Мета і завдання розробки проекту впорядкування території населених пунктів

Курсовий проект

із дисципліни:

«Основи землевпорядкування і кадастру»

Тема:

Проект землеустрою, щодо впорядкування території населених пунктів

Виконали:

студенти групи ГІСТ-21

//

Перевірила:

Дорошенко Ю.М.

Київ 2011

План проекту:

1. Вступ

Розділ 1. Підстави розробки проекту, впорядкування території населених пунктів

1.1. Нормативно-правові підстави розробки проекту впорядкування

1.2. Мета і завдання розробки проекту впорядкування території населених пунктів

1.3. Склад та порядок розроблення проекту впорядкування території населених пунктів

Розділ 2. Аналіз використаних земель населеного пункту

2.1. Характеристика екологічних та природних умов

2.2. Характеристика використання в межах населеного пункту

Розділ 3. Складання проекту впорядкування території

3.1. Земельно-кадастрова інвентаризація земель населеного пункту

Висновки

Додатки

Графічна частина

Використана література

Вступ

Землеустрій – це сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональна організація території, адміністративно-територіальних утворень, суб’єктів господарювання, що здійснюється під впливом суспільства, виробничих відносин і розвитку продуктивних сил.

Мета землеустрою полягає в забезпеченні раціонального використання та охороні земель, створення сприятливих екологічних середовищ та поліпшення природних ландшафтів.

Земля – є основним національним багатством,що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується.

Земельна ділянка – це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування та визначеними щодо неї правами.

Земельні відносини – це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження земельною ділянкою. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Суб’єктами земельних відносин є:

¾ громадяни;

¾ юридичні особи;

¾ органи місцевого самоврядування;

¾ органи державної влади.

Об’єктами земельних відносин є:

¾ землі в межах території України;

¾ земельні ділянки та права на них, в тому числі на земельні частки (паї).

Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом, а також прийнятими відповідно них нормативно-правовими актами.

Земля є основним національним багатством і перебуває під особливою охороною держави. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Завданням курсової роботи є вивчення природник та екологічних умов та визначення площ контурів даної місцевості для складання поконтурної відомості населеного пункту, експлікації земель в межах населеного пункту (форма 6-зем) для перевірки документального оформлення права власності на землю (постійного користування землею) і фактичної перевірки земельних ділянок.

Розділ 1. Підстави розробки проекту, впорядкування території населених пунктів

Нормативно-правові підстави розробки проекту впорядкування

Нормативно-правовими для розробки даного проекту є такі документи: Земельний кодекс України; Закон України «Про землеустрій»; Проект закону про інвентаризацію земель; Закон України «Про самоврядування»; положення про земельно-кадастрову інвентаризацію земель населених пунктів, затверджений наказом Держкомзему України від 26.08.1997 №85.

Мета і завдання розробки проекту впорядкування території населених пунктів

Проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів складаються на основі затверджених у встановленому законодавством порядку генеральних планів населених пунктів або можуть розроблятись окремою їх частиною.

Проекти землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів складаються з метою обґрунтування, розробки і подальшої реалізації необхідного обсягу організаційних та інженерно-технічних заходів з освоєння, поліпшення якості земель, їх раціонального використання та охорони, захисту від руйнівних
процесів.

Проекти землеустрою щодо впорядкування територій населених
пунктів розробляються на певний період та поетапно згідно з генеральними планами населених пунктів і визначають:
а) використання земель відповідно до цільового призначення;
б) землі, що знаходяться у власності, користуванні, в тому числі орендовані;
в) організаційні, правові, фінансові та інші заходи щодо вдосконалення структури територій, освоєння земель, поліпшення їх якості, рекультивації, консервації;
г) необхідність і обсяги економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель;
ґ) заходи для забезпечення режиму використання земель охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання, а також відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам внаслідок встановлення цих зон;
д) напрями природоохоронної діяльності.

Метою інвентаризації земель є визначення фактичного стану використання усіх категорій земель з урахуванням змін, які відбулися в період після попередньої інвентаризації опрацювання на основі узагальнення і аналізу її матеріалів ефективних заходів щодо удосконалення земельних відносин і землекористування в країні.

Завданнями інвентаризації земель є:

а) визначення фактичної структури землеволодінь і землекористувань;

б) надання власникам і користувачам земельних ділянок, органам місцевого самоврядування та органам виконавчої влади повної і об’єктивної інформації щодо правового стану земель, їх кількості як відносно окремих земельних ділянок, так і в межах окремих адміністративно-територіальних одиниць та держави в цілому;

в) виявлення земельних ділянок, які використовуються без оформлення відповідних прав на землю;

г) виявлення земельних ділянок, які використовуються не за визначеним цільовим призначенням;

д) обґрунтування питань щодо доцільності припинення права на землю у випадках її використання не за цільовим призначенням, з порушенням чинного законодавства;

е) виявлення земельних ділянок, які безпідставно не оподатковуються;

є)перевірка земельно-кадастрової документації з метою визначення її достовірності, повноти, відповідності чинному законодавству та встановленому порядку проведення земельно-кадастрових робіт;

ж) визначення обсягів прав на землю, по яких не здійснено державну реєстрацію;

з) опрацювання напрямів удосконалення державної земельної політики на регіональному і державному рівнях на основі аналізу результатів інвентаризації земель.

Наши рекомендации