Створення еталонних систем
Осушувальна система «Воля» Рівненської експлуатаційної дільниці
Загальна площа зразкової системи "Воля" Рівненського району - 657 га, в т.ч.:
- закритий дренаж - 513 га.
Конструктивно осушення з двостороннім регулюванням водного режиму можливе на площі 443 га,
площа 512 га, у т .ч . площа осушення з механічним водопідйомом (польдер) складає 512 га.
Загальна протяжність відкритої мережі складає 31,3 км, в т.ч.:
- міжгосподарська мережа -11,4 км, з яких МК -11,0 км, провідні канали- 0,4 км.
- внутрішньогосподарська мережа - 19,9 км.
Рис. 10. Магістральний канал Рис. 11. Магістральний канал о.с.
о.с. «Воля» «Воля»
Для забезпечення пропуску води побудовані 38 шт. ГТС, в т.ч.:
- на м/г мережі – 14 шт.,
- на в/г мережі – 24 шт.
Балансова вартість системи 2370,947 тис.грн., в т.ч.:
- м/г мережа – 273,832 тис.грн,
- в/г мережа – 2097,115 тис.грн.
На землях осушувальної системи знаходяться:
| 1. АПК "Зоря" - 405 га |
| 2. ПСП "Нива" - 252 га. |
Осушувальна система «Бухта» Гощанської експлуатаційної дільниці
Загальна площа зразкової системи "Бухта" Гощанського району 1959 га, в т.ч. закритий дренаж-1767 га.
Площа осушення з двостороннім регулюванням водного режиму -582 га.
Протяжність відкритої мережі 76,964 км, в т.ч. міжгосподарська мережа 47,607 км, внутрішньогосподарської мережі - 29,357 км.
Протяжність МК по міжгосподарській мережі -31,451 км, провідних каналів - 9,586 км.
Рис. 12. Магістральний канал о.с. «Бухта» Рис. 13. Магістральний канал о.с. «Бухта»
Для забезпечення пропуску води побудовані 38 ГТС, в т.ч.
- на міжгосподарській мережі – 20 шт.,
- на внутрішньогосподарській мережі – 18 шт.
Рис. 14. ТП 200х200 МК ПК68+20 Рис. 15. РТС 200х200 МК ПК42+10
Балансова вартість системи складає 5277,865 тис.грн., в т.ч.:
- міжгосподарська мережа – 860,47 тис.грн,;
- внутрішньогосподарська мережа – 4417,395 тис.грн.
| До складу осушувальної системи входять землі: |
| 2.Краснопільської с/р - 69 га |
| 3.СВК "Мир" - 448,19 га |
| 4. Гощанської с/р - 38,01 га |
| 5. Синівської с/р - 225,27 га |
| 6. ПП "Моріон-Агро" - 355,73 га |
| 7. ФГ "Петров-Агро" - 428,15 га |
| 8. Федорівської с/р -201,98 га |
| 9. СВК "Нива" - 21,82 га |
| 10. ТзоВ "Гобен"-36 га |
| 11. ФГ "Надія" - 45,85 га |
| 12. ТоВ ім.Воловікова - 78 га |
Осушувальна система «Головниця» Корецької експлуатаційної дільниці
Розташована в центральній частині Корецького району, на захід від м. Корець. На півдні осушувальна система обмежується дорогою Рівне-Корець, на півночі - дорогою Рівне- Межиричі.
Осушувальна система «Головниця» введена в постійну експлуатацію у 1989 році.
Водоприймачем є річка Корчик, яка розташована за межами осушувальної системи.
Загальна площа системи - 4076 га, з них закритим дренажем осушуються 3729 га.
Конструктивно осушення з двостороннім регулюванням водного режиму можливе на площі 1158 га.
Протяжність відкритої мережі 81,3 км, з них:
- міжгосподарська мережа 44,7 км., з них МК -27,2 км, провідних каналів -17,5 км.
-внутрішньогосподарська мережа - 36,6 км.
Рис. 16. Магістральний канал о.с. «Головниця» Рис. 17. Магістральний канал о.с.
«Головниця»
Для забезпечення пропуску води побудовані 60 шт. ГТС, в т.ч.:
- на м/г мережі – 26 шт.,
- на в/г мережі – 34 шт.
