Тема 5. Забруднення навколишнього природного середовища 3 страница

Основними напрямами державної політики у галузі охорони, використання та відтворення рослинних ресурсів мають стати:

§ удосконалення законодавчої та нормативної бази щодо охорони, використання та відтворення рослинного світу;

§ здійснення заходів щодо запобігання техногенним процесам, які негативно впливають на об'єкти рослинного світу;

§ проведення моніторингу популяцій;

§ інвентаризація місцезростань рідкісних та зникаючих видів рослин, занесених до Червоної книги України;

§ урегулювання питань ввезення на територію України та вивезення за її межі об'єктів рослинного світу, особливо тих, які включені до Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою знищення;

§ упорядкування збору дикорослої рослинної сировини підприємствами, установами, організаціями та громадянами;

§ запровадження дозвільної системи на використання об'єктів рослинного світу та введення плати за спеціальне використання рослинних ресурсів.

Сучасну і майбутню стратегію лісокористування визначатимуть дві тенденції:

1) зростаюча потреба в деревинній сировині в умовах значного дефіциту лісу;

2) різке зростання кліматорегулюючої, захисної, санітарно-гігієнічної, рекреаційно-туристичної та естетичної ролі лісів в умовах екологічної кризи.

Раціональне використання та відтворення лісових ресурсів потребує створення повноцінної системи моніторингу лісів як комплексу безперервного спостереження, оцінки і прогнозу їх стану. В рамках системи державного моніторингу навколишнього природного середовища України моніторинг лісів має стати засобом управління лісовим господарством шляхом оптимізації системи лісокористування і запобігання критичним екологічним явищам і процесам.

8.6. Заповідна справа та збереження біорізноманіття

Основні напрями розвитку заповідної справи і збереження біоресурсів, а також заходи, спрямовані на їх реалізацію, передбачають:

§ створення оптимальної репрезентативної мережі природно-заповідного фонду України;

§ резервування у процесі земельної реформи цінних для заповідання природних територій та об'єктів.

Збереження і раціональне використання ресурсів тваринного та рослинного світу здійснюватиметься на основі:

§ організації комплексного моніторингу стану популяцій тваринного і рослинного світу та створення і ведення державного кадастру;

§ розроблення і впровадження сучасних наукових методів оцінки оптимальних рівнів використання біологічних ресурсів;

§ розроблення і впровадження державних, регіональних і міждержавних програм з охорони, використання та відтворення видів тваринного і рослинного світу, яким загрожує зникнення через негативний вплив господарської діяльності.

8.7. Рекреаційні ресурси

Програма реабілітації та раціонального використання природних лікувальних ресурсів передбачає:

1) розроблення документації, яка регламентуватиме якість природних лікувальних ресурсів (державні стандарти на всі складові природних лікувальних ресурсів);

2) розроблення та видання карти і кадастрів усіх природних лікувальних ресурсів;

3) здійснення державної програми моніторингу якості сучасного стану і використання природних лікувальних ресурсів;

4) забезпечення підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, які експлуатують лікувальні ресурси, розроблення і затвердження проектів округів і зон санітарної охорони курортів, ресурсів, технологічних схем раціональної експлуатації, організації режимних спостережень і контролю;

5) розроблення методики визначення граничних і оптимальних курортних і рекреаційних навантажень на території з урахуванням перспектив розвитку курортно-рекреаційного будівництва;

6) здійснення наукових розробок стосовно оцінки перспективних рекреаційних територій державного значення, картування і затвердження їх як зон чи територій, що не підлягають приватизації;

7) проведення роботи з медичного зонування курортно-рекреаційних територій України, а також складання територіальних комплексних схем охорони довкілля основних курортно-рекреаційних регіонів України.

Питання для самоперевірки

1. Системою яких заходів визначається державна політика охорони і раціонального використання земель?

2. Наведіть комплекс заходів, що мають природоохоронний, ресурсозберігаючий та відтворювальний характер для земельних ресурсів?

3. Назвіть напрями раціонального використання земельних ресурсів та впровадження господарсько-технологічних заходів для відтворення їх екологічної функції.

