Шантаж

#5

В якій відповіді названа ознака, що характеризує об'єктивну сторону кваліфікованого виду злочину "Умисне вбивство"?

1) вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання;

2) вбивство, вчинене в стані сп'яніння;

3) вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини;

4) вбивство, вчинене при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця;

5) вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб.

#5

В якій відповіді названа ознака, що характеризує суб'єктивну сторону кваліфікованого виду злочину "Умисне вбивство"?

1) вбивство, вчинене за попередньою змовою групою осіб;

2) вбивство двох або більше осіб;

3) вбивство, вчинене з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення;

4) вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини;

5) вбивство через необережність.

#3

Яка особа, що вчинила вбивство, може бути притягнута до кримінальної відповідальності за кваліфікований (за ознакою спеціальної повторності) вид злочину «Умисне вбивство»?

1) жінка, яка раніше вчинила вбивство своєї новонародженої дитини;

2) особа, яка раніше вчинила вбивство з необережності;

3) особа, яка має судимість за посягання на життя державного діяча;

4) особа, яка раніше, в день свого 14-річчя позбавила життя іншу особу;

5) особа, яка раніше вчинила вбивство при перевищенні меж необхідної оборони.

#3

Яка ознака не вказана в КК України як обов'язкова ознака кваліфікованого виду злочину «Умисне вбивство»?

1) використання зброї;

2) вчинення з хуліганських мотивів;

3) жінки, яка завідомо для винного була в стані вагітності;

4) малолітньої дитини;

5) вчинення на замовлення.

#1

Яка ознака не вказана в КК України як обов'язкова ознака кваліфікованого виду злочину «Умисне вбивство»?

1) вчинення з корисливих мотивів;

2) заручника;

3) вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб;

4) вчинення організованою групою;

5) вчинення за попередньою змовою групою осіб;

#4

Яка ознака не вказана в КК України як обов'язкова ознака кваліфікованого виду злочину «Умисне вбивство»?

1) двох або більше осіб;

2) з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення;

3) використання отруйних чи сильнодіючих речовин;

4) поєднане із зґвалтуванням;

5) особи чи її близького родича у зв'язку з виконанням цією особою службового або громадського обов'язку.

#3

В якій відповіді названа ознака злочину "Погроза вбивством"?

1) використання зброї в ході погрози;

2) вчинення особою, яка раніше вчинила вбивство;

3) вчинення особою, яка раніше вчинила тяжких злочин;

4) якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози;

5) неодноразовість погрози.

#4

В якій відповіді названа кваліфікуюча ознака злочину "Вбивство через необережність"?

1) внаслідок грубого порушення правил безпеки;

2) відсутність ознак складів інших злочинів проти життя особи;

3) вчинення особою, яка раніше вчинила такий злочин;

4) двох або більше осіб;

5) внаслідок умисного порушення правил перестороги.

#4

Умисною формою вини характеризується ставлення винного до наслідків у вигляді смерті, які названі як ознака основного чи кваліфікованого складу таких злочинів:

1) "Опір начальникові або примушування його до порушення службових обов'язків";

2) "Залишення в небезпеці";

3) "Ненадання допомоги хворому медичним працівником";

4) "Умисне тяжке тілесне ушкодження";

5) "Неналежне виконання професійних обов'язків медичним або фармацевтичним працівником".

#1

Які з нижчеперелічених ознак є кваліфікуючими ознаками вбивства через необережність:

1) поєднане із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом;

2) вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за винятком вбивства, передбаченого статтями 116-118 КК України;

3) заручника;

4) двох або більше осіб;

5) малолітньої дитини або жінки, яка за відомо для винного перебувала у стані вагітності.

#4

У жодній із статей якого розділу Особливої частини КК України, смерть людини (людей) не зазначено як наслідок основного чи кваліфікованого складу злочину:

1) "Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту";

2) "Злочини проти довкілля";

3) "Злочини проти безпеки виробництва";

4) "Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку";

5) "Злочини проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку".

#4

Які положення, що стосуються співвідношення норми про умисне вбивство з нормами з інших розділів Особливої частини КК України, у яких передбачені наслідки у вигляді смерті особи, є правильними?