Рис. 18. ТП200х200х2 МК-1 ПК 4+27 Рис. 19. ТП200х200х2 МК ПК 23+50
Балансова вартість системи 6280,472 тис.грн., з них:
- м/г мережа – 1285,640 тис. грн,
- в/г мережа – 4994,832 тис.грн.
В межах осушувальної системи розташовані землі:
- СВК „Головницьке”- 120 га
- СВК „Селянський” – 1206,8 га
- Корецької ДСДС – 12,18 га
- Головницької с/р – 427,02 га
- ПСП „Маяк” – 543,8 га
- Річецької с/р – 101,0 га
- СВК „Ганнівський” – 76,2 га
- СВК „Зоря” – 690,0 га
- Гвіздівської с/р – 40,0 га
- Користівської с/р – 662,0 га
- ПСП „Н. Корецьке” – 197 га
3.Опис виконання основних робіт на підприємстві
Підготовка осушувальних систем до роботи
у вегетаційний період
З метою забезпечення ефективної та надійної роботи меліоративних систем, насосної станції, каналів, гідротехнічних споруд, поліпшення використання меліорованих земель, їх повного залучення в сільськогосподарський обіг, нарощування виробництва на них сільгосппродукції спеціалістами управління розроблені та погоджені з управліннями агропромислового розвитку райдержадміністрацій заходи по підготовці осушувальних систем до роботи у 2015 році.
Завдяки спільним зусиллям працівників управління та експлуатаційного персоналу по районах усі заплановані на 2015 рік заходи були успішно виконані.
Таблиця 6
Виконання основних показників
з підготовки меліоративних систем до роботи у 2015 році
по Рівненському району Рівненської області
| № п/п | Показники | Од. виміру | План | Виконання | ||||
| Всього | м/г мережа | в/г мережа | Всього | м/г мережа | в/г мережа | |||
| Наявність осушених земель | тис. га | 8,894 | - | 8,894 | 8,894 | - | 8,894 | |
| Площа підготовки | тис. га | 7,497 | - | 7,497 | 7,497 | - | 7,497 | |
| Підготовка насосних станцій | од. | - | - | |||||
| Підготовка каналів: - очищення каналів від мулу | тис. м3 | 0,5 | 0,5 | - | 1,402 | 0,773 | 0,629 | |
| Підготовка дамб - підсипка дамб - планування гребенів та відк. | тис. м3 м2 | - - | - - | - - | - - | - - | - - | |
| Ремонт: - гідротехнічних споруд - насосно-силових агрегатів - гідропостів | од. од. од. | - - | - - | - - - | - - | - - | - - - |
Внутрішньогосподарські меліоративні системи
Внутрішньогосподарська мережа осушувальних систем, балансова вартість якої складає 117655,551 тис. грн., знаходиться на балансі землекористувачів.
Зміна власників землі та таких, що не має достатніх коштів на утримання та ремонт елементів внутрішньогосподарської мережі осушувальних систем, сприяє тому, що з року в рік вона залишається без своєчасних ремонтів та технічного переобладнання, що значно прискорює фізичне та моральне її старіння.
Не сприяє покращенню ситуації і недостатня увага до цієї проблеми органів місцевого самоврядування, які вважають її далеко не першочерговою.
Скоріше приємним виключенням, ніж правилом, є Корецька міська, Головницька та Самострілівська сільські ради Корецького району, Велико-житинська сільська рада Рівненського районів які , навіть за таких скрутних умов, змогли виділити кошти на ремонт і утримання меліоративної мережі.
З метою визначення ефективного власника, утримання та збереження внут-рішньогосподарської меліоративної мережі у робочому стані, постановою Кабі-нету Міністрів України від 13 серпня 2003 року за №1253 затверджено Порядок безоплатної передачі у комунальну власність об’єктів внутрішньо-господарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали розпаюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників.
Станом на 1.01.2015 року передача згаданої мережі завершена.
Спеціалісти управління ведуть постійну роз’яснювальну роботу по залученню коштів місцевих бюджетів на утримання внутрішньогосподарської мережі, покращенню стану осушених земель та захисту населених пунктів від підтоплення.
