Організація самостійної роботи

Міністерство охоронни здоров’я України

Запорізький державний медичний університет

Кафедра анатомії людини

АНАТОМІЯ ЛЮДИНИ

Навчально-методичний посібник

для самостійної роботи

Студентів фармацевтичного факультету

ВМНЗ III-IV рівня акредитації

Запоріжжя – 2011

Автори:

Волошин М.А.

Вовченко М.Б. (відповідальний редактор)

Щербаков М.С.

Лебединець М.Г.

Штанько І.Ф.

Холодна Є.І.

Світлицький А.О.

Чугін С.В.

Апт О.А.

Рецензенти:

Зав. кафедри гістології, цитології та ембріології Запорізького державного медичного університету, доктор медичних наук, професор Сирцов В.К.

Доцент кафедри анатомії людини, оперативної хірургії та топографічної анатомії к. мед. н. Григор'єва О.А.

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………………………………………4

Критерії оцінок…………………………………………………………………………………..6

Тематичний план практичних занять………………………………………………..7

Тематичний план лекцій………………………………………………………………..8

Теми практичних занять ....................................……………………………………….9

ВСТУП

Впровадження кредитно-модульної системи у вищих навчальних закладах сприяє підвищенню якості знань майбутніх фахівців в умовах перспективи міжнародної інтегрції України. Анатомія людини є фундаментальною дисципліною, що вивчає будову та функцію як окремих органів та систем, так і організму в цілому.

Анатомія людини є основою будь-якої області медицини й метою вивчення дисципліни є формування в студентів цілісного подання про будову й функціонування робочих, життєзабезпечуючих та інтегруючих систем організму. Навчальні елементи будь-якої теми є частиною однієї із систем, система - частиною організму, а організм є єднальною ланкою між людиною й навколишнім середовищем.

Особливості навчання на кафедрі нормальної анатомії людини обумовлені значним обсягом фактичного матеріалу й більшою кількістю латинських термінів на кожне заняття, якими повинен опанувати студент. У зв'язку із цим доцільно починати готуватися до заняття за кілька днів.

Методика підготовки до заняття:

спочатку прочитати тему заняття по підручнику в цілому, щоб мати загальну уяву про матеріал теми;

під час другого, більше поглибленого читання, зробити короткий конспект, що відображає основний фактичний матеріал теми;

виписати в словник і вивчити всі латинські терміни і їхні еквіваленти російською мовою за темою заняття;

розглянути на малюнках в атласі й у підручнику всі анатомічні структури, які описані в матеріалі теми заняття;

доцільно сформулювати відповіді на питання по темі заняття, які зазначені в методичних розробках;

доцільно зробити малюнки або схеми, які допомагають опанувати фактичним матеріалом;

намалювати схеми й малюнки будови різних анатомічних структур, які передбачені в методичних розробках; під час самостійної роботи студента; - напередодні заняття доцільно в секційному залі розглянути й вивчити на натуральних препаратах анатомічні структури відповідно питанням, які зазначені в методичних рекомендаціях (практичні навички);

на консультаціях, які проводять викладачі кафедри за графіком, студент може одержати відповіді на складні питання теми; - позитивно, якщо студент окремі питання з теми або тему в цілому заглиблено вивчає по різних підручниках, посібникам, використає комп'ютерні технології; - окремі, найбільш складні й незрозумілі для студента питання можна задати викладачеві на початку заняття;

під час лекції студент обов'язково повинен вести конспект лекції, на підставі якого надалі готується до питань із лекційного матеріалу;

використати електронні (комп'ютерні) навчальні й контролюючі програми через індивідуальний комп'ютер або мережу Інтернет;

широко використати крім обов'язкової літератури (підручники, атласи) додаткову літературу (практикуми й методичні видання кафедри);

використати можливості кафедри (препаровальный зал, комп'ютерний клас і кафедральну студентську бібліотеку).

ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

1. Самостійна робота для закріплення знань матеріалу практичного заняття найбільш ефективна за умови обов'язкового їхнього відвідування. Під час практичного заняття знайомлять із темою й навчальними елементами заняття, знаходять на навчальних препаратах і таблицях органи й елементи їхньої будови, які необхідно вивчити. Користуючись підручником й атласом, одержуючи консультацію викладача, описують їхню будову, топографію та ін.; знайомлять із анатомічною термінологією.

2. Закріплення знань матеріалу практичних занять проводиться самостійно в позачерговий час між практичними заняттями. Найбільш ефективн і прийнятними є такі форми підготовки до занять:

- пророблення методичних рекомендацій для студентів по відповідних розділах, , які є на кафедрі або на видачі в бібліотеці;

- складання конспекту теми в домашніх зошитах самопідготовки. При цьому важливо, щоб студент коротко відповів на всі питання плану вивчення даного органа або системи, які пропонуються викладачем на практичному занятті, зробив замальовки, схеми, логічні графоструктури, записав у словник латинські терміни;

- робота в секційному залі після занять, користуючись навчальною літературою й отриманими від лаборанта необхідними натуральними навчальними препаратами (ця форма рекомендується всім студентам і особливо необхідна тим, хто на практичному занятті недостатньо засвоїв навчальний матеріал);

- у бібліотеці або в домашніх умовах з обов'язковим використанням атласу, електронних посібників та інтернету (ця форма досить ефективна, якщо їй передувала інтенсивна робота на практичному занятті).

3. Важливим етапом самостійної підготовки студентів є чітке поєднання морфофункциональной взаємозв'язку навчальних елементів даної теми заняття з вивченим раніше матеріалом. Навчальні елементи будь-якої теми є частиною однієї із систем, система - частиною організму, а організм є єднальною ланкою між людиною й навколишнім середовищем. Оскільки головною метою анатомії є вивчення цілісного організму, та вже з перших занять необхідно навчитися розрізняти рівні целою, структури й функції, одиничного, загального, узагальненого та ін.

4. Заключним етапом підготовки й засвоєння практичного заняття є вміння конструювати відповіді на контрольні питання й тести, які приводяться в методичній розробці, демонструвати органи й структури в правильному анатомічному положенні, описувати їхню будову й топографію, взаємозв'язок навчальних елементів між собою й з раніше вивченим матеріалом.

5. Важливим помічником у закріпленні знань вивченого матеріалу практичного заняття й наступного самоконтролю його засвоєння є вміння студента самотужки виконувати малюнка-схеми. Виконані після підготовки до заняття й зрівняні з малюнками підручника або атласу, вони є надійним критерієм самоконтролю.

6. Заключним етапом підготовки й засвоєння практичного заняття є вміння конструювати й давати повні відповіді на контрольні питання й тестові завдання, які приводяться в тематичних практикумах і посібниках, виданих кафедрою, і розташовані на внутрішньому WEB-сайті університету; а також демонструвати органи й структури, описувати їхню будову й топографію, взаємозв'язок навчальних елементів між собою й з матеріалом, який було вивчено раніше.