1) злочини, суспільно небезпечні наслідки в яких полягають у настанні смерті, що передбачені у інших, крім розділу ІІ „Злочини проти життя та здоров’я особи”, розділах Особливої частини КК України, характеризуються лише необережною формою вини;

2) злочини, суспільно небезпечні наслідки в яких полягають у настанні смерті, що передбачені у інших, крім розділу ІІ „Злочини проти життя та здоров’я особи”, розділах Особливої частини КК України, характеризуються лише умисною формою вини;

3) норма про умисне вбивство особи чи її близького родича у зв’язку з виконанням цією особою службового або громадського обов’язку є загальною відносно до спеціальної норми про посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця;

4) норма про умисне вбивство особи чи її близького родича у зв’язку з виконанням цією особою службового або громадського обов’язку є нормою про частину відносно до норми про посягання на життя державного чи громадського діяча;

5) нормою про частину відносно до норми про посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного є норма про умисне вбивство особи чи її близького родича у зв’язку з виконанням цією особою службового або громадського обов’язку.

#3

Які положення, що стосуються співвідношення норми про вбивство через необережність з нормами з інших розділів Особливої частини КК України, у яких передбачені наслідки у вигляді смерті людини, є правильними?

1) спеціальною відносно норми про вбивство через необережність є норма про умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання;

2) норма про недбале зберігання зброї і норма про вбивство через необережність співвідносяться як дві спеціальні;

3) норма про вбивство через необережність з нормою про умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, співвідносяться як частина і ціле;

4) якщо порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою спричинило загибель людей, то вчинене потрібно кваліфікувати за сукупністю злочинів: за статтею про порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою і вбивство через необережність;

5) якщо порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою спричинило загибель людей, то вчинене потрібно кваліфікувати за сукупністю злочинів: за статтею про порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою і умисне вбивство.

#3

Які твердження, що стосуються суб’єктивної сторони злочинів, ознакою основного чи кваліфікованого складу яких є смерть людини, правильні?

1) не можна розглядати як умисне вбивство випадки, коли смерть потерпілого настала від ушкодження, одержаного при падінні від поштовху чи удару, якщо винний не бажав або свідомо не припускав настання таких наслідків;

2) у тих складах злочинів, суспільно небезпечні наслідки в яких полягають у настанні смерті, що передбачені у інших, крім розділу ІІ „Злочини проти життя та здоров’я особи”, розділах Особливої частини КК України, суб’єктивна сторона злочину характеризується лише умисною формою вини;

3) у тих складах злочинів, суспільно небезпечні наслідки в яких полягають у настанні смерті, що передбачені у інших, крім розділу ІІ „Злочини проти життя та здоров’я особи”, розділах Особливої частини КК України, суб’єктивна сторона злочину характеризується лише необережною формою вини;

4) відношення винного до смерті потерпілого, як кваліфікуючої ознаки складу злочину „Умисне тяжке тілесне ушкодження”, характеризується як умисною, так і необережною формою вини;

5) відношення винного до смерті потерпілої у складі „Незаконне проведення аборту” характеризується умисною формою вини.

#1

Які твердження, що стосуються кваліфікуючих ознак умисного вбивства, є правильними?

1) під раніше вчиненим умисним вбивством розуміються тільки вбивства, кваліфіковані за ст.115 КК 2001 р. чи відповідними їй статтями 94 і 93 КК 1960 р;

2) однією з кваліфікуючих ознак умисного вбивства є його вчинення злочинною організацією;

3) однією з кваліфікуючих ознак умисного вбивства є його вчинення за попередньою змовою групою осіб;

4) умисним вбивством двох або більше осіб є умисне позбавлення життя двох або більше осіб, незалежно від того, коли виник умисел на вбивство другого з потерпілих;

5) наявність розриву в часі при реалізації єдиного умислу на вбивство двох або більше осіб значення для кваліфікації злочину як умисного вбивства двох або більше осіб не має.

#3

Які твердження, що стосуються змісту пом’якшуючих ознак умисного вбивства, є правильними?