Завдяки цьому, на ремонт меліоративної мережі по захисту від підтоплення вулиць Молодіжна, 50-річчя Перемоги, Козацької, Грушевського, Паркової, Л.Толстого та Миру Корецькою міською радою у 2015 роцібуло виділено 99,02 тис. грн., очищення р. Корчик – 2,5 тис. грн., а Великоклецьківською сільською радою Корецького району на ремонт гідроспоруди -15,0 тис.грн.
На облаштування джерела. Верхівською сільською радою Рівненського району виділено 7,2 тис. грн.
На очищення внутрішньогосподарської мережі осушувальної системи «Житин-Городище» та захист від підтоплення сіл В. Житин та М. Житин Рівненсь-кого району Великожитинською сільською радою було виділено 7,2 тис. грн., Са-мострілівською сільською радою Корецького району профінансований ремонт каналів осушувальної системи «Межирічі» у сумі 21,7 тис.м3.
Загальний розмір коштів, що виділялись на регулювання водно-повітряного режиму осушених земель (зволоження) у 2015 році, склав 6976 грн.. Загальна площа зволожених земель – 3147 га.
Щороку, після проходження весняної повені, а також літніх злив, необхідно спільно з праців-никами експлуатаційної організації провести детальний огляд меліоративної мережі , скласти опис заподіяних руйнувань та терміново ліквідувати їх.
О с н о в н і е к с п л у а т а ц і й н і з а х о д и
а) на каналах:
- засипати промоїни на відкосах каналів , втрамбувати і закріпити дерном відремонтовані ділянки;
- поновити існуюче кріплення каналів і закріпити ділянки , що підлягають постійному розмиву;
- очистити дно каналів від наносів та сторонніх предметів (корчі, сміття, гілки, тощо) до проектних відміток, а на каналах, що слугують водоприймачами для гончарного дренажу, забезпечити вільний відтік води з колекторів, для чого дно каналу повинне бути нижче дна колектора на 0,3-0,5 м;
- відремонтувати або встановити нові кілометрові та вказівні знаки в місцях впадіння дренажних ко-лекторів;
- для забезпечення необхідної пропускої здатності каналів постійно знищувати деревну та травיяну рослинність на їх дні та відкосах.
б) на спорудах:
- очистити труби та плити кріплення дна і відкосів від мулу та наносів;
- засипати промоїни на проїзжій частині споруди ;
- відновити або встановити нові вказівні та попереджувальні знаки;
- при наявності розмиву або руйнування кріплення дна або відкосів демонтувати плити, підсипати і спланувати щебенем, покласти плити ;
- замонолітити тріщини в трубах, оголовках і п литах, щілини між елементами споруди та шви між плитами цементним розчином,
- побілити залізобетонні елементи вапняним розчином;
- в разі необхідності зволоження осушених земель при відсутності шлюзів-регуляторів або щитів на існуючих спорудах воду в каналах можна тимчасово зарегулювати переносними деревיяними щи-тами у формі трапеції висотою 1,0-1,5м., розміри якої повинні перевищувати поперечні розміри каналу на 10-15см., що дозволить, для щільності, запустити їх у відкоси каналу.
в) на дренажі:
- систематично прочищати гирла колекторів та оглядові колодязі від мулу та наносів;
- при замуленні колекторів промивати їх при допомозі спеціальної техніки .
На протязі 2014 року у журналі інформаційно-дорадчої служби зареєстро-вано 220 звернень та виконано робіт стороннім організаціям, юридичним і фізик-ним особам на суму 320,919 тис.грн.
Таблиця 7
Виконання
робіт та надання послуг іншим організаціям (спецрахунок)
по Рівненському МУВГ за січень-грудень 2015 року
| Види робіт | Одиниці виміру | Всього | В т.ч. В/Г мережа |
| Виконання робіт та надання послуг іншим організаціям | тис. грн | 320,919 | 167,055 |
| в тому числі: | |||
| - екскаваторні роботи | тис. м3 | 5,799 | 4,368 |
| тис. грн | 112,753 | 83,458 | |
| - бульдозерні роботи | тис. м3 | 23,827 | 3,155 |
| тис. грн. | 117,420 | 12,206 | |
| -ручні роботи | тис.м3 | 0,541 | 0,534 |
| тис.грн. | 15,015 | 14,835 | |
| - надання послуг | тис. грн | 6,976 | 6,976 |
| - оренда | тис.грн. | 11,160 | - |
| - інші роботи | тис.грн. | 57,595 | 49,580 |
| тис. м3 | - | - |
Робота автотранспорту, машин і механізмів.
