Облік населення трав’яного покриву

Щоденник практики із зоології

Студентки (а) групи Б-12 з.в.

Захист практики:____________________________

Хід практики:

17 червня – вступний інструктаж.

20 червня – методика збору безхребетних і монтування колекцій комах, екскурсія в Ботанічний сад;

21 червня - визначення комах за допомогою визначників, екскурсія на Вовчинецькі пагорби;

22 червня - консультація щодо монтування колекції і вивчення видів до заліку;

23 червня – залік.

На залік потрібно

- мати:

1) колекцію комах з 15 видів і знати їх приналежність до рядів;

2) щоденник практики.

- знати:

1) види для вивчення (50);

2) методику проведення польових досліджень.

Види для вивчення:

1) Клас: Гідроїдні (Hydrozoa)

Ряд: Сифонофори (Siphonophorae)

Вид: Португальський кораблик, або фізалія (Physalia physalis, Linnaeus, 1758)

2) Клас: Сцифоїдні (Scyphozoa)

Ряд: Semaeostomeae

Вид: Аурелія вухата (Aurelia aurita, Linnaeus, 1758)

3) Клас: Сцифоїдні (Scyphozoa)

Ряд: Rhizostomeae

Вид: Коренерот (Rhizostoma pulmo, Macri, 1778)

4) Клас: Коралові поліпи (Anthozoa)

Ряд: Актинії (Actiniaria)

Вид: Актинія кінська (Actinia equina, Linnaeus, 1758)

5) Тип: Членистоногі (Arthropoda)

Підтип: Ракоподібні (Crustacea)

Клас: Зяброногі (Branchiopoda)

Ряд: Diplostraca

Рід: Дафнія (Daphnia magna, O.F. Müller, 1785)

6) Підтип: Ракоподібні (Crustacea)

Клас: Вищі ракоподібні (Malacostraca)

Ряд: Десятиногі (Decapoda)

Вид: Краб мармуровий (Pachygrapsus marmoratus, Fabricius, 1793)

7) Підтип: Ракоподібні (Crustacea)

Клас: Вищі ракоподібні (Malacostraca)

Ряд: Десятиногі (Decapoda)

Вид: Північна креветка (Pandalus borealis, Krøyer, 1838)

8) Підтип: Ракоподібні (Crustacea)

Клас: Вищі ракоподібні (Malacostraca)

Ряд: Рівноногі (Isopoda)

Вид: Водяний ослик зрячий (Asellus aquaticus, Linnaeus, 1758)

9) Клас: Комахи (Insecta)

Ряд: Одноденки (Ephemeroptera)

Вид: Одноденка звичайна (Ephemera vulgata, Linnaeus, 1758)

10)Клас: Комахи (Insecta)

Ряд: Бабки (Odonata)

Вид: Бабка плоска (Libellula depressa)

11)Клас: Комахи (Insecta)

Ряд: Бабки (Odonata)

Вид: Красуня блискуча (Calopteryx splendens, Harris, 1780)

12)Клас: Комахи (Insecta)

Ряд: Бабки (Odonata)

Вид: Коромисло синє (Aeschna cyanea)

13)Клас: Комахи (Insecta)

Ряд: Прямокрилі (Orthoptera)

Вид: Коник зелений (Tettigonia viridissima, Linnaeus, 1758)

14)Клас: Комахи (Insecta)

Ряд: Прямокрилі (Orthoptera)

Вид: Коник співучий (Tettigonia cantans, Fuessly, 1775)

15)Клас: Комахи (Insecta)

Ряд: Прямокрилі (Orthoptera)

Вид: Дибка степова (Saga pedo, Pallas, 1771)

16)Клас: Комахи (Insecta)

Ряд: Напівтвердокрилі або Клопи (Hemiptera)

Вид: Цикадка зелена (Cicada viridis Linnaeus, 1758)

17)Клас: Комахи (Insecta)

Ряд: Напівтвердокрилі або Клопи (Hemiptera)

Вид: Клоп італійський смугастий (Graphosoma lineatum)