1) дії особи, яка разом з матір’ю новонародженої дитини виконувала об’єктивну сторону вбивства матір’ю своєї новонародженої дитини, потрібно кваліфікувати як дії співвиконавця у вбивстві матір’ю своєї новонародженої дитини;

2) видами умисного вбивства з пом’якшуючими ознаками є: умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання; умисне вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини; умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони, або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця; вбивство через необережність;

3) потерпілим від злочину „Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання” може бути лише особа, яка вчинила щодо винного протизаконне насильство, систематичне знущання або тяжку образу;

4) потерпілим від злочину „Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання” може бути як особа, протизаконне насильство якої, вчинене щодо винного, викликало у нього стан сильного душевного хвилювання, так і стороння особа;

5) у випадках, коли вбивство вчинено після того, як викликаний протизаконним насильством, тяжкою образою або систематичним знущанням, стан сильного душевного хвилювання минув, дії винного потрібно кваліфікувати за статтями КК, що передбачають відповідальність за вчинення зазначеного злочину без пом’якшуючих ознак.

#35

Які твердження, що стосуються співвідношення норми про умисне вбивство з нормами з інших розділів Особливої частини КК України, у яких передбачені наслідки у вигляді смерті людини, є правильними?

1) злочини, суспільно небезпечні наслідки в яких полягають у настанні смерті, що передбачені у інших, крім розділу ІІ „Злочини проти життя та здоров’я особи”, розділах Особливої частини КК України, характеризуються лише необережною формою вини;

2) злочини, суспільно небезпечні наслідки в яких полягають у настанні смерті, що передбачені у інших, крім розділу ІІ „Злочини проти життя та здоров’я особи”, розділах Особливої частини КК України, можуть характеризуватися як умисною так і необережною формою вини;

3) норма про умисне вбивство особи чи її близького родича у зв’язку з виконанням цією особою службового або громадського обов’язку є загальною відносно до спеціальної норми про посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця;

4) норма про умисне вбивство особи чи її близького родича у зв’язку з виконанням цією особою службового або громадського обов’язку є нормою про частину відносно до норми про посягання на життя державного чи громадського діяча;

5) нормою про частину відносно до норми про посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного є норма про умисне вбивство особи чи її близького родича у зв’язку з виконанням цією особою службового або громадського обов’язку.

#23

Які твердження, що стосуються співвідношення норми про вбивство через необережність з нормами з інших розділів Особливої частини КК України, у яких передбачені наслідки у вигляді смерті особи, є правильними?

1) спеціальною відносно норми про вбивство через необережність є норма про умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання;

2) норма про недбале зберігання зброї є загальною відносно норми про вбивство через необережність;

3) норма про вбивство через необережність з нормою про порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, що спричинило смерть потерпілого, співвідносяться як частина і ціле;

4) якщо порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою спричинило загибель людей, то вчинене потрібно кваліфікувати за сукупністю злочинів: за статтею про порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою і вбивство через необережність;

5) вчинення терористичного акту, що призвів до смерті людини відрізняється від умисного вбивства, вчиненого способом, небезпечним для життя багатьох осіб тим, що потерпілим від терористичного акту є індивідуально невизначене коло осіб, а умисне вбивство спрямоване на заподіяння шкоди конкретному потерпілому.

#5

Які твердження, що стосуються суб’єктивної сторони злочинів, ознакою основного чи кваліфікованого складу яких є смерть людини, правильні?

1) як умисне вбивство розглядаються випадки, коли смерть потерпілого настала від ушкодження, одержаного при падінні від поштовху чи удару, якщо винний не бажав або свідомо не припускав настання таких наслідків;

2) відношення винного до загибелі людини, як кваліфікуючої ознаки складу злочину „Терористичний акт”, характеризується як умисною, так і необережною формою вини;

3) у тих складах злочинів, суспільно небезпечні наслідки в яких полягають у настанні смерті, що передбачені у інших, крім розділу ІІ „Злочини проти життя та здоров’я людини”, розділах Особливої частини КК України, суб’єктивна сторона злочину характеризується лише необережною формою вини;

4) відношення винного до смерті потерпілого, як кваліфікуючої ознаки складу злочину „Умисне тяжке тілесне ушкодження”, характеризується лише необережною формою вини;

5) відношення винного до смерті потерпілої у складі „Незаконне проведення аборту” характеризується умисною формою вини.