Використання технологічних комплектів машин і механізмів. Робота засобів малої механізації.
Стосовно використання технічних комплектів машин і механізмів їх кількості (6 шт.) обсяг виконаних робіт склав:
- екскаваторних робіт – 5,324 тис.м3;
- бульдозерних робіт – 23,641 тис.м3;
- інших земляних робіт – 0,444 тис.
Рис. 20. Виконання робіт Рис. 21. Виконання робіт
екскаватором «Борекс-2203» екскаватором «ЕО-2621»
Рис. 22. Виконання робіт Рис. 23. Виконання робіт
бульдозером «ДЗ-42Г» екскаватором «ЕО-3211»
Рис. 24. Перевезення метеріалів Рис. 25. Надання послуг
«КАМАЗ-5410» автокраном КС-3575
Робота засобів малої механізації у 2015 році полягає у виконанні робіт по обкошуванню рослинності і становить 90,206 га.,по вирубці – 4,014га.
Технічний стан меліоративних систем.
Необхідність проведення додаткових меліоративних робіт
Меліоративні системи у переважній більшості і зараз знаходяться у робо-чому стані та виконують свої функції, хоча і були побудовані ще в період інтенси-вного розвитку меліорації на Україні – в п’ятидесяті та шестидесяті роки минуло-го століття. Деякі з них у 80-х роках були частково реконструйовані.
Необхідно відзначити, що вирішальну роль в цьому відіграють зусилля колективу управління оскільки, починаючи з середини 90-х років розмір коштів, що виділяються з держбюджету на експлуатацію систем, постійно зменшується і в даний час їх розмір є абсолютно недостатнім для проведення капітальних ремон-тів, модернізацію і дооснащення меліоративних систем новітніми технічними засобами.
Слід врахувати, що практично вся землерийна техніка, яка знаходиться на балансі управління, вже давно вичерпала свій технічний ресурс, і в процесі робо-ти часто виходить з ладу та вимагає все більш серйозних ремонтів із заміною де-талей, вузлів та агрегатів, у зв'язку чим частина з них прийшла до стану, що не до-пускає подальшого безпечного використання і була списана ( див. відповідні розділи пояснювальної записки).
Недостатність коштів на паливно-мастильні матеріали та труднощі із забезпеченням запасними частинами ( техніка, аналогічна наявній в управлінні, давно знята з виробництва), стримує нарощення темпів проведення земляних робіт навіть при ремонті міжгосподарської мережі, а тим більше при очищенні внутрішньогосподарської мережі та наданні платних послуг.
В останні роки кошти для проведення капітальних ремонтів не виділяються зовсім а тих, які фактично виділяються на утримання міжгосподарської мережі, не вистачає навіть на проведення поточних ремонтів. з огляду на що управління у звітному році змушене було обмежитись лише підтримуючими ремонтами та дог-лядом за елементами міжгосподарської мережі.
Слід відзначити, що ця тенденція негативно позначається на технічному стані осушувальних систем, а тому площі меліорованих земель, які потребують
меліоративного поліпшення, або реконструкції, з року в рік збільшуються, що змушує працівників управління з кожним роком докладати все більших зусиль для підтримання їх у робочому стані та, по можливості, забезпечувати не обхід-ний водно-повітряний режим ґрунтів.
Однак і в цих умовах спеціалісти управління знаходять можливості для підтримання систем у робочому стані, для чого практично усі кошти, зароблені на виконанні робіт іншим замовникам, направляється на виконання поточних ремонтів та доглядових робіт на міжгосподарській мережі.
Впровадження передового досвіду досягнень науки і техніки по технічній експлуатації меліоративних систем
З метою підвищення продуктивності праці робітників, а також вдосконалення форм і методів здійснення заходів щодо ефективної роботи елементів, а також покращення естетичного вигляду меліоративних систем, на кожній експлуа-таційній дільниці застосовуються механічні косилки, які дали можливість значно збільшити площі вирубування чагарників та обкошування травיянистої рослин-ності.
Так, за їх допомогою на протязі року додатково скошено 90,206 га трав’я-ної рослинності та зрізано 4,014 га чагарників на укосах та бермах каналів.
