Річна потреба валового виробництва продукції рослинництва та розрахунок структури посівних площ

Культура	Частина валового збору для продажу і внутрі господарські потреб	Планова врожайність на рік освоєння сівозміни	Площа посіву для забезпечення вказаної частини валового збору	Норма висіву насіння	Потреба в насінні на всю площу	Страховий фонд ярими культурами (15%)	Валова потреба в насінні
Озима пшениця	210,9	3,7		0,18	10,26		10,26
Кукурудза на зерн.	267,9	4,7		0,02	1,14		1,14
Соя	126,4	1,6		0,15	11,85		11,85
Кукурудза на силос				0,025	0,475	-	0,475
Кукурудза на зел корм				0,1	0,8	-	0,8
Однорічні трави				0,08	0,64	-	0,64
Ячмінь				0,18	10,26	5,00	15,26
Всього		х		х	33,51	х	40,425

Система сівозмін

Таблиця 1.5

		Середній розмір поля
№ поля	Чергування культур	%	га
	Озима пшениця
	Кукурудза на зерно
	Соя
	Ячмінь
	Кукурудза на зелений корм, Кукурудза на силос, однорічні трави, соя.	2,8;6,6,;2,8;7,8.	8,19,8.22

СИСТЕМА УДОБРЕННЯ КУЛЬТУР У СІВОЗМІНІ

Добрива - наймогутніший і швидкодіючий захід підвищення врожайності та поліпшення якості продукції сільськогосподарських культур. Відомо, що підсилення азотного живлення рослин сприяє збільшенню в листі, в одержаній продукції білкових сполук при відносному зниженні крохмалю і цукру. Під впливом фосфорних і калійних добрив посилюється синтез цукрів, крохмалю та жирів.

Регулюючи співвідношення елементів живлення в мінеральних] добривах, можна одержати високий урожай, не допустивши його якості.

Основні види мінеральних та органічних добрив і їх характерис­тики приводяться в таблицях 2.1 - 2.5.

Система удобрення - де багаторічний план застосування органі­чних та мінеральних добрив у сівозміні, розрахований на певну її ро­тацію При складанні системи удобрення в сівозмінах потрібно вра­ховувати: тип грунту на кожному полі, його родючість, ступінь окуль­турення, особливості рельєфу, зміни родючості під впливом вирощу­вання попередніх культур, агротехніки та післядії внесення орга­нічних і мінеральних добрив, а також біологічні особливості і потребу окремих культур у тих чи інших поживних речовинах та ступінь забезпечення їх вологою. Все це є основою для встановлення найефек­тивніших норм і співвідношень головних елементів живлення для кон­кретних культур сівозмін в усіх ґрунтово-кліматичних зонах України.

РОЗРАХУНОК НОРМ ДОБРИВ ДЛЯ ОДЕРЖАННЯ ЗАПЛАНОВАНОГО ВРОЖАЮ

Інтенсивне землеробство неможливе без науково обґрунтованої системи добрив. Система добрив – це науково розроблений план внесення добрив, проведення хімічної меліорації грунту, який забезпечує підвищення його родючості і врожайності сільськогосподарських культур.

Розрахунок норм добрив для одержання запланованого врожаю є складовою частиною програмування врожаїв сільськогосподарських культур. Господарство має у своєму розпорядженні органічні добрива власного виробництва, а мінеральні добрива закуповує у постачальників. Органічні і мінеральні добрива господарство вносить не по потребі, а по економічним можливостям. В таблиці відображений план потреби внесення добрив для даної сівозміни, але в кінці року, аналізуючи план її виконання, можна побачити, що фактичне внесення з плановим суттєво відрізняється.

Для оцінки стану екологізації землеробства, використовують норми її індексу і нормативи внесення органічних добрив. Рівень індексу екологізації землеробства 11, що передбачає стан екологічного землеробства. Виходячи з даних балансу, можна сказати, що винос елементів живлення рослинами з ґрунту, суттєво перевищує їх надходження.