4. Наведіть довготермінові цілі політики раціонального використання і відтворення водних ресурсів та екосистем.

5. Що є метою програми щодо охорони, раціонального використання та відновлення надр.

6. Які першочергові заходи, яких слід вжити для нормалізації екологічної обстановки та стабілізації стану повітряного басейну?

7. Які основні напрямами державної політики у галузі охорони, використання та відтворення рослинних ресурсів?

8. Перерахуйте основні напрями розвитку заповідної справи і збереження біоресурсів, а також заходи, спрямовані на їх реалізацію.

9. У чому полягає програма реабілітації та раціонального використання природних лікувальних ресурсів?

Тема 9. Правова система управління природокористуванням

9.1. Екологічна безпека довкілля

9.2. Правова відповідальність за екологічні злочини

9.3. Організаційна система управління

9.1. Екологічна безпека довкілля

Екологічна безпека довкілля держави забезпечується організаційними, правовими, економічними та соціальними заходами.

Суспільні відносини між людьми та природою в державі регулюються: Конституцією, законами, урядовими підзаконними актами, відомчими нормативними актами, нормативними актами місцевих органів влади.

Основним базовим законом є Конституція України, прийнята в 1996 р., відповідно до якої розробляються правові основи державної політики України у сфері охорони довкілля та забезпечення екологічної безпеки людини. В статті 16 визначено, що забезпечення екологічної безпеки, підтримання екологічної рівноваги на території держави та збереження генофонду українського народу є обов'язком держави. При цьому (ст. 50) кожному громадянину гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля і кожен зобов'язаний (ст. 66) не завдавати шкоди природі та відшкодовувати заподіяні ним збитки.

Верховна Рада України розробляє закони, які впроваджує в життя Кабінет Міністрів, приймаючи відповідні законодавчі правові акти.

Міністерства і відомства здійснюють контроль за суворим дотриманням виконання законів екологічного законодавства.

Згідно з Державною програмою охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів та екологічної безпеки, першочергово передбачається:

§ розробити і впровадити економічний механізм охорони довкілля та раціонального природокористування,

§ створити системи досконалого контролю за екологічним станом довкілля з одночасним запровадженням елементів комплексного екологічного моніторингу,

§ розробити нормативну базу оцінки впливу шкідливих факторів на здоров'я людей,

§ розробити екологічний кадастр природних ресурсів,

§ класифікувати виробничі підприємства за ступенем їх безпеки.

Також розробляються і впроваджуються програми екологічної освіти, виховання та інформування.

Систематизація екологічного законодавства здійснюється у формі кодифікації та інкорпорації з визначенням першочергових та перспективних законодавчих і підзаконних актів.

З метою посилення еколого-правової освіти, науки і культури у здійсненні природоохоронної діяльності передбачається розширення мережі спеціальних навчальних еколого-правових закладів (інститути, коледжі тощо), створення нових та реорганізація діючих наукових еколого-експертних закладів.

9,2. Правова відповідальність за екологічні злочини

Екологічні злочини караються відповідно до вимог Кримінального кодексу України. Злочин вважається завершеним, якщо настали відповідні наслідки скоєних дій.

До екологічних злочинів належать:

- екоцид,

- забруднення навколишнього природного середовища (води, повітря, ґрунту),

- знищення і пошкодження рослинного й тваринного світу,

- знищення критичних місць проживання,

- незаконне мисливство та заготівля водяних рослин і тварин,

- порушення правил охорони навколишнього природного середовища під час виконання робіт,

- порушення правил обороту екологічно небезпечних речовин та відходів,

- незаконне обертання сильнодіючих або отруйних речовин,

- порушення правил охорони та використання надр,

- порушення режиму особливо охоронних природних територій і природних об'єктів,

- порушення правил безпеки під час обертання мікробіологічних або інших біологічних агентів чи токсинів,

- незаконне обертання радіоактивних матеріалів,

- приховування інформації про обставини, що створюють небезпеку для життя чи здоров'я людей, тощо.