Рис. 26. Вирізка чагарнику Рис. 27. Обкошування рослинності
На протязі 2014 року, з метою зниження рівня ручної праці по управлінню були впроваджені у виробництво 2 раціоналізаторські пропозиції із загальним економічним ефектом 14231,67 грн.
4. Індивідуальне завдання
Рис. 28. Схема осушувальної системи “Україна”
Осушувана ділянка розташована в північно-західній частині землекористування колгоспу «Україна» Гощанського району Рівненської області. З півночі ділянка межує з землями колгоспу ім.ХХ1 з’їзду КПСС.
Найближчі населені пункти с.Ліпкі, с.Волкшов. Правління колгоспу «Україна» знаходиться в с.Ліпкі на відстані 2км від ділянки. Районний центр м.Гоща знаходиться в 18 км від ділянки, до залізничної станції Рівне - 45 км.
Поверхня ділянки полого хвиляста з ухилом на північний схід, ускладнена мікрорельєфом у вигляді блюдце подібних знижень.
Ділянка раніше практично не піддавався осушенню, лише деяка площа, прилегла до каналу ГД (МК-1-1) числиться в осушуваній площі, осушувальна мережа якої представлена двома дрібними каналами.
В даний час територія ділянки використовується під випас і лише незначна частина площі, у східній і південно-західній частині - під ріллю.
Землі ділянки періодично перезволожуються.
Для ефективного використання їх у сільськогосподарському виробництві проектом передбачаються осушувальні заходи.
По даним спостережень мете реологічної станції Рівне середня багаторічна температура повітря в районі знаходження зрошувального масиву близька до 6,9°С. Самі низькі середньомісячні температури в році спостерігаються в січні-лютому, самі високі - в липні-серпні. Перехід середньодобової температури повітря через 0°С весною наступає в другу декаду березня, осінню в середині третьої декади листопада. Тривалість теплового періоду з середньодобовою температурою повітря вище нуля градусів 253 дня. Перехід середньодобової температури повітря через 5 С, який приймаємо за начало и кінець вегетаційного періоду, наступає весною в перших числах квітня, осінню в кінці жовтня. Тривалість вегетаційного періоду 203 дня. Перші морози спостерігаються на початку жовтня. Тривалість без морозного періоду 163 дня. Стійкий сніжний покрив утворюється на початку січня.
Число днів зі сніжним покривом 83. Переважаючі вітри західного напрямку
Середньорічна швидкість вітру 4,8 м/с, максимальна – близько 40 м/с. 4% - 33 м/с, 50% - 19м/с. Випаровування з осушувальних боліт складають 550 мм. Максимальне випаровування спостерігається в липні и складає 4 мм в день.
Зрошувальна територія знаходиться в басейні р.Стави.
По ландшафтним умовам район робіт прив’язаний до Луцького-Рівненського фізико-географічного району області Волинської височини. Район характеризується помірно-роз’єднаними, помірно хвилястим рельєфом з розвитком переважно глейовими супіщаних і чорноземно-лугових глеєвих легкосуглинистих на супісках грунтів.
В геоструктурному відношенні досліджувана територія розташована в межах Волино-Подільської плити. На вивчену глибину 18,0 м в геологічній будові масиву приймають участь породи неогена, перекриті малопотужним чохлом четвертинних відкладень. На території об’єкту потужність четвертинних відкладень складає 16-17,50 м. Генетично вони представлені середньо четвертинними темно алювіальними і алювіальними відкладеннями, а також сучасними алювіальними. Літологічно в їх розрізі переважають супіски, легкі суглинки, з включенням карбонатів. Блюдцеподібні пониження, виконані делювіальними суглинками потужність яких складає 0,50-1,50 м.
Розрахунки проведені згідно методики "Визначення рівня антропогенної перетвореності ландшафту " (Воропай Л.І., Дутчак Н.В., Куниця Н.А.,1989) показали, що річка Стубелка характеризуються великим рівнем перетвореності. Аналіз розрахунків згідно методики "Визначення кількісної і якісної оцінки екологічної стійкості ландшафту"( Клементкова Е., Гейниге В., 1995) показав, що річка характеризуються низькою стійкістю ландшафту. Розрахунки проведено згідно методики "Оцінка екологічного стану (рівня перетвореності) басейну малої річки на підставі інтегрального показника рівня антропогенізації (ІПРА)" (Ліхо О. , Волкова Л., 1998) показали, що стан басейну річки характеризуються як порушений. Річку відносять до 4 групи антропогенного впливу (дуже сильно перетворені, з яскравою нестабільністю, з дуже порушеним, катастрофічним станом).