18)Клас: Комахи (Insecta)

Ряд: Напівтвердокрилі або Клопи (Hemiptera)

Вид: Червоноклоп червоний (Pyrrhocoris apterus, Linnaeus, 1758)

19)Клас: Комахи (Insecta)

Ряд: Напівтвердокрилі або Клопи (Hemiptera)

Вид: Щитник зелений (Palomena prasina, Linnaeus, 1761)

20)Клас: Комахи (Insecta)

Ряд: Напівтвердокрилі або Клопи (Hemiptera)

Вид: Капустяний клоп (Eurydema ventralis)

21)Клас: Комахи (Insecta)

Ряд: Твердокрилі або Жуки (Coleoptera)

Вид: Водолюб великий темний (Hydrous piceus, Latreille, 1802)

22)Клас: Комахи (Insecta)

Ряд: Твердокрилі або Жуки (Coleoptera)

Вид: Жук-олень (Lucanus cervus, Linnaeus, 1758)

23)Клас: Комахи (Insecta)

Ряд: Твердокрилі або Жуки (Coleoptera)

Вид: Нехрущ звичайний (Amphimallon solstitiale, Linnaeus, 1758)

24)Клас: Комахи (Insecta)

Ряд: Твердокрилі або Жуки (Coleoptera)

Вид: Хрущ травневий (Melolontha melolontha, Linnaeus, 1758)

25)Клас: Комахи (Insecta)

Ряд: Твердокрилі або Жуки (Coleoptera)

Вид: Мягкотілка червононога (Cantharis rustica, Fallen, 1807)

26)Клас: Комахи (Insecta)

Ряд: Твердокрилі або Жуки (Coleoptera)

Вид: Сонечко семикрапкове (Coccinella septempunctata, Linnaeus, 1758)

27)Клас: Комахи (Insecta)

Ряд: Твердокрилі або Жуки (Coleoptera)

Вид: Турун-великозуб (жужелиця) фіолетовий (Carabus violaceus)

28)Клас: Комахи (Insecta)

Ряд: Твердокрилі або Жуки (Coleoptera)

Вид: Листоїд ясноточний (Chrysolina fastuosa, Scopoli, 1763)

29)Клас: Комахи (Insecta)

Ряд: Твердокрилі або Жуки (Coleoptera)

Вид: Турун-пахістус голий (Carabus (Pachystus) glabratus)

30)Клас: Комахи (Insecta)

Ряд: Твердокрилі або Жуки (Coleoptera)

Вид: Жук колорадський (Leptinotarsa decemlineata, Say, 1824)

31)Клас: Комахи (Insecta)

Ряд: Твердокрилі або Жуки (Coleoptera)

Вид: Іспанська мушка (Lytta vesicatoria, Linnaeus, 1758)

32)Клас: Комахи (Insecta)

Ряд: Твердокрилі або Жуки (Coleoptera)

Вид: Вусач пахучий мускусний (Aromia moschata, Linnaeus, 1758)

33)Клас: Комахи (Insecta)

Ряд: Лускокрилі (Lepidoptera)

Вид: Шубна міль (Tinea pellionella, Linnaeus, 1758)

34)Клас: Комахи (Insecta)

Ряд: Лускокрилі (Lepidoptera)

Вид: Леопардова міль (Zeuzera pyrina, Linnaeus, 1761)

35)Клас: Комахи (Insecta)

Ряд: Лускокрилі (Lepidoptera)

Вид: Косатець Махаон (Papilio machaon, Linnaeus, 1758)

36)Клас: Комахи (Insecta)

Ряд: Лускокрилі (Lepidoptera)

Вид: Ріпаковий білан (Pieris rapae, Linnaeus, 1758)

37)Клас: Комахи (Insecta)

Ряд: Лускокрилі (Lepidoptera)

Вид: Білан капустяний (Pieris brassicae, Linnaeus, 1758)

38)Клас: Комахи (Insecta)

Ряд: Лускокрилі (Lepidoptera)

Вид: Адмірал (Vanessa atalanta, Linnaeus, 1758)

