Прокурор;. 3) потерпілий - в справах, які порушуються не інакше, як за його скаргою;

2) адвокат;

3) потерпілий - в справах, які порушуються не інакше, як за його скаргою;

4) голова районної державної адміністрації;

5) жодна з осіб, вказаних вище.

Що є нормативною підставою кваліфікації злочинів:

1) статті лише Особливої частини КК України;

2) норма кримінального закону, яка передбачає вчинене посягання як злочин;

3) вчинене суспільно-небезпечне діяння;

4) діяльність органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду;

5) внутрішнє переконання особи, яка проводить кваліфікацію посягання.

За наявності якої стадії вчинення злочину скоєне кваліфікується без посилання на статті розділу Загальної частини КК України "Злочини, його види та стадії":

1) готування до злочину;

2) закінчений замах на злочин;

3) закінчений злочин;

4) незакінчений замах на злочин;

5) виявлення умислу на вчинення злочину.

Злочини, вчинені яким співучасником (співучасником якого виду) слід кваліфікувати з посиланням на відповідну частину ст.27 КК:

1) ініціатором;

2) організатором;

3) причетним до злочину;

4) особою, яка не повідомила про вчинений злочин;

5) жодним із співучасників.

1) зачинщиком;

2) особою, яка здійснила добровільну відмову від доведення злочину до кінця;

3) активним учасником;

4) особою, яка не повідомила про вчинений злочин;

5) підбурювачем.

В якій відповіді названо один із принципів кримінально-правової кваліфікації:

1) законність;

2) пріоритет прав людини

3) врахування положень міжнародних договорів, укладених або ратифікованих Україною;

4) забезпечення балансу між інтересами потерпілого та особи, дії якої кваліфікуються;

5) однозначність.

В якій відповіді названо один із принципів кримінально-правової кваліфікації:

1) процесуальна самостійність слідчого;

2) забезпечення прав ті інтересів держави;

3) недопустимість подвійного інкримінування одних і тих же діянь;

4) безспірність;

5) одноразовість.

В якій відповіді названо один із принципів кримінально-правової кваліфікації:

1) категоричність;

2) допустимість оскарження рішень, прийнятих щодо кваліфікації;

3) врахування позиції всіх учасників кримінального процесу;

4) частковість кваліфікації;

5) індивідуальність кваліфікації.

В якій відповіді названо один із принципів кримінально-правової кваліфікації:

1) повнота кваліфікації;

2) заборона внесення змін в проведену кваліфікацію;

3) врахування положень загальних принципів міжнародного права;

4) доступність кваліфікації для сприйняття та оцінки;

5) ієрархічність кваліфікації.

Що є фактичною підставою кваліфікації злочинів:

1) кримінально-правова норма;

2) інформація про діяння, здобута законним шляхом;

3) стаття Особливої частини кримінального законодавства України;

4) діяльність органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, суду;

5) покарання, яке передбачене за діяння, що підлягає кваліфікації.

Кримінально-правові норми, одна з яких передбачає весь злочин в цілому, а інша “частину” цього ж злочину це -

1) загальна і спеціальна норми;

2) кілька спеціальних норм;

3) норми про “ціле і частину”;

4) універсальна і виключна норми;

5) норма-правило і норма-виняток (виключна норма).

Співвідношення кримінально-правових норм як “цілого і частини” має місце, якщо:

1) кожна з норм передбачає відповідальність за один і той же злочин;

2) одна з яких передбачає весь злочин в цілому, а інша “частину” цього ж злочину ;

3) одна з норм встановлює загальне правило, а інша - виключення з цього ж правила;

4) одна з норм є нормою Загальної частини, а інша відноситься до Особливої частини КК;

5) одна норма є нормою постійної дії, а інша - тимчасовою.

Загальна і спеціальна норми Особливої частини кримінального права мають місце, якщо:

1) в КК є загальна норма, яка передбачає більш чи менш широке коло діянь та принаймні дві норми, кожна з яких передбачає частину таких же діянь;

2) положення, які закріплені в статтях Особливої частини не суперечать відповідним положенням Загальної частини КК;

3) санкція однієї статті більш сувора, ніж санкція іншої статті;

4) одна з кримінально-правових норм передбачає весь злочин в цілому, а інша частину цього ж злочину;

5) одна з кримінально-правових норм передбачає більш чи менш широке коло діянь, а інша частину таких же діянь, наділену певною специфікою.

Кримінально-правові норми, одна з яких передбачає більш чи менш широке коло діянь, а інша лише частину таких же діянь - це:

1) норми про “частину і ціле”;

2) норма-припис і норма-узагальнення;

3) загальна і спеціальна норми;

4) конкуренція кримінально-правових норм;

5) колізія кримінально-правових норм.

Між кількома нормами Особливої частини існує співвідношення спеціальних норм, якщо:

1) санкції кожної із цих норм співпадають за видами та розмірами покарання;

2) одна з норм передбачає більш чи менш широке коло діянь, а інша лише частину таких же діянь ;

3) є загальна норма, яка передбачає більш чи менш широке коло діянь та принаймні дві норми, кожна з яких передбачає певну специфічну частину таких же діянь;

4) вони співпадають за більшістю ознак складу злочину;

5) одна з норм передбачає весь злочин в цілому, а інша “частину” цього ж злочину.

Якщо в КК є загальна норма, яка передбачає більш чи менш широке коло діянь та принаймні дві норми, кожна з яких передбачає певну специфічну частину діянь, передбачених загальною нормою, то між останніми існує співвідношення:

1) норм про “ціле і частину”;

2) загальної і спеціальної норм;

3) норми-правила і норми-винятку;

4) кількох спеціальних норм;

5) жодна з відповідей не є правильною.

Злочини, вчинені яким саме співучасником (співучасником якого виду) слід кваліфікувати з посиланням на відповідну частину ст.27 КК:

1) підбурювачем;

2) організатором;

3) причетним до злочину;

4) особою, яка не повідомила про вчинений злочин;