансформація рельєфу - це порушення форм земної поверхні, яке змінює природні процеси переміщення водних потоків і повітряних мас, а також шляхи міграції біологічних об'єктів.

Процеси антропогенної трансформації рельєфу звичайно кла­сифікуються на дві групи: прямого впливу (первинні) і непря­мого впливу (вторинні).

Процеси прямого впливу, у свою чергу, поділяються на дві категорії. До першої категорії належить утворення так званих вироблених поглиблень: кар'єрів, шахт, котлованів, тунелів, каналів, ставків, водоймищ. Другу категорію складає утворен­ня насипних форм рельєфу: відвалів, валів, териконів, дамб, гребель, засипаних ярів.

Процеси непрямого впливу на рельєф виявляються в акти­візації вторинних форм трансформації ландшафтів під впливом раніше спричинених антропогенних змін. До подібних процесів належать: утворення так званих «оживлених» ярів, зсувів, осі­дання ґрунту в місцях підземного видобутку корисних копа­лин, ерозія морського берега внаслідок використання прибере­жних ґрунтів (скель, піску).

Для запобігання вторинним процесам трансформації рельє­фу використовують ряд комплексних заходів: терасування й обваловування схилів - для попередження ерозії ґрунтів і утворення ярів; формування дренажної мережі і шляхів відводу води ~ для уникнення підтоплення земель; спеціальні землеза-

374

хисні конструкції - проти зрушень і відвалів; берегоукріплюючі спорудження - для запобігання ерозії берегу моря чи ріки. Руйнування (усунення) природних геологічних об'єктів є

однією з форм трансформації рельєфу місцевості. Однак порів­няно з охарактеризованими вище процесами даний вид впливу відбувається в протилежному напрямку. Якщо названі вище види деструкції ландшафтів пов'язуються з формуванням «нерівнос­тей» на земній поверхні, то цей вид трансформації, навпаки, пов'язаний з ліквідацією природних підйомів та поглиблень поверхні: гір, скель, пагорбів, ярів та ін., тобто зі штучним «ви­рівнюванням» рельєфу.

Штучно «вирівняні» ландшафти дуже зручні для людини, але такий вид трансформаційних процесів може спричинити серйозні екологічні наслідки, які, щоправда, можуть проявити­ся через значний інтервал часу. Справа в тому, що до згаданих природних «нерівностей» встигають пристосуватися існуючі там біоценози, які утворюють екосистеми саме в поєднанні з дани­ми геологічними об'єктами. Ці форми рельєфу, які можуть зда­ватися непотрібними, насправді виконують дуже важливі еко­логічні функції, що підтримують системний метаболізм. На ске­лях можуть гніздитися птахи, пагорби можуть створювати не­обхідний мікроклімат для рослин і тварин, яри - служити водо­водами для весняних і зливових потоків чи шляхами міграції тварин та насіння рослин тощо.

Часто людина навіть може завдати шкоди, ліквідуючи ті наслідки своєї попередньої екодеструктивної діяльності, до яких природа вже встигла пристосуватися. Йдеться про руйнування так званих реліктових форм трансформації ландшафтів, що з'яви­лися внаслідок діяльності людини десятки і сотні років тому: курганів, валів, старих гірничих виробок тощо (Яцик, 2001),

Пневматичний вплив на природне середовище є одним із видів фізичного забруднення. Він пов'язаний із генерацією під час антропогенної діяльності енергетичних імпульсів: разових (у результаті вибухів) чи у формі періодично повторюваних ко­ливань (шум і вібрація).

Джерела планованих імпульсів - це військові дії, випробу­вання зброї і будівельні роботи. Хоча ці вибухи здійснюються в плановому порядку, наслідки їх впливу на геологічне й антропо­генне середовище не завжди передбачувані і можуть завдавати значних збитків економіці й об'єктам природного середовища.

375

Вибухи можуть спричинити будь-яку із згаданих вище форм руйнації рельєфу. Часто вторинні наслідки вибухів (зсуви, лави­ни, цунамі) своїм енергетичним впливом на середовище можуть на кілька порядків перевищувати силу імпульсу самого вибуху. За однією з гіпотез більшість землетрусів провокується антропо­генною діяльністю, зокрема випробуваннями ядерної зброї.