Таблиця 1.6

Розрахунок норм добрив для одержання запланованого врожаю

Показники виміру	Одиниці виміру	№	Культури	В середньому по сівозміні
оз.пшениця	Кукурудза на зерно	Соя	Ячмінь	Кук.зел.кор.,силос
Планова урожайність	т/га		3,7	4,7	1,6			6,6
Винесено з урожаєм, кг/га	N		118,4		115,2			109,1
P2O5		40,7		22,4			32,6
K2O		59,2	122,2				63,5
Можливе засвоєння з ґрунту, кг/га	N							25,0
P2O5							8,6
K2O							16,0
Внесено гною кг/га	т/га			8,3				1,7
N			41,5				8,3
P2O5			20,75				4,2
K2O			49,8				10,0
Засвоєно з гною, кг/га	N			12,45	6,2			3,7
P2O5			8,3	3,1			2,3
K2O			29,88	7,5			7,5
Поверхневі та кореневі рештки кг/га	т/га		4,04	6,161	5,721	2,252	4,11	4,5
N		20,2	30,8	28,6	11,3	20,6	22,3
P2O5		10,1	15,4	14,3	5,6	10,3	11,1
K2O		24,2	37,0	34,3	13,5	24,7	26,7
Буде засвоєно з поверхневих та кореневих решток кг/га	N		6,1	9,2	8,6	3,4	6,2	6,7
P2O5		4,0	6,2	5,7	2,3	4,1	4,5
K2O		14,5	22,2	20,6	8,1	14,8	16,0
Побічна продукція	т/га			4,81	6,58	2,08	4,81	3,7
N			24,1	32,9	10,4	24,1	18,3
P2O5			12,0	16,5	5,2	12,0	9,1
K2O			28,9	39,5	12,5	28,9	21,9
Засвоєно з побічної продукції, кг/га	N			7,22	9,87	3,12	7,22	5,5
P2O5			4,81	6,58	2,08	4,81	3,7
K2O			17,32	23,69	7,49	17,32	13,2
Маса сидеральних посівів	т/га							2,4
N			54,0			0,0	54,0
P2O5			12,0			0,0	12,0
K2O			20,4			0,0	20,4
Буде засвоєно з сидеральних посівів, кг/га	N			16,20			0,00	3,2
P2O5			4,80			0,00	1,0
K2O			12,24			0,00	12,2
Ресурси доступних елементів з органічних добрив	т/га		0,02	0,15	0,09	0,03	0,10	0,1
N		6,06	45,11	24,68	6,50	33,38	23,1
P2O5		4,04	24,07	15,41	4,33	16,92	13,0
K2O		14,54	81,62	51,75	15,60	49,11	42,5
компенсація внесенням мінеральних добрив, кг/га д.р.	N		87,34	70,89	55,52	54,50	36,62	61,0
P2O5		27,66	13,93	-2,01	20,67	-4,92	12,5
K2O		32,66	17,58	-30,75	15,40	-10,11	13,1
Потрібно внести мінеральних добрив	N		145,57	118,16	92,54	90,84	61,03	101,6
P2O6		110,64	55,72	0,00	82,67	0,00	49,8
K2O		46,65	25,12	0,00	22,01	0,00	18,8
Індекс екологізації			170,2:12=14,2	170,2
Сумарне надходження	N		165,8	268,5	154,0	112,5	105,6	86,6
P2O6		120,7	115,9	30,8	93,5	22,3	1100,9
K2O		70,9	161,1	73,8	48,0	53,5	10,4
Баланс поживних речовин	N		47,4	127,5	38,8	31,5	15,6	52,2
P2O7		80,0	68,9	8,4	60,5	2,3	44,0
K2O		11,7	38,9	41,8	0,0	-2,5	18,0

Аналізуючи систему удобрення ми можемо сказати що рівень екологізації становить 14.2 що для зони степу є дуже інтенсивним. Баланс поживних речовин в більшості випадків є позитивним, тільки кукурудза на силос по вмісту калію є відємною. Загалом система удобрення розрахована з урахуванням всіх доступних органічних решток.