Нетарифне регулювання ЗЕД

Заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності - не пов’язані із застосуванням мита до товарів, що переміщуються через митний кордон України, встановлені відповідно до закону заборони та/або обмеження, спрямовані на захист внутрішнього ринку, громадського порядку та безпеки, суспільної моралі, на охорону здоров’я та життя людей і тварин, охорону навколишнього природного середовища, захист прав споживачів товарів, що ввозяться в Україну, а також на охорону національної культурної та історичної спадщини.

Методи (заходи) нетарифного регулювання ЗЕД:

1) ліцензування й квотування;

2) реєстрація зовнішньоекономічних контрактів;

3) сертифікація продукції;

4) фітосанітарний, ветеринарний і екологічний контроль;

5) експортний контроль;

6) інші види обмежень і заборон у ЗЕД.

Відповідно до ст. 16 Закону про ЗЕД, ліцензування зовнішньоекономічних операцій - це комплекс адміністративних дій органу виконавчої влади з питань економічної політики з надання дозволу на здійснення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності експорту (імпорту) товарів.

Автоматичне ліцензування - це комплекс адміністративних дій органу виконавчої влади з питань економічної політики з надання суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності дозволу на здійснення протягом визначеного періоду експорту (імпорту) товарів, щодо яких не встановлюються квоти (кількісні або інші обмеження).

Неавтоматичне ліцензування - це комплекс адміністративних дій органу виконавчої влади з питань економічної політики з надання суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності дозволу на здійснення протягом визначеного періоду експорту (імпорту) товарів, щодо яких встановлюються певні квоти (кількісні або інші обмеження).

Білет 5

Питання 1 Поняття та види строків та термінів. Строки позовної давності. Наслідки спливу позовної давності.

Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Закінчення строку:

1.Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

2. До строку, що визначений піврокомабо кварталом року, застосовуються правила про строки, які визначені місяцями. При цьому відлік кварталів ведеться з початку року.

3. Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Строк, що визначений у півмісяця, дорівнює п'ятнадцяти дням.

Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця.

4. Строк, що визначений тижнями, спливає у відповідний день останнього тижня строку.

5. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Види строків:

1. За правовими наслідками строки поділяються на: - правовстановлюючі - правоприпиняючі. - правозмінюючі.

2. 3а підставами встановлення вирізняють строки:- законні - судові - договірні

3. За ступенем самостійності сторін у встановленні строків:- імперативні (не можна змінити) - диспозитивні (можна змінити)

6. За ступенем визначеності: - визначені строки; - невизначені строки, якщо це пов'язано з певною подією, яка обов'язково настане, або бажанням кредитора.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

У цивільному праві застосовуються два види строків позовної давності:

а) загальні- строки позовної давності поширюються на всі цивільні правовідносини, за винятком тих, щодо яких законом встановлений інший строк, або які взагалі виведені з-під дії строків позовної давності. Загальний строк позовної давності встановлений у три роки;

б) спеціальні- строки позовної давності встановлені для окремих вимог, визначених законом, і ці строки, порівняно із загальними, можуть бути або скороченими, або продовженими (неустойка).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.