Суспільна небезпека екоциду (масове знищення рослинного і тваринного світу, отруєння повітря, води, ґрунтів а також інші дії, здатні спричинити екологічну катастрофу) полягає в загрозі або заподіянні значної шкоди навколишньому природному середовищу, збереженню генофонду, тваринного й рослинного світу.

Екологічна катастрофа виявляється в істотному порушенні екологічної рівноваги в природі, руйнуванні стійкого видового складу живих організмів, повному знищенні або суттєвому зменшенні їх чисельності, порушенні циклів сезонних змін біологічного колообігу речовин та біологічних процесів.

Значні збитки і порушення рівноваги екосистеми можуть статися внаслідок:

— забруднення, виснаження поверхневих чи підземних вод, джерел питної води або зміни її природних властивостей, що може завдати істотної шкоди здоров'ю людини, тваринному чи рослинному світу, рибним запасам, лісовому або сільському господарству, що враховується при проведенні оцінки медико-екологічного ризику територій,

— порушення правил викиду забруднюючих речовин в атмосферу, експлуатації очисних споруд чи інших об'єктів що спричинюють забруднення або зміну природних властивостей повітря, і як наслідок може завдавати істотної шкоди здоров'ю людини та функціонуванню біоценозів,

— забруднення морського середовища,

— порушення правил користування морським середовищем,

— шкідливого впливу на ґрунти,

— деградація ґрунтів може бути небезпечною для здоров'я людей, спричинювати катастрофи, руйнувати природні ландшафти, забруднювати сільськогосподарську продукцію і водойми, призводити до загибелі людей, тварин і водних біоценозів,

— знищення або пошкодження лісів,

— незаконного вилову риби,

— порушення правил охорони навколишнього природного середовища,

— виробництва заборонених небезпечних відходів, транспортування, зберігання, захоронення і використання радіоактивних, бактеріологічних і хімічних речовин та відходів з порушенням установлених правил можуть завдати шкоди здоров'ю людини та навколишньому середовищу,

— незаконного виготовлення, перероблення, зберігання, транспортування та збуту сильнодіючих або отруйних речовин чи обладнання для їх виготовлення або перероблення мають підвищену громадську небезпеку,

— порушення правил охорони і використання надр,

— порушення режиму особливо охоронних природних територій.

— недотримання правил безпеки під час використання мікробіологічних чи інших біологічних речовин або токсинів та радіаційних матеріалів,

— порушення правил безпеки під час будівництва та експлуатації об'єктів атомної енергетики спричинюють радіоактивне зараження місцевості, захворювання і смерть людей та тварин.

За скоєні екологічні злочини порушники несуть правову відповідальність.

Екологічне законодавство передбачає три рівні покарання за:

- порушення;

- порушення, що завдали значних збитків;

- порушення, що спричинили смерть людей (тяжкі наслідки).

Залежно від величини заподіяних збитків це можуть бути:

- штрафи,

- заборона обіймати певні посади на встановлений термін,

- виправні роботи та позбавлення волі на визначений законом термін.

9.3. Організаційна система управління

Державна система управління охороною довкілля, раціональним природокористуванням та екологічною безпекою має на меті:

— формування і впровадження державної політики в природоохоронній сфері;

— створення наукового і технічного потенціалу;

— створення ефективного законодавства в сфері екологічної діяльності;

— створення організаційно-технологічного механізму реалізації завдань у галузі природокористування;

— вирішення питань підготовки кадрів для забезпечення природоохоронної діяльності та здійснення політики регулювання екологічної та ядерної безпеки.

Основною метою державної екологічної політики є створення ефективних правових, економічних та організаційних умов для надання регіонам можливостей використання наявних матеріальних і фінансових ресурсів для здійснення природоохоронних заходів та проведення комплексу управлінських дій щодо зміни галузевої і технологічної структури виробництва в напрямі зменшення його впливу на стан довкілля.

Реалізація цієї політики здійснюється на трьох рівнях управління:

- національному,

- регіональному,

- місцевому.

