Динаміка викидів шкідливих речовин в атмосферу м. Бердянська за період 1990–2000 рр. тис. тонн
Роки | ||||||||||
11,7 | 9,4 | 7,8 | 4,7 | 3,0 | 2,2 | 1,75 | 2,3 | 1,8 | 1,2 | 1,2 |
Дані таблиці 3.9 свідчать про те, що, починаючи з 1990 року, об’єми викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря м. Бердянська кожний рік зменшується. Таке зниження шкідливих викидів можна пояснити зменшенням обсягу випущеної продукції машинобудівними підприємствами міста, в результаті чого значно зменшена кількість стаціонарних джерел викиду забруднюючих речовин.
Використання свіжої води для виробництва промислової продукції та її скиди у поверхневі водойми в Україні дещо зменшились. Це здебільшого пояснюється банкрутством підприємств і зупинкою виробництва не конкурентоспроможної продукції в Україні. Нижче, в таблиці 3.10 нами представлено динаміку водовикористання в Україні вже за роки ХХІ століття.
Таблиця 3.10
Динаміка використання свіжої води і її скиди
у водойми України, млн м3*
Показники | Розподіл по роках | |||||
Спожито свіжої води в цілому в Україні | 12 991 | 10 188 | 10 245 | 10 995 | 10 265 | 9 513 |
Спожито свіжої води в Україні на виробництво продукції | 6 957 | 5 706 | 5 783 | 6 163 | 5 970 | 5 149 |
Скинуто у поверхневі водойми України | 10 964 | 8 900 | 8 824 | 8 917 | 8 655 | 7 692 |
Забруднених | 3 313 | 3 444 | 3 891 | 3 854 | 2 728 | 1 766 |
Із них без очищення | 1 427 | 1 506 |
Примітка. * Статистичні щорічники України та Полтавської області за 2009 рік.
Як видно із цієї таблиці витрати свіжої води поступово зменшувались, але скиди відпрацьованої води залишаються значними. Вода не очищається і повторно не використовується, що є небезпечним для флори і фауни. Велике занепокоєння викликають показники скидання забруднених вод без очищення. Найбільше скинуто води без очистки у 2007 році, що становило 1 млн 506 тис. м3.
Як бачимо Україна продовжує марно витрачати водні ресурси. Нижче у таблиці 3.11 представлена динаміка використання свіжої води у Полтавській області.
Таблиця 3.11
Динаміка використання свіжої води у
Полтавській області, млн м3*
Показники | Розподіл по роках | |||||
Спожито свіжої води | 292,5 | 270,6 | ||||
Скинуто забрудненої води | 237,9 | 182,7 | 214,7 | 209,6 | 216,2 | 218,3 |
Недостатньо очищеної води | 25,0 | 6,4 | 5,4 | 6,7 | 6,7 | 4,8 |
Без очистки |
Примітка. * Статистичний щорічник Полтавської області за 2009 рік.
У складі природоохоронного потенціалу України певна частка припадає на ліси. Зросло значення лісу як екологічного фактора. Завдяки захисним властивостям лісові насадження сприяють поліпшенню стабілізації навколишнього природного середовища.
В Україні найменший ступінь заліснення у Запорізькій області і становить 3,9 % всієї площі її території. На всій території України частка вкритих лісом земель складає 15,6 %. Це значно менше розрахунково-оптимального показника (21–22 %), необхідного для досягнення збалансованості між лісосировинними запасами, обсягами лісокористування і екологічними вимогами. Площі рубок такого важливого біологічного ресурсу як ліс можна орієнтовно визначити за рівнянням регресії (3.12). Вони (площі рубок) часто залежать від випуску валового внутрішнього продукту в Україні чи регіоні.
(3.12)
де S – площа лісу, на якій очікуватиметься його вирубка для випуску цієї продукції, га;
Вв.п. – випуск внутрішньої валової продукції в Україні (області), млн грн.
Коефіцієнт кореляції цього рівняння має значення: r = 0,875. Коефіцієнт пропорційності 110 має граничні відхилення (±35), коефіцієнт пропорційності 11 849 має граничні відхили (±8 300).
Діаграма (рис. 3.6) показує залежність площі вирубки лісу в Україні за період 1990–1995, 2000 рр. Безумовно, ця робота по дослідженню за станом лісу залежить від фактора часу і її необхідно досліджувати у подальшому, щоб на основі цього дослідження зупинити нищівну вирубку стиглих деревостоїв.
Рис. 3.6. Діаграма вирубки лісу в Україні
Уряд затвердив державну програму «Ліси України» на 2002–2015 роки (Урядовий кур’єр, 2002, 10 травня). Вона визначає основні напрями та джерела забезпечення збалансованого розвитку лісового господарства держави, спрямованого на посилення екологічних, соціальних та економічних функцій лісів в умовах реформування сільгосппідприємств, прийняття нового земельного законодавства.
Серед основних напрямів здійснення розвитку – збільшення лісових масивів, підвищення продуктивності і поліпшення якісного складу насаджень, нарощування природоохоронного потенціалу лісів, розширення робіт із захисного лісорозведення. Лісове господарство має перейти до моделі управління на принципах сталого розвитку. Площа лісів зросте на 0,5 млн гектарів, лісистість – з 15,6 до 16,1 відсотка, а загальний запас деревостанів – на 16,7 відсотка.
Результати нашого дослідження по лісовим ресурсам співпадають з вимогами зазначеної прийнятої програми «Ліси України» і будуть сприяти поетапному її виконанню.
У результаті отриманих і приведених вище рівнянь регресії ми зможемо здобути прогностичні величини витрат на підприємствах таких природних ресурсів, як атмосферне повітря, вода і ліс, дуже необхідних для українського народу.
[Вгору] [Вниз]