#24

5. Злочини проти здоров’я особи

Які з нижченазваних наслідків виступають кваліфікуючою чи особливо кваліфікуючою ознакою злочинів проти здоров'я?

1) смерть потерпілого;

2) нещасні випадки з людьми;

3) шкода здоров'ю людей;

4) загибель людей;

5) насильство.

#1

В якій відповіді названа ознака об'єктивної сторони злочину «Побої і мордування»?

1) систематичність;

2) неодноразовість;

3) вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю;

4) розлад здоров'я тривалістю до 6 днів;

5) незначна втрата працездатності.

#3

В якій відповіді, названі види тілесних ушкоджень, виділені за ступенем тяжкості?

1) тяжке тілесне ушкодження;

2) побої;

3) мордування;

4) насильство, що не є небезпечним для життя в момент заподіяння;

5) катування.

#1

В якій відповіді, названі види тілесних ушкоджень, виділені за ступенем тяжкості?

1) вчинення насильницьких дій, що завдали фізичного болю;

2) завдання удару;

3) мордування;

4) погроза вбивством;

5) легке тілесне ушкодження, без наслідків у вигляді короткочасного розладу здоров'я або втрати працездатності.

#5

Кваліфікуючою ознакою якого із злочинів проти здоров'я особи названо в КК смерть потерпілого?

1) умисне тяжке тілесне ушкодження;

2) доведення до самогубства;

3) зґвалтування;

4) незаконна лікувальна діяльність;

5) умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження.

#1

За заподіяння якої шкоди при перевищені меж необхідної оборони встановлена відповідальність в КК України?

1) будь-яких тілесних ушкоджень;

2) смерті (вбивства);

3) побоїв;

4) мордування;

5) доведення до самогубства.

#2

За заподіяння якої шкоди при перевищені меж необхідної оборони встановлена відповідальність в КК України?

1) знищення чи пошкодження майна.

2) катування;

3) середньої тяжкості тілесних ушкоджень;

4) тяжких тілесних ушкоджень;

5) вбивства через необережність.

#4

Тілесне ушкодження якого ступеня тяжкості визначається залежно від ступеня втрати працездатності?

1) зараження венеричною хворобою;

2) побої;

3) тяжке тілесне ушкодження;

4) мордування;

5) жодне тілесне ушкодження.

#3

Тілесне ушкодження якого ступеня тяжкості визначається залежно від ступеня втрати працездатності?

1) середньої тяжкості тілесне ушкодження;

2) погроза вбивством;

3) катування;

4) легке тілесне ушкодження без наслідків у вигляді короткочасного розладу здоров'я або незначної втрати працездатності;

5) будь-яке тілесне ушкодження.

#1

Тілесне ушкодження якого ступеня тяжкості визначається залежно від ступеня втрати працездатності?

1) зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби;

2) незаконне проведення аборту;

3) незаконна лікувальна діяльність;

4) насильницьке донорство;

5) легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності.

#5

Тілесне ушкодження якого ступеня тяжкості визначається залежно від тривалості розладу здоров'я?

1) тяжке тілесне ушкодження;

2) побої;

3) мордування;

4) легке тілесне ушкодження без наслідків в вигляді короткочасного розладу здоров'я або незначної втрати працездатності;

5) жодне тілесне ушкодження.

#4

Тілесне ушкодження якого ступеня тяжкості визначається залежно від тривалості розладу здоров'я?

1) середньої тяжкості тілесне ушкодження;

2) погроза вбивством;

3) катування;

4) тяжке тілесне ушкодження;

5) будь-яке тілесне ушкодження.

#1

Тілесне ушкодження якого ступеня тяжкості визначається залежно від тривалості розладу здоров'я?

1) зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби;

2) незаконне проведення аборту;

3) незаконна лікувальна діяльність;

4) насильницьке донорство;

5) легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності.

#5

За який вид тілесних ушкоджень, передбачена відповідальність в КК України?