Відповідно до законодавства України, охорона навколишнього середовища і екологічна безпека полягають у здійсненні функцій планування, дослідження, спостереження, прогнозування, контролю, екологічної експертизи, інформування та іншої виконавчо-розпорядчої діяльності, спрямованої на охорону, збереження, відтворення та раціональне використання природних ресурсів і забезпечення необхідної якості життєвого середовища для нормального функціонування природних та природно-антропогенних екосистем.

Державне управління в сфері охорони довкілля здійснює:

- Кабінет Міністрів України,

- державна адміністрація,

- виконавчі комітети місцевих Рад народних депутатів,

- спеціально уповноважені державні органи.

Координацію діяльності всіх органів у сфері природокористування здійснюють органи екологічної безпеки Мінекоресурсів України. Останнє також проводить комплексне надвідомче управління в галузі охорони довкілля, державний контроль за використанням природних ресурсів і додержанням норм екологічної безпеки. Контроль за дотриманням санітарних норм навколишнього середовища виконує Міністерство охорони здоров'я.

Громадські природоохоронні об'єднання розробляють і пропагують власні природоохоронні програми. Вони можуть створювати фонди охорони природи, здійснювати разом з державними органами управління в галузі охорони довкілля перевірки виконання підприємствами та організаціями природоохоронних планів і заходів, дотримання вимог екологічного законодавства.

Питання для самоперевірки

1. Якими заходами забезпечується екологічна безпека довкілля держави?

2. Назвіть головні складові механізму реалізації державної екологічної політики.

3. Чим регулюються суспільні відносини між людьми та природою в державі?

4. Якій закон є основним базовим відповідно до якого розробляються правові основи державної політики України у сфері охорони довкілля та забезпечення екологічної безпеки людини?

5. Хто здійснює контроль за суворим дотриманням виконання законів екологічного законодавства?

6. Які Ви знаєте основні закони та акти у галузі раціонального природокористування?

7. У якій формі проводиться систематизація екологічного законодавства?

8. В чому полягає кодифікація першочергових актів екологічного законодавства?

9. Що передбачає кодифікація перспективних актів екологічного законодавства?

10. В чому полягає інкорпорація актів екологічного законодавства?

Плани практичних занять

Виконання практичних робіт студентом повинно базуватись на опрацюванні відповідних нормативно-законодавчих джерел, навчальної та періодичної фахової літератури та методичних вказівок.

Основні вимоги до оформлення робіт

Формат.Розрахунково-графічна робота виконується на аркушах формату А4 (210х297 мм) шрифтом Times New Roman, розміром 14, з інтервалом 1,5, з дотриманням полів лівого, нижнього та верхнього - 20 мм. правого –10 мм.

Нумерація. Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, малюнків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою РГР є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Такі структурні частини роботи, як зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера. Всі аркуші, на яких розміщені згадані структурні частини РГР, нумерують звичайним чином. Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу. Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: «2.3.». Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу. Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Ілюстрації(фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати в РГР безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, які розміщені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, малюнок або креслення, розміри якого більше формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або у додатках.

Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рис. 1.2. Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис “Таблиця” із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: “Таблиця 1.2” (друга таблиця першого розділу).

Оформлення списку використаних джерел.Список використаних джерел - елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків. Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором. Його виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв та ін. Завдяки цьому можна уникнути повторних перевірок, вставок пропущених відомостей.

Джерела можна розміщувати одним із таких способів:

¨ у порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування і рекомендований при написанні РГР),

¨ в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків,

¨ у хронологічному порядку.

Список джерел, які використав студент повинен включати як нормативні документи, так і навчальну літературу.

Додатки оформлюють як продовження РГР на наступних її сторінках або у вигляді окремої частини (книги), розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті.

Робота повинна виконуватись охайно з дотриманням вимог, що визначаються діючими стандартами щодо оформлення технічної документації та друкованих наукових робіт.

Робота повинна містити повне, найменування навчальної дисципліни, перелік використаної літератури та особистий підпис студента та дату виконання.

Плани практичних занять

1. Природні ресурси і умови. (Мета заняття. Порядок виконання. Оформлення роботи. Захист роботи).

2. Види, форми та типи раціонального природокористування.

3. Оцінка природних ресурсів.