39)Клас: Комахи (Insecta)

Ряд: Лускокрилі (Lepidoptera)

Вид: Сатурнія середня (Eudia spini, Denis & Schiffermüller, 1775)

40)Клас: Комахи (Insecta)

Ряд: Перетинчастокрилі (Hymenoptera)

Вид: Шершень звичайний (Vespa crabro, Linnaeus, 1758)

41)Клас: Комахи (Insecta)

Ряд: Перетинчастокрилі (Hymenoptera)

Вид: Джміль лісовий (Bombus silvarum)

42)Клас: Комахи (Insecta)

Ряд: Перетинчастокрилі (Hymenoptera)

Вид: Джміль кам’яний (Bombus lapidarius, Linnaeus, 1761)

43)Клас: Комахи (Insecta)

Ряд: Двокрилі (Diptera)

Вид: Ґедзь сірий (Tabanus bromius, Linnaeus, 1758)

44)Клас: Комахи (Insecta)

Ряд: Двокрилі (Diptera)

Вид: Комар звичайний (Culex pipiens, Linnaeus, 1758)

45)Клас: Комахи (Insecta)

Ряд: Перетинчастокрилі (Hymenoptera)

Вид: Бджола медоносна (Apis mellifera, Linnaeus, 1758)

46)Клас: Комахи (Insecta)

Ряд: Перетинчастокрилі (Hymenoptera)

Вид: Оса звичайна (Vespula vulgaris, Linnaeus, 1758)

47)Клас: Комахи (Insecta)

Ряд: Перетинчастокрилі (Hymenoptera)

Вид: Мурашка руда лісова (Formica rufa, Linnaeus, 1761)

48)Клас: Комахи (Insecta)

Ряд: Перетинчастокрилі (Hymenoptera)

Вид: Чорна садова мурашка (Lasius niger, Linnaeus, 1758)

49)Клас: Комахи (Insecta)

Ряд: Перетинчастокрилі (Hymenoptera)

Вид: Червона мурашка (Myrmica rubra, Linnaeus, 1758)

50)Клас: Комахи (Insecta)

Ряд: Перетинчастокрилі (Hymenoptera)

Вид: Черевоногрудий деревоточець (Camponotus herculeanus, Linnaeus, 1758)

Методики вивчення безхребетних тварин поверхні землі і рослинного покриву

Безхребетні, а також їх личинки, що живуть або живляться на поверхні землі, у травостої, на деревах або ж у їх тканинах, становлять різноманітні життєві форми з різними екологічними зв'язками й утворюють різні біоценотичні угруповання. Вивчення їх можливе при виконанні різних типів досліджень на всіх рівнях із застосуванням найрізноманітніших методик. Загальними програмними етапами можна вважати такі:

1. Вивчення видового складу безхребетних разом з основними видами рослинного покриву, насамперед едифікаторами. Збір матеріалу здійснюється маршрутними і стаціонарними методами. Проводиться масовий збір фактичного матеріалу, включаючи імаго та інші фази розвитку; збираються зразки життєдіяльності безхребетних (ушкодження, екскременти, характер ходів, галли, міни тощо); враховуються періодичні явища; з'ясовуються життєві цикли. Вивчаються хижаки та паразити досліджуваних тварин.

2. Кількісний облік безхребетних, вивчення зміни чисельності під впливом різних факторів, вивчення зворотних зв'язків — впливу тварин на зміну рослинних компонентів біоценозів і на властивості ґрунту. У комбінації з іншими методами і типами дослідження кількісний облік здійснюється також при з'ясуванні структури і складу біоценозу й інших біоценотичних угруповань, при вивченні добової і сезонної міграції, при вивченні зв'язків окремих видів комах з рослинами — найголовнішими утворювачами рослинного покриву, при вивченні умов, що впливають на періодичну продуктивність і кругообіг речовин у біоценозах. Кількісний облік дає можливість з'ясувати співвідношення шкідливої і корисної діяльності тварин, тому має практичне значення.