Причинами незапланованих вибухів є техногенні аварії і катастрофи (вибухи на виробництвах, ємкостей з небезпечними речовинами, трубопроводів, транспортних засобів тощо), інци­денти, пов'язані зі зберіганням вибухових речовин і неправиль­ною експлуатацією вибухових пристроїв. Один із техногенних вибухів - що привів до руйнування реактора на Чорнобильсь­кій АЕС - у сукупності з повторними наслідками став причи­ною першої в історії Землі глобальної екологічної катастрофи.

Причинами шуму і вібрації, достатніми для деструктивно­го впливу на рельєф, можуть бути різні технічні пристрої, ве­ликі транспортні засоби (особливо авіаційні), запуски косміч­них апаратів.

16.4.6. Вплив на біоту

Вплив на біоту здійснюється внаслідок антропогенних проце­сів, які прямо чи опосередковано діють на біологічні об'єкти (рослинний світ і царство тварин) аж до їхнього знищення, або ведуть до погіршення їх репродуктивних чи інших функцій.

Говорячи про негативні наслідки впливу на біоту, звичайно виділяють два основні аспекти: екологічний і моральний. Еко­логічні наслідки пов'язані з погіршенням екологічних функцій біоценозів, порушенням їх динамічного рівноважного стану (за­міною на інший небажаний для людини вид рівноваги), дегра­дацією екосистем - унаслідок ушкодження і вилучення части­ни біологічних об'єктів, порушення умов їх життєдіяльності, блокування усталених зв'язків між організмами.

Моральні наслідки звичайно пов'язують із тим моральним збитком, якого зазнає людина, вихована на засадах поваги до будь-яких форм життя на Землі, при знищенні інших предста­вників фауни чи флори або нанесенні їм ушкоджень. Саме цей моральний аспект здебільшого є причиною багатьох «енвайрон-менталістських» рухів на Заході. При цьому деякі з них узагалі заперечують будь-які форми вбивства тварин, відмовляючись із

376

цієї причини від вживання м'ясної і рибної їжі, носіння шкіря­ного і хутряного одягу. Інші, визнаючи необхідність споживан­ня м'яса і використання шкіряного одягу, вважають амораль­ним тільки невмотивоване заподіяння шкоди тварині. Як най­більш несприятливі дії поряд з іншими називаються проведен­ня наукових експериментів і промислове тестування.

Процеси прямого впливу спричинюють ушкодження або загибель біологічних об'єктів. До подібних процесів відносять усвідомлені або непередбачені дії людини. Усвідомлені дії по­в'язані з полюванням, збиранням, рибальством, промисловою заготівлею рослин, вирубуванням лісів, знищенням рослин і тва­рин унаслідок промислового або цивільного будівництва.

Звичайно за первинними процесами прямого впливу на біо­ту відбуваються вторинні процеси деградації екосистем. Так, вирубування лісів веде до заміни біоценозів і появи пустель. Вилучення біологічних видів при досягненні критичного міні­муму популяції веде до її деградації та вимирання.

Цифри і факти

Близько 10 тисяч років тому в Північній Америці майже одночасно вимерли 36 видів ссавців (великі лінивці і броненосці, мастодонти, шерстисті носоро­ги, мамонти, ведмеді, олені, карібу й ін.). Цей час збігся з появою там одного-єдиного виду - Homo sapiens, людини розумної. Звернемо увагу на одну цікаву обставину: майже всі зниклі тварини були дуже привабливі з погляду мисливця (Баландин, 2001).

Напевно, особливо уважно слід поставитися до промислово­го культивування та споживання сільськогосподарських рослин і тварин, а також використання останніх для проведення експе­риментів. Саме сільськогосподарське виробництво звичайно рі­дко кваліфікують як форму екодеструктивного впливу. Ймовір­но, це пояснюється тим, що контрольоване сільськогосподарсь­ке виробництво і споживання біологічних об'єктів вважається не пов'язаним напряму з порушенням функціонування природ­них екосистем. Більш того, контрольоване людиною відтворен­ня рослинних культур і тварин іноді рятує їх від повного зник­нення в природних умовах (як це сталося з зубрами, лосями, багатьма породами хутрових). Облишимо поки що, м'яко кажу­чи, дискусійну тезу про екологічну безпечність самого сільсько­господарського виробництва. Моральний же аспект даного виду

377

природокористування пом'якшується «мотивованістю» спожи­вання даного виду ресурсів для забезпечення продуктами хар­чування, одягом або промисловою сировиною. Інша річ - вико­ристання тварин в експериментах і промисловому тестуванні. Практично за тих самих екологічних наслідків останній вид впливу несе в собі куди більш вагомий тягар моральної де­струкції. Припускаючи можливість задоволення своїх непершо-чергових потреб за рахунок життя тварин чи завдавання їм стра­ждань, людина руйнує свою власну природу. Не випадково остан­нім часом поширюються рухи за заборону або, принаймні, мак­симальне обмеження подібної діяльності.

