Аналіз впливу підприємства на навколишнє середовище

Найпоширенішим способом оцінки впливу на навколишнє середовище є зіставлення фактичного вмісту забруднюючої речовини з його гранично допустимими концентраціями (ГДК). Звичайно в атмосфері і гідросфері знаходяться декілька домішок і їх сумісна дія часто призводить до утворення нових, іноді більш шкідливих речовин. Тому, таким чином, можна лише односторонньо оцінювати зміну якості навколишнього середовища. В Україні таким показником екологічної небезпеки є норматив, запропонований в "Рекомендаціях по розподілу підприємств по категорії небезпеки залежно від маси і видового складу забруднюючих речовин, що викидаються до атмосфери". Всі підприємства поділені на чотири категорії по коефіцієнту небезпеки підприємства (КНП):

(2.30)

де М_i – маса викиду i-ї речовини, т/рік;

ГДК_i – гранично допустима концентрація i-ї речовини, мг/м³;

n – кількість забруднюючих речовин, що викидаються підприємством;

а_i – коефіцієнт, що дозволяє співвіднести ступінь шкідливості i-ї речовини з шкідливістю сірчистого газу.

Оскільки всі речовини поділені на 4 класа небезпеки по їх токсичності, то значення а_i визначаються згідно даними таблиці 2.11.

Таблиця 2.11

Константа а_i для речовин різних класів небезпеки

Константа	Клас небезпеки речовини
аi	1,7	1,3	1,0	0,9

Значення КНП є тільки індексом для ранжирування джерел забруднення, але не визначає реальної екологічної небезпеки. Тому для підприємств їх категорія небезпеки визначається деякими граничними значеннями КНП (таблиця 2.12):

Таблиця 2.12

Значення КНП по категоріях небезпеки

Категорія небезпеки	КНП
	КНП > 106
	106 > КНП ≥ 104
	104 > КНП ≥ 103
	КНП < 103

Визначення КНП є основою для встановлення не тільки категорії небезпеки металургійного підприємства, але і базою для визначення базового значення розмірів санітарно-захисної зони.

Для оцінки екологічної небезпеки підприємства в частині забруднення атмосферного повітря застосовується індекс забруднення атмосфери (ІЗА):

(2.31)

де q_i – середня концентрація за рік i-ї речовини, мг/м³;

ГДК_i – гранично допустима середньодобова концентрація i-ї речовини, мг/м³;

m – коефіцієнт, що приймається рівним 0,85, 1,0, 1,3 і 1,5, відповідно, для речовин 4, 3, 2 і 1 класів небезпеки.

Ранжирування екологічної небезпеки виробництва по ІЗА проводиться таким чином:

· ІЗА < 5; рівень забруднення атмосфери незначний і не представляє небезпеки для здоров'я населення;

· 5 < ІЗА < 8; рівень певного ризику для здоров'я людей;

· 8 < ІЗА < 15; кризовий рівень забруднення атмосфери, небезпечний для здоров'я людини;

· ІЗА > 15; катастрофічний рівень забруднення атмосфери.

Аналогічно визначається екологічна небезпека забруднення водних об'єктів за індексом забруднення води (ІЗВ):

(2.32)

де n – число контрольованих інгредієнтів домішок у водному об'єкті;

С_i – концентрація i-го інгредієнта у воді, мг/дм³;

ГДК_i – гранично допустима концентрація i-го сполучення у водному об'єкті, мг/дм³.

Для водотоків за величиною ІЗВ загальноприйнятою є їх класифікація екологічної небезпеки з системою бальних оцінок (таблиця 2.13).

Таблиця 2.13

Критерії оцінки забруднення водних об'єктів

Клас якості води	Оцінка в балах	Якість води	Величина ІЗВ
		дуже чиста	ІЗВ < 0,3
		чиста	0,3 ≤ ІЗВ < 1,0
		помірно забруднена	1,0 ≤ ІЗВ ≤ 2,5
		забруднена	2,5 ≤ ІЗВ < 4,0
		брудна	4,0 ≤ ІЗВ < 6,0
		дуже брудна	6,0 ≤ ІЗВ < 10,0
		надзвичайно брудна	ІЗВ > 10,0

Забруднення грунту від підприємств металургії переважно пов'язано з металами, металоїдами і їх сполуками. В цьому випадку використовують комплексний оціночний показник хімічного забруднення грунту (ПХЗГ):

; (2.33)

(2.34)

де С_i – концентрація i-ї забруднюючої речовини в грунтах, мг/м³;

- вміст i-ї забруднюючої речовини у фонових грунтах, мг/м³;

n – число елементів в грунті, що визначаються.

Бальна оцінка за величиною ПХЗГ може бути наступною:

· ПХЗГ < 16, задовільна ситуація, 1 бал;

· 16 ≤ ПХЗГ < 32, ризик для населення, 2 бала;

· 32 ≤ ПХЗГ < 128, надзвичайна ситуація для населення, 3 бала;

· ПХЗГ ≥ 128, екологічне лихо, 4 бала.