3. Вивчення циклів розвитку окремих видів членистоногих і фенологічних явищ у їхньому житті.

Облік населення трав’яного покриву

До біотопів із трав'яним покривом, що утворює безліч мікроумов, належать природні комплекси рослинних угруповань (степу, луків), трав'яний ярус у лісах, а також створені діяльністю людини вторинні біоценотичні угруповання (посіви на полях). Характер тваринного населення цих рослинних угруповань складається із:

- фітофагів — комах, пов'язаних з окремими видами рослин

-поліфагів — безхребетних, приваблених біотичними і мікрокліматичними умовами

- паразитів і хижаків, пов'язаних з комплексом фітофагів, детрито- і копрофагів

Види комплексу безхребетних, таким чином, є компонентами біоценозів і складають різні екологічні групи. Усе це визначає методику вивчення. Облік населення трав'яного покриву будь-якого типу проводять фотоеклектором, біоценометром, всмоктуючими апаратами, косінням сачком і безпосередніми візуальними спостереженнями та підрахунками.

Вибірка й облік комах за допомогою фотоеклектора. Метод обліку фотоеклектором заснований на принципі використання позитивного фототаксису в комах. Але не всі комахи позитивно реагують на світло. Гарні результати при застосуванні фотоеклектора одержують при кількісному обліку окремих груп комах. Наприклад, виходу комах із зимівлі (прилад ставлять до початку виходу і знімають наприкінці) і при обліку впливу агротехнічних заходів на шкідників. Може також застосовуватися в комбінації з іншими методами при біоценологічних дослідженнях.

Облік здійснюють у такий спосіб. Вибирають площадку, беруть фотоеклектор у витягнуті руки, обережно підходять до досліджуваного місця (краще проти сонця), опускають прилад на ділянку і залишають на певний час. Під час цієї перерви відзначають стан погоди і дані заносять у щоденник. Описують коротко також рослинний покрив навколо площадки. Фотоеклектор можна тримати на досліджуваній ділянці від декількох хвилин до декількох годин. Можна навіть залишати його на ніч. Рекомендують також ставити фотоеклектор на сільськогосподарському полі ввечері або вночі, коли комахи малорухливі. Це дасть можливість врахувати без втрат усіх комах. Зібраних у банку комах розбирають, як звичайно, підраховують і записують у картку.

Облік безхребетних за допомогою біоценометра. Біоценометр (залізний ящик зі стороною 50 см без дна і кришки та мішок) беруть за краї верхньої площини або за ручки, піднімають на витягнутих руках нагору й опускають (накладають) на обрану для вивчення ділянку. Опущений біоценометр прикриває й ізолює певну ділянку землі. Прилад притискають щільно до землі і приступають до вибірки комах. Спочатку виловлюють з біоценометра літаючих комах. Для цього підносять банку (морилку) до комах, що сидять на рослинах чи на стінках біоценометра («заморені» комахи падають у морилку), потім збирають комах з рослин і з поверхні землі. Комах, що бігають, (жуків і ін.) ловлять руками або пінцетом, дрібних — пензликом, змоченим спиртом або ексгаустером і переносять у пробірку зі спиртом. Після того, як усі швидкобігаючі тварини зібрані, обрізають навколо біоценометра землю, видаляють біоценометр і продовжують обстежувати досліджувану площадку. Спочатку зрізують траву і переносять її в банки або в мішечки для детального аналізу в лабораторії; збирають комах, виявлених при коренях, в окремі пробірки; викопують дернину і переносять її також у банку або мішечок для детального вивчення. Перебирають землю на цій площадці на глибині 10 см, збирають виявлених тварин, фіксують їх і забезпечують етикеткою. Так вивчають другий, третій і наступний шари. Виявлених комах враховують по кожному шару окремо. Після обробки матеріалу всі дані заносять у щоденник або на картку.