До речі, моральний аспект впливу на біоту присутній і у всіх інших видах екодеструктивних процесів. Актуальність його обумовлена тією технічною потужністю, якої набуло людство. Не стримувана внутрішніми моральними обмеженнями, люди­на перетворюється на «технократичного монстра». Використан­ня вибухівки в рибному промислі, а гелікоптерів і автоматів - у полюванні на тварин перетворюють шляхетний поєдинок між людиною і твариною на акт винищення останніх.

Форми непрямого впливу на біоту пов'язані з порушенням рівноваги природних екологічних систем. Основні причини цих явищ обумовлені діями людей, які через свою неосвіченість, неуцтво, технічну неспроможність, моральну недосконалість не можуть або не хочуть передбачати і запобігати вторинним нас­лідкам впливу на біоту. До числа таких найбільш характерних процесів можна віднести:

• блокування технічними спорудами (трубопроводами, дамба­ми, насипами, транспортними магістралями) або об'єктами первинної екодеструктивноі діяльності (кар'єрами, відвала­ми, каналами) шляхів міграції тварин; зокрема, величезну шкоду популяціям тварин можуть завдавати в тундрі трубо­проводи, що перерізають звичні шляхи міграції тварин;

• ускладнення або повне блокування пересування тварин, спря­мованого на задоволення репродуктивних функцій; прикла­дом є каскади водоймищ, що перешкоджають нересту риби;

• порушення умов зростання рослин і проживання тварин; конкретними причинами можуть бути: різноманітні види за­бруднення, кислотні дощі, так звані чинники неспокою (шуми, вибухи, вібрація); останні особливо суттєві для тва­рин у періоди розмноження;

378

Таблиця 16.7. Фактори, які загрожують первинним тваринам (Реймерс, 1990)

Фактори

Кількість видів під загрозою

Процент від за­гальної КІЛЬКОСТІ таких видів *

Руйнування або деградація місця існування 449 67

Переексплуатація 250 37

Вплив привнесених людиною видів 127 19

Втрата, скорочення або погіршення кормової 25 4

бази

Знищення з метою захисту с/г рослин, 21 З

свійської худоби, об'єктів промислу

Випадкова попутна здобич________________________12______________2_______

*Сума більше 100% виникла тому, що деяким видам загрожує кілька факторів.

• спрощення екологічних зв'язків', цей вид деструктивного впливу М.Ф. Реймерс порівняв із фізичними процесами, що відбуваються в провідниках: «для забезпечення цілісності біосфери даного типу нею має йти «струм» (через біоценози повинна проходити енергія сонця) певної сили. При зник­ненні значної кількості видів - «ниток» - інші почнуть «пе­регоряти» (вимирати) подібно до пробок в електромережі, і може виникнути загроза існуванню всієї тваринної речо­вини біосфери (Реймерс, 1990);

• гіпертрофія кількості популяцій деяких біологічних видів, які, на думку людини, є «більш корисними», ніж інші види; при­родно, це погіршує умови життя тих самих «інших видів»;

• порушення екологічної рівноваги через вилучення частини популяцій або привнесення (інтродукування) чужорідних для даної екосистеми екологічних видів,

Основні показники непрямого впливу на біоту показані в табл. 16.7.

Вчені застерігають

Скорочення генетичного фонду рослин і тварин - ознака екологічної безгра­мотності, вважає Роберт Аллен. «Гонитва за сортовою однорідністю та ви­сокою продуктивністю спричинила звуження генетичного фонду... Усього чотири сорти жита дають 75 відсотків урожаю, який вирощують у преріях Канади. У США чотири сорти картоплі дають 72 відсотки його виробництва, і лише два сорти гороху - все його виробництво. Майже всі кофейні дерева

379

Бразилії виникли від одніеї-единої рослини... Ці та інші культури, схожі з ними, зовсім не захищені від масового нападу шкідників, спалахів хвороб і раптових негативних змін умов існування... Прикладів довго шукати не треба. В 1860 році філоксера — комаха, яка живе на коренях винограду, — потрапила в Європу з Північної Америки. Наслідки виявилися катастрофічними: на мате­рику були знищені майже всі виноградники. Але швидко з'ясувалося, що американський виноград несприйнятливий до філоксери. Європейське вино­градарство було врятоване прищепленням кореневих пагінців американсько­го винограду до пагінців винограду європейського, і це культивується до цього часу...» (Аллен, 1983).

