Екологічний аналіз агрогрунтових умов господарства

Оцінка функціонального стану ґрунтового покриву за еколого-агрохімічними показниками

Грунтово-екологічні умови

Оцінка грунтово-екологічних умов передбачає аналіз таких даних:

1) структура ґрунтового покриву (за генезисом та гранулометричним складом) – див. форму табл. 2.8.;

2) наявність меліоративних систем (їх розміщення, площі осушення та зрошення);

3) агроекологічний стан ґрунтового покриву – див. форму табл. 2.9.

Еколого-агрохімічна характеристика ґрунтового покриву передбачає оцінку даних трьох блоків показників стану ґрунту – агрофізичні, агрохімічні та екологічні (див. агроекологічний паспорт ґрунтового покриву у вихідних даних).

Таблиця 2.8

Структура ґрунтового покриву земельного масиву №1

Тип ґрунту	Площа в межах господарства	% від загальної площі господарства
за генезисом	за гранулометричним складом
га

Результати агроекологічного аналізу ґрунтів та обґрунтувань їхньої потреби у агрохімічних меліораціях заносимо в табл. 2.9.

Таблиця 2.9

Екологічний аналіз агрогрунтових умов господарства

Показник	Тип ґрунту (відміна)	№ _	№ _	№ _
-за генезисом
-за гранулометричним складом
Площа	га
% від площі ріллі
Вміст гумусу	%
рН сол	рН
ступінь кислотності
Потреби у вапнуванні
Гідрологічна кислотність	мг-екв/100 г ґрунту
Вміст: -азоту, що легко гідролізується	мг/кг ґрунту
ступінь забезпеченості
-потреби у азоті добрив
-рухомого фосфору, г/кг ґрунту	мг/кг ґрунту
ступінь забезпеченості
-потреби у фосфорі добрив
-обмінного калію, мг/кг ґрунту	мг/кг ґрунту
ступінь забезпеченості
потреби у калії добрив
Зональна потреба у органічних добривах, т/(га рік) гною
Забруднення пестицидами, мг/кг	залишкове
допустиме	0,1
Щільність радіоактивного забруднення, К/км2	тимчасово допустиме	0,1
фактична

З метою аналізу агрохімічних властивостей (кислотність, заболоченість, доступними рослинами N, P₂O₅, K₂O) згідно довідкових даних [5] встановлюємо рівень забезпеченості ґрунту елементами живлення та ступінь кислотності, засоленості, робляться попередні висновки про необхідні заходи для їхнього покращення (агрохімічні та меліоративні) – застосування добрив та вапнування.

Потребу у добривах визначаємо на основі довідкових даних (див. табл.Г.4-6). Потреба існує, коли рівень забезпеченості ґрунтів фосфором чи калієм знаходиться на рівні середнього і нижче. Потребу у азоті міндобрив визначаємо за потребою фосфору, оскільки вміст азоту легкогідролізованих сполук – показник нестабільний.

Потребу у вапнуванні визначаємо за таблицею Г.3.

Зональні норми насичення ріллі органічними добривами (гноєм підстилковим напівперепрілим: Полісся 14 т/га, Лісостеп – 12 т/га, Степ – 10 т/га.

Еколого-агрохімічна оцінка ґрунтового покриву вказує на агроекологічну цінність грунту, визначає лімітуючі показники агроекологічного стану та ступінь їх невідповідності нормативам і є основою для обґрунтування комплексу заходів з відтворення родючості ґрунтового покриву.

Порядок проведення еколого-агрохімічної оцінки

1. Визначення агрохімічної оцінки ґрунту

З цією метою ґрунти поля оцінюють у балах за його агрофізичними і агрохімічними властивостями відносно еталонних величин (але не більше як 100 балів), виводять середній бал усіх оцінюваних показників, вводять поправки на кислотність ґрунту і після цього визначають агрохімічну оцінку ґрунту.

Ґрунти із вищим вмістом гумусу, елементів живлення і вологи отримують оцінку також у 100 балів, а з меншим – нижчу за 100 балів.

1. Визначення агрохімічної оцінки ґрунту.

Агрохімічну оцінку окремого типу ґрунту (ґрунтового масиву) проводять за формулою:

, (2.4)

де: Б_і – оцінка грунту за і-тим показником, балів;

n – кількість показників, що використовували для агрохімічної оцінки.

Оцінку грунту за і-м показником проводять за формулою:

,(2.5)

де: , – агрохімічний (агрофізичний) показник відповідно досліджуваного та еталонного грунту;

– поправочний коефіцієнт на кислотність [2, табл. Б.5.1];

– поправочний коефіцієнт на засоленість та солонцюватість [2, табл. Б.5.2].

1. Визначення зведеної агроекологічної оцінки ґрунту

Для цього до зведеної агрохімічної оцінки (АХО) послідовно вводять поправки на екологічні показники: забруднення радіонуклідами ( ), важкими металами ( ), рештками пестицидів та їх метаболітів ( ) та поправку на кліматичні умови та меліорації ( ) :

, (3.3)

Поправочні коефіцієнти на забруднення грунту ВМ, радіонуклідами та пестицидами вводяться лише тоді, якщо рівень забруднення вище ГДК чи ДРЗ.

При цьому для радіонуклідів використовують спеціальну таблицю із поправочними коефіцієнтами [2, табл. Б.5.3], а для ВМ та пестицидів враховується кратність разів перевищення ГДК чи ДЗР із заокругленням в бік збільшення до цілої величини: якщо перевищення становить навіть 1,1., то збільшуємо кратність перевищення до 2 разів і т.д.

Поправочний коефіцієнт відповідно на забруднення ВМ чи пестицидами встановлюється за формулою:

, (3.4)

, (3.5)

С_факт = П_іф,

Якщо n ≤ 1, то К=1.

де n – заокруглена до цілих кратність перевищення ГДК чи ДРЗ.

Поправочний коефіцієнт на кліматичні умови та меліорації також обирається за довідковими даними [2, Б.4.5]. При цьому, якщо мають місце меліорації, то враховується лише поправка на меліорації, якщо не мають – то лише на кліматичні умови. Якщо оцінюваний земельний масив меліорований частково, то знаходимо середньозважений поправочний коефіцієнт на клімат і меліорації.

Поправочні коефіцієнти вводять послідовно. Розрахунки проводимо у формі таблиці 3.7.

Таблиця 3.7

Оцінка агроекологічного стану ґрунтового покриву господарства

Показник агроекологічного стану грунту	Значення показника для типу грунту №	Середньозважений показник	Бал оцін-ки	Поправоч-ний коефіцієнт
		…
…
АХО, балів
Зведений поправочний коефіцієнт на екологічний стан
АЕО, балів

Робимо висновок, де вказуємо величину середньозваженої оцінки агроекологічного стану, тип грунту, що лімітує цю оцінку (якщо ґрунтовий покрив земельного масиву неоднорідний) та окремі лімітуючі показники оцінки. Вказуємо, за рахунок яких заходів можна покращити лімітуючі показники.