Вибірка і збір комах за допомогою усмоктувальних апаратів. Для цього використовують ручний електричний пилосос, з'єднаний з металевим барабаном (довжиною 25 і діаметром 14 см), усередині якого укріплений мішечок з нейлону для збору тварин. Від кришки барабана відходить гнучка трубка з резиновим наконечником. При зборі комах металевий циліндр (висотою 30 і діаметром 30 см) ставлять у траву, апарат пускають у хід, а сопло трубки пересувають усередині циліндра в усі сторони. Процедура продовжується 2 хв., і після двохвилинної перерви її повторюють. Цим способом отримують багатий вилов мешканців рослинності (до 66,7—100%) з різних систематичних груп.

Для збору дрібних комах з дерев до ручного пилососа з довгою гнучкою трубкою прикріплюють лійку. З його допомогою можна збирати комах з дерев висотою 7 м і більше.

Облік населення трави методом косіння ентомологічним сачком. Метод косіння сачком як метод кількісного обліку найстаріший і внаслідок своєї простоти найбільш розповсюджений. Косіння у поєднанні з іншими методами дозволяє з'ясувати видовий склад членистоногих, добову і сезонну динаміку, відношення комах до різних факторів середовища. Видовий склад комах, зібраних косінням у певних стаціях, значно більший, ніж у зборах біоценометром. Існують сачки різних систем, є різні пристосування до них, а при обліку застосовується різна кількість змахів. Рекомендують робити 25 змахів, або 100 змахів, узятих у кілька прийомів (по 20 — 25 змахів) сачком з діаметром кільця 30 см при довжині річки 1,5 м. При спеціальних дослідженнях, наприклад для вивчення добової міграції косіння проводять через кожні 1—2 години. Добутих комах заморюють, переносять у банки й розбирають у лабораторії. Дані заносять у щоденник або картку.

Облік і аналіз населення окремої рослини. Комах, що живуть на тій або іншій рослині, вивчають при дослідженні біоценотичних відносин, при вивченні комплексів комах, екології, при вивченні шкідників (чи ентомофагів) і запилювачів. При цьому виявляється видовий склад населення і кількісне співвідношення між видами, а також характер зв'язку з рослинами того чи іншого виду.

Метод стаціонарного обліку. Намічають кілька екземплярів рослин. Систематично, через певні проміжки часу обережно підходять до рослини і ретельно оглядають її, точно реєструючи усі виявлені види. Огляд проводять, починаючи зверху. Оглядають спочатку квітки, верхні листки, потім гілочки і так листок за листком, гілочка за гілочкою до самої землі. Оглядати рослину слід з усіх боків, не доторкаючись до неї. Бажано замалювати деякі положення комах на рослині в польову книжку й обов'язково замалювати схему рослини. Комах з рослини не знімати. Спостерігають і записують результати кожного дня, це дає змогу вивчати природний розвиток і зміну фауни в часі. Користування цим методом вимагає гарного знання фауни району.

При іншій модифікації методу рекомендують натягнути на рослину мішок із щільної білої матерії до самого кореня, зрізати рослину і затягти краї мішка. Рослина, таким чином, разом з комахами, що її населяють, буде укладена в мішок. Отриманий матеріал постачають етикеткою і доставляють у лабораторію для аналізу і вивчення. Цим способом, при обережності, можна одержати точні дані, тому що майже жодна комаха не вислизає.

Методи обліку запилювачів

1. (стаціонарний). Посередині поля за допомогою кілочків і шпагату виділяють облікову смугу площею в 100 м² (1 м шириною і 100 м довжиною). Спостерігач, просуваючись уздовж такої смуги, повинен підраховувати на ній бджолиних та інших запилювачів. Облік проводять 3 рази в день у точно встановлені години не менше 3 разів на тиждень.

2. (стаціонарний). Облік проводять на метрових облікових площадках 3 рази в день, по 15 хв. на кожній площадці, не менше 3-х разів на тиждень. Для цього на полі виділяють 6—8 ділянок по 1 м² кожна. Розміщення площадок залежить від конфігурації поля і стану травостою.