Збереження диких і примітивних сортів культур у всьому світі - головна гарантія того, що їхніх «окультурених сороди-чей» можна буде врятувати від хвороб.

16.4.7. Вплив на людину

Види негативного впливу на організм людини умовно можна об'єднати у дві групи: процеси прямого впливу і процеси непря­мого впливу.

Процеси прямого впливу обумовлені безпосереднім контак­том людини з техногенними об'єктами (механізмами, машина­ми) або робочими агентами цих об'єктів (високою температу­рою, токсичними речовинами, електричним струмом, електро­магнітними полями чи іншими формами енергетичного впливу, активними біологічними організмами, ін.), що можуть завдава­ти шкоди здоров'ю людини або навіть призводити до її* загибелі.

Цифри і факти

• У 2003 році на виробництві було травмовано 25,7 тис. чол., у тому числі 1100 травм мали смертельний результат (Статистичний, 2004).

• Усереднена структура дій, що призвели до нещасних випадків, має та­кий вигляд, %:

- дорожньо-транспортні пригоди- 22;

- падіння людей з висоти - 13;

- падіння предметів, обвали землі, інше - 11;

- ураження предметами, що рухаються, розлітаються, обертаються, -16;

- ураження струмом -10;

- вплив екстремальних температур - 3;

- інші причини - 25.

380

Процеси непрямого впливу на організм людини пов'язані з погіршенням умов життя і діяльності людини (склад повітря, температура, вологість, ін.), які зумовлюють процеси метаболіз­му в організмі людини. Щоб зрозуміти природу цих факторів впливу, досить задуматися про особливості функціонування такої складної матеріально-енергетично-інформаційної системи, якою є людський організм. Зміна будь-якого з тисяч параметрів (хімі­чних, фізичних, механічних, біологічних), що до того ж дуже тісно взаємодіють між собою, може виявитися достатньою, щоб серйозно погіршити фізіологічні функції організму людини (Окру-жающая, 1998). У табл. 16.8 показані деякі з факторів впливу і пов'язані з ними можливі наслідки для здоров'я людини.

Погіршення якості їжі і питної води є однією з найбільш небезпечних форм непрямого впливу. Це пояснюється чутли­вістю організму до процесів інтоксикації продуктів, у першу чергу тих, що відповідають за стан метаболізму в організмі людини.

Слід підкреслити взаємозв'язок ступеня впливу таких еко-деструктивних факторів, як забруднення харчових продуктів і питної води, а також інших умов життя і діяльності людини, які, зрештою, визначають імунітет організму і його біологічну стійкість. Серед основних факторів можна назвати: збалансова­ність і достатність харчування, можливості повноцінного відпо­чинку, здоровий спосіб життя й ін.

Інтегральними оцінками впливу на організм людини є пока­зники захворюваності і смертності населення.

Зниження інформаційної цінності природних систем на відміну від попереднього виду впливу діє не на організм люди­ни, а на її особистісні характеристики. Повноцінне формування особистості людини може відбуватися тільки на тлі інформацій­ного контакту з природними системами. Інформаційне руйну­вання природних систем також негативно впливає на психоло­гічний стан людини, а це збіднює резерви її природної життєвої активності, що, у свою чергу, негативно позначається на фор­муванні соціальних позицій (Бьістряков, 1997; Гармонія, 2002; Горелов, 2001, Ноосферогенез, 2002).