4. Оцінка використання природних ресурсів для рекреації.

5. Джерела забруднення НПС.

6. Оцінка якості природного середовища.

6.1.Оцінка ступеня забруднення поверхневих вод.

6.2.Оцінка ступеня забруднення ґрунтів.

6.2.1.Визначити ступень забрудненості ґрунтів.

6.2.2.Встановлення класу небезпеки забруднюючих ґрунти речовин.

6.2.3.Санітарна оцінка стану ґрунтів за спеціальними показниками.

6.3.Оцінка ступеня забруднення атмосферного повітря.

6.3.1. Визначити стан забруднення повітря за комплексний показником.

6.3.2. Визначення категорії небезпечності підприємства.

6.3.3. Визначення питомого регіонального викиду.

6.3.4. Встановлення якісних критерії ступеня забруднення.

6.4.Оцінка ступеня забруднення відходами.

6.4.1. Визначення гранично допустимої кількості відходів на території підприємства.

6.5.Оцінка ступеня забруднення ґрунтів.

6.5.1. Оцінка екологічного стану сільськогосподарських угідь.

7.Оцінка екологічного стану території.

7.1.Оцінка антропогенної перетворенності ландшафту.

7.2. Розрахунок антропогенного навантаження і класифікація екологічного стану території.

8. Моделі стійкого розвитку територій за умови екологічної рівноваги.

9. Еколого-економічні засади природокористування.

Контрольні вправи і завдання

1. Природні ресурси і умови

Мета заняття.Вивчення особливостей природних ресурсів та умов окремої території, обґрунтування розміщення галузей економіки та визначення головних екологічних проблем в світі раціонального природокористування та охорони навколишнього природного середовища.

Порядок виконання. На підставі вихідних даних з курсу “Основи водогосподарської екології та природокористування” для заданої території дослідження – (область, район, регіон України) провести опис за рекомендованою структурою.

1. Природні ресурси і умови території дослідження

1.1. Географічне положення території

1.2. Геологічна будова і корисні копалини (мінеральні ресурси)

1.3. Рельєф (геоморфологічні умови)

1.4. Клімат (кліматичні умови)

1.5. Поверхневі та підземні води (водні ресурси)

1.6. Ґрунтовий покрив (земельні ресурси)

1.7. Рослинний світ (рослинні ресурси)

1.8. Тваринний світ (фауністичні ресурси)

1.9. Рекреаційні ресурси

1.10. Природне (фізико-географічне положення).

В кожному розділі навести характеристику існуючого стану використання природних ресурсів та умов. Навести приклади нераціонального використання ресурсів та умов.

Оформлення роботи.Робота оформляється у вигляді звіту на окремих аркушах формату А-4.

Захист роботи.Оформлена робота здається на перевірку і захищається на наступному занятті.

2. Види, форми та типи раціонального природокористування

Мета заняття.Вивчення основних видів, типів та форм природокористування.

Порядок виконання. Навести визначення основних видів, типів та форм природокористування.

На підставі вихідних даних з курсу “Основи водогосподарської екології та природокористування” обґрунтувати основні види, форми та типи раціонального природокористування для заданої території.

Скласти розширені схеми природокористування (рис. 2,3).

 
  Тема 5. Забруднення навколишнього природного середовища 3 страница - student2.ru

Рис. 2. Види природокористування

Оформлення роботи.Робота оформляється у вигляді звіту на окремих аркушах формату А-4.

Тема 5. Забруднення навколишнього природного середовища 3 страница - student2.ru

       
  Тема 5. Забруднення навколишнього природного середовища 3 страница - student2.ru
    Тема 5. Забруднення навколишнього природного середовища 3 страница - student2.ru
 

Тема 5. Забруднення навколишнього природного середовища 3 страница - student2.ru

Рис. 3. Типи природокористування

Захист роботи.Оформлена робота здається на перевірку і захищається на наступному занятті.

3. Оцінка природних ресурсів

Мета заняття.Вивчення методик оцінки запасів природних ресурсів.

