Взаємовідносини суб'єктів державної системи моніторингу довкілля

Взаємовідносини суб'єктів системи моніторингу ґрунтуються на:

• взаємній інформаційній підтримці рішень у галузі охорони довкілля, раціонального використання ресурсів та екологічної безпеки;

• координації дій для забезпечення функціонування системи екологічного моніторингу довкілля;

• ефективному використанні наявних організаційних структур, засобів спостережень та комп'ютеризації процесів діяльності;

• сприянні найбільш ефективному розв'язанню спільних завдань моніторингу довкілля та екологічної безпеки;

• відповідальності за повноту, своєчасність і достовірність інформації;

• колективному використанні інформаційних ресурсів та комунікаційних засобів;

• безкоштовному інформаційному обміні.

Мінприроди разом з МНС за погодженням з іншими суб'єктами системи моніторингу встановлює спеціальні регламенти спостереження за екологічно небезпечними об'єктами, критерії визначення і втручання у разі виникнення або загрози виникнення надзвичайних екологічних ситуацій.

Центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни повинні негайно інформувати Мінприроди, МНС та їх органи на місцях про виникнення або загрозу виникнення надзвичайних екологічних ситуацій будь-якого походження.

Попередження про виникнення або загрозу виникнення небезпечних природних явищ, оцінювання їх розвитку і можливих наслідків покладається на:

- Держгідрометслужбу МНС – метеорологічні, гідрологічні та геліогеофізичні явища на суші і на морі;

- Держгеослужбу Мінприроди – екзогенні та ендогенні геологічні процеси.

Центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, громадяни, які володіють об'єктивною інформацією про виникнення або загрозу виникнення небезпечних природних явищ, повинні негайно надавати її органам МНС і Мінприроди України. Державне еколого-геологічне картування території країни та її частин здійснюють підприємства, установи та організації, що також належать до сфери управління Держгеослужби.

Оцінювання впливу забруднення довкілля на стан здоров'я населення покладається на МОЗ та його органи на місцях (зокрема, на санітарно-епідеміологічні станції – СЕС), які повинні своєчасно інформувати органи державної влади та органи місцевого самоврядування про негативні тенденції або кризові зміни стану здоров'я населення внаслідок погіршення екологічної обстановки.

НКАУ надає всім зацікавленим суб'єктам системи моніторингу архівну та поточну інформацію з дистанційного зондування Землі, а також методичну і технічну допомогу користувачам щодо інтерпретації та використання аерокосмічних даних.

Органи Держводгоспу надають усім зацікавленим суб'єктам системи моніторингу інформацію про державний облік використання вод та скидання стічних вод водокористувачами.

Органи Мінагрополітики надають усім зацікавленим суб'єктам системи моніторингу інформацію про фізичні, геохімічні та біологічні зміни якості ґрунтів сільськогосподарського призначення.

Органи Держкомзему надають усім зацікавленим суб'єктам системи моніторингу інформацію про стан земельного фонду, структуру землекористування, трансформацію земель, заходи щодо запобігання негативним процесам і ліквідації їх наслідків.

Національне агентство з питань інформатизації при Президентові України сприяє використанню в системі моніторингу сучасних комп'ютерних і комунікаційних засобів, які рекомендуються до застосування в національній інформаційній інфраструктурі.

Право володіння, користування і розпорядження інформацією, одержаною під час виконання загальнодержавної і регіональних (місцевих) програм моніторингу довкілля, регламентується законодавством.

Інформація, що зберігається в базах даних державної системи моніторингу, використовується для прийняття рішень у галузі охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та екологічної безпеки органами державної влади та органами місцевого самоврядування. Ця інформація надається їм безкоштовно відповідно до затверджених регламентів інформаційного обслуговування користувачів системи моніторингу та її складових частин. Спеціально підготовлена інформація на запит користувачів підлягає оплаті за домовленістю, якщо інше не передбачено нормативними актами або укладеними двосторонніми угодами про безкоштовні взаємовідносини постачальників і споживачів інформації. Такі угоди підлягають реєстрації в Міністерстві охорони НПС.

Мінприроди, МНС та їх органи на місцях здійснюють оперативне управління інформацією, одержаною на всіх рівнях функціонування системи моніторингу.

Фінансування робіт зі створення і забезпечення постійного функціонування системи моніторингу та її складових частин здійснюється відповідно до порядку фінансування природоохоронних заходів за рахунок коштів, передбачених у державному та місцевих бюджетах згідно з законодавством.

Питання до семінарських занять

Семінар № 1

1. Дайте визначення системи моніторингу довкілля. Коли розпочались роботи зі створення системи моніторингу на міжнародному рівні?

2. Назвіть основні етапи (структурні блоки) моніторингу довкілля.

3. Які є принципи класифікації систем моніторингу довкілля?

4. Які види моніторингу Ви знаєте?

5. Які виділяють рівні системи моніторингу довкілля?

6. Дайте визначення загального, кризового і фонового моніторингу.

7. Якою постановою затверджено положення про систему моніторингу довкілля в Україні?

8. Які основні фактори антропогенного впливу на довкілля Ви знаєте?

9. Наведіть приклад класифікації антропогенних факторів.

10. Які класифікації показників та індикаторів в системі моніторингу довкілля Ви знаєте?

11. Охарактеризуйте пріоритетні забруднювачі за класами пріоритетності.

12. Які Ви знаєте об’єкти системи державного моніторингу України?

13. Наведіть перелік суб’єктів системи державного моніторингу України та їх основних завдань щодо моніторингу довкілля.

14. Як забезпечується обмін інформацією між суб’єктами моніторингу?

15. Як забезпечується ефективна взаємодія між суб’єктами моніторингу?

16. Як забезпечується узгодженість нормативно-правового та методичного забезпечення між суб’єктами моніторингу?

17. Ким забезпечується узгодженість інструментального та інформаційного забезпечення між суб’єктами моніторингу?

Зміст

Розділ 1. Загальні положення…………………………………………..

Питання до семінарських занять………………………………………