Пан’європейські транспортні зони
Пан’європейські транспортні зони представлені морськими басейнами і включають Чорноморську (басейну Чорного моря), Баренцову Євроарктичну, Середземноморську та Адріатично-Іонічну мультимодальні територіально- транспортні зони. Транспортні зони є основними європейськими транспортними ареалами і характеризуються територіальною спеціалізацією на виконанні транспортно-логістичних функцій. Територіальна структура Транспортні зони мають певний характер геопросторової організації транспортних комунікацій і логістичних терміналів у їх межах.
Баренцова Євроарктична мультимодальна транспортна зона охоплює північні області Швеції, Фінляндії і Норвегії, а також північно- західну частину Російської Федерації (Мурманську, Архангельську області, Республіку Карелію і Ямало-Ненецький автономний округ). Метою э створення мультимодальної транспортно-логістичної інфраструктури, розвиток регіональної ТЛС в умовах ускладненої доступності що поєднується з великими відстанями та специфікою клімату. На території транспортної зони розміщено 27 аеропортів, 22 морських і річкових порти та 12 транскордонних переходів. Довжина залізниць складає 6575 км, автомобільних шляхів — 11279 км. Для транспортної зони характерні територіальні відмінності у перевезеннях вантажів. Російський кордон перетинають головним чином лісоматеріали, частота перевезень є вищою, ніж через інші кордони. Інтенсивність перевезень між Швецією і Норвегією недостатньо висока. Більшість транскордонних перевезень є внутрішньорегіональними. Обсяги внутрішніх перевезень є вищими на напрямку схід-захід, ніж північ-південь.
Чорноморська транспортна зона забезпечує просторово-територіальні зв’язки причорноморських держав через Пан’європейські транспортні коридори і Середземноморську транспортну зону на заході з західноєвропейськими країнами та через Кавказький перешийок з Центральною Азією. Чорноморська транспортна зона охоплює країни узбережжя Чорного моря - Україну, Туреччину, Грузію, Росію, Румунію, Болгарію, а також частину Греції та Молдову (статус спостерігачів мають Вірменія і Азербайджан).
Концепція Адріатично-Іонічної морської транспортної зони була розроблена з метою розвитку транспортно-логістичної інфраструктури країн узбережжя Адріатичного та Іонічного морів (Албанії, Боснії і Герцеговини, Хорватії, Греції, Італії, Словенії, Сербії і Чорногорії). На території зони розташовується 57 морських і річкових портів. Пріоритет надається інтермодальним сполученням. Розглядається концепція створення Адріатично-Іонічної магістралі як доповнення до існуючих пан’європейських коридорів у регіоні східного узбережжя Адріатичного та Іонічного морів. Планується створення коридору Трієст-Копер-Рієка-Задар- Спліт-Плоче-Дубровнік-Бар-Дуррес-Патри-Каламата, який перетне всі сім країн.
Середземноморська транспортна зона за площею є найбільшою і включає країни узбережжя Середземного моря. Дана зона була визначена з метою розвитку мережі транспортно-логістичної інфраструктури регіону, забезпечення конкуренції між портами, лібералізації судноплавства і надання логістичних послуг, розвитку зовнішньої і внутрішньорегіональної торгівлі та співробітництва. Співробітництво у транспортно-логістичній сфері передбачає розвиток ефективної транссередземноморської мультимодальної ТЛС, що базується на морському та повітряному транспорті. Велика увага приділяється розвитку залізнично-морських сполучень, які поєднують порти з їх хінтерландами (прилеглі пром. території). Проекти подальшої розбудови Пан’європейської транспортно-логістичної інтеграції обов’язково враховують Україну, як важливу європейську державу. Україна володіє одним з найбільших у світі природно-ресурсним, транзитним та рекреаційним потенціалом, наша країна повинна з вигодою їх використовувати, розвиваючи як транспортно-логістичний, так і туристично-логістичний напрямки інтеграції в європейські та світові господарські структури.