1) необережне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності;

2) побої і мордування;

3) необережне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне при перевищенні меж необхідної оборони;

4) необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження;

5) умисне легке тілесне ушкодження, заподіяне в стані сильного душевного хвилювання;

#4

За який вид тілесних ушкоджень, передбачена відповідальність в КК України?

1) катування;

2) необережне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця;

3) умисне тяжке тілесне ушкодження, заподіяне в стані сильного душевного хвилювання;

4) необережне легке тілесне ушкодження;

5) умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, заподіяне в стані сильного душевного хвилювання.

#3

Вкажіть найбільшу тривалість розладу здоров'я, за якої має місце легке тілесне ушкодження, без наслідків у вигляді короткочасного розладу здоров'я або незначної втрати працездатності (у днях) (*6*).

Вкажіть найменшу тривалість розладу здоров'я, за якої має місце легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності (*7*).

Вкажіть найбільшу тривалість розладу здоров'я, за якої ще має місце легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності (*21*).

Вкажіть найбільшу втрату працездатності (в процентах) за якої ще має місце легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності (*9*).

Вкажіть найменшу втрату працездатності (в процентах) за якої має місце середньої тяжкості тілесне ушкодження (*10*).

Вкажіть найменшу тривалість розладу здоров'я, яка є ознакою середньої тяжкості тілесного ушкодження (*22*).

В якій відповіді вказана мета, яка є обов'язковою ознакою складу злочину "Катування"?

1) спонукати потерпілого або іншу особу вчинити дії, що суперечать їх волі;

2) отримати інформацію, свідчення або визнання;

3) покарати за дії, які скоїв потерпілий;

4) залякування;

5) всі наведені вище відповіді правильні.

#5

Складом злочину "Катування" не охоплюється...

1) нанесення побоїв з метою отримати свідчення або визнання;

2) заподіяння сильного фізичного болю з метою покарати потерпілого за дії, які він скоїв;

3) примушування слідчим давати показання на допиті із застосуванням насильства;

4) заподіяння фізичного страждання з метою покарати потерпілого за дії, у скоєнні яких він підозрюється;

5) заподіяння морального страждання з метою залякування потерпілого або інших осіб.

#3

Складом злочину "Катування" охоплюється вчинення таких дій (з відповідною метою)...

1) заподіяння морального страждання з метою залякування потерпілого або інших осіб;

2) заподіяння сильного фізичного болю з метою покарати потерпілого за дії, які він скоїв;

3) нанесення побоїв з метою отримати свідчення або визнання;

4) заподіяння фізичного страждання з метою покарати потерпілого за дії, у скоєнні яких він підозрюється;

5) вчинення всіх вказаних вище дій.

#5

Який із вказаних злочинів вчиняється з метою залякування потерпілого (метою, яка є обов'язковою ознакою відповідного складу злочину)?

1) катування;

2) умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження (кваліфікований вид цього злочину);

3) мордування;

4) всі вказані вище злочини;

5) жодна із вказаних вище відповідей не є правильною;

#4

Який із вказаних злочинів вчиняється з метою залякування потерпілого (метою, яка названа як обов'язкова ознака відповідного складу злочину)?

1) умисне вбивство;

2) умисне тяжке тілесне ушкодження (кваліфікований вид цього злочину);

3) доведення до самогубства;

4) всі вказані вище злочини;

5) жодна із вказаних вище відповідей не є правильною;

#2

Який із вказаних злочинів вчиняється з метою залякування потерпілого (метою, яка названа як обов'язкова ознака відповідного складу злочину)?

1) умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини;

2) умисне завдання удару, побоїв, або вчинення інших насильницьких дій;

3) доведення до самогубства;

4) погроза вбивством;

5) жодна із вказаних вище відповідей не є правильною;

#5

Назвіть кваліфікуючі ознаки умисного тяжкого тілесного ушкодження:

1) заподіяне у стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

2) заподіяне у разі перевищення меж необхідної оборони;

3) вчинене щодо двох або більше осіб;

4) вчинене з корисливих мотивів;

Наши рекомендации