3. Маршрутний метод. Він найбільш раціональний при обліку таких великих запилювачів, як джмелі. При цьому способі спостерігач протягом 30 хв. упевні години дня рухається по площадці в 500 м² і враховує всіх помічених запилювачів. Такі обліки рекомендується проводити протягом усього весняно-літнього періоду через кожні 2 — 3 дні в години ранкового (6 — 11 год.) і вечірнього (15 — 18 год.) максимуму льоту джмелів.

За кожний день спостереження результати підрахунків підсумовують і вираховують середню кількість відвідувачів за одне спостереження. Таке перерахування важливе для порівняння даних. Обов'язково також щодня визначати кількість квітучих рослин на обліковій площадці і, перерахувавши, визначити середню кількість відвідувачів на тисячу квітучих рослин в одне спостереження.

Методика збору молюсків

Відомо, що молюски живуть у затишних місцях — підстилці, щілинах скель; зустрічаються вони і під каменями, під корою, під зваленими деревами, у гнилих пеньках, де є свій мікроклімат. Великі форми є на чагарниках і траві. Голі слизуни живуть на землі, використовують тріщини в ґрунті як притулки. Їх можна найчастіше знаходити в товщі ґрунту на глибині 20—30 см.

Великих молюсків, що звичайно живуть на кущах і деревах, збирають вручну; дрібних, що живуть на траві або напівчагарниках і на землі, — прокошуванням сачком по траві.

Ґрунтові молюски живуть у пухкій землі, трусі, підстилці, в осипах. У полі їх варто збирати безпосередньо в цих субстратах, перебираючи землю руками. Для більш повних зборів усіх молюсків, що живуть у пробі, необхідно взяти небагато ґрунту або підстилки в спеціальні мішечки, вкласти етикетку і доставити в лабораторію для ретельного аналізу і вивчення.

Збирають молюсків і при кількісному обліку ґрунтової фауни разом з іншими безхребетними. Для кількісного обліку великих видів, що живуть у траві або просто на землі, пробу беруть з облікової площадки в 4 м², іноді беруть чотири таких площадки в різних мікроумовах біотопу, що разом становить ділянку в 16 м².Для обліку дрібних форм, що живуть у пухкому ґрунті, або підстилці, пробу беруть із площадки в 0,25 м², як і взагалі при ґрунтових розкопках. Таких площадок — ям беруть 4 у кожному біотопі, що становить пробу в 1 м².

З узятих проб у польових умовах молюсків вибирають з ґрунту чи рослинних залишків (трухи), підраховують, етикетують окремо кожен вид і потім фіксують. Для зручності вибірки дрібних молюсків рекомендується просівати всю пробу через систему з 2-3 сит.

Важливо при кількісних дослідженнях знати число живих екземплярів у пробі. Це легко зробити на великих видах. Дрібних же визначають так: поміщають їх у чашку Петрі на рясно змочений аркуш фільтрувального паперу і покривають іншою половиною чашки Петрі. Через певний час молюски почнуть рухатися. Відмочувати треба не більше 4—6 годин. Молюсків, що виявили життєдіяльність, зразу відбирають, підраховують і записують.

Для обліку молюсків на кущах, напівчагарниках і на деревах або безпосередньо під ними підраховують число молюсків на декількох кущах і на площі, яку займає проекція цих рослин. Одночасно підраховують число рослин кожного виду, що ростуть на даній площі (4, 16, 25 м²). Отримані дані обробляють варіаційно-статистичним методом.

Голих слизунів, що живуть на землі під листям, частинами кори та ін., варто збирати на глибині 20-30 см. Способи боротьби з молюсками за допомогою приманок можна використовувати і для їх збору й обліку. У природних осередках (вологий луг, ліс, парк) розкидають листя лопуха, капусти або шматки товстої кори. Краще принади розкидати після дощу, увечері, а ранком робити вибірку слизунів. В етикетках варто дати характеристику мікростацій.

Молюсків, узятих в різних умовах на кущах, траві або землі складають в окремі банки, коробки чи пробірки і фіксують на місці. Для того, щоб не ушкодилася черепашка, їх перекладають ватою, мохом, листами й у такому вигляді з етикеткою переносять у лабораторію.