На жаль, ці аспекти екодеструктивної діяльності вивчені значно менше. Лише в нечисленних розрізнених роботах роз­глядається дистресовий феномен природи. Відзначається, напри­клад, що серед мисливців-аматорів менш поширені професійні

381

Таблиця 16.8. Фактори впливу на організм людини в сучасних житло­вих приміщеннях та його наслідки (Корсак та ін., 1998)

Речовина/агент	Джерело	Можливі захворювання та інші наслідки
Чадний газ (С)	Печі, обігрівачі, неповне окиснення органічних залишків у льохах	Настання смерті при концентрації понад 0,2%. При менших - головний біль, ураження органів дихання
Метан	Газові прилади	Вибухи, пожежі, отруєння
Оксиди азоту	Печі, плити, відкрите полум'я	Ураження легень, головний біль, дитячі хвороби
Дим	Паління тютюну	Рак легень, ураження легень і мозку
Бензапірен	Сигарети, печі	Рак легень
Метиленхло­риди	Фарби	Розлади нервової системи, діабет
Трихлоретан	Аерозольні балони	Ураження дихання і мозку
Тетрахлоретан	Одяг після хімчистки	Рак, ураження нервової системи, нирок, печінки
Формальдегід	Меблі й інші предмети	Ураження очей, мозку і дихання
Хлороформ	Гарячий душ із хлорованої води	Рак
Стирен	Штучні килими	Ураження нирок і печінки
Азбест	Ізоляція труб, вінілові покриття	Рак, ураження легень
Бактерії, віруси, грибки	Зволожувачі кондиціоне­рів, люди, тварини	Грип, "хвороба легіонерів" та інші хвороби
Радон	Ґрунт, бетонні стіни, граніт	Рак легень
Шум	Усі гучномовці, побутові прилади	Деградація слуху, неврози
Електромагнітні хвилі	Браковані СВЧ-печі і побутові прилади	Ушкодження очей

захворювання, практично немає алкоголіків і т.д. І навпаки, позбавлення людини інформаційного контакту з природою може вести до серйозних соціальних наслідків. Основні причини ди­тячої жорстокості, що особливо гостро виявляються в підлітків з індустріальних районів і «спальних» новобудов, більшість со­ціологів вбачають у дефіциті повноцінного інформаційного кон­такту з природою (Мельник, 2000).

382

16.4.8. Вплив на глобальну екокосистему Землі

Вплив на глобальну екосистему Землі стосується процесів пору­шення екологічної рівноваги на планеті, що погіршує умови життя біологічних об'єктів. Серед них можна виділити такі форми глобальних екодеструктивних процесів:

• зміна клімату на планеті;

• зміна електромагнітної системи Землі;

• зміна якісних характеристик глобальних геосфер (літосфери, атмосфери, гідросфери);

• зміна буферних захисних систем планети (зменшення озо­нового шару, зміна іоносфери).

Цифри і факти

• Про зміну клімату свідчить ряд фактів. За останні 10 років у Європі були побиті всі метеорологічні «рекорди»: найспекотливіше літо, найбільш морозна зима, найсильніший період посухи; протягом 90-х років у світі було зафіксовано більше штормів і ураганів, ніж за весь інший період минулого сторіччя. Улітку 1997 р. на Північному полюсі йшов дощ, що останній раз відбувалося, на думку археологів, 160 000 років тому; по­лярний лід тане, за останні 15 років льодовикова маса зменшилася на 20%(Хенс, 1998).

• Загальний запас кисню повітря складає понад 1,2 10¹⁵ тонн. Щорічно він зменшується приблизно на 1 • 10¹⁰, а через 150-200 років за прискоре­них темпів науково-технічного прогресу можна очікувати його скоро­чення на кілька відсотків. Досить сказати, що організм людини чутливий до зниження концентрації кисню вже на 1-2% (Винокурова й ін., 1998).

• Останній рік минулого тисячоліття приніс також рекордну кількість при­родних катастроф: землетрусів, повеней, цунамі - більше 700, що зна­чно перевищує показники 1998 року. Якщо в 1998 році внаслідок стихій­них лих загинуло близько 53 000 чоловік, то в 1999 році - вже понад 72 000 чоловік. Загальний збиток, нанесений в останньому році тисячо­ліття, перевищив 80 мпрд дол. США (за повідомленнями радіо й телеба­чення).

З погляду економіста зазначені процеси впливу на природне середовище є також надзвичайно важливими економічними чинниками. Це підтверджується такими аргументами.

• Будь-які процеси цілеспрямованого впливу на природне середовище пов'язані з витратами засобів (фінансових, мате­ріальних, енергетичних, інформаційних), що можна виразити через систему кількісних показників, у тому числі вартісних, адекватних економічній сфері діяльності людини.