Порядок виконання. Оцінка може бути кількісною та якісною. Для кількісної оцінки показників визначають значення показника на одиницю площі, або на одну людину

Тема 5. Забруднення навколишнього природного середовища 3 страница - student2.ru (1)

Тема 5. Забруднення навколишнього природного середовища 3 страница - student2.ru Тема 5. Забруднення навколишнього природного середовища 3 страница - student2.ru (2)

де – P значення, що характеризує обсяги використання природного ресурсу, F – площа в км2 , N – чисельність населення, чол.

Для порівняльної оцінки використовують різні види діаграм – гістограми, лінійні, колові, пелюсткові, тощо.

Користуючись даними таблиці 6 та даними статистичної звітності провести оцінку використання природних ресурсів.

Оформлення роботи.Робота оформляється у вигляді звіту на окремих аркушах формату А-4.

Захист роботи.Оформлена робота здається на перевірку і захищається на наступному занятті.

Таблиця 6.Територія та чисельність населення в Автономній Республіці Крим і областях

Назва області Територія, тис.км. кв. Чисельність населення, тис. чол.
1985 1990 1997 1998 1999 2000 2001**
Україна 603,7 50941,4 51891,4 50696,7 50302,8 49908,2 49501,0 48672,8
АР Крим 26,1 1977,8 2161,3 2168,3 2146,2 2126,2 2109,2 2040,7
Вінницька 26,5 1960,9 1920,0 1854,6 1839,3 1823,4 1807.2 1780,9
Волинська 20,2 1036,3 1066,2 1069,8 1065,9 1061,3 1056,5 1062,7
Дніпропетровська 31,9 3783,2 3904,0 3793,3 3760,2 3728,8 3695,3 3585,1
Донецька 26,5 5271,2 5343,0 5094,9 5036,2 4980,5 4923,3 4872,3
Житомирська 29,9 1560,2 1524,1 1462,5 1451,3 1439,1 1426,6 1398,5
Закарпатська 12.8 1220,5 1262,0 1288,4 1287,8 1285,7 1283,0 1259,5
Запорізька 27,2 2031,6 2095,6 2050,8 2033,1 2014,3 1994,3 1936,8
Івано-Франківська 13,9 1387,0 1437,1 1464,6 1462,1 1458,7 1455,3 1415,4
Київська 28,1 2995,8 1947,0 1872,2 1856,8 1840,1 1820,5 1836,5
Кіровоградська 24,6 1237,6 1242.9 1204.5 1190,8 1176,1 1160,7 1137,8
Луганська 26,7 2824,6 2869,0 2724,7 2690,1 2658,4 2625,2 2569,7
Львівська 21,8 2678,4 2759,3 2745,1 2734,1 2722,6 2709,9 2638,7
Миколаївська 24,6 1287,8 1339,3 1327,4 1316,2 1304,3 1292,8 1272,1
Одеська 33,3 2610,9 2636,8 2557,3 2538,2 2519,5 2501,0 2478,7
Полтавська 28.8 1741,2 1756,9 1716,0 1700,7 1685,4 1668,9 1641,8
Рівненська 20,1 1156,2 1175,1 1192.4 1191,3 1189,1 1186,2 1176,4
Сумська 23,8 1433,0 1430,8 1377,0 1362,2 1346,1 1328,2 1308,7
Тернопільська 13,8 1156,3 1173,3 1170,4 1166,1 1160,7 1154,4 1145,9
Харківська 31,4 3154,6 3195,7 3039,8 3011,1 2983,9 2955,3 • 2923,6
Херсонська 28,5 1209,9 1253,7 1251,0 1242,0 1231,7 1219,7 1182,0
Хмельницька 20,6 1532,9 1521,6 1492,0 1479,9 1467,3 1453,9 1437,9
Черкаська 20,9 1529,2 1531,3 1484,9 1471,2 1457,2 1443,0 1410,3
Чернівецька 8,1 918,1 938,5 939,7 936,9 933,9 930,8 925,3
Чернігівська 31,9 1435,7 1409,2 1325,9 1310,7 1294,1 1276,4 1246,5

4. Оцінка використання природних ресурсів для рекреації

Наши рекомендации