Визначення статистичних характеристик даних вибірки спостережень

Генеральна сукупність — множина однотипних об’єктів, кіль-
кісна чи якісна ознака яких підлягає вивченню.

Вибіркова сукупність — підмножина об’єктів, дібраних у відповідний спосіб із генеральної сукупності. Вважаємо, що ознака, яка вивчається, є випадковою величиною Х із функцією розподілу

Результати вибірки розглядатимемо як послідов-
ність незалежних однаково розподілених випадкових величин Закон розподілу для всіх визначається функцією

Результати вибірки — реалізації випадкових вели-
чин — позначатимемо відповідно через Розмістивши ці числа в порядку зростання і записавши частоти з якими зустрічаються ці значення, дістанемо варіаційний, або статистичний, ряд:

xi	x1	x2	…	xk
Частоти	n1	n2	…	nk

На підставі такого ряду можна побудувати статистичну функцію розподілу Якщо , то статистична функція розподілу збігається до теоретичної функції розподілу.

Статистичний ряд графічно подається полігоном розподілу. Щоб побудувати його, на осі абсцис відкладають значення реалізацій, а на осі ординат — відповідні їм частоти (відносні частоти). Здобуті точки сполучають відрізками прямих.

У разі, коли Х — неперервна величина і обсяг вибірки великий, результати вибірки подають інтервальним рядом. Для цього область реалізацій розбивають на k інтервалів і для кожного інтервалу визначають частоти. Кількість інтервалів , а їхню довжину найчастіше беруть однаковою. Здобутий ряд геометрично подається гістограмою. Для побудови її на осі абсцис відкладають інтервали, а на них як на основах будують прямокутники, висота яких пропорційна до частоти (відносної частоти) інтервалу. Гістограма дає певне уявлення про графік щільності розподілу.

Статистичний аналіз явищ по карті екологічних змін.

Оцінка впливу окремих факторів на природне явище.

Використання модуля Geostatistical Analyst.

3. Статистичний аналіз явищ по карті екологічних змін.

Екологічні карти змін являють собою просторово-часове відображення динаміки взаємодії живих організмів, людини і середовища. Особливе місце серед них займають карти проблемних або кризо­вих геоекологічних ситуацій, які відображають реальність обстановки в динаміці і є дієвим інструментарієм для прийняття рішень.

За допомогою цих карт можна оцінити і відобразити різноманітні екологічні аспекти:

• природні чинники, що визначають ступінь забруднення і самоочи­щення ландшафтів або екосистем;

• характер та інтенсивність антропогенного впливу (джерела і полігони забруднення, асоціації забруднювачів та інші види впливів);

• виявлені та прогнозні реакції природних систем і населення на ант­ропогенний вплив;

• заходи щодо мінімізації або ліквідації шкідливих впливів та щодо оптимізації природокористування.

Після обробки отриманих даних і зіставлення таблиць можна перейти до наступного етапу дослідження - якісного аналізу статистичних показників. Це - завершальний і найбільш відповідальний етап. Зібраний та оброблений статистичний матеріал у результаті аналізу може дати багатогранну характеристику явища, що вивчається. Основна мета статистичного аналізу полягає у виявленні закономірностей, виявленні впливу одного явища на інше, констатації взаємозалежностей і взаємодії різних явищ. Статистичний аналіз - це процес вивчення та зіставлення отриманих цифрових даних між собою та з іншими даними, їх узагальнення Кінцева мета аналізу - удосконалення заходів екологічного контролю на підставі виявлених їхніх тенденцій і закономірностей, взаємозв'язків та взаємозалежностей, що кількісно вимірюються. Предмет статистичного аналізу - це сукупність якісних і кількісних характеристик явища, що вивчається, в їх єдності й розвитку.

На сьогодні статистичні методи широко використовуються для діагностики якості навколишнього природного середовища, зокрема для вивчення причинно-наслідкового механізму формування варіацій та динаміки екологічних явищ і процесів, моніторингу навколишнього середовища, прогнозування стану екологічних процесів і ситуацій та прийняття оптимальних управлінських рішень.

Сфера статистики природних ресурсів та охорони навколишнього середовища охоплює повітряний басейн, водні, земельні ресурси, лісовий та заповідний фонд, біологічне розмаїття флори і фауни, а система статистичних показників охоплює надходження шкідливих речовин у повітря від стаціонарних та пересувних джерел, скидання забруднених стоків у поверхневі водойми, утворення та розміщення небезпечних відходів у навколишньому середовищі, наявність та обсяги використання земельних, водних, рослинних, тваринних ресурсів.