Громадська робота
Під час проходження практики мною була проведена профорієнтаційна робота на якій йшлося про важливість вибору майбутнього фаху і ознайомлено зі структурою НУВГП, підкреслино значні переваги перед іншими вузами та широкий спектр вибору майбутньо спеціальності.
Громадські роботи на підприємстві проводяться на високому рівні, профком в повній мірі виконує обов’язки покладені на нього.
Висновки
Аналіз діяльності за минулий рік показує, що не зважаючи на недостатність фінансування, зношеність механізмів, недостатність уваги з боку землекористувачів, завдяки правильній організації робіт та раціональному розподілу трудових та матеріальних ресурсів, а також оперативному та своєчасному прийняттю технічних та організаційних рішень, колектив управління зміг не тільки утримати осушувальні системи зони обслуговування в робочому стані, але й досягти достатньо високої ефективності їх використання.
Досвід роботи у звітному році засвідчив, що тільки повна мобілізація та координація зусиль усіх членів колективу може забезпечити в даних умовах досягнення головної мети - утримання осушувальних систем у стані, що дозволить отримувати стабільно високі врожаї на осушених землях.
Недостатнiсть коштiв, якi видiлялись на це як державою, так i землекористувачами, що мають меліоровані землі, призвела до того, що управління, незважаючи на усі зусилля, наявнiсть необхiдної технiки та квалiфiкованих кадрів, навіть при повному освоєнні отриманих капіталовкладень, так і не змогло забезпечити виконання всього комплексу експлуатацiйних заходiв, що необхiдні для забезпечення високоефективного використання мелiорованих земель.
Передбачаючи такі результати, спеціалісти управління на протязі минулого року неодноразово звертались до керівників райдержадмiнiстрацiй, районних рад та органів місцевого самоврядування,а також безпосередньо до землекористувачів, намагаючись переконати їх у необхідності виділення хоча б мінімальних коштiв, необхідну для пiдтримання мережi у робочому станi. Основним аргумен-том на користь цих дій було те, що подальша бездіяльнiсть призведе до руйнування і виходу з ладу побудованих систем, втрат сiльгоспвиробництва, а у недалекому майбутньому - до потреби значних коштiв на їх вiдновлення, розмір яких буде постійно зростати, віднайти які з кожним роком буде усе важче .
З метою надання інформації населенню проте, що меліоративні системи та їх елементи є державною власністю, за пошкодження яких передбачена адміністративна відповідальність, в місцях перетину магістральних каналів та водоприймачів автомобільними шляхами, встановлені інформаційні знаки.
Зважаючи на постійне зниження кількості та якості питної води, працівники управління спільно з керівниками органів місцевого самоврядування та місцевими жителями віднаходять замулені та засмічені джерела, які разом розчищають, закріплюють і облаштовують захисними спорудами ,лавками та пішохідними доріжками, що перетворює їх у місця забору чистої питної води та зони відпочинку.
Працівники управління приймають активну участь в організації масових заходів, що пропагують охорону довкілля та водних об’єктів зокрема, а саме: встановлення охоронних та пам’ятних знаків, св’яткуванні днів річок, відкриття та осв’ячення облаштованих джерел та витоків річок, тощо.
Крім того, ведеться активна просвітницька робота - учням загальноосвітніх шкіл районів регулярно читаються лекції на природоохоронні теми, вони залучаються до робіт по очищенню джерел та русел струмків і річок, облаштуванню прибережних смуг.
Викликає занепокоєння відверта недалекоглядність користувачів меліо-рованих земель, свідченням чого є те, що для утримання внутрішньогосподар-ської мережі , гончарного дренажу та гiдротехнiчних споруд, які розташованi на нiй, практично ні в одному з господарств зони обслуговування управління за елементами меліоративних систем не закріплені спеціалісти-гідротехніки та робочі – оглядачі гідротехнічних споруд.