Юридична відповідальність за порушення законодавства про охорону земель, її види, умови і порядок застосування
Порушення земельного правопорядку, невиконання або неналежне виконання земельно-правових вимог негативно позначаються на використанні та охороні земель. Найважливішим елементом правового забезпечення раціонального використання та охорони земель, захисту прав і законних інтересів власників землі, землекористувачів, у тому числі орендарів, є застосування правових засобів впливу, спрямованих на усунення порушень земельного законодавства і припинення їх появи в майбутньому, відновлення порушеного права та притягнення винних у вчиненні земельних правопорушень до юридичної відповідальності. равовою підставою для застосування заходів впливу та притягнення до юридичної відповідальності є вчинення земельного правопорушення, яке становить винну протиправну дію або бездіяльність.Суб'єктами земельних правопорушень можуть бути громадяни, юридичні і посадові особи незалежно від форми власності і підпорядкованості: як особи, які є суб'єктами земельних правовідносин (власники землі, землекористувачі, орендарі), так і особи, що, не будучисуб'єктами земельних відносин, допустили порушення земельного
законодавства (наприклад, особи, що самовільно захопили земельну ділянку).
Об'єктом земельних правопорушень є земельний правопорядок, права і законні інтереси власника землі, землекористувачів, орендарів а також інтереси Українського народу.
Суб'єктивна сторона земельного правопорушення характеризується обов'язковою наявністю вини, що може бути у формі прямого наміру (навмисне самовільне захоплення земельної ділянки) або недбалості (нераціональне використання землі).
Об'єктивна сторона земельного правопорушення полягає в проти- правності поведінки, порушенні вимог земельного законодавства. Земельне правопорушення може бути вчинене як шляхом активних дій (знищення межових знаків), так і в результаті бездіяльності (невиконання заходів щодо охорони земель). Земельні правопорушення можуть також бути одночасно наслідком дії або бездіяльності: втрата
ґрунтової родючості внаслідок неправильного обробітку землі (дія) і невжиття заходів щодо охорони земель від руйнівних процесів (бездіяльність). На відміну від екологічних правопорушень, обов'язковою ознакою яких є заподіяння шкоди (або реальна загроза її заподіяння) і наявність причинно необхідного зв'язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою, для земельного правопорушення така ознака не є обов'язковою.
Усі земельні правопорушення можна об'єднати в дві групи: земельно- правові порушення, позбавлені екологічного забарвлення і не пов'язані і з заподіянням шкоди землі як складовій навколишнього природного середовища, і земельні правопорушення, вчинення яких пов'язане із заподіянням шкоди землі і які є одночасно екологічними правопорушеннями.
Як один із видів соціальної відповідальності юридична відповідальність настає за фактом вчинення правопорушення і полягає в покладанні на правопорушника обов'язку перенесення несприятливих наслідків особистого і майнового характеру. Як система заходів державного примусу, застосовуваних до винних у разі невиконання
вимог законодавства, юридична відповідальність спрямована на стимулювання дотримання земельно-правових норм, відновлення порушених земельних прав, а також попередження вчинення нових правопорушень.
Неодмінною умовою для притягнення правопорушників до правової відповідальності є визначення в законі міри державного впливу, що має бути застосований до особи за вчинення нею протиправної дії. Санкції, що накладаються за земельні правопорушення, поділяються на каральні (накладення штрафу, вилучення земельної ділянки), правовідновлювальні (повернення самовільно зайнятої ділянки, скасування незаконного акта з земельного питання) та компенсаційні (відшкодування шкоди).
Правові санкції за земельні правопорушення містяться в актах як земельного, так і інших галузей права, що або прямо вказують на міру відповідальності за земельні правопорушення, або поширюють передбачені в них міри відповідальності на земельні правопорушення. Для застосування санкцій, що містяться в актах адміністративного,
кримінального, цивільного, трудового законодавства, потрібно, щоб порушення земельного законодавства було одночасно і порушеннямм правових норм відповідної галузі права.
Передбачені в законодавстві санкції за земельні правопорушення застосовуються неоднозначно. Санкції земельного права поширю-ються тільки на суб'єктів земельних правовідносин, кримінального законодавства — тільки на громадян і посадових осіб, санкції, що накладаються в адміністративному порядку, орієнтовані на застосування
до всіх винних у вчиненні земельних правопорушень, у тому числі юридичних осіб.
Серед заходів правової відповідальності є такі, що можуть бути накладені тільки на винних посадових (приховування інформації про наявність вільного земельного фонду) або тільки на юридичних(відшкодування шкоди, заподіяної працівником під час виконання службових обов'язків) осіб. Санкції кримінального та адміністративн го
права за земельні правопорушення застосовуються на альтернативній основі, а санкції інших галузей можуть застосовуватися за те саме порушення одночасно. Так, за самовільне заняття земель при наявності підстав, зазначених у законі, можуть бути застосовані одночасно заходи відповідальності, передбачені цивільним законодавство
про відшкодування шкоди, земельним законодавством про вилучення самовільно зайнятої ділянки, а також норми адміністративного або кримінального законодавства.
Правова відповідальність за земельні правопорушення залежно від застосовуваних санкцій поділяється на адміністративну, кримінальну, цивільну та дисциплінарну. Деякі спеціалісти в галузі земельного права виділяють як окремий вид відповідальності за порушення земельного законодавства і земельно-правову відповідальність.