Стаття 415. Звернення суду України із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави

1. У разі якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

2. Доручення суду України надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено, - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Питання 3Поняття, значення та основні види правової роботи у господарському комплексі

Правова робота в у господарському комплексі - система заходів для забезпечення прав і інтересів суб'єктів підприємницької діяльності.
Основні задачі правової роботи в сфері підприємництва:

1) забезпечення дотримання законності в діяльності господарюючого суб'єкта при реалізації його цілей;
2) захист його прав і законних інтересів при взаємодії з органами державної влади і керування, муніципальними утвореннями, контрагентами за договорами, із власником майна, працівниками й іншими суб'єктами, що вступають у взаємодію з цим суб'єктом підприємницької діяльності. Найбільш розповсюдженою формою правового забезпечення підприємницької діяльності є наявність в організаційно-управлінській структурі господарюючого суб'єкта юридичної служби.
У великих суб'єктах юридичні служби мають організаційно відособлені сектори: 1) договірно-правовий; 2) претензіонно-позовний; 3) корпоративний; 4) внутрішньої нормотворчості; 5) правового забезпечення трудових відносин.
Штат юридичних служб складають в основному юрисконсульти з вищою або середньою професійною освітою, а також економісти, бухгалтери, діловоди, що відповідають за конкретні складові правовий роботи. Функції юридичних служб групують за наступними напрямками: 1) внутрішня нормотворчість і забезпечення законності організаційно-розпорядницької документації; 2) договірно-правова робота; 3) претензійно-позовна робота, 4) умовно-корпоративна робота; 5) забезпечення правовими засобами якості продукції, що випускається; 6) забезпечення соціального партнерства в організації, контроль за дотриманням трудового законодавства, участь у взаємодії з представницькими органами працівників; 7) формування правової культури організації.
Юридична служба здійснює контроль за відповідністю вимогам законодавства і внутрішніх документів організації організаційно-розпорядницької документації: наказів, розпоряджень, інструкцій, інших нормативних актів, виданих керівниками організації, - і вживає заходів до зміни актів, прийнятих з порушеннями діючого законодавства або внутрішніх документів організації, або до скасування актів, що втратили силу.
Договірно-правова робота комерційної організації забезпечує: 1) своєчасний і якісний висновок підприємницьких договорів різних видів з контрагентами організації; 2) строгий контроль за виконанням договірних зобов'язань самою організацією і її контрагентами; 3) аналіз причин, що викликають невиконання або неналежне виконання договорів у сфері підприємництва, розробку заходів щодо усунення цих причин.

Білет 21

Питання 1Захист прав споживачівДоговір купівлі-продажу: поняття, загальна характеристика, види.

Регулюється ЦК, ЗУ «Про захист прав споживачів»

Держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності. Держава створює умови для здобуття споживачами потрібних знань з питань реалізації їх прав.

Порушення прав споживачів

Крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо:

1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції;

2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення;

3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав'язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору;

4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач;

5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію;

6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою;

7) ціну продукції визначено неналежним чином;

8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.